Сепаратизм/Держзрада

Loner

Well-Known Member
Цитата:
Медведчук предлагает превратить Донеччину и Луганщину в два края

Лидер "Украинского выбора" Виктор Медведчук предлагает изменить названия Донецкой и Луганской областей и учредить новые территориальные образования.
Об этом сказано в документах, которые от источника в ОБСЕ получило ZN.UA.
По словам собеседника издания, документ с предложениями Медведчука разработан совместно с депутатом Нестором Шуфричем.
Согласно информации, речь не идет о временном особом статусе оккупированной части Донбасса - предлагается закрепить за Донецкой и Луганской областями особый статус путем внесения изменений в Конституцию Украины.
Как свидетельствует документ, Медведчук и Шуфрич предлагают изменить названия двух областей и учредить территориальные образования в виде Донецкого и Луганского краев в составе Украины.
"Край, как территориальное образование в составе единого государства, наделяется правом на самоуправление через территориальные громады и их объединения, сформированные органы представительной и исполнительной власти с целью обеспечения экономической самостоятельности, национальных потребностей, решения гуманитарных вопросов в сфере образования, языка и культуры", - сказано в п.1 предложений.
Также предлагается наделить край полномочиями, характерными для широкой децентрализации, а в каждом крае создать свой парламент и правительство.
Центральной киевской власти предлагается назначать в краях представителей президента Украины, которые не будут иметь реальной власти.
"Для изменения территориального обустройства, широкой децентрализации власти в Донецкой и Луганской областях, обеспечения прекращения вооруженного противостояния предлагается до внесения соответствующих изменений в Конституцию Украины заключить Конституционный договор между Верховной Радой Украины и президентом Украины по вопросу организации государственной власти и местного самоуправления в Донецкой и Луганской областях", - сказано в документе.
По словам источника издания в окружении Медведчука, изложенные предложения предлагаются авторами как схема окончательного урегулирования конфликта на Востоке Украины.
В то время, как закон об особом статусе является лишь промежуточным вариантом урегулирования.
 

Loner

Well-Known Member
Anton Pavlushko

Под Иловайском горят лучшие российские танкисты.

В боях под Иловайском гибнут лучшие российские танкисты. Так недавно в ходе боев был подбит российский танк:

В нем нашли российских военных с документами:

Одним из них оказался Андрей Сергеевич Федорченко, 1993 г.р., уроженец поселка Ува. Судя по его комментам за май 2014 года, он контрактник российской армии. Судя по нашивкам и некоторым постам он из ОДОНа - Отдельная ордена Ленина, ордена Октябрьской Революции и ордена Жукова Краснознаменная дивизия оперативного назначения внутренних войск МВД России. Элитная часть ВВ МВД России.
В начале августа 2014 года Федорченко был участником "Танкового биатлона 2014" - соревнование лучших танковых экипажей России и ее друзей. К сожалению, участники от объединенной сборной Луганска и Донецке не смог доехать до соревнований - сгорел на работе где-то в Лугандоне...

Танковый биатлон 2014 выиграла России, опередив грандов мировой танковой мысли из Анголы, Киргизии и Венесуэлы.
Федорченко вскоре убыл на Донбасс, но был подбит где-то под Иловайском. Страничка оккупанта здесь:
 

Loner

Well-Known Member
Вісім поразок Путіна

Що сталося з клятими «хохлами», які раптом голими руками повалили випестуваного Януковича, а потім замість того щоб трястися від страху взялися за зброю і на всі погрози відповідають співом «Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла», та ще й додають що він зовсім не злий і страшний Бармалей, а в дійсності звичайне «Х …ло!» Посудіть самі.

Поразка перша. Майдан, який переріс в справжню революцію, що поховала всю багаторічну працю з дестабілізації України. Раптова радикальна зміна не тільки влади, але й суспільства стала шоком для кремлівських стратегів. Нічого іншого крім думки про «клятих» американців, які це все спровокували, КГБістська свідомість випродукувати не змогла. В нічних кошмарах спливав страшний привид НАТО. І як реакція – дії які привели до наступної поразки.

Поразка друга. Захоплення Криму та спроба бліцгкригу. Виявилося, що швидко захопити Крим не вдалося, а це дало можливість центральній владі оговтатися, оголосити мобілізацію та почати перекидання військ на схід та відновлювати їх боєздатність. Два місяці країна прокидалася з думкою, чи вночі не почалася війна. Проте українці цей тиск витримали, а замість страху відбувся могутній спалах патріотизму, причому в тих регіонах, де це зовсім не очікувалося. А створення і активне формування Національної гвардії з добровольців викликало черговий вилив жовчі з російських телеекранів. Росія втратила ментальний зв’язок з Україною, на довгі роки вивітрився синдром братства.

Поразка третя. Перекроювання кордонів, тривале брязкання зброєю, нахабна брехня всіх і вся в Росії та спалах агресивного шовінізму викликали знову таки неочікувану світову реакцію. Росія опинилася одинокою в Раді Безпеки, відбулося два тури накладення санкцій на російських посадовців. Путіна та його послідовників вважають паріями і не хочуть бачити в пристойному товаристві типу G7 та інших. І, найголовніше, – НАТО та США прокинулися від летаргічного сну і завили про посилення своєї активності та перекидання військ до східних кордонів. В Україні вперше число прихильників вступу в НАТО перевищило число противників. Результати для ВВП прямо протилежні очікуваним.

Поразка четверта. Луснула ставка на Юго-Восток, Південний Схід по нашому, який ніби то тільки й чекає з квітами російських братів. І тут невдача. Замість квітів та триколорів жителі почали виходити з плакатами «Защитите русских от Путина», а прихильників сепаратизму – тривіально бити, оскільки міліція не втручалася. Виявилося що нема ніякого Юго-Востока, а є Південь та Схід з проукраїнською більшістю за винятком зомбованого Донбасу. Недарма Н.Михалков виступив з ображеною промовою: «Русские не придух!» і зробив висновок, що в Одесі живуть одні бандерівці, оскільки не хочуть захищати сепаратистів і федерастів.

Поразка п’ята. Не спрацювали погрози відключити газ та не вдалося обдурити українців тимчасовими знижками на цей продукт, які в будь-який момент можна ліквідувати вдаючись до політичного шантажу. Україна пішла шукати справедливості в Стокгольмський суд, чого Росія аж ніяк не очікувала. Результату слід ще чекати, але прямий газовий шантаж, який завжди діяв безвідмовно дав неочікуваний збій.

Поразка шоста. Не мали наслідку ультиматуми щодо мовних проблем та федералізації. Істерика, що всіх заставлять говорити по-українськи, а незгодних вбиватимуть не дала ефекту. А прихильників федеративного устрою виявилося жалюгідно мало і то вони зосереджені в основному лише на Донбасі. Хоча після того, що там відбувається їх чисельність на сусідніх територіях різко зменшується, оскільки ніхто не хоче війни у себе в хаті задля ефемерних химер Путіна.

Поразка сьома. Вона публічна і дуже болюча. Не вдалося зірвати Президентські вибори і довелося де-факто визнати українську владу та відректися від «легітимного» Януковича. До того ж не спрацювала ставка на «свого» а точніше «свою» кандидатуру в Президенти.

Поразка восьма і основна. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС та зону вільної торгівлі. Не вдався шантаж щодо санкцій на українські товари та залишився безуспішним лемент про втрачені зв’язки. Україна зробила цивілізаційний вибір і фактично посуває кордон Європи на 1500 км на схід. Мало того, разом з нею це зробили ще дві колишніх республіки колишнього СРСР, залишивши Путіна наодинці з Лукашенком та Назарбаєвим. За цей вибір український народ заплатив дорого. Заплатив кров’ю та життям українських громадян. І на жаль продовжуватиме платити ще далі, оскільки у Путіна залишився лише один спосіб впливу на ситуацію в Україні – неоголошена війна шляхом організації та підтримки терористичної діяльності. Цей чекістський метод широко був розповсюджений в часи СРСР, коли КГБ розпалювало та фінансувало так звані народно-визвольні рухи, а по суті терористичні організації в країнах третього світу, фінансуючи їх діяльність та постачаючи зброю. До цього останнього способу впливу вдався збирач земель у найбільш вразливому регіоні – Донбасі. Проте розпалити і вести війну він зміг лише засилаючи найманців та кадрових спецназівців з ФСБ та ГРУ. Але і тут, якщо подивитися на території, які контролює українська влада та бойовики фейкових республік, то говорити про успіх Путіна на Донбасі буде значним перебільшенням. Отже набиваючи гулі, обдираючи боки, проливаючи кров та переборюючи внутрішні протиріччя Україна впевнено просувається до своєї мети – цивілізованого демократичного життя. Труднощів на цьому шляху буде ще немало, будуть помилки, непорозуміння, жертви, навіть зради, та локальні програші, але ми все-таки приречені на успіх. Запорукою цього є перетворення населення на території України в український народ і небажання нового покоління українців жити по-старому. І тут уже ніякий Путін чи інше російське або українське «Х…ло» на заваді стати не зможе.
 

Loner

Well-Known Member
Братья и сестры, по итогам 15 сентября.
Из плохого:

1. Прошедшие выходные показали: пока в стране плодятся слухи о каких-то тайных переговорах Киева с Москвой о «мирном урегулировании» конфликта на Донбассе, сам Донбасс стал ареной такого напряженного «мирного» противостояния, что не всякая война угонится.
Российско-террористические войска судорожно пытаются выдавить украинские части и подразделения с занимаемых позиций – прежде всего в районе Донецка, Авдеевки, Дебальцево, Волновахи, Счастье. Обстрелы и штурмы не прекращаются. Полным ходом идет диверсионная война. Напряженная ситуация от Азовского моря и до Донецка: противник сражается за полосу Широкино-Тельманово-Докучаевск-Марьинка-Красногоровка. Над Мариуполем нависает угроза с севера.
Украинские войска держат натиск. Однако уже предельно ясно: даже на плохонький мир пока рассчитывать, увы, никак не приходится.

2. И как подтверждение: сегодня великий кукловод Путин засунул шаловливую ручонку в куклу-марионетку лидера «ДНР» Пургина и его устами заявил: нашумевший законопроект Президента П.Порошенко «об особом статусе» отдельных районов Донбасса террористам (читай - Кремлю) даром не нужен. «Это законопроект для Украины. Для Донецкой народной республики законы создает наш собственный парламент», — заявила кукла с лицом Пургина.
Господа, о каком мирном урегулировании речь? Пока геополитический аутист Путин не научится говорить самостоятельно, все разговоры о мире стоят не больше самой дешевой одноразовой бритвы, на которую у Пургина, судя по перманентной небритости, нет денег.

3. История с возвратом из миссий ООН вертолетов компании «Украинские вертолеты», о чем так много говорили разного рода эксперты и политики, превратилась в театр абсурда. Это настолько феерическая история, что ее нельзя не рассказать.
Напомню. В разгаре АТО вдруг вспомнили, что у Украины есть вертолеты в миссиях ООН. Естественно, возник резонанс вокруг их возвращения в Украину.
В компании «Украинские вертолеты», которая распоряжается этими машинами, переданными ей в аренду Минобороны и МВД, указывали на несколько факторов. Во-первых, машины были взяты в аренду в виде металлолома, и доведены до ума за счет компании (что обошлось ей, согласно данным «Украинских вертолетов», в более чем 400 млн. грн). Во-вторых, Минобороны за аренду получало ежемесячно 3 млн. 570 тыс. грн (плюс благотворительная помощь в виде 14 млн грн, которые компания перечислила на строительство жилья для военных). И, в-третьих, как сообщали в компании, штрафные санкции ООН за вывод вертолетов из миссий по разрыву контракта составят немногим менее 400 млн грн. Все это, по мнению представителей компании, должно было заставить тех, кто требует немедленного возврата вертолетов, как минимум изучить вопрос и взвесить все «за» и «против».
Но никто не дискутировал и не взвешивал. Что ж, не будем спорить, надо так надо – страна воюет, какие споры. Компания «Украинские вертолеты» выполнила требование и начала возвращать машины (на данный момент – 8 вертолетов) в Украину. И тут начинается самое интересное.

21 августа компания подписала дополнение к договору аренды о возвращении 8 арендованных вертолетов Минобороны Украины «по соглашению сторон» и попыталась отдать машины военным. В ответ – тишина. Попытки найти тех, кто примет вертолеты, возврат которых сопровождался таким ажиотажем, закончились ничем. Более того: военное ведомство игнорирует и просьбы использовать вертолеты компании для эвакуации раненых, причем компания при этом берет на себя обслуживание данных машин. В итоге 12 сентября компания обратилась в хозяйственный суд города Киева с иском (стоит задуматься над формулировкой) о принуждении Командования Сухопутных войск ВСУ принять из аренды вертолеты!
Если кто-то что-то может понять в этом маразме, пожалуйста, разъясните. Лично я в упор не понимаю, зачем надо было разрывать договор с ООН и нарываться на штрафные санкции (к слову, это может означать «вылет» украинских компаний с данного довольно престижного рынка, и замена их перевозчиками из России), портить «миротворческий» имидж Украины, только для того, чтобы убедиться, что эти вертолеты украинским военным не нужны. Если бы это было с пользой для фронта – нет вопросов. Но в данной ситуации кто несет ответственность за этот абсурд? Увы, ответа нет.

Из хорошего:
1. Во Львовской области стартовали совместные украинско-американские учения "Репид Трайдент-2014", в которых принимают участие военные из 15 стран мира.
Военно-политическое значение этих учений для Украины едва ли стоит комментировать. Хоть такая, но «военная» поддержка со стороны Запада. Недаром в Кремле перед их началом устраивали ритуальные камлания с воем о «дестабилизации ситуации в регионе».
Радует и то, что, как сообщили в Минобороны, в ходе учений будет отрабатываться и сценарий с «гибридной войной», которую Россия нынче ведет против Украины, включая противостояние разного рода провокациям и информационной агрессии.

2. Мы отмечаем участившиеся случаи «дружественного огня» в недружных рядах российско-террористических войск. Террористы обстреливают подразделения российской армии, да и друг друга. В ход идет не только стрелковое оружие, но и артиллерия.
По нашим данным, речь идет о крайне слабом взаимодействии между группами боевиков из «ДНР» и «ЛНР», а также с российскими войсками. Это – слабое место противника, которое необходимо использовать (понятно, не в условиях «перемирия»). Плохо то, что взаимодействие наших вооруженных формирований между собой и с добровольческими подразделениями также далеко от идеала, о чем мы говорим с весны.

3. Европейские СМИ сегодня сообщили: ЕС может усилить санкции против России и – что важно – наконец признать так называемые «ДНР» и «ЛНР» террористическими организациями. В частности, сообщая об этом, немецкое издание Bild сослалось на секретный протокол встречи послов стран-членов ЕС.
Санкции против РФ – это всегда хорошо, это как масло в каше, лишним не будет. А признание террористов террористами влечет за собой признание России как державы, поддерживающей терроризм. Это уже достижение, учитывая, что Москву никак не назовут по имени, т.е. агрессором. Медленно, очень медленно, но Киев таки добивается своих важнейших внешнеполитических целей в контексте войны на Донбассе. И это радует.
Дмитрий Тымчук, ИС
 
Останнє редагування:

Loner

Well-Known Member
Подружжя, яке кинулося під поїзд метро в Києві - переселенці з Луганщини

Сімейна пара, яка в суботу кинулася під поїзд столичного метро, виявилася переселенцями з Луганської області.
Про це повідомили у ВЗГ ГУ МВС України в м. Києві.
«Як стало відомо, подружжя - 51-річні уродженці Луганщини, які півтора місяців тому переїхали жити в столицю», - зазначили у ВЗГ.
У міліції також встановили, що вдома у луганчан була своя клініка реабілітації алкозалежних.
«Потерпілі відзначають, що останнім часом їм надходили телефонні дзвінки з пропозицією переоформити «прописку» їх бізнесу, зокрема, приміщення клініки та обладнання, на інше місце реєстрації. Життєві обставини - війна, переїзд з рідного міста і ймовірна втрата єдиного джерела доходів, - подіяли на подружжя фатальним чином. Міцно взявшись за руки, подружжя стрибнуло на колію», - розповіли в столичній міліції.
Обох вдалося врятувати і нині вони госпіталізовані з травмами різної тяжкості.
Відкрито кримінальне провадження за статтею 120 (доведення до самогубства) ККУ. Триває слідство.
 

Loner

Well-Known Member
Рівненська облрада просить 10 мільйонів на розконсервування гігантського складу військової техніки

Така техніка зберігалася у військовій частині на Рівненщині на почату літа. Військові кажуть, що наразі частину техніки вже відремонтували і відправили в зону АТО:
11 вересня, під час позачергової сесії Рівненської облради, депутат Юрій Супрунюк поділився враженнями від огляду законсервованої військової техніки, яка зберігається на військовій частині в Оржеві (Рівненщина).
- Це високоточна, велика, потужна техніка, яка може стріляти навіть ядерною тактичною зброєю, - каже Юрій Супрунюк. - Частина техніки має пробіг по 100, 150 кілометрів. Перебравши половину , поставивши в бойову готовність, можна захистити всю Україну.
Депутати облради підтримали запропоноване Юрієм Супрунюком звернення до президента та прем`єр-міністра з проханням створити робочу групу та відвідати ці склади. Також депутати звертаються до голів обласних рад інщих областей з проханням, створивши відповідні робочі групи, також відвідати цю військову частину. Від центрів зайнятості просять підібрати спеціалістів, які можуть долучитися до ремонту техніки. А від комерційних підприємств просять оплатити роботу цих спеціалістів, приписавши їх до себе у штат. Також депутати облради просять Рівненську ОДА перерозподілити кошти бюджету таким чином, щоб виділити хоча б 10 мільйонів на ремонт цієї техніки

Оржев ,Ровенский район 50.770533, 26.097657
 
Зверху