Результати пошуку

Re: Відповідь: Re: Конкурс: Вірші українською Merime:А яка природа утворення цього газу? Хто його виділяє? :) І чому при прощанні? А є газ зустрічі? - виділяє природа..., коли двоє залишають один одного..і повір, не один газ виділяє..., а іноді сльзи..., соплі, і багато дечого, якщо звичайно...

Я – бумажная картина Я – неживая, лишь портрет Да просто жизнь меня пленила Мой юный-юный силуэт Я – мишень обид и боли, Черно-белое пятно Завернуло меня шторой Пустой унылости пальто… Кому не лень метает стрелы Вонзилась пулей в кровь она И что с той раной, увы, делать… Не знает он...

так, газ прощання:)

обидел человека? было дело... нелепо, неумысленно, но факт... мне сразу извиниться, но не сделал... тогда казалось мелочь, вздор, пустяк... прийти с повинной после не случилось затем нас разлучили города... и только иногда ночами снилось, что я прощу прощенье сквозь года... и по сегодня...

Шквал емоцій, відчуттів, Щось несхоже на оману Сон у плечах торохтів Я – відкрита рана… Закровилась, розтеклась… Не зберусь з думками… Губами в губи уп’ялась Неначе п’явка і очами… Чіпаю щось брудне, негідне… Здираю все із твоїх уст… Тобі все байдуже – це видно Тобі все байдуже –...

Чи можна вмерти, коли хочеш? чи можна жити, де усі? чи можна вмерти? – це не злочин... Чи можешь жити не в мені...? Чи можна зрадити комусь? віддати свою вроду? чи можна зватись, як не звусь? не знати світової моди? чи можна купувати сни? кохати всіх за гроші? коли те рідне «ми»...

Крадіжка Нічого грішного не маю І все чуже кругом В руках скло ущент ламаю Було добре нам обом Усе вона-вона зламала Коли закралася вночі До тебе в серце і кохала Тебе кохала в самоті Коли прийшла вона удруге Не зміг прогнати і прийняв Вона зігріла руки-груди.. Її ти ніжно цілував А...

батареи плавили бетон... выливался грязью на паркет и в мечтах, как прежде он... а в глазах писалось "нет..." холодная пластина, как окно прилипаю в кожу на яву... прилипаю вновь к дверям метро... и молчу, о боли - никому... пустоту ношу в себе как вакансия свободна... пустота, зачем...

Кіно про нас – моя це мрія Пишу сценарій, постанова… Роман про нас в чотири дії.. Життя про нас, його умова… Я напишу усе з початку Монтаж залишу вже комусь В кінці надій моїх печатка В конверт чекання я зіжмусь Без адреси почуття Не претендує фільм на приз Кіно про нас і про буття...

Білозуба тиша ночі Вкусить і відпустить нас Тільки бачити не хочу Тільки їм прощання газ Видихаю з себе сон Каву п’ю чорнішу дьогтю Цвяхи в серці заборон І сорочка ніжно-мокра Нерухомість в тишині Лиш цупке мовчання Я й годинник в самоті Я й годинник зрання Як біжать від нас роки...

Хай краще б вмерла я в ту ніч Аніж ось так в печалі... Чую шепотіння стін... І серце по частинам викидаю... Хай краще б зовсім не жила Ніж марно покохала І гірше того вже нема... І гірше я не відчувала Хай краще б ти мене убив Ніж приглушив наполовину Залишив смерть мою чужим... Силам...

Re: Конкурс: Вірші українською: Крапка Чорна крапка у кінці У кінці абзацу Пурпур, білизна, сапфір.. Все з собою не забрати Кришталеві сльози стинуть До губ..., а далі – ні... У роті в’язкість слини Ковтаю, наче яд змії... Біла птаха - янгол снів... Він мене оберігає Він на плечі...

смолкая, даришь грубость линз втираешь взгляд в мою невинность... и, как прозрачный нестирильный бинт... мотаешь мысли, чтоб будильник... не слышать, и не просыпаться... не видеть глупостей, глядя... и словно лед в бокале растворяться касаясь твоего лица... травить твоих бровей нелепость...

MeMoRy~of~LoVe , Таинственная девушка :) спасибочки!!!

я нафарбую очі чорним червоним губи підведу нехай той колір вже немодний а я до тебе так піду... вдивлюсь в годинник й привітаюсь... важкі вії боязко несу... крок за кроком - наближаюсь... твої погляди терплю... я одягну біленьку свиту мене у білому любив... підбори по камінню стиха...

я вчора спілкувалася із Богом... він здивувався, що прийшла... і був шокований від всього... і він злякався, що така... ми розмовляли дуже довго... на рівні, наче друзі ми... а на ніч разом дивно змовкли... дивились, мовчки, хто-куди... не снилось снів, і я не спала по хмарам лазила в...

Ruslana спасибка :)

Спілкуватися без мови Без очей, лиш дотик… Лише фарби кольорові… І душі дбайливі ноти Цілуватися очима Обійматися без рук… Дивуватися плечима Не торкатись губ… Мріяти про щось негайне Відбиватись від дощу Піклуватись одностайно Про своє й сім’ю Спілкуватися без слів Очі в очі, ніс у...

спасиба, первый позитивный отзыв! :)

завтра - это никогда... и тебя увижу завтра... завтра снова, как вода как ржавеющая банка... звуки, фибры темноты... ты ко мне идешь на встречу?!.. нет, ошиблась... позади... полумрак,как танец свечки в позе лотоса сидит грусть... и делит строки... все, что говорю - забудь... мне на...