Мы жили в разных странах?

Vic_51

Миссионер
Хоча що Вам, руССкому развєдчіку, якесь там Міністерство якоїсь там України.
В таких случаях, где идёт обвинение во многих тысячах смертей, надёжной инфомацией послужила бы фотокопия приказа Верховного главнокомандующего со словами "...приурочить взятие Киева к годовщине... и т.д.". А "друкований орган" образца 2008-го года орган скорее политический, чем исторический.


товаріщ Сталін ввів практику "заградотрядов"
чтобы вести беспощадную борьбу со шпионами, предателями, диверсантами, дезертирами и всякого рода паникёрами и дезорганизаторами в прифронтовой полосе. Что со временем обросло легендами типа: «Эта рота наступала по болоту,_ А потом ей приказали и она пошла назад._ Эту роту расстрелял из пулемёта_ Свой же заградительный отряд».

PS Блин, отвлекают от темы...
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Мы жили в разных странах?

В таких случаях, где идёт обвинение во многих тысячах смертей, надёжной инфомацией послужила бы фотокопия приказа Верховного главнокомандующего со словами "...приурочить взятие Киева к годовщине... и т.д.". А "друкований орган" образца 2008-го года орган скорее политический, чем исторический.
Хто б сумнівався. Як казав віслючок Іа: "Впрочем, удивляться не приходится. Этого следовало ожидать". Звичайно, для чого ж "гаспадіну руССкому развєдчіку" сайт Міністерства оборони якоїсь там України. Не варто таким людям і паскудити себе читанням подібної політичної пропаганди.
Спробуємо ще знайти:
Пафосно, урочисто - так як Ви і полюбляєте.
Далі:
Це вже не український сайт, а з Вашої любої матушкі Росії. Тут вже "западло" не вірити. Аналогічно і ось:
Далі:
Казково, брехливо, але ж пафосно і без жодних заперечень, про "звільнення під дату".
І нарешті директива, яку ви хотіли бачити:
чтобы вести беспощадную борьбу со шпионами, предателями, диверсантами, дезертирами и всякого рода паникёрами и дезорганизаторами в прифронтовой полосе. Что со временем обросло легендами типа: «Эта рота наступала по болоту,_ А потом ей приказали и она пошла назад._ Эту роту расстрелял из пулемёта_ Свой же заградительный отряд».
Звичайно, хто б сумнівався. Виключно для боротьби зі зрадниками, дезертирами, шпигунами та мародерами. Хто б ще міг би очікувати щось іншого від совкоблудника? Побрехенька як і про бригади, що вилучали в селян лише надлишки зерна (і взагалі ніякого голоду в 32-33 роках не було), про 25-ти тисячників, яких цькували і нищили прокляті куркулі, бо не хотіли вступати до колгоспу, як нещасна молода країна потерпала з усіх боків від навал ворогів (а не труїла зброєю масового знищення селян тамбовщини) і, врешті, про щасливе та безтурботне життя в самій гарній країні на світі. В свій час система кидала багато зусиль, щоби виростити на подібних казочках зомбованих Павликів Морозових, готових закласти рідного батька задля "світлих ідеалів". На жаль, як бачимо, вона досягла певних успіхів.
 

Vic_51

Миссионер
Фокс Малдер, а с простенькой фотокопией приказа не сложится?

Думаю что не сложится. Но даже Фокс Малдер сможет в википедии выложить своё видение освобождения Киева, потом сюда сбросить ссылку на это видение.

Звичайно, хто б сумнівався.
Только нынешние особополиториентированные. У них "при совке" кроме гнёта партии ничего не было, расстреляли, заморили, сослали, а потом и разделили между нынешними олигархами пожарища да кладбища. Так?
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Мы жили в разных странах?

Фокс Малдер, а с простенькой фотокопией приказа не сложится?
Фотокопію наказу? Всього лише? А Ви дайте адресу свою, я Вам сам оригінал за підписом вашого з Анді кумира вишлю поштою.
Думаю что не сложится. Но даже Фокс Малдер сможет в википедии выложить своё видение освобождения Киева, потом сюда сбросить ссылку на это видение.
Я то можу написати статтю до Вікіпедії. Але є ті рядки, що я наводив, писав не Фокс Малдер. Більше того, коли Ви заходили за посиланнями, то неодмінно побачили, що писали їх люди Вашого штибу - дещо брехливо, але неодмінно фальшиво-пафосно, як то раніше (за "совка") писали про війну.
Врешті остання цитата з посиланням - саме той наказ СВГ, де йдеться про необхідність визволення Києва до 6 листопада. Там же є й джерело. Маєте сумнів - наведіть Вашу інформацію. А поки що маємо примітивний "слів" з Вашого боку. І він "нє защітан".
чтобы вести беспощадную борьбу со шпионами, предателями, диверсантами, дезертирами и всякого рода паникёрами и дезорганизаторами в прифронтовой полосе.
Знаєте, я інколи просто мрію, щоби нинішня влада не жувала шмарклі по відношенню ось до таких "фапачів" на "старий режим", а зробила їм приємне - таку собі мандрівку в миле для них тоталітарне минуле. А тоді розмова була короткою. Навіть безвинних людей карали, а ось до таких "любітєлєй прошлого строя" була припасена надзвичайно чудова культурна програма - вечірній приїзд "чорного воронка", змістовна розмова зі слідчим, зламані пальчики, вибиті зубки, потрощені реберця, потім коротеньке засідання "трійки" (а навіщо теревені розводити?), а потім родичам повідомляють вирок - "25 лєт бєз права пєрєпіскі". Це родичам. А любителю минувшини ... трішечки місця в лісі під Биківнею.
Дивись тоді б поменшало бажаючих паскудити на сьогодення та співати оди минулому.
 

Vic_51

Миссионер
Знаєте, я інколи просто мрію
Знаю, но Ваши мрии не более чем попытка... На востоке говорят что мёртвого льва может пнуть даже осёл.

вечірній приїзд "чорного воронка"
Да не пугайте себя зря! Это в 90-х было модно о этих воронках высказываться, уже прошло и сейчас про бандитов у власти актуальнее.

розмова зі слідчим, зламані пальчики, вибиті зубки, потрощені реберця, потім коротеньке засідання "трійки"
И ваши действительно после такого выжили!? Сколько досталось интересного :bis:

PS Бросьте чушь городить, в этой теме вспомните, наконец, своё детство под "кровавой гэбнёй", рассказы вылезших из схронов дедов, или просто вспомните детские парки где можно было покататься на пони, где жизнеадостные родители Вас на лодке катали по озеру или речке, где шашлык стоил 20 копеек (на копейку дороже пломбира), где вокруг были девчёнки с бантиками а потом и с формами. Не, ну если Вы тогда уже были в подполье, что сейчас актуально вспомнить (или придумать), то конечно всё иначе было, свистели пули, корка хлеба на семью, неуёмное желание войти в ЕС... Бывет :mrgreen::mrgreen:
 
Останнє редагування:

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Мы жили в разных странах?

Знаю, но Ваши мрии не более чем попытка... На востоке говорят что мёртвого льва может пнуть даже осёл.
"Попитка"? А що, я хіба намагався щось зробити? Просто було б чудово, коли ось таких "фапаючих ностальгувальників" так само, як і у вашому любому совку показово б засудили і показово таки покарали. Тоді б менше було бажаючих помріяти про повернення старого режиму. Не підкажете, руССкій развєдчік, що було з тими, хто відкрито паскудив на СССР та ностальгував за монархічною Росією? Отож і воно...
Да не пугайте себя зря! Это в 90-х было модно о этих воронках высказываться, уже прошло и сейчас про бандитов у власти актуальнее.
І це каже людина, що тут "рвала горлянку" за ПР? :mrgreen::mrgreen::mrgreen:
И ваши действительно после такого выжили!? Сколько досталось интересного :bis:
Хто це мої? Мої рідні? Знаєте, містєр руССкій развєдчік, цей дебільний смайлик поруч з кепкуванням про близьких для мене людей та жартів з того, що вони вижили, насправді показує Ваш рівень. Ви після цього вважаєте себе нормальною людиною?
PS Бросьте чушь городить, в этой теме вспомните, наконец, своё детство под "кровавой гэбнёй", рассказы вылезших из схронов дедов, или просто вспомните детские парки где можно было покататься на пони, где жизнеадостные родители Вас на лодке катали по озеру или речке, где шашлык стоил 20 копеек (на копейку дороже пломбира), где вокруг были девчёнки с бантиками а потом и с формами. Не, ну если Вы тогда уже были в подполье, что сейчас актуально вспомнить (или придумать), то конечно всё иначе было, свистели пули, корка хлеба на семью, неуёмное желание войти в ЕС... Бывет :mrgreen::mrgreen:
Діди, що вилізли зі схронів? Вже про це казав, повторю ще. Мої діди загинули в 43 році під час битви за Дніпро. Тієї битви, яка підганялася під дату річниці жовтневого заколоту. Тієї битви, задля якої в бій кидали сотні тисяч людей, не особливо переймаючись, що смерть їх буде безглуздою та даремною, а особи подібні до Вас продовжують співати, що солдати ходили з лозунгами та мріяли, щоби зустріти 7 листопада в Києві. Тієї битви, перед якою Жуков, коли почув про 300 тисяч поспіхом зібраних по Україні польовими військоматами не озброєних і не одягнутих мобілізованих порадив не перейматися, бо " "...
І коли людина ось так скалить зуби з цього приводу, то впевнений, що вона велика паскуда. І те, що Ви вибили собі рештки мозку, коли з вигуком "Заспєцназ!" розбивали чергову пляшку об свою макітру не є виправданням. Тому не маю бажання далі з Вами продовжувати бесіду в цій безглуздій темі. Адью, містєр руССкій развєдчік, педофіл-любитель дівчаток з бантиками ("а потом и с формами") та шашличків по 21 копійці.
 
Останнє редагування:

vadimv

Well-Known Member
Это обычная практика воспитанных людей :beer2:
В таком случае спешу высказать свою искреннюю благодарность партии и правительству за то, что они не дали квартиру семье с двумя детьми, за то, что машину в магазине купить было невозможно, за то, что путевки в июле и августе в корпуса возле моря доставались приблатненным "передовикам", а остальным в лучшем случае оставались путевки в частный сектор, за километровые очереди в кассы Аэрофлота и ЮЖД, за пломбир, за которым нужно было отстоять длиннющую очередь, за шашлык по 20 копеек, которого никогда не было, потому что "Ресторан закрыт на спецобслуживание, мест нет", за очереди в магазинах и битвы за "выброшенным дифситом", за кинотеатры, набитые людьми так, что в фойе невозможно было протиснуться, а в зале колени упирались в кресла впереди, за телевизоры ценою в полугодовую зарплату, которые через полгода ломались, за детский парк, который развалился в течение пятилетки, за катание на лодке между земснарядами, которые смыли нашу дачу, за школьную форму, которую нужно было доставать по знакомству, за поездки на автобусах в поле в октябре вместо уроков, за лагерь [STRIKE]строгого режима[/STRIKE] труда и отдыха вместо каникул, за сверление зубов в антисанитарных условиях спортзала, за муштру и дрессировку в исполнении гимна (ударение на первый слог) и отработки вспышки слева, и отдельное спасибо за кислые мелкие мандарины раз в году. Это было так незабываемо.

Что касается дедов, то им тоже есть за что поблагодарить родную страну. Бабушке за выселение из дома в Сибирь, умершую от голода семью и сиротское детство, двоюродному деду за то, что его переселили из четырехкомнатного дома в однокомнатурю хрущобу на четвертом этаже, а перед этим он, будучи штурманом, был сбит, попал в плен, а после освобождения из ппена попал в лапы кровавой гэбни, где из него сделали инвалида. Так что родные советские концлагеря он вспоминал с гораздо большей благодарностью, чем немецкие. Другому дальнему родственнику повезло гораздо меньше - его из плена оккупанты отправили в США, где он бедняга мучился во Флориде на пляже до конца жизни. Помню, как родители показывали его фотографию на фоне кадиллака у Карибского залива и искренне жалели, что ФБР и ЦРУ не выпускают его к нам в гости, чтобы он случайно не увидел, как классно мы живем и не остался.
 
Останнє редагування:
Зверху