Онлайн-петиція про перейменування вулиці Горького у Сумах

Glucker

Здесь был статус
Перейменувати вулицю Горького на Маріупольску

Доброго дня, шановні містяни.

Як ви знаєте, вже більше місяця триває повномасштабна війна російської федерації проти України. Майже весь цей час Маріуполь та його героїчні оборонці дають відсіч загарбникам.
Стійкість Маріуполя стала символом незламності українського народу!
В той же час одна з центральних і найбільших вулиць нашого міста носить назву на честь радянського і російського письменника горького. Який крім того, що був пропагандистом, так ще й писав на диво нудні та безталанні книжки.
І, як на мене, така ситуація неприпустима! Я вважаю, що ми маємо віддати шану героїчності Маріуполя і назавжди закарбувати подвиг наших військових перейменувавши вулицю Горького на Маріупольску.

Сподіваюся, сумчани знову доведуть власний патріотизм та нарешті відкинуть рештки комуняцького і російського минулого!

Дякую за увагу.

З повагою,
Деннис Россахацький
Хто що думає з даного приводу? На мою особисту думку, Маріуполь заслуговує щоб одна з центральних вулиць нашого міста називалась на його честь, а не іменем кацапського письменника. Хто за, пропоную підтримати петицію.
 

Билли Бонс

Well-Known Member

d324co

Well-Known Member


Хто що думає з даного приводу? На мою особисту думку, Маріуполь заслуговує щоб одна з центральних вулиць нашого міста називалась на його честь, а не іменем кацапського письменника. Хто за, пропоную підтримати петицію.
Ахтирка, Тростянець - більше заслуговують.
Бо у Маріуполі не маріупольці а ВСУ та Азов чинять спротив, а місцеві відосики на російських сайтах викладають...
 

Glucker

Здесь был статус
Ахтирка, Тростянець - більше заслуговують.
Бо у Маріуполі не маріупольці а ВСУ та Азов чинять спротив, а місцеві відосики на російських сайтах викладають...
Перестав дивитися російські інформаційні помийки. Шкода як часу, так і нервів.
Незалежно від того, що там викладають місцеві жителі, це не применшує заслуги ВСУшників та Азовців, які потрапили у конкретний піздорєз.

Я писав вище, Тростянець теж заслуговує щоб була така вулиця у Сумах. І Охтирка (не Ахтирка, як Ви написали, а Охтирка). Але вулиці Охтирська у нас вже є.
Не я автор петиції, я просто вкинув її на форум щоб ті, хто вважає за потрібне, підписав.
Ніхто не заважає знайти у Сумах ще якусь не декомунізовану вулицю, наприклад, вул. Леваневського і створити петицію про перейменування у вулицю Тростянецьку.
 

Билли Бонс

Well-Known Member
Ніхто не заважає знайти у Сумах ще якусь не декомунізовану вулицю, наприклад, вул. Леваневського і створити петицію про перейменування у вулицю Тростянецьку.
проспект "Курський" неймовірно дратує,також як вулиця
 

Glucker

Здесь был статус
проспект "Курський" неймовірно дратує,також як вулиця
Однозначно. І вулиця Курська. Думаю, багато неприємних топонімів можна на сумській мапі знайти, хоча й багато чого було декомунізовано.
 

k 54

Active Member
В мене є зауваження. Горький то" пролетарський письменник" , в першу чергу. Саме тому можна ставити питання про перейменування вулиці. І логічніше , і гарніше було б перейменувати на честь українського письменника , наприклад Василя Стуса. І головне - дуже не радив би підтягуваться до тієї пошесті , щоб усім загалом валити російських письменників , чи ще кого вам там забажається . Бо це обернеться соромом , ганьбою , і ще скаженим собакам буде чудовий привід накрутити нову хвилю пропаганди ... Так зрозуміло ?
 

Glucker

Здесь был статус
Щодо Курського проспекту, то є ще одна ідея щодо його перейменування. Пеейменувати його у проспект Холодний Яр. Що теж є хорошою ідеєю, і сьогодні вже подана така петиція
ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ПРОСПЕКТ КУРСЬКИЙ У СУМАХ НА ПРОСПЕКТ ХОЛОДНИЙ ЯР

ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ПРОСПЕКТ КУРСЬКИЙ У СУМАХ НА ПРОСПЕКТ ХОЛОДНИЙ ЯР
В рамках дерашизації України в умовах триваючої війни проти РФ, керуючись ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вшановуючи воїнів 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» (93 ОМБр, в/ч А1302, пп В2830) ЗСУ, які у лютому – березні 2022 року вели оборонні бої на території Сумської області та звільнили її від ворога, звертаємось до Сумської міської ради та Сумського міського голови О.Лисенка з пропозицією:
Перейменувати проспект Курський у м. Суми на проспект Холодний Яр.
На початку та в кінці проспекту встановити пам’ятні таблички, на яких буде зображено емблему 93 ОМБр, цитата Тараса Шевченка «І повіє вогонь новий з Холодного Яру», а також текст наступного змісту:
«Проспект названо на честь хоробрих воїнів 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», які під час російсько-української війни які у лютому – березні 2022 року вели оборонні бої на території Сумської області та звільнили її від ворога».
Нижче розмістити два Q-коди, при використанні першого з яких буде відкриватися мультимедійна інформація про історію 93-ї ОМБр, а при використанні другого – інформація про історію Холодного Яру та пов’язаних з ним визвольними змаганнями часів Гайдмаччини та війни за незалежність України на початку ХХ ст.


До відома: Свою назву 93-тя ОМБр отримала на честь місцевості на Черкащщині, яка у XVIII ст. стала одним з центрів гайдамаччини. У Холодному Яру почалося найбільше повстання проти польської шляхти – Коліївщина під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр». Під час українських визвольних змагань початку XX ст. тут діяла Холодноярська республіка».
Таким чином, назва Холодний Яр буде співзвучною північному розташуванню проспекта, вона буде милозвучною і зручною для запам’ятовування та вживання, а також буде нести патріотично-історичне значення, нагадуючи про три періоди національно-визвольних змагань та бойові традиції українського народу у XVIII, ХХ та ХХІ століттях.
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форума
Супер Модератор
Холодний Яр гарна назва. Ще гарна "Азов". Ще Курську можна було б, як вказівку напрямку, назвати "Корабельна".
Але, як на мене, варто дочекатись Перемоги і назвати на честь того, хто спалить Москву.
 

Tom d`Cat

Кот. Просто кот.
Модератор
З кожною назвою розбиратися потрібно - кого там увічнено й за що.
Ось тут величенький список...
Хтось ретивий і Гоголя {транслітерація Hohol) впихнув...
А Айвазовський - то вірменин Айвазян, що бував на Україні...
 

VIB

vib : bash
Модератор
І що зміниться від перейменування? Купа держслужбовців замість якоїсь корисної роботи стане виправляти в документах та реєстрах нову назву вулиць?
Такі ініціативи, це лише спроба заставити робити щось непотрібне, на шкоду потенційно корисного. Інакше, як диверсиєю таке назвати складно.
 

k 54

Active Member
І що зміниться від перейменування? Купа держслужбовців замість якоїсь корисної роботи стане виправляти в документах та реєстрах нову назву вулиць?
Такі ініціативи, це лише спроба заставити робити щось непотрібне, на шкоду потенційно корисного. Інакше, як диверсиєю таке назвати складно.
Відкрий словник , і найди тлумачення слова диверсія ...
 

d324co

Well-Known Member
Культурна революція набирає обертів...
У Сумах демонтували пам’ятник гусару на Соборній
| 08:27 сьогодні

Для просмотра изображения необходима регистрация

Вчора, 27 квітня, у Сумах на перехресті вул. Соборна та пр. 9 травня, відбуввся демонтаж пам’ятника гусару.
Про це у фейсбуці написав чиновник управління архітектруи та містобудування Максим Галицький.
“Ушли из города гусары…” вслід за орками та московським кораблем, поділився фото він.
 

rfvgy

Ukrainian
во врага себе нашли - большевиком, наверное, был,НКВД-шником
Для просмотра изображения необходима регистрация


Саме в мундирі Сумського гусарського полку була Шурочка, героїня фільму ,,Гусарская баллада ,,
На 1812 рік було 14 полків, на Сумщині був ще й Охтирський гусарський полк .
Звичайно що це війська імперії , але історія їх формування пов"язана з козацькими полками ...
 

Glucker

Здесь был статус
Для просмотра изображения необходима регистрация


Саме в мундирі Сумського гусарського полку була Шурочка, героїня фільму ,,Гусарская баллада ,,
На 1812 рік було 14 полків, на Сумщині був ще й Охтирський гусарський полк .
Звичайно що це війська імперії , але історія їх формування пов"язана з козацькими полками ...
Так, це частина нашої історії, але це не сама приємна її частина, не та, яку ми мали б якось увіковічнювати. І нічого хорошого в тому, що частина козаків з козацьких полків сформували гусарські полки, я не бачу. Якщо це і треба пам'ятати, то тільки у тому ключі, щоб не повторювати більше таку дурість. А не пишатися цим.
 

k 54

Active Member
Цікавий і корисний матеріал щодо того , як не втратити цивілізованості у стосунках з пам'ятниками )

Позиція МКІП та УІНП щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних із історією та культурою Росії та СРСР
Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам’яті переконані, що розпочата у 2014 році декомунізація повинна продовжуватися. Очищення публічного простору від маркерів імперських претензій на українські землі повинно супроводжуватися глибшим переосмисленням цієї частини української історичної та культурної спадщини, виробленням на рівні суспільства відповідних наративів.

Водночас, питання демонтантажу монументів та зміни назв об’єктів топоніміки, пов’язаних з російською історією та культурою, повинні вирішуватись в правовому полі: відповідно до чинного законодавства про місцеве самоврядування та у сфері охорони культурної спадщини. Насамперед, це стосується об'єктів, які на сьогодні мають статус об’єкта культурної спадщини та обліковані належним чином.

Відтак, рішення щодо демонтажу, перенесення чи збереження у музейному фонді об’єктів та назва об’єктів топоніміки, пов’язаних із російською історією та культурою, повинні враховувати висновки науковців та незалежних експертів щодо історичної, мистецької цінності таких об’єктів, їхньої унікальності та доцільності використання як «маркера» російських імперських претензій.

Стосовно об’єктів культурної спадщини, які мають відповідний правовий статус, варто розглядати варіанти зняття такого статусу або переміщення об’єкта культурної спадщини.

Рішення про вилучення, зняття з обліку та переміщення приймає відповідний орган в залежності від статусу об’єкта, категорії пам'ятки, зокрема:

– вилучення з Реєстру, переміщення пам’ятки національного значення – Кабінет Міністрів України;

– вилучення з Реєстру, переміщення пам’ятки місцевого значення – МКІП;

– проведення робіт на пам’ятках національного значення – МКІП;

– зняття з обліку щойно виявленого об’єкта – орган охорони культурної спадщини обласних та Київської міської державних адміністрацій;

– проведення робіт на щойно виявлених об’єктах, пам’ятках місцевого значення - орган охорони культурної спадщини обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Відповідно до категорії пам'ятки її вилучення з Реєстру відбувається щодо:

  • пам'ятки національного значення – постановою Уряду за поданням МКІП;
  • пам'ятки місцевого значення – рішенням МКІП за поданням місцевих органів охорони культурної спадщини або Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини.
Пам’ятка може бути вилучена з Реєстру у разі:

– якщо пам'ятку зруйновано;

– якщо пам'ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об'єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню;

– якщо пам'ятка втратила предмет охорони.

У даному контексті, підставою для вилучення є втрата предмету охорони (в тому числі культурного контексту). Конкретизований перелік документів та процедури вилучення міститься в розділі VIII Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, серед яких документ, що обґрунтовує підставу вилучення пам’ятки з реєстру. Рішення про вилучення пам'ятки з Реєстру оформлюється МКІП після розгляду на засіданні Експертної комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини.

Водночас, найбільш цивілізованим підходом до поводження з вказаною вище групою об’єктів є їх переміщення. Переміщення (перенесення) пам'ятки на інше місце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам'ятку на місці, за умови проведення комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки (обміри, фотофіксація тощо).

У даному випадку пам'ятка не втрачає свій правовий статус, але переміщується на відповідно підготовлені меморіалізовані місця та усувається з публічного громадського простору.

Ця процедура вимагає підготовки певного пакету документів, в тому числі проектної документації на переміщення, що у випадку, коли органи місцевого самоврядування намагаються зробити швидко, ігнорується. Як наслідок, відповідні питання вирішуються в непередбачений законодавством спосіб.

Перелік документів виглядає наступним чином:

– заява, протокол (витяг з протоколу) консультативної ради з питань охорони культурної спадщини органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

– обґрунтування щодо неможливості збереження пам'ятки на місці або обґрунтування необхідності її перенесення;

– копія облікової документації на пам'ятку;

– акт огляду технічного стану пам'ятки;

– копія науково-проектної документації на перенесення пам’ятки;

– матеріали фіксації пам’ятки, фотофіксація місця, куди планується перенести (перемістити) пам’ятку, передпроектні пропозиції;

– рішення органу місцевого самоврядування щодо перенесення пам’ятки;

– згода на перенесення (переміщення) пам’ятки її власника або уповноваженого ним органу (особи) та власника (користувача) земельної ділянки або уповноваженого ним органу (особи), на яку планується перенести (перемістити) пам’ятку.

Рішення про переміщення пам'ятки місцевого значення оформлюється наказом Міністерства культури та інформаційної політики.

.

Україна – європейська держава, яка має продовжувати залишатись прикладом толерантності. Повага до законів, норм та правил, можливості до проведення громадської, наукової дискусії та обговорення, а також повага та цивілізоване ставлення до будь-яких культурних надбань якраз і відрізняє нас від російських варварів.

МКІП та Український інститут національної пам’яті поважають волю місцевих громад, але водночас у питанні демонтажу наголошують на необхідності дотримання визначених законодавством процедур при вирішенні питань усунення з публічного простору тих чи інших об’єктів культурної спадщини. Це ж стосується і об’єктів топоніміки. Закликаємо не використовувати дані сенситивні теми у політичних цілях під час воєнного стану для того, щоб нагадати про існування окремих політичних сил.

Цивілізоване відношення до пам'яток всіх історичних епох, набуття ними нового культурного контексту, створення музеїв монументальної пропаганди та спеціальних меморіальних кладовищ є саме тим шляхом, яким, на думку МКІП, має йти Україна.
 

d324co

Well-Known Member
Щось мені здається, показова боротьба з радянськими/російськими символами буде накшалт відомої з радянських часів ІБД. (Імітація Бурхливої Діяльності)
Затрат майже ніяких, а розголос (як зараз кажуть Хайп) - максимальний.

Ну, знесли Пушкіна, викорчували гусара, переїменують кілька вулиць... Жити стане краще?

Що наступне? Монументи радянських часів на цвинтарях?

З Альоши зірку ще не узялись зрубувати?
Для просмотра вложений необходима регистрация
 
Последнее редактирование:

Glucker

Здесь был статус
З Альоши зірку ще не узялись зрубувати?
Для просмотра вложений необходима регистрация
Проблему з альошою треба вирішувати комплексно. Зірку зрубати разом з альошою. Але висота і маса цієї статуї така, що просто приїхати і здьорнути автокраном не вийде, і процес буде довготривалий. Під час якого позбігається вся місцева вата. Краще це зробити пізніше. Думаю, цілком доцільно після Перемоги буде доповнити список загиблих у 2 Світовій війні тими, хто загинув у цій війні, а сам меморіальний комплекс переробити. І замість радянського танку доцільно розмістити декілька розвалених російських танків та іншої техніки як демонстрацію того, що трапляється з загарбниками, які сунулися на чужу землю.. Тільки покрити лаком, щоб не зіржавіли.
 

Билли Бонс

Well-Known Member
Колоніальна освіта – це коли ти з піною біля роту вбиваєшся за пам’ятники Булгакову, Толстому, Достоєвському, а прізвища Хвильовий, Курбас, Підмогильний, Зеров. Плужник навіть не чув. Ну, може чув, але хто вони, що робили, чим відомі – хто зна.

Це коли плутаєшся і час від часу розповідаєш про «велику вітчизняну», бо саме ця назва намертво вклеєна в мозок, а перед тим, як виправити себе і промовити «Друга світова», робиш паузу, згадуючи.

Це коли кажеш «Прибалтика», «Киргизія», «Молдавія» замість - країни Балтії, Киргизстан, Молдова.

Це коли вперше, і зовсім недавно почув географічну назву Сандармох, і поки не загуглив, що то таке і з чим його їдять. Або не чув. І нічого про той Сандармох не знаєш.

Невідомо точно, скільки було репресовано української інтелігенції у часи сталінських репресій періоду Розстріляного відродження. Деякі дані свідчать про знищення близько 30 000 осіб.

ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ, вдумайтеся в цю страшну цифру! Було страчено цвіт української нації. Письменники, художники, лірники, кобзарі (розстріляного з’їзду кобзарів не було, то легенда, але це не заважало нищити кобзарів по всій країні), кінематографісти, режисери, актори, драматурги, журналісти, публіцисти, перекладачі, літературознавці, сценаристи…

В 1930 році друкувалися 259 українських письменників, а вже після 1938 року — лише 36! Із 223 письменників - 192 були репресованими (розстріляними чи засланими в табори з можливим подальшим розстрілом чи смертю), 16 — зникли безвісти, 8 — вчинили самогубство.

Тому ми так тяжко виповзаємо з оцього, колоніального. Тому в моїй Одесі до останнього слухали і захоплювалися Биковим. Мліли від інтерв’ю Ксюші Собчак і Дудя. Розповідали про охєрєнну цінність пам’ятника Катерині II. Хоча чому в минулому часі? І досі так. У нашому місті все ще тривають пошуки «хороших росіян».

Он які баталії розгортаються з приводу пам’ятників колонізаторам. «Не трогайте русскую культуру, она ни в чём не виновата!». Винна. Тому що мовчала. Потурала. Сприймала. Толерувала. Відключала мозок і серце. Йшла на заклання і при цьому славила Сталіна і його приспішників-вбивць.

Михайло Драй-Хмара. Поет, перекладач. Знав 19 мов. Вбитий на Колимі. У 49 років.

Микола Хвильовий. Письменник неороманитичного стилю. В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством. 39 років. Його твори та його ім'я залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

Майк Йогансен. Автор пригодницьких романів. Розстріляний в Києві. 40 років.

Дмитро Фальківський. Поет, прозаїк, перекладач, сценарист. Розстріляний у Києві. 36 років.

Гео Шкурупій. Один із лідерів панфутуристів. Розстріляний у Ленінграді. У 33 роки.

Клим Поліщук. Автор історичних романів. Розстріляний у Сандармохах. 45 років.

Юрій Вухналь. Письменник. Писав романи, гуморески, фейлетони, нариси. Розстріляний у Харкові. В 30 років.

І ще сотні, тисячі тих, хто міг би наблизити нашу свободу і незалежність. Тому і знищили. Замінивши симулякрами, спотворивши смисли і сенси.

Вони нам влаштували не лише геноцид, а і етноцид, і лінгвоцид. Вони знищували нашу ідентичність і культуру. Вони зіштовхували нас зсередини, рвали наші зв’язки і намагалися створити «єдиний радянський народ». У нас відбирали мову, історичну пам’ять, культуру, самосвідомість.

Найбільше зусиль під час етноциду спрямовується саме на знищення національної мови.

І зараз вони для нас хочуть те ж саме. Тому і замінюють в першу чергу таблички з назвами у наших окупованих містах. Тому і палять підручники і завозять свої.

А наші військові, звільняючи села і містечка на сході, розмовляють з дітьми українською мовою. Щоб не боялися. Щоб визнали своїх. БО МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ. Бо за мову вбивали і вбивають.

Тому не має бути жодної толерантності. Ні до російської церкви, ні до пам’ятників умовним булгаковим (в музеї перемістити, з відповідними табличками і поясненнями), ні до російської мови в освітніх, культурних, державних закладах.

Зараз це вже не питання дискусій. А питання хто і кого.

І нам треба не просто вижити. А і перемогти. На всіх фронтах.

Іншого часу не буде.
 
Верх