Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі,
тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер
мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують
вони мені про те, що моє серце віщує і...