Нова влада

arnisumy

Well-Known Member
14.04.20 16:00
ГБР повторяет басни российской пропаганды

Автор:
Как бывший участник военно-тактической экспертизы по событиям на Майдане я просто поражен лживыми заявлениями Государственного бюро расследований, абсолютно противоречащими установленной картине преступления и повторяющими басни российской пропаганды.
Безграмотность, полное невежество в деле Майдана, и ничего общего с законностью. Сами следователи по Майдану глубоко возмущены лживыми заявлениями руководства ГБР. Генеральный прокурор Ирина Венедиктова, которая санкционировала такие действия и контролирует работу ГБР, и исполняющий обязанности главы ГБР Александр Соколов, очевидно, не владеют материалами дела и приняли не правовые, а политические решения. Это видно по заявлениям ГБР.
Сегодня, 14 апреля, ГБР сообщило:
"Відповідно до матеріалів кримінальних проваджень та встановленої хронології подій, розстріли на Майдані та прилеглих вулицях у м. Києві 18.02.2014 розпочалися після підпалу офісу "Партії регіонів".


Это продолжение заявления ГБР от 11 апреля:
"Згідно повного списку вбитих під час Євромайдану, у якому вказані дата, час та місце їх смерті, вогнепальні поранення спричинені Кіщуку Володимиру, Сердюку Ігорю та Шаповалову Сергію спричинені 18.02.2014 з 13:50 по 14:05 год. на перехресті вулиць Інститутської та Кріпосного провулку в місті Києві. Тоді як смерть Захарова Володимира, в умисному вбивстві якого підозрюється Чорновол Т.М., настала в цей день до 13:00 год. по вул. Липська, 10".
1. Массовые убийства в Мариинском парке и на улице Институтской были осуществлены группами вооруженных бандитов совместно с милицией, и нет никаких данных в деле, что это была какая-то месть за поджог офиса Партии регионов. НИ ОДИН из убийц на Институтской и в Мариинском парке не установлен и не задержан! Откуда эти данные у ГБР? Кто сообщил? Наоборот, наличие в Мариинском парке вооруженных огнестрельным оружием бандитов совместно с милицией показывает, что это власти планировали убийства. Фейк №1.
2. Захаров задохнулся от дыма в офисе Партии регионов действительно, в промежутке от 13.00 до 13.30. Но его тело было обнаружено не ранее 14.30. В 15.00 сообщение о смерти сотрудника Офиса разослали депутатам ПР на телефоны. То есть информация о гибели последовала ПОСЛЕ УБИЙСТВ в Мариинском парке. Россия и банда Януковича хотят оправдать приказы убивать майдановцев показывая, что две стороны были равны, и что милиция с бандитами отвечали на провокации майдановцев. Но в деле нет ни одного доказательства, что убийства были ответными действиями. Фейк №2.
3. Совершала ли Чорновол умышленное убийство? Нет, для этого нет никаких оснований, если посмотреть, что именно произошло с Офисом ПР после того, как в него кинули зажигательную смесь. Здание не сгорело. Выгорело около 150 квадратных метров ковролина, внутренние повреждения оказались невелики. Здание было открыто все время пожара. Зайти и выйти мог любой, что видно на всех записях. Если бы Захаров хотел спастись - он бы просто не заходил в здание. Но ему кто-то поручил зайти, и без средств защиты уже после начала пожара Захаров попытался зайти наверх в техническое помещение. Там он наглотался ядовитого дыма и задохнулся. Чорновол не могла предполагать, что там есть такой Захаров, который захочет туда зайти. Никакой причинно-следственной связи между поджогом и гибелью Захарова нет. Фейк №3.
4. ГБР выдвигает обвинение в умышленном убийстве, по которому нет никаких улик, Чорновол, но не выдвигает никаких обвинений тем, кто застрелил и забил палками 8 майдановцев в
Восемь безоружных людей были застрелены и забиты насмерть милицией и бандитами - и кто за это отвечает? Где они, эти убийцы, которых якобы спровоцировали? Как вы можете обвинять кого-то в провокациях, если вы не установили тех, кто, по вашему мнению, начал убивать в ответ?
5. Почему дело против Чорновол забрали у профильного управления ГБР по расследованию событий на Майдане и передали в Киевское управление, которое не владеет материалами дела?

Офис ПР, ул. Липская. 18 февраля 2014 года. Фото: Reuters
Обвинение Татьяны Чорновол в умышленном убийстве является очевидным заказом РФ и будет использоваться в информационной войне против Украины. Очевидно, что и генпрокурор Венедиктова, и и.о. главы ГБР Соколов находятся под влиянием экс-главы администрации Януковича Андрея Портнова и пытаются ему угодить. Ответственность за правопорядок в полной мере ложится на ответственных руководителей - на Януковича, его администрацию, его министра МВД, его силовиков. Они там не были стороной конфликта - они по закону отвечали, чтобы граждан не убивали. И сами стали убийцам, которые теперь пытаются оправдаться поджогом Чорновол.
На эфире программы "Право на владу" и в личном общении с руководством ГБР я говорил о ключевом значении публикации военно-тактической экспертизы по Майдану. К сожалению, вместо публикации военно-тактической экспертизы, хронологии гибели людей и причинно-следственной связи, руководство ГБР занялось политикой - пророссийской политикой. Ничего общего с законностью это не имеет.
Считаю, что Верховная Рада обязана инициировать слушания по результатам военно-тактической экспертизы на Майдане, и заслушать Венедиктову и Соколова по данным вопросам и по их заявлениям. И рассмотреть целесообразность дальнейшего пребывания в должностях руководителей, которые вместо законности и правопорядка подыгрывают пророссийским силам. Если власти это не сделают - значит никакого объективного расследования по Майдану проводить не собираются, и обещания президента Владимира Зеленского раскрыть дело являются очередным враньем.
Дело против Чорновол - это дело против Майдана.
Юрий Бутусов, Цензор.НЕТ
 

arnisumy

Well-Known Member
СБУ закрила справу щодо погроз Портнова прокурору
16/04/2020 20:14
You must be registered for see images

АНДРІЙ ПОРТНОВ

Слідчий Служби безпеки України закрив кримінальне провадження щодо погроз, які Андрій Портнов регулярно відправляв прокурору Олександрові Божку.
Про це в четвер, 16 квітня, у відповіді офісу генпрокурора на запит журналістів “Слідство.інфо”.
“За результатами досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (закриття кримінального провадження через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення — ред.)”, – йдеться у відповіді ОГП.
Що цьому передувало
18 листопада 2019 р. журналісти “Слідство.Інфо” повідомили, що ексзаступник голови адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов з 2017 року погрожує прокурорам, які розслідують кримінальні провадження, де він фігурує.
Зокрема, погрози з номера Портнова отримували співробітник ГПУ Олександр Божко, колишній очільник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк та ще один співробітник ГПУ, якого ЗМІ не називають.
Божко вів кримінальне провадження, яке стосувалося можливого привласнення Портновим грошей двох столичних вишів, а також – імовірних зловживань під час обрання його членом Вищої ради юстиції.
На початку 2019-го Печерський суд Києва зобов’язав прокурора протягом місяця завершити розслідування у справі Портнова. Зі спливом терміну провадження його слід було або закрити, або передати до суду. У Печерському суді до осені 2016-го року працювала рідна сестра Портнова.
Прокурор Олександр Божко попросив Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатів позбавити Портнова права займатися адвокатською діяльністю.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області відмовилася притягнути до відповідальності Портнова за погрози працівнику Офісу генерального прокурора Олександрові Божку.
Разом з тим у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури зазначили, що дії Портнова щодо прокурора Божка, відповідно до рішення ради прокурорів, можуть бути кримінальним правопорушенням.
Читайте також:

Як інформувала “ “, 19 травня 2019 року колишній заступник глави адміністрації президента Януковича, юрист Андрій Портнов, який після Євромайдану виїхав до Росії, а згодом — до Австрії, після перемоги Володимира Зеленського на виборах.
Він близький до олігарха Ігоря Коломойського і голови адміністрації Зеленського
відкрито вже десятки проваджень щодо дій президента Петра Порошенка та його оточення, зокрема справу стосовно продажу “Кузня на Рибальському” Сергію Тігіпку, наступ ЗС України на Донбасі 2014 року, рейд суден ВМСУ в Азовське море через Керченську протоку в листопаді 2019 року, купівлю каналу “Прямий”, вивезення до Молдови корумпованого судді Миколи Чауса, фальсифікації документів про формування парламентської коаліції 2016 року.
Портнов не приховує, що мститься Порошенку і постмайданній владі та хоче
Юристи Петра Порошенка називали згадані позови політичними переслідуваннями з боку Портнова, передвиборчим тиском, і завідомо неправдивими повідомленнями.
Голову ДБР Романа Трубу, який відкриває провадження, у Порошенка назвали “інструментом в руках поплічника Віктора Януковича” Портнова.
При цьому Портнов оприлюднює графіки допитів Порошенка і Ко в ДБР, а Труба переконує, що таких витоків із Бюро немає, і він перевірив своїх підлеглих на поліграфі.
Нагадаємо, головне управління СБУ в АР Крим з лютого 2018 року розслідувало справу щодо причетності Портнова до окупації Криму у 2014 році. Але через рік суд визнав це “недостовірною інформацію”.
У серпні 2019 року , які свідчать, що Служба безпеки України закрила кримінальну справу, в якій він звинувачувався у державній зраді.
 

arnisumy

Well-Known Member
Цивільні, яких за обміном отримала Україна: комуніст, “агенти” СБУ, колишній наркозалежний та інші
16/04/2020 21:07
You must be registered for see images

ФОТО: ПРЕСЦЕНТР СБУ

Під час обміну 16 квітня Україні передали 20 полонених з ОРДЛО. З них 17 – цивільні особи, 1 – працівник МВС, 2 – військові.
Імена пресслужба офісу президента, а детальніше про цивільних розповіла про звільнених
Олександр Садівський, 43 роки
Провів в ув’язненні майже шість років.
Чоловіка затримали наприкінці травня 2014 року у Донецьку. Відомо, що раніше він працював у силових структурах, згодом звільнився. На момент затримання був співробітником приватної охоронної фірми.
Садівський охороняв пункти обміну валют. Один з них, який мав бути під його наглядом, 22 квітня 2014 року пограбували, задушивши вагітну касирку.
Невдовзі після пограбування Садівський поїхав з Донецька нібито до родичів у Київську область. Повернувся у місто наприкінці травня, коли почалися бойові дії, ніби хотів забрати родину.
Саме у Донецьку Садівського затримала міліція за підозрою у пограбуванні та вбивстві. Перші місяці він перебував у місцевому СІЗО.
Правоохоронці розслідували пограбування, а у липні вже мали передавати матеріали справи до суду, але ті якраз припинили свою роботу через початок війни.
“Судовий процес” розпочався вже в окупації за “законами” бойовиків. У результаті Олександр Садівський отримав вирок – “довічне ув’язнення”.
До списків на обмін його подали рідні ще у серпні-вересні 2018 року. За словами його сестри Наталії, спочатку родина не могла зрозуміти, до кого звертатися, аби звільнити брата, а потім побачила повідомлення однієї волонтерської організації, юристи якої і допомогли внести прізвище Садівського до списку на обмін.
Донедавна Олександр утримувався у колонії №52 в селищі Оленівка Донецької області.
Про ув’язнення у цьому місці так званих політичних в’язнів досі правозахисникам нічого відомо не було.
Олександр Помеляйко, 33 роки
Житель Харківської області.
Про нього розповідає колишній полонений Станіслав Печонкін, який певний час перебував з Помеляйком в одній камері у СІЗО Донецька.
“З юності Олександр захопився ідеями комунізму. Коли на Донбасі почалась “русская весна”, поїхав до Донецька “боротися з фашистами”. До лав “ДНР” не вступив, бо говорив, що швидко розчарувався, але організував підпільний гурток, до якого увійшли приблизно 10 осіб. Його учасники обговорювали ідеї Леніна. Про гурток дізналося “МГБ”, його представники почали контролювати. Гурток розпався, а двоє його членів, власне Помеляйко та його товариш Григорій Сінченко, почали боротьбу з місцевим режимом”, – цитує Печонкіна “Українська правда”.
“Боротьбою” вони називали підпали цигаркових кіосків у Донецьку. Про такі випадки восени 2016 року можна знайти інформацію на сайтах бойовиків.
Помеляйка та Сінченка затримали представники незаконних збройних формувань у грудні 2016 року.
“Обвинуватили у “посяганнях на конституційний лад”, – продовжує Печонкін. – Сінченка поміняли у грудні 2017 року, бо його мама активно домагалася цього, але у 2019-му бойовики його знову затримали. Помеляйка ж тривалий час ніхто не вносив до списків на обмін. Коли мене перевели до колонії, я запитував у інших ув’язнених, чи не бачили такого. Ніхто Сашу не знав”.
Олександр Алакоз, 28 років
Колишні бранці називають його звичайним перевізником.
Він як приватна особа доставляв людей з підконтрольних територій на непідконтрольні й навпаки.
Донедавна Алакоз перебував у СІЗО, але кілька тижнів тому його швидко “засудили” та перевели до колонії №28 у місті Торез.

Карась був у званні “прапорщика” на посаді помічника оперуповноваженого у Докучаєвському міському відділі “МВД ДНР”.
На так званого “Верховного суду “ДНР” можна знайти інформацію датовану 6 листопада 2017 року про те, що Карася засудили до 14 років тюрми.
Бойовики звинуватили чоловіка в тому, що, разом з військовими батальйонів “Азов” та “Айдар” він, начебто, катував полонених бойовиків у 2014 році.
Вадим Сірик, 31 рік
Він – житель Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Від його родичів відомо, що у лютому 2019 року поїхав у Донецьку область, де й зник. Як згодом з’ясувалося, був затриманий.

Студент Луганського коледжу культури та мистецтв.
Бойовики “ЛНР” затримали його два роки тому – у квітні 2018-го – та згодом незаконно “засудили” до шести років ув’язнення лише за нечисленні проукраїнські коментарі в соцмережі “ВКонтакте”.
 

arnisumy

Well-Known Member
Микола Полозов, 32 роки
У Луганську вважається шпигуном з позивним “Акація”. “Засуджений” на 12 років за “держзраду”.
За словами колишнього бранця бойовиків Дениса Секацького, Полозов міг бути завербований СБУ та займатися вивозом бойовиків із непідконтрольної території.
Коли почалися активні бойові дії, він нібито виїхав з родиною до Чернігівської області, але згодом сім’я повернулась.
У мережі можна знайти сюжет про діяльність Полозова, який підготували бойовики. У ньому дружина розповідає, як вона здогадалася про співпрацю чоловіка з СБУ. Але найцікавіший монолог такого собі товариша Полозова по “народному ополчению” Василя Крята. Той розповідає, що Полозов спеціально вигадав легенду, ніби він – “розвідник “ДНР” та організатор диверсій на території України, а згодом запропонував і Кряту разом з ним взяти участь у такій діяльності. Той погодився, адже добре знав Миколу. Але коли ці двоє перетинали російсько-український кордон, українські правоохоронці затримали лише Крята. Пізніше його засудили, а 27 грудня 2017 року передали в “республіку” під час одного з так званих обмінів. Полозова бойовики затримали після повернення Крята.
Валентин Можаєв, 40 років
Родом із Рівненської області. Був затриманий 5 липня 2016 року. Колишні цивільні заручники розповідають, що Можаєва тривалий час не подавали в списки для обміну, бо його родина не знала, як це зробити.
Бойовики показали відео, на якому Можаєв розповідає, як його завербували СБУшники та відправили у Луганськ на завдання. В СБУ говорять, що українські правоохоронці ніколи не співпрацювали з цим чоловіком.
Можаєв є колишнім правоохоронцем. Мав звання капітана. Спочатку служив у прикордонних військах в Одесі. Звільнився 2008-го, повернувся до Рівненської області та кілька місяців працював у міліції, потім – в охоронній фірмі.
Віталій Желдак, 34 роки
Колишній наркозалежний, отримував замісну терапію в одній з лікарень Лисичанська, часто їздив на підконтрольні Україні території.
Але через постійні перетини лінії розмежування бойовики запідозрили його у співпраці з СБУ та зборі розвідувальної інформації.
Затримали Желдака у липні 2018 року, а у квітні 2019-го “засудили” на 12 років.
Згодом перевели до Слов’яносербської колонії №60. Деякі колишні заручники впевнені: Желдак взагалі не мав жодного стосунку до шпигунства, хоча й отримав статтю “держзрада”.
Олександр Яковенко, 38 років
Перевізник.
“Щоб купити бус, він позичив гроші. Возив людей з Харкова до Луганська. Він також знав, до кого з перевізників напередодні виїзду підходили для розмови СБУшники”, – каже його колишній співкамерник, який просить не називати його прізвище, оскільки родина проживає у Луганську.
Відомо, що Яковенко проходив по одній справі зі звільненим Денисом Олійником, якого бойовики обвинувачували у постачанні вибухівки диверсійно-розвідувальним групам, що діяли на непідконтрольній території Луганщини.
Але якщо Олійник був у списках на обмін давно, то прізвище Яковенка з’явилося останнім часом.
Алевтина Попова, 44 роки
Єдина жінка у списку на обмін.
Із відкритих джерел відомо, що жінку бойовики засудили на 12 років. Представники сепаратистів говорять, що вона шукала “кандидатів для співпраці з СБУ” або ж учасників програми “На тебе чекають удома”.
Затримали Попову разом з її знайомим, якого бойовики згодом відпустили. Алевтину ж після вироку перевели до жіночої Селезньовської виправної колонії.
Сергій Миронич, 58 років
Житель Луганська.
Його затримали бойовики на День Незалежності України у 2016 році. Миронич нібито намагався замінувати луганську нафтобазу. За рік “суд” засудив його до 20 років позбавлення волі.
Олександр Табачний, 59 років
“Арештували” у жовтні 2016 року.
Табачний – колишній працівник міліції, полковник. Працював у правоохоронних органах до 2006 року. Зі свідчень екс-бранців, після окупації позичив у колишнього підлеглого, а у часи окупації високого чиновника контррозвідки “МГБ”, гроші, а вони виявилися міченими.
Коли до нього додому прийшли за поясненнями з “МГБ”, він не захотів розмовляти. Тож Табачного просто зробили співучасником якогось злочину колеги. Звинуватили за статтею, пов’язаною з наркотиками.
Брати Іван Сливка, 39 років, та Олександр Сливка, 41 рік
Їх затримали у Луганську нібито за спроби скоїти диверсії. Але люди, які звільнилися раніше, дивуються, чому Сливки потрапили до списку, адже, за їхніми словами, брати заробляли на життя тим, що займалися розбоєм.
Олександр Штіль, 46 років
Із Луганська. Ніхто зі звільнених у 2019 році з ним поряд не перебував, до правозахисників родина не зверталась, до останнього у списках його прізвища не було.
Микола Ілюхін, 60 років
Житель Донецька.
Євген Костєв, 39 років
Із Запоріжжя.

У результаті обміну на підконтрольну Україні територію повернулися 20 громадян, Україна передала бойовикам “ДНР/ЛНР” загалом 14 осіб. Зокрема, сторона ОРДО отримала 10 своїх прибічників, ОРЛО – 4.
Попередній обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня 2019 року на КПВВ “Майорське” в Донецькій області . Сепаратисти передали Україні 76 осіб – 12 військових і 64 цивільних.
 

arnisumy

Well-Known Member
Військові на обміні: хто такі Гриненко і Шайдов, звільнені з полону бойовиків 16 квітня
16/04/2020 18:18
You must be registered for see images

ОБМІН 16 КВІТНЯ. ФОТО: ПРЕСЦЕНТР СБУ

Під час обміну 16 квітня 2020 року на підконтрольну Україні територію повернулися двоє військовослужбовців ЗСУ – Микола Гриненко та Віктор Шайдов.
Їхні імена пресслужба офісу президента.
You must be registered for see images

Микола Гриненко
22-річний Микола Гриненко з Миколаївщини – військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних сил України.
Служив у розвідувальному взводі одного з підрозділів бригади.
До рук терористів на непідконтрольній території Донеччини 23 січня 2019 року.
За інформацію 79 одшбр, армієць зник разом зі зброєю у районі виконання бойового завдання на одному зі спостережних постів неподалік Павлополя.
У той момент побратими не знали обставин зникнення бійця. Спочатку розшукували його в тилу, поки не з’явилося відео “допиту” бойовиків, з якого стало зрозуміло, що Гриненко – в полоні.
На відео він розповідає: “Нарвався чи то на сигнальну міну, то чи на розтяжку. Пролунав вибух. Я впав. Загубився. Озирнувся – моїх хлопців уже не було. Після чого почув, йдуть ваші та почав кричати, що здаюся”.
Колишній полонений танкіст Богдан Пантюшенко, із полону в грудні 2019 року, згадував, що Гриненка спочатку тримали у “слідчому ізоляторі”, возили на “допити” у прокуратуру, а потім перевели до їх камери у СІЗО.
“Ми його зустріли – дали їжу, одяг, постіль. Микола говорив, що помилково потрапив у полон. А згодом стверджував, що пішов у розвідку, а хлопці його кинули. Як було насправді – невідомо”, – Пантюшенка “Українська правда”.
Одразу після зникнення Гриненка правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею “дезертирство”, згодом з’явилося ще одне — про зникнення людини.
Читайте також:

You must be registered for see images

Віктор Шайдов
Другий військовий – 49-річний Віктор Шайдов із Дніпропетровської області, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.
Він – ще один з вісьмох армійців, які на КамАЗі випадково заїхали на непідконтрольні території у травні 2019 року біля Новотроїцького на Донеччині.
Як інформувала “ “, в травні 2019 року автомобіль із вісьмома бійцями 53 омбр за дивних обставин на окуповану територію через КПВВ “Новотроїцьке” повз українські блокпости. Вантажівка прямувала за маршрутом Мангуш-Костянтинівка, перевозила документацію бригади, вояки були без зброї.
Новому президентові Зеленському доповіли, що .
Після цього один із заблукалих полонених – старший солдат Максим Горяїнов – у червні 2019 року був звільнений “ДНРівцями” та переданий на обмін, який проросійський політик Віктор Медведчук.
Ще один – старший сержант Роман Беспалий – за версією бойовиків, нібито повісився в камері. Терористи передали на підконтрольну територію його випатране тіло. Те, що це Беспалий, лише ДНК-експериза.
Спочатку їх утримували у СІЗО в Донецьку. Шайдова – в камері в підвалі, згодом розпочалися “судові засідання”.
29 грудня 2019 року Україні Олександра Геймура, Кіма Дуванова, Бориса Пундора.
Після звільнення Шайдова ще двоє бійців 53 омбр, відповідно, лишаються в полоні “ДНР”.
Читайте також:

* * *
Додамо, що під час попереднього обміну, 29 грудня 2019 року, журналістка “Медійної ініціативи за права людини” Тетяна Катриченко писала ще про кількох бійців ЗСУ, яких не віддали з “ДНР”.
Не повернули їх і цього разу:
  • (128-ма окрема гірсько-штурмова бригада; в полоні з 29 грудня 2018 року);
  • (58-ма окрема мотопіхотна бригада; в полоні з 17 січня 2019 року),
  • (128-ма окрема гірсько-штурмова бригада; в полоні з 9 лютого 2019 року),
  • Віталій Чміль (36-та бригада морської піхоти; в полоні з 2 травня 2018 року).
Читайте також:

Як повідомляла “ “, перший у 2020 році обмін полоненими на Донбасі та проходив на КПВВ “Майорськ” під Горлівкою (з “ДНР”) і на мості під Щастям (з “ЛНР”).
При цьому дотримувалися карантинні заходи: всі учасники обміну були в захисних масках, їх закликали дотримуватися необхідної соціальної дистанції.
У результаті обміну на підконтрольну Україні територію повернулися 20 громадян, Україна передала бойовикам “ДНР/ЛНР” загалом 14 осіб. Зокрема, сторона ОРДО отримала 10 своїх прибічників, ОРЛО – 4.
Попередній обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня 2019 року на КПВВ “Майорське” в Донецькій області . Сепаратисти передали Україні 76 осіб – 12 військових і 64 цивільних.
 

arnisumy

Well-Known Member
Справа про підпал офісу “Регіонів”: суд відправив під цілодобовий домашній арешт екснардепку Чорновол
16/04/2020 17:49
You must be registered for see images

ТЕТЯНА ЧОРНОВОЛ. ФОТО: НВ

Печерський районний суд Києва відправив колишню народну депутатку Тетяну Чорновол на цілодобовий домашній арешт до 8 червня 2020 року.
Таке рішення ухвалив у четвер, 16 квітня, слідчий суддя Сергій Вовк.
Суддя задовольнив клопотання обвинувачення.
Ухвалою суду їй наказано прибувати до слідчого і суду на першу вимогу, не залишати житла, здати паспорт і носити електронний засіб стеження, термін дії – до 8 червня.
Під час засідання виступила сторона обвинувачення з позицією необхідності обрання Чорновол запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
“Мені байдуже, яке рішення ви приймете. Тому що я тут не жертва, я тут переможець. Це справа не проти майданівців, а проти всіх, хто має почуття національної гідності”, – заявила Чорновол під час засідання.
Вона вкотре наголосила, що не заперечує факту підпалу офісу Партії регіонів під час Революції гідності в лютому 2014 року, але не бачить зв’язку між підпалом і смертю співробітника офісу, яку інкримінує їй слідство.
“Немає причинно-наслідкового зв’язку між смертю цієї людини (яка загинула внаслідок пожежі в офісі партії, – “Н”) і моїми діями”, – заявила Чорновол і додала, що “дії, які їй інкримінують – самозахист”.
За її словами, є підстави вважати, що смерть працівника офісу Партії регіонів була насильницькою, тому Чорновол закликала правоохоронців встановити, що “насправді сталося там і чому загинув Володимир Захаров”.
“Я хотіла би, щоби ви встановили, що насправді там сталося і чому загинув Захаров (співробітник офісу Партії регіонів)… Є підстави вважати, що смерть була насильницька”, – сказала Чорновол, звертаючись до сторони обвинувачення.
Як інформувала “ “, 10 квітня Державне бюро розслідувань колишній народній депутатці Тетяні Чорновол про підозру в умисному вбивстві внаслідок підпалу партійного офісу Партії регіонів у 2014 році.
Вранці того ж дня Чорновол повідомила,
14 квітня вона відмовилася свідчити Державному бюро розслідувань,
15 квітня Печерський районний суд Києва слідчого судді в цій справі – Сергія Вовка.
 

arnisumy

Well-Known Member
Тема дня | Обмен пленными. Кого Украина отдала террористам: список
16.04.2020, 19:35
You must be registered for see images

Обмен пленными 16 апреля (фото - EPA)


КОГО ОТДАЛИ. В распоряжении оказался список людей, которых Украина отдала в рамках сегодняшнего обмена.
Присоединяйтесь к Instagram Liga.net -

1. Астахов Владислав.
Боевик "Армии Юго-Востока". Вступил в ряды террористов в 2014 году в возрасте 17 лет. Нес "службу" в районе Новодружеска Луганской области.

2. Васин Олег. Боевик "ДНР" с позывным "Комбат". По версии следствия, в апреле 2014 года участвовал в блокировании колонны Госпогранслужбы и МВД Украины, а также в разоружении военных СБУ и МВД, и содействовал их дальнейшему задержанию террористами. В сентябре 2019 года был приговорен к пяти годам тюрьмы.

3. Гогичаев Эльбрус. Гражданин РФ. Осенью 2017 года был задержан по подозрению в попытке смертельно отравить протестующих возле здания Верховной Рады. Кроме него был задержан Мурат Джимиев, который был выдан России в рамках обмена в сентябре 2019 года.

4. Колос Виктор. В июне 2019 года был задержан сотрудниками СБУ по подозрению в подготовке теракта в Запорожье. По версии следствия, теракт готовился по поручению террористов "ДНР". В качестве вознаграждения Колосу пообещали бесплатное лечение.

5. Лазаренко Алексей. Работал слесарем на Запорожском авиаремонтном заводе Мигремонт. В 2014 году во время пребывания в аннексированном Россией Крыму был завербован российской разведкой. Лазаренко согласился собирать и передевать россиянам сведения военного характера по ремонтным работам самолетов штурмовой авиации Вооруженных сил Украины. В августе 2019 года был приговорен к девяти годам тюрьмы.

6. Ларкин Александр. Был задержан сотрудниками СБУ в марте 2018 года по подозрению в перевозе на подконтрольную Украину территорию элементов самодельного взрывного устройства. По версии следствия, сделал он это по просьбе террористов "ДНР" за 1 000 российских рублей.

7. Погромский Станислав. По версии следствия, с июля 2014 года участвовал в деятельности "ДНР". В конце января 2020 года был задержан украинскими военными в ходе боя в районе Красногоровки Донецкой области.

8. Скрипник Сергей. Боевик "ДНР". В 2014-2016 принимал активное участие в деятельности террористов под позывным "Жук". В 2014 году охранял мерию Ясиноватой, а в 2015-2016 годах патрулировал этот город и задерживал жителей, нарушающих комендантский час. В окятбре 2018 года был приговорен к девяти годам тюрьмы.

9. Слатов Юрий. Боевик "ДНР" с позывным "Сват". В 2018-2019 годах в роли "старшего стрелка" принимал участие в вооруженном сопротивлении военным ВСУ. В апреле 2019 года был задержан украинскими военными, а в декабре того же года приговорен судом к 8,5 годам тюрьмы.

10. Сустретов Сергей. В мае 2019 года вступил в ряды "народной милиции ЛНР". По данным следствия, получал до 24 000 российских рублей в месяц. Дежурил на боевых позициях в районе Горловки и Дебальцево. В феврале 2020 года был задержан украинскими силовиками.

11. Харитонов Леонид. Россиянин был задержан в августе 2019 года сотрудниками СБУ по подозрению в подготовке диверсии на военном аэродроме в Черкасской области. Химик по образованию.

12. Чигорян Виталий. Боевик из Горловки. С 2016 году воевал на стороне терристов "ДНР", а в августе 2019 года был взят в плен украинскими военными.

13. Яворчук Андрей. Боевик "ЛНР". В 2015 году в качестве "инструктора" тренировал представителей подразделения "Сомали" для несения караульной службы. Был задержан сотрудниками СБУ в апреле 2019 года на территории КПВВ Чонгар. В июле того же года был приговорен судом к восьми годам тюрьмы.

14. Якоб Дмитрий. В январе 2017 года вместе с Святославам Жиренко был задержан сотрудниками СБУ по подозрению в на то время нардепа от Народного фронта . Данное дело до сих пор рассматривалось в Оболонском райсуде Киева.

 

arnisumy

Well-Known Member
"багига", тобі нічим сплатити заробітну плату непрацюючим робітникам? Візьми у слуг наріта кредит!
зебілоїди знову "ЇХ" зробили разом!

You must be registered for see images

16.04.20 14:46
Минэкономики анонсировало кредиты для бизнеса на выплату зарплат

Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства планирует через неделю представить новую кредитную программу для малого бизнеса, которая предполагает компенсацию зарплат сотрудникам во время карантина.
Об этом сообщил глава министерства Игорь Петрашко, передает со ссылкой на
"Мы также в активной разработке второй программы – для микро- и малых предприятий, которые не имеют кредитных программ, но нуждаются в средствах для выплаты заработной платы", – сказал министр.
"Надеюсь, в короткий, недельный срок мы ее завершим и анонсируем запуск", – добавил Петрашко.
Как сообщалось, Кабинет министров на заседании в среду, 15 апреля, принял решение для поддержки микро и малого бизнеса во время карантина.
В частности, расширены критерии предприятий, которые могут претендовать на льготное кредитование. Также предусмотрена возможность рефинансирования на срок до 5 лет существующей задолженности предпринимателей за счет средств льготных кредитов.
 
Останнє редагування:
Зверху