Я пишу стихи....

[KoLoB]

Ответ: Я пишу стихи....

Про любовь​

Она бесследно не проходит
Полюбому остаётся.
И в кошмарном переплёте
Сердце бешеное бьется.
Больно бьет струна гитары -
Ты попался в её сети.
Говорят, что всё пройдет -
Но время нифига не лечит.
Не лечит...

Всё что было не забыто,
Всё что было не расстает.
Как снежинка на асфальте
Вся твоя надежда тает.
Перечёркиваешь строки:
Вроде так, но всё не то.
Для чего писать все песни,
Если нету для кого?
Никого...

Разбиваются о камни
За тщеславие и верность.
Но в итоге остаются
Лишь порезанные вены.
Обернёшся - не заметишь
И покажется пустяк.
Только это лишь на первое,
А в реале всё не так.
Не так...

 

[Ganno4ka]

Ответ: Я пишу стихи....

О, я не знаю, скільки треба йти,
Щоб небо розступилось перед нами
І щоб з холодної, німої темноти
Почуть твій голос...
О, я не знаю, скільки треба слів,
Щоб ними Всесвіт можна описати
І щоб сам Бог, почувши, онімів,
Той марний шепіт...
О, я не знаю, скільки треба сил,
Щоб землю під ногами не згубити
І щоб не загубитись між могил
Колишніх тіней...
О, я не знаю, скільки в нас життів,
Щоб одне одного змогли ми відшукати,
О, я не знаю, може б ти хотів
Мене не знати...

 

[Smalja]

Ответ: Я пишу стихи....

This is specially for you
Іноземною скажу я,
Знову тихо повторю,
Світ для тебе розмалюю,

Я змішаю кольори,
Барви всі порозливаю,
Щоб відчула тільки ти,
Як же сильно я кохаю,

Щоб ти бачила завжди,
Лиш яскраві візерунки,
На морозному вікні,
Намалюю я стосунки,

Намалюю ясний день,
Намалюю теплі ночі,
Намалюю поряд нас,
Намалюю те, що хочу,

А якщо дмухнеш в вікно,
Шибку подихом зігрівши,
Ти побачиш, що давно,
На снігу пишу я вірші,

Що у небі є картина,
На якій тебе зобразив,
Що пустилась хуртовина,
Й просить: "sorry!", що образив,

Потім кольором червоним,
Своє серце намалюю,
Залишу його неповним,
Образ твій там закарбую,

І якщо ти тільки схочеш,
Стане все на мить зелене,
По-весняному чарівним,
По-осінні незбагненним,

І коли ти скажеш: "згодна",
Ти врятуєш мою душу,
Поверне мене безодня,
Бо для тебе жити мушу,

Мушу я про тебе дбати,
І до скону мого віку,
Все життя розмалювати,
Все життя тебе любити.

 

[Smalja]

Ответ: Я пишу стихи....

Нездара - втратив я кохання,
Нездара - зрадив почуттям,
Прийшов до тебе із зізнанням,
Прийшов до тебе з каяттям,

Прийшов спросити й відповісти,
Прийшов розставити крапки,
Хоч був я зовні егоїстом,
Були про тебе всі думки,

Були про тебе всі бажання,
Були для тебе всі слова,
І навіть дотик мій останній,
Віддав вогонь мого тепла,

Віддав вогонь, щоб ти зігрілась,
Віддав тепло, щоб ти жила,
Щоб ти на мене подивилась,
І посміхнулась, як могла,

Щоб посміхнулась як дитина,
Щоб твоя посмішка цвіла,
Щоб не скінчалась та година,
Де ти зі мною знов була,

Де ти мені подарувала,
Свій теплий, ніжний дотик рук,
Де ти мене зачарувала,
Зняла прокляття моїх мук,

Де я звільнився від кайданів,
Де я побачив майбуття,
Де наче фільмом на екрані,
Тобі відкрив я почуття,

Тобі відкрив свою я душу,
Тобі я серце відчинив,
Й відкритим далі бути мушу,
Бо я люблю, бо я любив…

 

[InLove]

Ответ: Я пишу стихи....

***Письмо***

Пролог
Я снова звял свое перо,
открыл тетрадь, как поле боя...
листков не хватит в ней
чтобы излить все литры грусти
центнеры тоски и килограммы боли...
*
писал письмо, всего три слова
и больше не хватало сил...
и падало перо на горы
бумаги чистой, без чернил
кого хочу я обмануть?
ведь все уж знают что я представляю
что ты в мечтах моих живешь,
что пред тобою я лишь таю
и то письмо - пустяк
всего три слова
кому понравиться рассказ о том
что кто там кого то.....
твой пыл давно уже угас
скажи что нет,
я не поверю, ведь любишь не меня
ты сделала свой выбор верным
я не могу твоим пренебрегать
и все же написал письмо..
три слова......
зачем себя так убивать?
ведь каждому судьбой отведено
зачем тогда нам унывать?
лишь помни, в сердце ты на веки,
ненужно сердце разбивать
*
Эпилог
Пишу письмо
всего три слова...
и вот уж кончилась тетрадь....
и прямо как на поле боя
слезами кратеры горят....

 

[МВольная]

Ответ: Я пишу стихи....

Має бути точка - точка для початку
Має бути риска - риска для кінця
Має бути радість навіть в час нестатку
Має бути праця, щоб сплести вінця
І коли дивлюся я в осіннє небо,
Пробирає сум, прямо до кісток
Але розумію - саме так і треба
Щоб в свій час зростити тендітний росток

Під весняним сонцем розцвітуть всі квіти,
Які зиму спали, вбираючи красу
І зрадієм ми, як маленькі діти,
що в промінні Сонця, збирають росу
І роса для них вже не просто осад,
То кришталь, алмаз, в променях життя
Й ноги, хоч не взуті, але і не босі
Бо не чують болю, бо... весна...

 

[Обрученная с ветром]

Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

На чорному тлі неба розцвітає місяць
Сипле срібло в холоді омани
Замирають звуки над заснувшим листям
Скоро вже зима прийде за нами...
Кутаюсь в старенький, теплий светер,
вже так звикла до старих речей...
Шепче вітер давні таємниці,
Загубившись в вічній загадці ночей

Класно!

 

[МВольная]

Ответ: Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

Класно!

спасибі

Чомусь сумно дивитись у очі,
сірі очі осіннього неба
З нетерпінням чекаю ночі,
щоб забутись. Мені треба
більше сили, натхнення, уміння
Більше мужності і одваги
Хоч краплинку порозуміння...
Й для вірша клаптик бумаги.

 

[МВольная]

Ответ: Я пишу стихи....

Хе... щойно написалось... трохи позитиву

Не плач моє серце, зажди...
навіщо тобі зайві сльози?
Осінь дарує дощі,
не завищуй депресії дози

Усе у цім світі - ніщо,
Але, так багато важить...
Не розумію за що
Так люблю це життя. Кажуть

Якщо сили зібрати в кулак,
усі свої сили разом,
То можна зробити так,
що ніщо не здолає, й до сказу

Довести всіх своїх ворогів,
які с болем побачити зможуть,
що немає більше шляхів
подолати тебе. Й переможеш

 

[Обрученная с ветром]

Відповідь: Ответ: Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

спасибі

Чомусь сумно дивитися у очі,
сірі очі осіннього неба
З нетерпінням чекаю ночі,
щоб забутись. Мені треба
більше сили, натхнення, уміння
Більше мужності і одваги
Хоч краплинку порозуміння...
Й для вірша клаптик бумаги.

Нажаль, слова "бумага" немає в українськії мові, і по ритму було б краще написати "І для вІрша(наголос на перший склад) клаптик паперу". То ж, якщо хочеш, щоб вірш був повноцінний, зміни слово "відваги" на якесь інше, щоб було римою для слова "паперу".

В першому рядку по ритму більше підходить "Чомусь сумно дивитись у очі" або "Чомусь сумно дивитися в очі" (другий варіант кращий - немає збігу голосних).

Якщо дотримуватися ритму, то в третьому рядку краще написати "З нетерпінням чекаю я ночі", а в четвертому вставити перед треба два склади, наприклад "Щоб забутись. Мені дуже треба".

Тоді в перших 4-х рядках буде ритм
_ _ / _ _ / _ _ / _ ( "_" -ненаголошений, "/" - наголошений)

Таким чином, 5-ий рядок вже йде в цьому ритмі, над шостим треба подумати (в залежності від того, яким буде останній рядок) в сьомому треба вставити ще один склад, наприклад "Хоч краплиночку порозуміння" або "Хоч краплинку ще порозуміння". Ну і останній рядок трохи переробити. Мої варіанти: "І для вірша шматочок паперу", "І для вірша обивок паперу", "І шматочок паперу для вірша", і т.д.

Оце такий тобі аналіз вірша. Сподіваюсь, не сприймеш його за прискліпливість, як деякі користувачі форума, а прислухаєшся і зробиш хороший вірш ідеальним віршем. :mrgreen: