Відповідь: Re: "Мови" та "языки".
Тех книг ,которые у меня на полках просто нет на украинском языке
и я думаю они никогда не появятся на украинском .такие книги что бы
перевести нужно довольно сильный интеллект и талант. Я по этому
и писал
и писал не для того что бы кого то обидеть
Наша пісня гарна, нова - починаймо її знову. Що ж продовжимо диспут.
Як на те пішло,
то я теж нікого не хотів образити, коли казав, російська мова - мова блатняка-шансону та попси.
На сучасному етапі це саме так.
В школі вчили, про "великий и мугучий"... Справді, мова Тургєнєва, Толстого, Достоєвського, Пушкіна... А згадайте, скільки після розвалу СССР в Росії (яка так печеться за захист своєї мови в Україні, хоча чомусь повністю ігнорувала її фактичну заборону Ніязовим) екранізовано класичних творів? Особисто я можу згадати "Ідіота" Достоєвського в класичній інтерпритації (з Є.Міроновим в головній ролі) та гониво-"Ідіот" в фільмі "Даун-таун" (в головній ролі Ф.Бондарчук). З пізнішого можу додати лише екранізації "Мастера і Маргарити". Якщо я щось пропустив, то не сотні і не десятки творів. Зате в країні президента колишнього силовика активно насаджується культ бандита: "Брат", "Брат-2", "Некст", "Некст-2", "Некст-3", "Бригада", "Литовський транзит", "Зона", "Нємой"... Всього пригадати не можу, бо такого лайна не дивлюсь, лише запам"ятав через активну рекламу на ТВ. В усіх дрібницях обсмаковуються "понятія", "братва", "стрєлкі", "разборкі"... Страшне те, що ці сучасні російські "шедеври" активно завойовують наш інформаційний простір... А ще страшніше те, що в більшості цих од криміналу бандит - головний герой, і герой позитивний. В Росії (чесно сказати, і у нас також) не престижно бути робітником, лікарем, хліборобом - престижно бути бандитом. Це вже не лайливе слово, це вже престижна професія. А наші діти після перегляду подібної гидоти гуляють в Саш Бєлих та Космосів, і мріють, коли повиростають, створити свої "бригади".
Крім того, активна підтримка лунає з музичного простору, про те як "братва гуляєт, і нє мєшают мусора...". Напевне скоро Круга якщо не канонізують, то точно посмертно героя Росії дадуть. Директор "Шансону" Ксенія Стриж публічно обурюється, що старий добрий жанр бардовської пісні став асоціюватись виключно з блатняком, а її радіо продовжує поуляризувати кримінал, який нам "радує" слух в маршрутках.
Де дівся російський рок, де ділась відома бардовська російська пісня, де Нікітіни, де Мітяєв... Вони все більше витісняються все новими хвилями попси з російського ТВ. Замість них нам пропонують безальтернативних педерастичних солодких хлочиків (щоби набрати аудиторію істерично-верескучих дівчат-підлітків) та чисельні дівочі групи в стилі "поющіє патаскушкі", яким не обов"язково співати - треба лише максимум оголитись, постійно демонстративно пестити себе на сцені, та закатувати очі - "тєло двіжется, тєло ізвіваєтся...".
Оце така гірка правда про сучасне положення російської культури, і, як її складову, російської мови. Хто з вас, їх захисників, зможе мені заперечити і сказати, що я все набрехав? Якщо ви зможете "покласти руку на серце" та щиро відповісти - думаю, що ніхто. Ще раз повторю про те, що я нікого не хотів образити. Я констатую факти. І мені шкода, що через таку деградацію Росії деградує і Україна, в якій я народився і живу.
Про "падонкаффскій сленг", "прєвєд-мєдвєд"-діалект я також не перебільшив. Вони існують, продовжують плодитись та ширитись, вбираючі нових прихильників, і "винайшли" їх в Росії. Достатньо подивитись російські форуми (і наші також).
Щодо українських книжок... Хочу повторити. Якщо хтось не знає української наукової термінології, це не означає, що її немає взагалі. І, звичайно, легше назвати її "жлобським нарєчієм" ніж вивчити. Це схоже на Езопівську байку про лисицю і виноград. Ви чомусь так і не показали нам, які саме книжки неможливо перевести на українську, але чомусь стверджуєте: "Неможливо, однозначно"! Все ж таки можно про них дізнатись, якщо це, звичайно, не "Ненормативные частушки"?
![mi][a](/data/avatars/m/0/547.jpg?1391470248){kind=avatar}
