Словесний секонд-хенд
- Автор теми вже~не~та
- Дата створення
~$trelka~
New Member
Слово не стоїть на місці...
Воно безперервно рухається з однієї мови в іншу... І в нашій мові повно таких цікавих слів.До найбільших з кількісного погляду належать німецькі.
Вони так органічно адаптувалися в нашому мовному вжитку, що в багатьох випад-ках не сприймаються як слова іншомовного походження. Це, наприклад, будувати, гаптувати, гамувати, коштувати, мусити, мордувати, мурувати, керувати, плюндрувати, вага, варта, груба, келих, кухоль, комин, лантух, ганчірка, кучер, крам, шафа, шина, смак, рятунок, рама, кімната, картопля, крейда, будинок та багато інших, пов’язаних з побутом і різними сферами давніх ремісничих виробництв.
Німецькі лексичні запозичення вживають також на позначення предметів, понять і процесів у царині техніки та будівництва (верстат, домкрат, кельма, клейстер, клапан, кран, муфта, стамеска, фуганок, шпунт, шланг, штукатурка), військової справи (бруствер, гаубиця, гауптвахта, єфрейтор, офіцер, солдат, фельдмаршал, фланг, штаб, штурм), мистецтва (арфа, балетмейстер, камертон, капельмейстер, лейтмотив, танець), друкарства (абзац, кегль, форзац, шрифт), гірництва (шахта, шихта, штольня, штрек, шурф), торгівлі та фінансів (бухгалтер, вексель, касир, маклер, штраф), побутових речей (кітель, фартух, фут-ляр, ширма).
Слова французького походження потрапляли до української мови спочатку через польське, а потім російське посередництво. Тут бачимо суспільно-політичну термінологію (абсолютизм, альтернатива, асамблея, бюлетень, бюрократ, демонстрація, імперіалізм, комюніке, націоналізм, режим, саботаж, шантаж), мистецькі терміни і поняття (акомпане-мент, амплуа, ансамбль, балет, бюст, гравюра, натюрморт, рояль, шедевр), армійську лек-сику (авангард, ар’єргард, амбразура, арсенал, гарнізон, дирижабль, парашут), назви одягу, тканин, предметів побуту (блуза, вуаль, велюр, драп, пальто, трикотаж, абажур, одеколон, ридикюль).
Воно безперервно рухається з однієї мови в іншу... І в нашій мові повно таких цікавих слів.До найбільших з кількісного погляду належать німецькі.
Вони так органічно адаптувалися в нашому мовному вжитку, що в багатьох випад-ках не сприймаються як слова іншомовного походження. Це, наприклад, будувати, гаптувати, гамувати, коштувати, мусити, мордувати, мурувати, керувати, плюндрувати, вага, варта, груба, келих, кухоль, комин, лантух, ганчірка, кучер, крам, шафа, шина, смак, рятунок, рама, кімната, картопля, крейда, будинок та багато інших, пов’язаних з побутом і різними сферами давніх ремісничих виробництв.
Німецькі лексичні запозичення вживають також на позначення предметів, понять і процесів у царині техніки та будівництва (верстат, домкрат, кельма, клейстер, клапан, кран, муфта, стамеска, фуганок, шпунт, шланг, штукатурка), військової справи (бруствер, гаубиця, гауптвахта, єфрейтор, офіцер, солдат, фельдмаршал, фланг, штаб, штурм), мистецтва (арфа, балетмейстер, камертон, капельмейстер, лейтмотив, танець), друкарства (абзац, кегль, форзац, шрифт), гірництва (шахта, шихта, штольня, штрек, шурф), торгівлі та фінансів (бухгалтер, вексель, касир, маклер, штраф), побутових речей (кітель, фартух, фут-ляр, ширма).
Слова французького походження потрапляли до української мови спочатку через польське, а потім російське посередництво. Тут бачимо суспільно-політичну термінологію (абсолютизм, альтернатива, асамблея, бюлетень, бюрократ, демонстрація, імперіалізм, комюніке, націоналізм, режим, саботаж, шантаж), мистецькі терміни і поняття (акомпане-мент, амплуа, ансамбль, балет, бюст, гравюра, натюрморт, рояль, шедевр), армійську лек-сику (авангард, ар’єргард, амбразура, арсенал, гарнізон, дирижабль, парашут), назви одягу, тканин, предметів побуту (блуза, вуаль, велюр, драп, пальто, трикотаж, абажур, одеколон, ридикюль).
KLear
New Member
Відповідь: Словесний секонд-хенд
Я вважаю , що мова має бути чистою...
Наша ріднесенька-Українська мова, займає 2 місце по милозвучності....
Тому не треба, щоб мова забруднювалася....
А так, головне щоб взагалі говорили нею, навіть з цими ангіцизмами(головне не русизмами гг), бо назараз з мовою в неньці-Україні...важко....."напряг"....
Я вважаю , що мова має бути чистою...
Наша ріднесенька-Українська мова, займає 2 місце по милозвучності....
Тому не треба, щоб мова забруднювалася....
А так, головне щоб взагалі говорили нею, навіть з цими ангіцизмами(головне не русизмами гг), бо назараз з мовою в неньці-Україні...важко....."напряг"....
Ganno4ka
прощай, глюкосвит!:)
Ответ: Словесний секонд-хенд
Чистота мови - поняття досить відносне. Звичайно, хотілося б, щоб наша рідна українська мова була чистою, але в нинішніх умовах інтеграції до світового товариства це неможливо. Але ж і вплив іноземних мов на нашу лексику треба якось обмежувати...
Чистота мови - поняття досить відносне. Звичайно, хотілося б, щоб наша рідна українська мова була чистою, але в нинішніх умовах інтеграції до світового товариства це неможливо. Але ж і вплив іноземних мов на нашу лексику треба якось обмежувати...
В постели с ангелом
Она давно счастлива..
Тоже согласна с тем что нет в этом ничего плохого 
Конечно бывают отдельные случаи когда это просто раздражает.Одногрупница сама из посёлка(но это не столь важно) и пытаеться в себе убить этот разговор села-получаеться забавно.
У брата девушка из Польши,так у них вообще полный набор: украинско-англо-польский разговорник можно писать
Конечно бывают отдельные случаи когда это просто раздражает.Одногрупница сама из посёлка(но это не столь важно) и пытаеться в себе убить этот разговор села-получаеться забавно.У брата девушка из Польши,так у них вообще полный набор: украинско-англо-польский разговорник можно писать
alakey
_________
Ответ: Словесний секонд-хенд
Я вважаю, ті запозичені з інших мов слова вже невийдуть з нашої мови, і як би ми нехотіли щоб їх небуло, вони все одно будуть... З цим вже нічого неподіеш, наша країна поступово наближаеться до звання країни, як европейської, відповідно у нашій країні будуть запозичені з різніх мов слова.
Я вважаю, ті запозичені з інших мов слова вже невийдуть з нашої мови, і як би ми нехотіли щоб їх небуло, вони все одно будуть... З цим вже нічого неподіеш, наша країна поступово наближаеться до звання країни, як европейської, відповідно у нашій країні будуть запозичені з різніх мов слова.