Рада что понравился стих. Спасибо! Вот еще один. Оцените..
Мені здається це любов
підкралася до серця тихо.
А може це лиш тільки сон?
Що зникне вранці, як стане світло?
Тому все хочу спати, спати...
І в сон цей вірити всю ніч
жаги не маю просипатись
І в день губити тищу сліз.
Та знов в реальнвсть повертаюсь,
В ці сірі дні, буденні дні
І до діші своєї я звертаюсь:
Чому в реальності такі всі злі?
Я хочу повернути в сон
Де все яскраво і щасливо,
Де так прекрасно бути знов,
Й на серці стане так спокійно...
Кохання-квітку розпущу
І берегти її я пильно буду,
Від пилу, вітру і дощу,
Тоді і сірі дні я всі забуду.
Не буду згадувать той час
Коли мені було так дурно.
Я з квіткою лечу крізь час,
Міні не буде більше сумно...