Колись тут:
І ось нові перли. У студентів челюсті відвисають, коли викладач кафедри всесвітньої історії, читаючи лекції з предмету "Етнографія", розповідає лише про євреїв та Ізраїль. Бо виходить, що лише еврейська етнографія має право на вивчення. Ну, та Бог з ними, з тими євреями. Може й справді так за програмою треба.
Але коли викладачем розповідається на повному серйозі, що української мови не існує та й народу такого, як український немає, то тут треба вже говорити: по-перше, про антинауковий характер такого викладу; по-друге, про політичну заангажованість викладача. По-іншому, про відповідність займаній посаді.
Справді, кого там на істфаці готують? Учителів історії, які після отримання диплома, крім усього іншого, повинні ще й законослухняних громадян держави Україна виховувати чи потенційних зрадників Батьківщини? Зрада ж, як відомо, розпочинається на рівні мізків. Це вже після того, як у мізках запанував світоглядний сумнів, легко іде і сама зрадницька дія.
А чи може деякі з викладачів просто слідують лінії партії (регіонів) та московських попів, а не інтересам України? Взагалі, що таке викладач історичних дисциплін у вищому навчальному закладі? Стовідсотковий науковець, якому до одного місця використання історичних знань у політичних інтересах? А чи трохи й ідеолог? А якщо ідеолог, то на користь якого політичного інтересу буде малювати він у своїх лекціях картинки минулого перед студентами - українського чи антиукраїнського?
You must be registered for see links
істфаківці довго говорили про свої проблеми. Мене особисто вразив зашкалюючий рівень "гнилизни" у відносинах між викладачами. Але істфак "гниє" ще й на моральному та науковому рівнях. Вже "притцей во язицах" стали хабарництво та спроби купити (у прямому значенні цього слова) докторську дисертацію одним із деканів; брудні приставання до молоденьких студенточок та намагання отримати диплом історика ще одним деканом; ну і, врешті, "крутий" плагіат (за який він, до речі, ще і премію отримав по лінії ректорату) у писаннях вже третього декана.І ось нові перли. У студентів челюсті відвисають, коли викладач кафедри всесвітньої історії, читаючи лекції з предмету "Етнографія", розповідає лише про євреїв та Ізраїль. Бо виходить, що лише еврейська етнографія має право на вивчення. Ну, та Бог з ними, з тими євреями. Може й справді так за програмою треба.
Але коли викладачем розповідається на повному серйозі, що української мови не існує та й народу такого, як український немає, то тут треба вже говорити: по-перше, про антинауковий характер такого викладу; по-друге, про політичну заангажованість викладача. По-іншому, про відповідність займаній посаді.
Справді, кого там на істфаці готують? Учителів історії, які після отримання диплома, крім усього іншого, повинні ще й законослухняних громадян держави Україна виховувати чи потенційних зрадників Батьківщини? Зрада ж, як відомо, розпочинається на рівні мізків. Це вже після того, як у мізках запанував світоглядний сумнів, легко іде і сама зрадницька дія.
А чи може деякі з викладачів просто слідують лінії партії (регіонів) та московських попів, а не інтересам України? Взагалі, що таке викладач історичних дисциплін у вищому навчальному закладі? Стовідсотковий науковець, якому до одного місця використання історичних знань у політичних інтересах? А чи трохи й ідеолог? А якщо ідеолог, то на користь якого політичного інтересу буде малювати він у своїх лекціях картинки минулого перед студентами - українського чи антиукраїнського?
