Відповідь: Who is Mr. Путин ?
Учора Володимир Путін склав президентські повноваження. А вже сьогодні він став прем’єр-міністром Росії. Причому прем’єром, наділеним повноваженнями і авторитетом, про які його попередники навіть не марили. Саме час згадати, якими стали російсько-українські відносини за Путіна-президента і якими вони можуть стати за Путіна-прем’єра.
(radiosvoboda.ua)
2003 рік – українсько-російський конфлікт навколо острова Тузла у Керченській протоці.
2004-й – президент Володимир Путін двічі відвідує Україну, щоб підтримати кандидата на президента Віктора Януковича. А потім, до оголошення офіційних результатів, двічі вітає Януковича з перемогою.
2005 рік – українсько-російський газовий конфлікт. Президент Путін каже, що Росія готова співпрацювати з Україною, але за умови, що вона не «тиритиме» російський газ.
2007 рік – президент Путін заявляє, що в Україні повністю порушується Конституція, а країна рухається до тиранії.
2008-й – президент Путін застерігає: у разі вступу України до НАТО й розташування на її території іноземних ракетних баз Росія націлить на неї свої ядерні ракети. А вже наприкінці своєї президентської кар’єри, місяць тому під час Бухарестського саміту НАТО, Путін начебто звернувся до президента США Джорджа Буша зі словами: «Ти ж розумієш, Джордже, Україна – це навіть не держава».
На думку українського політолога Сергія Тарана, Путін-прем’єр матиме на Україну не менший вплив, аніж Путін-президент.
«У Росії, як і в будь-якій авторитарній країні, політику визначає не той, хто формально має повноваження, а той, хто має реальний вплив через персональні стосунки, через розстановку своїх людей, через авторитет у силових структурах. Тому, думаю, він визначатиме багато чого, що визначається в українсько-російських стосунках. Зокрема, через вплив на газову політику Росії. Тому що Путін мав і матиме цей вплив, а газова політика є такою самою складовою зовнішньої політики, як МЗС», – зазначає Сергій Таран.
Тандем Путін – Медведєв намагатиметься реінтегрувати пострадянський простір?
Проте у новому розподілі президентсько-прем’єрських повноважень у Росії зовнішня політика, найімовірніше, стане компетенцією саме нового президента Дмитра Медведєва, а не прем’єра Володимира Путіна, вважає російський політолог Андрій Окара.
(epa)
«За останні 8 років Володимир Володимирович довів, що і він, і його найближче оточення не є тими людьми, які розуміють, як потрібно будувати відносини з найближчими сусідами Росії, насамперед із Україною. За останні роки Росія втратила роль лідера на пострадянському просторі. Вона вже не є центром консолідації пострадянських країн, вона вже не є країною, яка визначає критерії легітимності для пострадянських режимів», – наголошує Андрій Окара.
Очевидно, кажуть оглядачі, тандем Путін – Медведєв (чи Медведєв – Путін) і далі намагатиметься реінтегрувати пострадянський простір. Для цього застосовуватиметься газ і Московський патріархат, проросійські сили і російська військова присутність.
Іще одна очевидність – це консолідована діяльність кремлівської команди на зовнішніх фронтах. Це означає, що розпорошеним силам протистояти їй буде важко. Теж очевидність, яку в Україні нібито розуміють, але далі розуміння поки не йдуть.