Відповідь: ГЛОБАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА
Чому Європі не потрібен Бог
«Диявол у Ватикані!» - під таким скандальним заголовком у березні цього року європейські газети опублікували заяву 85-річного екзорциста Габріеле Аморти про підступи Сатани у Святому місті. Досвідчений боєць з ворогом роду людського, падре Габріеле, що 70 тисяч разів виганяв бісів, почув «запах сірки» біля Святого престолу. Ця заява підлила масла у вогонь незліченних сексуальних скандалів, що трясли Ватикан в останні кілька років.
У традиційно віруючій Ірландії священики бояться виходити на вулицю в релігійному одязі, оскільки перехожі закидають їх камінням. В 2009 році в Дублінській католицькій єпархії 46 священикам було пред'явлене звинувачення у сексуальному насильстві над дітьми з 1975 по 2004 рік.
Цієї весни в США вперше в історії був поданий позов у федеральний суд проти Ватикану й Папи Римського однією з жертв падре Лоуренса Мерфі, що працював у школі для хлопчиків з порушенням слуху. (Покійного Мерфі звинувачують у зґвалтуванні 200 дітей.)
У Німеччині - скандал з дитячим церковним хором «Горобчики Регенсбурзького собору», що розкрив випадки сексуального насильства тридцятирічної давнини над малолітніми півчими.
Але головну атаку на Рим почало гей-співтовариство, скориставшись злочинною слабкістю церкви. Всі гей-сайти світу виклали для перегляду заборонений у деяких країнах фільм «Сексуальне насильство і Ватикан» ірландського режисера Колма О'гормана, що став у дитинстві жертвою священика Шона Форчуна. (Після обвинувачення в 66 випадках насильства над дітьми отець Форчун покінчив життя самогубством напередодні суду).
Католицька церква сама себе дискредитувала випадками педофілії і виявилася в такій слабкій позиції, що гей-співтовариство скористалося перевагою, щоб провокувати й «опускати» її.
Отець Бенедикт XVI - головна мішень гей-атак. Він насмілився навіть виступити проти дозволених британським законодавством одностатевих шлюбів як «суперечному природному укладу життя». А кардинал Хуліан Херранз заявив: «Папа Римський захищає життя й родину, засновану на шлюбі чоловіка й жінки, - у світі, у якому сильні політичні лобі хотіли б затвердити абсолютно інший порядок». Але головний скандал викликала промова кардинала Тарінзіо Бертоне: «Багато психіатрів довели, що ніякого зв'язку між безшлюбністю й педофілією немає. Але існує зв'язок між гомосексуалізмом і педофілією». Гей-Співтовариство завило від люті й негайно зажадало наукових доказів, що підкріплюють подібні заяви, а Ватикану довелося піти в глуху оборону.
Церква вибачається, церква захищається, церква шукає розуміння. Папа Римський просить прощення за випадки насильства над дітьми, вчиненого служителями церкви, зустрічається з жертвами, дякує їм за хоробрість і називає педофілію «тяжким гріхом, що ображає Бога й достоїнство людської особистості, створеної по Його образу».
- Папа говорив: у церкві досить усякої риби - і поганий, і хорошої, - і його завдання обережно, але ефективно очистити церкву від поганої риби, - говорить журналіст-ватиканіст Марко Тосаті.
- Випадки сексуального насильства дали людям серйозні аргументи проти церкви: «Ви претендуєте бути моральним авторитетом, ви даєте вказівки, як поводитися в сексуальному житті, а ваші священики залучені в злочинні діяння, ви жадаєте від нас суворого дотримання моралі, а самі фальшиві», - говорить представник Ватикану падре Федеріко Ломбарді. - Ситуація ясна: ніхто у Ватикані не захищає злочини. Проблема не тільки в тім, щоб визнати провину й вислухати людей, які постраждали, і не в тім, щоб покарати (більшість винних - давно в могилі), але зробити все необхідне, щоб уникнути повторення такої ситуації й повернути довіру. Це те, що Папа намагається зробити.
Кому вигідні атаки на церкву?
В 2004 році в Афінах під час Олімпійських ігор геї й лесбіянки влаштували свою альтернативну Олімпіаду сексу. На одній з тих вечірок мене вразила кількість спонсорів, серед яких були всесвітньо відомі бренди. «Що тебе дивує? Гей-співтовариство - головний споживач моди, розкоші, розваг, дорогого взуття і автомобілів, - пояснив грек Костас, що працює в Парижі у великій рекламній компанії. - Ми - найперспективніші клієнти. І от чому. У гей-родині обидва партнери, як водиться, працюють у добре оплачуваній інтелектуальній або бізнес-сфері, безробітних мало, дітей немає, з батьками відносини не дуже. Отже, на що може витрачати гроші молодий, здоровий, самотній чоловік? Тільки на себе.
Будь-яка мати насамперед вкладає гроші в розвиток дитини. Ти не будеш купувати своїй дитині ганчірки від Дольче й Габбани або Гучі, оскільки це зайві витрати: дитина швидко виростає з речей. Ще менш перспективні клієнти - багатодітні родини. Там батьки б'ються з останніх сил, щоб вивести дітей у люди, а брати і сестри доношують речі одне одного.
І зовсім безнадійна публіка віруючі й просто люди консервативних поглядів. Віруюча людина не може купити «Лексус» або викинути гроші на годинники «Ролекс», оскільки його релігія повторює йому: не розкошуй, не бери кредити, відкладай гроші на завтрашній день, допомагай бідним, будь помірним у своїх бажаннях. У церкви є це упередження проти торгівлі й прибутку із часів вигнання Христом торгуючих із храму.
Отже, світові компанії й медіа завжди будуть підтримувати ідеального клієнта: самотнього, багатого, гарного представника секс-меншин».
- Атака на церкву й віру у світових медіа обслуговує економічні інтереси різних сил, - говорить директор ватиканської газети «Оссерваторе Романо» Джованні Марія Віан. - Церква виступає проти розкішного і легковажного способу життя, за традиційні відносини в родині й сімейні цінності, проти маніпуляцій у сфері генетики, проти права людини ухвалювати рішення щодо початку й кінці життя. Релігійна діяльність суперечить інтересам найбільших виробників розкоші й фармацевтичних компаній. І часто проти церкви виступає наука.
У нашумілому романі Дена Брауна «Ангели і демони» камерарій Ватикану в розпачі вигукує: «Давню війну між релігією й наукою закінчено. Ви перемогли. Але перемогли не в чесній боротьбі. Ви здобули перемогу, не давши відповідей на хвилюючі людей питання... Хто такий цей бог, що називає себе наукою, що вкладає у руки людей величезну силу, залишаючи їх без моральних цінностей, що вказують, як цією могутністю користуватися? У мові науки не існує вказівок на поняття добра й зла... Ви продовжуєте звинувачувати церкву в неуцтві. Але хто є більшим невігласом? Той, хто не може пояснити походження блискавки, або той, хто не схиляється перед міццю цього явища? Пред'явите нам докази існування Бога, говорите ви. А я вам відповім: візьміть свої телескопи, гляньте на небо й скажіть мені, як все це могло виникнути без стороннього втручання!.. Вірите ви в Бога чи ні, але ви повинні зрозуміти, що, якщо ми відкидаємо віру у Вищу силу, ми неминуче перестаємо відчувати свою відповідальність»...
Чому Європі не потрібен Бог
«Диявол у Ватикані!» - під таким скандальним заголовком у березні цього року європейські газети опублікували заяву 85-річного екзорциста Габріеле Аморти про підступи Сатани у Святому місті. Досвідчений боєць з ворогом роду людського, падре Габріеле, що 70 тисяч разів виганяв бісів, почув «запах сірки» біля Святого престолу. Ця заява підлила масла у вогонь незліченних сексуальних скандалів, що трясли Ватикан в останні кілька років.
У традиційно віруючій Ірландії священики бояться виходити на вулицю в релігійному одязі, оскільки перехожі закидають їх камінням. В 2009 році в Дублінській католицькій єпархії 46 священикам було пред'явлене звинувачення у сексуальному насильстві над дітьми з 1975 по 2004 рік.
Цієї весни в США вперше в історії був поданий позов у федеральний суд проти Ватикану й Папи Римського однією з жертв падре Лоуренса Мерфі, що працював у школі для хлопчиків з порушенням слуху. (Покійного Мерфі звинувачують у зґвалтуванні 200 дітей.)
У Німеччині - скандал з дитячим церковним хором «Горобчики Регенсбурзького собору», що розкрив випадки сексуального насильства тридцятирічної давнини над малолітніми півчими.
Але головну атаку на Рим почало гей-співтовариство, скориставшись злочинною слабкістю церкви. Всі гей-сайти світу виклали для перегляду заборонений у деяких країнах фільм «Сексуальне насильство і Ватикан» ірландського режисера Колма О'гормана, що став у дитинстві жертвою священика Шона Форчуна. (Після обвинувачення в 66 випадках насильства над дітьми отець Форчун покінчив життя самогубством напередодні суду).
Католицька церква сама себе дискредитувала випадками педофілії і виявилася в такій слабкій позиції, що гей-співтовариство скористалося перевагою, щоб провокувати й «опускати» її.
Отець Бенедикт XVI - головна мішень гей-атак. Він насмілився навіть виступити проти дозволених британським законодавством одностатевих шлюбів як «суперечному природному укладу життя». А кардинал Хуліан Херранз заявив: «Папа Римський захищає життя й родину, засновану на шлюбі чоловіка й жінки, - у світі, у якому сильні політичні лобі хотіли б затвердити абсолютно інший порядок». Але головний скандал викликала промова кардинала Тарінзіо Бертоне: «Багато психіатрів довели, що ніякого зв'язку між безшлюбністю й педофілією немає. Але існує зв'язок між гомосексуалізмом і педофілією». Гей-Співтовариство завило від люті й негайно зажадало наукових доказів, що підкріплюють подібні заяви, а Ватикану довелося піти в глуху оборону.
Церква вибачається, церква захищається, церква шукає розуміння. Папа Римський просить прощення за випадки насильства над дітьми, вчиненого служителями церкви, зустрічається з жертвами, дякує їм за хоробрість і називає педофілію «тяжким гріхом, що ображає Бога й достоїнство людської особистості, створеної по Його образу».
- Папа говорив: у церкві досить усякої риби - і поганий, і хорошої, - і його завдання обережно, але ефективно очистити церкву від поганої риби, - говорить журналіст-ватиканіст Марко Тосаті.
- Випадки сексуального насильства дали людям серйозні аргументи проти церкви: «Ви претендуєте бути моральним авторитетом, ви даєте вказівки, як поводитися в сексуальному житті, а ваші священики залучені в злочинні діяння, ви жадаєте від нас суворого дотримання моралі, а самі фальшиві», - говорить представник Ватикану падре Федеріко Ломбарді. - Ситуація ясна: ніхто у Ватикані не захищає злочини. Проблема не тільки в тім, щоб визнати провину й вислухати людей, які постраждали, і не в тім, щоб покарати (більшість винних - давно в могилі), але зробити все необхідне, щоб уникнути повторення такої ситуації й повернути довіру. Це те, що Папа намагається зробити.
Кому вигідні атаки на церкву?
В 2004 році в Афінах під час Олімпійських ігор геї й лесбіянки влаштували свою альтернативну Олімпіаду сексу. На одній з тих вечірок мене вразила кількість спонсорів, серед яких були всесвітньо відомі бренди. «Що тебе дивує? Гей-співтовариство - головний споживач моди, розкоші, розваг, дорогого взуття і автомобілів, - пояснив грек Костас, що працює в Парижі у великій рекламній компанії. - Ми - найперспективніші клієнти. І от чому. У гей-родині обидва партнери, як водиться, працюють у добре оплачуваній інтелектуальній або бізнес-сфері, безробітних мало, дітей немає, з батьками відносини не дуже. Отже, на що може витрачати гроші молодий, здоровий, самотній чоловік? Тільки на себе.
Будь-яка мати насамперед вкладає гроші в розвиток дитини. Ти не будеш купувати своїй дитині ганчірки від Дольче й Габбани або Гучі, оскільки це зайві витрати: дитина швидко виростає з речей. Ще менш перспективні клієнти - багатодітні родини. Там батьки б'ються з останніх сил, щоб вивести дітей у люди, а брати і сестри доношують речі одне одного.
І зовсім безнадійна публіка віруючі й просто люди консервативних поглядів. Віруюча людина не може купити «Лексус» або викинути гроші на годинники «Ролекс», оскільки його релігія повторює йому: не розкошуй, не бери кредити, відкладай гроші на завтрашній день, допомагай бідним, будь помірним у своїх бажаннях. У церкви є це упередження проти торгівлі й прибутку із часів вигнання Христом торгуючих із храму.
Отже, світові компанії й медіа завжди будуть підтримувати ідеального клієнта: самотнього, багатого, гарного представника секс-меншин».
- Атака на церкву й віру у світових медіа обслуговує економічні інтереси різних сил, - говорить директор ватиканської газети «Оссерваторе Романо» Джованні Марія Віан. - Церква виступає проти розкішного і легковажного способу життя, за традиційні відносини в родині й сімейні цінності, проти маніпуляцій у сфері генетики, проти права людини ухвалювати рішення щодо початку й кінці життя. Релігійна діяльність суперечить інтересам найбільших виробників розкоші й фармацевтичних компаній. І часто проти церкви виступає наука.
У нашумілому романі Дена Брауна «Ангели і демони» камерарій Ватикану в розпачі вигукує: «Давню війну між релігією й наукою закінчено. Ви перемогли. Але перемогли не в чесній боротьбі. Ви здобули перемогу, не давши відповідей на хвилюючі людей питання... Хто такий цей бог, що називає себе наукою, що вкладає у руки людей величезну силу, залишаючи їх без моральних цінностей, що вказують, як цією могутністю користуватися? У мові науки не існує вказівок на поняття добра й зла... Ви продовжуєте звинувачувати церкву в неуцтві. Але хто є більшим невігласом? Той, хто не може пояснити походження блискавки, або той, хто не схиляється перед міццю цього явища? Пред'явите нам докази існування Бога, говорите ви. А я вам відповім: візьміть свої телескопи, гляньте на небо й скажіть мені, як все це могло виникнути без стороннього втручання!.. Вірите ви в Бога чи ні, але ви повинні зрозуміти, що, якщо ми відкидаємо віру у Вищу силу, ми неминуче перестаємо відчувати свою відповідальність»...