Я пишу стихи....

[Обрученная с ветром]

Ответ: Я пишу стихи....

Kam, интересно пишешь. вроде темы такие бытовые, я бы даже сказала "будничные", а написаны интересно. Так держать

 

[delfium]

Ответ: Я пишу стихи....

а мне кажется на эти тексты есть у человека мелодия или музыка.... просто как стихи эти тексты не читаются...

 

[Tier_1]

Ответ: Я пишу стихи....

Стишок для моей доченьки

***
Маленький котёнок Фил
Торты бисквитные любил.
Однажды этот шалунишка
Решил испечь рулетик с мышкой.
Печален был трудов итог...
Мышь не желала лезьть в пирог.
Она,осмелившись немножко,
Лоток яиц метнула в кошку.​

 

[Diverup]

Ответ: Я пишу стихи....

(...)Ти жила в гоніннях недоречності. - о том, что всю жизнь боялась быть нелепой, неумесной, слова... действия.., страх быть непонятым...
В зрадженому леті думки загнані. - о том, что мысли уже изменяют тебе, вводят в оману, когда настоет момент, что ты думать уже опасаешься чтобы не стало еще хуже ...
Чується: торкають небо з скреготом… - образ, тоже о мыслях, кокторые взметнулись в высь, в небо..., мечтаешь о чем то невероятном, немыслемом..., недостижимом
Рвуться пасма сині при землі… - мысли, растворенные в небесном полете, оказываясь при самой земле разрываються как небо, растворяеться над землей, как разбиваються заветные мечты, о реальность(...)
Канешна смысл трудно улавливается, да и сокрее всего вовсе не улавливается, но для меня он есть, я вижу его, но больше я его чувствую :icon_redf

это исключительно мое субъективное мнение, но эти строчки не совсем выразиил твои идеи. ничего личного, просто думаю, почему бы не сказать...

 

[Diverup]

Ответ: Я пишу стихи....

У цього світу очі сумні як в мого собаки,
долоня знайшла його теплу потилицю.
І мовчання - це все, що потрібно тримати.
Спокій до вікна снігом мокрим ліпиться.

Густий і тихий - біль лягає в скроні,
тане в'яле світло низьковольтних ламп.
Заснули фрази в зламаному телефоні...
і світ... і пес... і я...

А вже завтра мій спокій не зупинить застуду,
а шарф не зупинить вируючий крик.
І в очах мого пса відображена буде
моя відсутність і незмінений світ.

 

[вже~не~та]

Ответ: Я пишу стихи....

Я не нуждаюсь в недосказанных словах.
Мне сил своих хватает для борьбы.
Но там где видел ты лицо в слезах,
Я лицезрела образы мольбы.

Смываю поутру остатки мыслей.
И снова ночь казалась безразмерной.
А с недосказанностью слов мы оба свыклись.
Быть для тебя мне ни второй, ни первой.

Спать, чтоб позабыть пошедший день.
И не искать причин и побуждений…
Я нахожу и вновь теряю. Только ты поверь,
Что утопаю в неизвестности сомнений. :aaa:

 

[Ice Berry]

Ответ: Я пишу стихи....

До музики


Мов хвилі, у повітрі коливання,
Що створені лиш помахом знайомим,
Насичені несправдженим бажанням,
Ще з снів дитячих, світлих нам відомі.

Гармонією сповнені надії,
Що дихають ласкавим консонансом,
Є стимулом для виконання мрії,
Духовним і тілесним резонансом.

Тендітні, обережні й ніжні руки
Скрипальки, що мистецтвом володіє,
Смичком керують вправно. Свіжі звуки
Наповнили єство моє упріле.

І дух співає стиха в такт із грою
По нотах, але впевнено і чисто.
… розвіюється тиша. Й ніби млою
Вкриває терпкий світ солодка пісня.

 

[вже~не~та]

Ответ: Я пишу стихи....

Ковтали стіни голоси минулого.
Лелів рояль в закуреній кімнаті:
Листами, де рядками промайнули:
Твої незграбні поцілунки кострубаті.

Стугоніла хуга на подвір’ї,
І вривались в помисли сніги.
Тут не скиглять вдруге дикі звірі.
Вимело залишені сліди.

Зірваною ширмою не вкриєш
На виду все: на чолі й в очах.
Та і звіром диким не завиєш.
Голос твій кипучий вже зачах.

Там ковтали стіни голоси,
А рояль лелів в закуреній кімнаті.
Не проси мовчати, не проси.
Бо не час ще ширму зачиняти.

 

[Обрученная с ветром]

Ответ: Я пишу стихи....

Девочки, вы эти слова знаете или со словарем писали? :appl:

 

[вже~не~та]

Ответ: Я пишу стихи....

Девочки, вы эти слова знаете или со словарем писали? :appl:

Знаем со словарём )))