Економіка України

[arnisumy]

02.02.21 11:43
Впервые с 2015 года в Украине зафиксировано падение в базовых отраслях экономики, - Нацбанк

You must be registered for see links

Фото: Источник
Последний раз падение в базовых отраслях наблюдалось в 2015 году.
В 2020 году Индекс производства базовых отраслей (ИПБО) упал на 3,7% г/г. Это произошло впервые с 2015 года. Об этом говорится в "Макроэкономическом и монетарном обзоре" Национального банка Украины, передает

You must be registered for see links

со ссылкой на

You must be registered for see links

.
По данным НБУ, в декабре ИПБО ускорил рост (до 9% г/г) за счет улучшения показателей в большинстве секторов.
Рост с/х стремительно ускорился (до 26,0% г/г) вследствие смещения темпов уборки поздних зерновых и технических культур. Определенное восполнение отложенного спроса после карантина выходного дня, ожидание январского локдауна и увеличение темпов роста зарплат обусловило ускорение роста розничной торговли (до 13,4% г/г).
Читайте также на "Цензор.НЕТ":

You must be registered for see links

You must be registered for see links

You must be registered for see links

Благодаря высокому внешнему спросу, наращиванию расходов бюджета и более холодной, чем в прошлом году, погоде, возобновился рост в промышленности (на 4.8% г/г). Значительные темпы увеличения расходов бюджета на дорожную инфраструктуру поддерживали рост в строительстве.
"В то же время оживление промышленности и строительства, а также наращивание экспорта стимулировали оптовый товаро - и грузооборот", - говорится в обзоре.
Напомним, индекс производства базовых отраслей в 2015 году упал на 11,7%. После этого наблюдался рост индекса: в 2016 году на 5,2%, в 2017 году на 2,6%, в 2018 году - на 4,4%, в 2019 году - на 1,9%.

You must be registered for see links

 

[d324co]

Вероятной причиной

You must be registered for see links

в Днепропетровской области могла стать поломка детали одного из грузовых вагонов.

Об этом заявил глава «Укрзализныци» Владимир Жмак в комментарии изданию

You must be registered for see links

в субботу, 6 февраля.

По его словам, у одного из вагонов сломалась боковая рама тележки, элементы которой нашли в нескольких километрах от места схода с путей.

«Мы еще раз вынуждены констатировать ужасное состояние частных грузовых вагонов, которые уничтожают инфраструктуру УЗ, и больше похожи не на вагоны, а на металлолом», - сказал Жмак.

В пресс-службе ГСЧС уточнили, что авария произошла около 2 часов ночи во время движения состава по маршруту: станция Кривой Рог - станция Нижнеднепровск-Узел.

Восемь вагонов грузового поезда из 57 сошли с рельсов, а четыре из них, которые перевозили огнеупорный кирпич, перевернулись.

В результате этого были повреждены железнодорожный путь и электрическая опора, из-за чего некоторое время не было света.

Сейчас продолжаются работы по освобождению аварийного участка от поврежденных элементов и восстановлению железнодорожного полотна.

You must be registered for see images

 

[d324co]

You must be registered for see links

Цікаво, що, при цієї владі, не зможуть зробити збитковим?

 

[arnisumy]

You must be registered for see links

Цікаво, що, при цієї владі, не зможуть зробити збитковим?

"кагал95" і "скатов", ну і звісно ж не будуть ображені ні
"сивочолий гетьман"

You must be registered for see images

You must be registered for see images

ні "рудочолий гетьман"

You must be registered for see images

 

[d324co]

You must be registered for see links

зекономіка клоунів ...

 

[arnisumy]

зебонати, "МВФ обкакался"!

15.02.21 12:58
Курс гривни отреагировал снижением на отсрочку получения кредита от МВФ

You must be registered for see links

В ходе торгов на межбанковском валютном рынке в понедельник, 15 февраля, справочное значение курса гривни к доллару США по состоянию на 12:00 составило 28,0133 грн/$, тогда как в полдень пятницы это значение составляло 27,83 грн/$.
Об этом свидетельствуют данные на сайте Национального банка Украины (НБУ).
Как сообщалось, Нацбанк

You must be registered for see links

гривни на 15 февраля на уровне 27,844 грн/$.
В субботу, 13 февраля, миссия Международного валютного фонда (МВФ) в Украине объявила о

You must be registered for see links

принятия положительного решения о первом пересмотре программы для Украины в формате stand-by, что позволило бы получит очередной транш.
По словам главы Национального банка Кирилла Шевченко, в 2021 году Украина ожидает

You must be registered for see links

на сумму в около $2,2 млрд.
Миссия МВФ

You must be registered for see links

прошлого года, после чего был взят перерыв на праздники до 11 января. Неделю назад работа миссии

You must be registered for see links

.
МВФ 9 июня 2020 года утвердил новую 18-месячную программу stand-by для Украины на около $5 млрд с немедленным выделением $2,1 млрд первого транша.
После выделения первого транша было намечено четыре пересмотра программы: по итогам июня, сентября и декабря этого года, а также июня 2021 года - с завершением этих пересмотров соответственно 1 сентября и 1 декабря этого года и 15 мая и 15 октября – следующего. Размеры второго и третьего транша – по $700 млн, третьего – $560 млн и заключительного четвертого – $980 млн. Предполагалось, что виртуальная миссия по первому пересмотру программы будет работать 13-23 июля, однако этот план был нарушен.

You must be registered for see links

 

[goool]

Экспорт украинского зерна с начала сезона 20/21 гг сократился на 22,7%

You must be registered for see links

 

[arnisumy]

черговий ЗЕ-прорив в економіці:

24.03.21 19:02
Кабмин разрешил покрывать кассовые разрывы госбюджета за счет Казначейства

You must be registered for see links

Кабинет министров на заседании в среду, 24 марта, внес изменения в Положение о Государственной казначейской службе Украины".
Об этом представитель Кабмина в Верховной Раде Василий Мокан сообщил на своей странице в сети Facebook.
Согласно

You must be registered for see links

решения, документом предложено предусмотреть полномочия Казначейства для осуществления покрытия временных кассовых разрывов общего фонда государственного бюджета.
Согласно действующей редакции, Казначейство может осуществлять покрытие временных кассовых разрывов только местных бюджетов и Пенсионного фонда.
Кроме того, решением Кабмина внесены изменения в части осуществления Казначейством перечисления средств между видами доходов и бюджетных средств, которые ошибочно или излишне были зачислены в государственный или местные бюджеты через единый счет. Такое перечисление будет осуществляться по представлению Налоговой службы.
Как сообщалось, по данным Пенсионного фонда, его задолженность по займам перед Госказначейством, пролученным для покрытия временных кассовых разрывов,

You must be registered for see links

– с 49,2 млрд грн на начало 2020 года до 62,1 млрд грн на 1 января 2021 года.

You must be registered for see links

 

[d324co]

В Україні за рік з початку березня 2020 року до кінця лютого 2021 року державний і гарантований державою борг зріс на 25%, або на 505 млрд гривень, – до 2 552,9 млрд гривень.

Про це повідомляє ЕП з посиланням на дані Міністерства фінансів.

В еквіваленті в іноземній валюті державний та гарантований державою борг за вказаний період зріс з 83,4 млрд дол. до 91,4 млрд дол. Повний текст читайте тут:

You must be registered for see links

 

[d324co]

Продовольча змова. Чому хліб, цукор та олія в Україні дорожчі, ніж у Польщі? економічна безпека
Андрій Кузьмін
Сьогодні, 07:30 glavcom.ua

Різниця ціни літра олії або кілограму цукру у Польщі та Україні вже сягає 50%.

You must be registered for see images

Фото свіжих пропозицій у польському супермаркеті. Один злотий коштує сім гривень


У країні, яка годує пів світу, вартість продовольства вища, ніж в ЄС

В Україні стрімко ростуть ціни на продовольство. Інформація про це вперше за останні роки заполонила новинні стрічки. Як і передбачав весь минулий рік «Главком», падіння валового збору і масований експорт зерна справлять негативний ефект на внутрішній споживчий ринок. Так і сталось: спочатку пшениця, соняшник, а за ними хліб, олія та борошно почали стрімко зростати в ціні. З чим пов’язана така динаміка і чому попри великі врожаї держава не спроможна стримати подорожчання? Це питання тепер актуальне для кожного, хто ходить до крамниці.

Треба визнати, що останні події на ринку сільгоспродукції були цілком прогнозованими. Недалекоглядна державна політика у сфері експорту зерна наклалася на пандемію. Але Київ не чув закликів ні внутрішніх виробників продуктів харчування, ні ООН. Минулого року вона попереджала держави про ймовірну глобальну продовольчу кризу.

Вже в лютому загальне зростання цін в Україні склало 7,2% в річному вимірі. Як результат, на початку березня Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (цікаво, що у нас вже відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства) забило на сполох. Були ініційовані зустрічі з виробниками сільгосппродукції, переробниками і торговими мережами з метою підписання меморандуму, який би обмежував подорожчання на соціально значущі продукти.

Соціальні продукти харчування
гречка
цукор
борошно пшеничне вищого ґатунку
макаронні вироби вітчизняного виробництва
молоко пастеризоване жирністю 2,5%
хліб житньо-пшеничний
яйця курячі першої категорії
м'ясо птиці (тушка куряча)
вода мінеральна без газу
масло вершкове жирністю 72,5%
Соціально значущі продукти харчування – це продукти, націнка виробника і продавця на які не може перевищувати в сумі 15%. Уряд періодично то скасовує таке держрегулювання, то відновлює. Останній раз список був уточнений 22 квітня 2020 року.

Але в підсумку для виправлення ситуації, що склалася, уряд не зробив нічого. Основна проблема не вирішена. І корінь її ось де…

Гаранти чужої безпеки
Нагадаємо, в розпал пандемії уряд замість того, аби потурбуватись про продовольчу безпеку держави і цінову стабільність, дозволив учасникам зернового ринку експортувати зерно нового врожаю. А він, нагадаємо, був суттєво меншим за попередній. Сторони (влада і трейдери) узгодили меморандум, згідно з яким вивезти дозволялось 17,5 млн тонн пшениці і 24 млн тонн кукурудзи. Це підносилось владою і структурами, що лобіюють інтереси зернотрейдерів, як найбільше досягнення.

Як запевняв в кінці 2020 року в бесіді з «Главкомом» президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов, урожай зернових був настільки хорошим (він насправді скоротився на 13% в порівнянні з 2019 роком до 65,4 млн тонн), що надлишки просто в черговий раз нікуди дівати. Внутрішнє споживання пшениці – 7,5 млн тонн, а виручка від продажу аграрної сировини становить до 40% всіх валютних надходжень держави.

В уряді також регулярно підкреслюють, що продаж українського зерна в понад 100 країн світу не тільки приносить аграріям і державі доходи, а й гарантує Україні репутацію надійного і прогнозованого партнера, який здатний забезпечити продовольчу безпеку інших країн.


Україна так піклувалась про світову продовольчу безпеку, що з 2021 року сама почала імпорт пшениці (фото з відкритих джерел)
Але чомусь піклуючись про сотню держав, уряд України забуває про продовольчу безпеку власних громадян. Події 2003 року, коли Україна розпродала практично всю пшеницю, а потім була змушена втридорога купувати її в Казахстані, нинішній владі, мабуть, невідомі.

Ще в березні 2020 року, на самому початку карантину, українські пекарі i борошномели просили обмежити експорт зерна, щоб не допустити зростання цін на хліб. Цього зроблено не було. А ось, наприклад, Росія, яка теж має в останні роки рекордні врожаї, чомусь запровадила квоти на експорт пшениці. Казахстан взагалі ввів обмеження навіть на вивезення готової продукції – круп і борошна. Це вже не кажучи про Китай: там почали скуповувати всіляку сировину – починаючи від залізної руди, закінчуючи зерном. Хтозна, як справа у пандемію обернеться, а стратегічні запаси не завадять.

Падіння після зростання
Україна ж пішла своїм особливим шляхом, підтверджуючи «репутацію надійного і прогнозованого партнера». Але урожай в 2020 році, щоб не говорили зацікавлені в експорті структури, виявився значно меншим за попередні за всіма ключовими позиціями.



Інфографіка: «Слово і діло»
Що ж маємо тепер. До кінця 2021 року, за оцінками експертів, інфляція може досягти показника 10%. Економіка України в минулому році впала після чотирьох років зростання, купівельна спроможність населення падає, ціни зростають.

Говорячи про причини підвищення цін на продукти, експерти, в першу чергу, згадують пандемію. Проблема в тому, що для підтримки своїх громадян, малого та середнього бізнесу під час карантину, уряди багатьох країн світу включили друкарський верстат. У 2020 році сумарний баланс Федеральної резервної системи США, Європейського Центробанку, Банку Англії, Банку Японії і Резервного банку Австралії збільшився на $5 трлн. Гроші в буквальному сенсі слова роздають просто так. Тобто маємо глобальну світову інфляцію, зрозуміло, ростуть ціни на все і вся.

А якщо українська пшениця добре продається за світовими цінами, то нікому не вигідно торгувати дешевше нею і всередині країни.


У 2019/2020 маркетинговому році Україна стала другим у світі експортером зерна, після США. І, відповідно, світові ціни на пшеницю – багато в чому справа наших рук…(фото: ukrinform)
Хліб всьому голова
Нині ціни на пшеницю в Україні знаходяться на найвищому рівні з 2015 року, вони сягають $300-320 за тонну. Для порівняння: ще пів року тому вартість цього зерна на внутрішньому ринку не перевищувала $220. Справа дійшла до того, що, як уже писав «Главком», ми почали купувати пшеницю і навіть борошно в Білорусі. Власне, а чому б і ні, якщо тонна білоруського зерна коштує менше? Заспокоює поки хіба те, що обсяги імпорту для українського ринку незначні.

Повний текст читайте тут:

You must be registered for see links