ок.будем с понедельника пробовать. но еще минус - нету льгот на получения.
п.с.: что писать в адресе получателя?
Все за землей !!! Приватизация и получение земельного участка.
- Автор теми Konstantyn
- Дата створення
п.с.: что писать в адресе получателя?
Konstantyn
Member
1. Спасибо, Роман. Все четко, по сути, доступно для людей и в рамках правового поля Украины.
2. Для G-man и других граждан: Все просто: нет заявки от Вас, оформленной в соответствии стребованиями ст. 118 ЗКУ, нет и щансов на успех. Ситуация аналогична анекдоту: Жалуется такой калоритный еврей Богу: "Боженька, ну, за что мне такие испытания, все, что нажито - нажито непосильным трудом, потом и кровью. Помоги мне, сделай так, чтобы удача сопутствовала в делах и везло по жизни...". Тут голос сверху: " ...ты хотя бы билет лотерейный хоть раз купил, что ли!".
Суть басни: заявление (пусть даже кто-то и считает эту процедуру бессмысленной) - это "лотерейный билет", шанс, без которого ничего и не выйдет вовсе. Все, что требуется - напишите и отправьте по почте заказным письмом (ценной корреспонденцией с описью вложенного - максимум 5 грн.) заявление в горсовет.
Все остальное сделаем мы. При этом расклад таков - если Вы одиночка, то тут лучше обращаться к юристу, если же очевидна явная социальная проблема (т.е. актуальная для широкого круга лиц), то проще (И Я ПРИЗЫВАЮ) обратиться в общественную организацию, которая сделает все за Вас (и обращения в прокуратуру, и в суды).
Вот, у нашей организации ("Маеш право"), например, пока только 7 заявлений от людей. Я как куратор уже провел переговоры с соответствующими чиновниками. Тепепрь Прокуратура и суды, если первая не поможет. Потом публикация в СМИ. БЕСПЛАТНО (сам бы не поверил в то, что такое возможно)!!!
ПРИЦЕПОМ всегда проще идти, чем одному. А времени все меньше: в последнюю счреду апреля будут проходить персвую сессию 80% людей по Нахимова, где раздают 18 га земли. ЗАЧЕМ ЖДАТЬ???
2. Для G-man и других граждан: Все просто: нет заявки от Вас, оформленной в соответствии стребованиями ст. 118 ЗКУ, нет и щансов на успех. Ситуация аналогична анекдоту: Жалуется такой калоритный еврей Богу: "Боженька, ну, за что мне такие испытания, все, что нажито - нажито непосильным трудом, потом и кровью. Помоги мне, сделай так, чтобы удача сопутствовала в делах и везло по жизни...". Тут голос сверху: " ...ты хотя бы билет лотерейный хоть раз купил, что ли!".
Суть басни: заявление (пусть даже кто-то и считает эту процедуру бессмысленной) - это "лотерейный билет", шанс, без которого ничего и не выйдет вовсе. Все, что требуется - напишите и отправьте по почте заказным письмом (ценной корреспонденцией с описью вложенного - максимум 5 грн.) заявление в горсовет.
Все остальное сделаем мы. При этом расклад таков - если Вы одиночка, то тут лучше обращаться к юристу, если же очевидна явная социальная проблема (т.е. актуальная для широкого круга лиц), то проще (И Я ПРИЗЫВАЮ) обратиться в общественную организацию, которая сделает все за Вас (и обращения в прокуратуру, и в суды).
Вот, у нашей организации ("Маеш право"), например, пока только 7 заявлений от людей. Я как куратор уже провел переговоры с соответствующими чиновниками. Тепепрь Прокуратура и суды, если первая не поможет. Потом публикация в СМИ. БЕСПЛАТНО (сам бы не поверил в то, что такое возможно)!!!
ПРИЦЕПОМ всегда проще идти, чем одному. А времени все меньше: в последнюю счреду апреля будут проходить персвую сессию 80% людей по Нахимова, где раздают 18 га земли. ЗАЧЕМ ЖДАТЬ???
UL22
Active Member
Обращу внимание что ранее поданое завление кем то другим то же не повод для отказа согласно этой статье земельного кодекса.
Если бы был адвокатом дьявола я бы использовал это как аргумент того что список причин для отказа не полный в той статье.
Роман
http://legaloffice.com.ua
Вас, как моего персонального пиарщика проконсультирую, предоставив судебное решение по данному вопросу:
Зарічний районний суд м. Суми
РІШЕННЯ
від 19 червня 2007 року
З. районний суд м. Н. у складі: головуючого - судді Бурда Б. В., при секретарі - Калениченко Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Н. справу за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування витрат на правову допомогу, встановив:
Позивачі свої вимоги мотивують тим, що Ковпаківським районним судом м. Суми розглядалися дві цивільні справи за їх позовом до відповідача. По обох справах рішення суду були постановлені на їх користь. У вказаних цивільних справах вони понесли витрати на правову допомогу в розмірі по 400 грн. кожен у справі N 2-4410/2005 року під час розгляду справи судом першої інстанції, у справі N 2-1954/2006 року по 300 грн. кожен під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку. Однак під час судових засідань у вказаних справах вони не подали документи, що підтверджують понесення ними витрат на правову допомогу, а тому вони не були їм відшкодовані. Вважають, що оскільки рішення у вказаних справах були постановлені на їх користь, а тому відповідач має відшкодувати їм витрати, понесені на правову допомогу, в повному обсязі. Тому просять стягнути з відповідача на користь кожного з них по 700 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на їх користь понесені по даній справі судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав.
Відповідач та його представник позов не визнали і пояснили, що позивачі мали під час розгляду справ Ковпаківським районним судом м. Суми та перегляду рішень у вказаних справах апеляційним судом Сумської області подати докази на підтвердження понесених витрат. Саме у справах мало бути вирішене питання про відшкодування позивачам вказаних витрат. Крім того, вважають, що відповідач взагалі не має відшкодовувати позивачу ці витрати. Тому просять відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходилася цивільна справа за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації. Інтереси позивачів у вказаній справі представляв юрист Кравченко П. А. Рішенням суду від 17.11.2005 року та додатковим рішенням суду у вказаній справі від 18.01.2006 року позовні вимоги позивачів були задоволені в повному обсязі. Під час розгляду даної справи позивачі не подавали суду документи, що підтверджують понесення ними витрат на правову допомогу.
Також встановлено, що у провадженні К. районного суду м. Н. з червня 2006 року знаходилася цивільна справа за позовом К. В. Ю. і Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди. Рішенням К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року позов був задоволений частково. Не погоджуючись з вказаним рішення суду, Н. І. Ю. оскаржив його в апеляційному порядку, але ухвалою колегії у цивільних справах апеляційного суду Н-ської області від 19.12.2006 року апеляційну скаргу Н. І. Ю. відхилено, а рішення суду залишено у силі. Інтереси позивачів у вказаній справі представляв адвокат Кравченко П. А., який був зайнятий в судовому засіданні під час апеляційного перегляду рішення суду 1 годину. Під час розгляду даної справи позивачі не подавали суду документи, що підтверджують понесення ними витрат на правову допомогу.
Зазначені вище обставини, вказані сторонами, ними не заперечуються, а тому доказуванню не підлягають.
Також встановлено, що під час розгляду К. районним судом м. Н. справи за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації позивачами понесені витрати на правову допомогу в розмірі по 400 грн. кожним. Під час розгляду 19.12.2006 року апеляційним судом Н-ської області цивільної справи за апеляційною скаргою Н. І. Ю. на рішення К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року у справі за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди позивачі понесли витрати на правову допомогу в розмірі по 300 грн. кожен. Відповідач, проти якого постановлено судові рішення, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати понесені позивачами витрати на правову допомогу.
Дані висновки суду підтверджуються: копіями договору про надання правової допомоги, квитанціями про сплату витрат на правову допомогу (а. с. 26 та у справі К. районного суду м. Н. N 2-1954 а. с. 6566), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Судом встановлено, що 27 квітня 2006 року
Станом на 19.12.2006 року (час перегляду в апеляційній інстанції рішення К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року у справі за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди) розмір мінімальної заробітної плати становив 400 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 160 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги кожному з позивачів під час апеляційного розгляду вказаної справи належить відшкодуванню 160 грн., а саме - за 1 годину роботи в межах доведеної тривалості зайнятості представника.
Також встановлено, що на час розгляду К. районним судом м. Н. справи за позовом К. В. Ю. і Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації (а саме - 2005 рік) був відсутній закон, яким би встановлювалися граничні розміри відшкодування витрат на правову допомогу, а тому понесені позивачами (як стороні, на користь якої постановлені судові рішення) витрати на правову допомогу мають відшкодовуватися в повному розмірі.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є цивільними і врегульовані ст. 1, 16, 1166 ЦК України та ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне позов задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів: по 400 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, понесених у справі за позовом К. В. Ю. і Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації, по 160 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу понесених під час апеляційного перегляду Рішення К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року у справі за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди.
Також встановлено, що у даній справі кожним з позивачів понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 51 грн., на сплату витрат з ІТЗ в розмірі 30 грн., на правову допомогу 100 грн., а всього - по 281 грн. кожним з позивачів. На підставі ст. 88 ЦПК України, дані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - по 224,80 грн. кожному з позивачів.
Керуючись ст. ст. 1, 16, 22 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57 - 60, 79, 84, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд вирішив:
Позов К. В. Ю. і Д. В. О. задовольнити частково.
Стягнути з Н. І. О. на користь К. В. Ю. 560 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та 224,80 грн. відшкодування судових витрат, а всього - 784,80 грн.
Стягнути з Н. І. О. на користь Д. В. О. 560 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та 224,80 грн. відшкодування судових витрат, а всього 784,80 грн.
Відмовити К. В. Ю. і Д. В. О. в задоволенні позову в іншій частині за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Н-ської області через З. районний суд м. Н. шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Б. В. Бурда
Вот и решение Верховного Суда Украины:
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
РІШЕННЯ
від 7 жовтня 2009 року
Про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М. В., суддів: Жайворонок Т. Є., Перепічая В. С., Лященко Н. П., Пшонки М. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року, встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що йому та ОСОБА_2 належить на праві спільної власності в рівних частках 19/100 АДРЕСА_1, що фактично є окремою трикімнатною квартирою. Однак без його згоди на те, порушивши встановлений законом порядок розпорядженням майном, що перебуває в спільній частковій власності, 11 грудня 2006 року відповідачем було укладено договір оренди вказаного майна з ОСОБА_3 Указаними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди. Просив суд визнати недійсним договір оренди житла від 11 грудня 2006 року, що укладений між відповідачами у справі, із застосуванням наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь 17 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди житла, укладений 11 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 244 грн. 5 коп. судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2007 року в частині стягнення моральної шкоди скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1921 грн. 50 коп. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судових рішень з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та вирішуючи питання про стягнення судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що районний суд відповідно до ст. 88 ЦПК України не вирішив питання щодо відшкодування позивачу всіх понесених ним і документально підтверджених судових витрат, а саме: витрат на правову допомогу в розмірі 1 тис. грн. з урахуванням вимог постанови
Проте з такими висновками повністю погодитись не можна з таких підстав.
Згідно із ч. 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України 2004 року до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. Розмір судового збору встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Розмір судового збору по задоволених у цій справі судом вимогах про визнання недійсним договору оренди, ураховуючи характер спору, становить 8 грн. 50 коп.
Частиною 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 5 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258 (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом), якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром.
Розмір цих витрат у цій справі як у справі за позовом немайнового характеру становить 7 грн. 50 коп.
Суд на зазначене уваги не звернув і в порушення ст. ст. 81, 88 ЦПК України стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 884 грн. судового збору та 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з яких 7 грн. 50 коп. з розгляду спору немайнового характеру (а. с. 21) та 30 грн. внесені з розгляду спору майнового характеру (а. с. 20), оплата яких не передбачена законом.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає зміні в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України.
В іншій частині - доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильність висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального права та судами допущені порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1921 грн. 50 коп. судових витрат змінити й зменшити розмір цих витрат до 1016 грн.
У решті - судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М. В. Патрюк
Судді:
Т. Є. Жайворонок
Н. П. Лященко
В. С. Перепічай
М. П. Пшонка
Зарічний районний суд м. Суми
РІШЕННЯ
від 19 червня 2007 року
З. районний суд м. Н. у складі: головуючого - судді Бурда Б. В., при секретарі - Калениченко Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Н. справу за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування витрат на правову допомогу, встановив:
Позивачі свої вимоги мотивують тим, що Ковпаківським районним судом м. Суми розглядалися дві цивільні справи за їх позовом до відповідача. По обох справах рішення суду були постановлені на їх користь. У вказаних цивільних справах вони понесли витрати на правову допомогу в розмірі по 400 грн. кожен у справі N 2-4410/2005 року під час розгляду справи судом першої інстанції, у справі N 2-1954/2006 року по 300 грн. кожен під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку. Однак під час судових засідань у вказаних справах вони не подали документи, що підтверджують понесення ними витрат на правову допомогу, а тому вони не були їм відшкодовані. Вважають, що оскільки рішення у вказаних справах були постановлені на їх користь, а тому відповідач має відшкодувати їм витрати, понесені на правову допомогу, в повному обсязі. Тому просять стягнути з відповідача на користь кожного з них по 700 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на їх користь понесені по даній справі судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав.
Відповідач та його представник позов не визнали і пояснили, що позивачі мали під час розгляду справ Ковпаківським районним судом м. Суми та перегляду рішень у вказаних справах апеляційним судом Сумської області подати докази на підтвердження понесених витрат. Саме у справах мало бути вирішене питання про відшкодування позивачам вказаних витрат. Крім того, вважають, що відповідач взагалі не має відшкодовувати позивачу ці витрати. Тому просять відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходилася цивільна справа за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації. Інтереси позивачів у вказаній справі представляв юрист Кравченко П. А. Рішенням суду від 17.11.2005 року та додатковим рішенням суду у вказаній справі від 18.01.2006 року позовні вимоги позивачів були задоволені в повному обсязі. Під час розгляду даної справи позивачі не подавали суду документи, що підтверджують понесення ними витрат на правову допомогу.
Також встановлено, що у провадженні К. районного суду м. Н. з червня 2006 року знаходилася цивільна справа за позовом К. В. Ю. і Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди. Рішенням К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року позов був задоволений частково. Не погоджуючись з вказаним рішення суду, Н. І. Ю. оскаржив його в апеляційному порядку, але ухвалою колегії у цивільних справах апеляційного суду Н-ської області від 19.12.2006 року апеляційну скаргу Н. І. Ю. відхилено, а рішення суду залишено у силі. Інтереси позивачів у вказаній справі представляв адвокат Кравченко П. А., який був зайнятий в судовому засіданні під час апеляційного перегляду рішення суду 1 годину. Під час розгляду даної справи позивачі не подавали суду документи, що підтверджують понесення ними витрат на правову допомогу.
Зазначені вище обставини, вказані сторонами, ними не заперечуються, а тому доказуванню не підлягають.
Також встановлено, що під час розгляду К. районним судом м. Н. справи за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації позивачами понесені витрати на правову допомогу в розмірі по 400 грн. кожним. Під час розгляду 19.12.2006 року апеляційним судом Н-ської області цивільної справи за апеляційною скаргою Н. І. Ю. на рішення К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року у справі за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди позивачі понесли витрати на правову допомогу в розмірі по 300 грн. кожен. Відповідач, проти якого постановлено судові рішення, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати понесені позивачами витрати на правову допомогу.
Дані висновки суду підтверджуються: копіями договору про надання правової допомоги, квитанціями про сплату витрат на правову допомогу (а. с. 26 та у справі К. районного суду м. Н. N 2-1954 а. с. 6566), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Судом встановлено, що 27 квітня 2006 року
You must be registered for see links
було затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, якими, зокрема, встановлено, що розмір витрат на правову допомогу компенсується на суму, що не перевищує 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. Станом на 19.12.2006 року (час перегляду в апеляційній інстанції рішення К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року у справі за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди) розмір мінімальної заробітної плати становив 400 грн. на місяць, тобто на вказану дату граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становив 160 грн. за годину роботи, а тому за надання правової допомоги кожному з позивачів під час апеляційного розгляду вказаної справи належить відшкодуванню 160 грн., а саме - за 1 годину роботи в межах доведеної тривалості зайнятості представника.
Також встановлено, що на час розгляду К. районним судом м. Н. справи за позовом К. В. Ю. і Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації (а саме - 2005 рік) був відсутній закон, яким би встановлювалися граничні розміри відшкодування витрат на правову допомогу, а тому понесені позивачами (як стороні, на користь якої постановлені судові рішення) витрати на правову допомогу мають відшкодовуватися в повному розмірі.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є цивільними і врегульовані ст. 1, 16, 1166 ЦК України та ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне позов задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів: по 400 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, понесених у справі за позовом К. В. Ю. і Д. В. О. до Н. І. Ю. про спростування недостовірної інформації, по 160 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу понесених під час апеляційного перегляду Рішення К. районного суду м. Н. від 20.09.2006 року у справі за позовом К. В. Ю., Д. В. О. до Н. І. Ю. про відшкодування моральної шкоди.
Також встановлено, що у даній справі кожним з позивачів понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 51 грн., на сплату витрат з ІТЗ в розмірі 30 грн., на правову допомогу 100 грн., а всього - по 281 грн. кожним з позивачів. На підставі ст. 88 ЦПК України, дані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - по 224,80 грн. кожному з позивачів.
Керуючись ст. ст. 1, 16, 22 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57 - 60, 79, 84, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд вирішив:
Позов К. В. Ю. і Д. В. О. задовольнити частково.
Стягнути з Н. І. О. на користь К. В. Ю. 560 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та 224,80 грн. відшкодування судових витрат, а всього - 784,80 грн.
Стягнути з Н. І. О. на користь Д. В. О. 560 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та 224,80 грн. відшкодування судових витрат, а всього 784,80 грн.
Відмовити К. В. Ю. і Д. В. О. в задоволенні позову в іншій частині за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Н-ської області через З. районний суд м. Н. шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Б. В. Бурда
Вот и решение Верховного Суда Украины:
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
РІШЕННЯ
від 7 жовтня 2009 року
Про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М. В., суддів: Жайворонок Т. Є., Перепічая В. С., Лященко Н. П., Пшонки М. П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2007 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року, встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що йому та ОСОБА_2 належить на праві спільної власності в рівних частках 19/100 АДРЕСА_1, що фактично є окремою трикімнатною квартирою. Однак без його згоди на те, порушивши встановлений законом порядок розпорядженням майном, що перебуває в спільній частковій власності, 11 грудня 2006 року відповідачем було укладено договір оренди вказаного майна з ОСОБА_3 Указаними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди. Просив суд визнати недійсним договір оренди житла від 11 грудня 2006 року, що укладений між відповідачами у справі, із застосуванням наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь 17 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди житла, укладений 11 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 244 грн. 5 коп. судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2007 року в частині стягнення моральної шкоди скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1921 грн. 50 коп. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судових рішень з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та вирішуючи питання про стягнення судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що районний суд відповідно до ст. 88 ЦПК України не вирішив питання щодо відшкодування позивачу всіх понесених ним і документально підтверджених судових витрат, а саме: витрат на правову допомогу в розмірі 1 тис. грн. з урахуванням вимог постанови
You must be registered for see links
; судового збору в розмірі 884 грн.; 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Проте з такими висновками повністю погодитись не можна з таких підстав.
Згідно із ч. 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України 2004 року до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. Розмір судового збору встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Розмір судового збору по задоволених у цій справі судом вимогах про визнання недійсним договору оренди, ураховуючи характер спору, становить 8 грн. 50 коп.
Частиною 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 5 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258 (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом), якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром.
Розмір цих витрат у цій справі як у справі за позовом немайнового характеру становить 7 грн. 50 коп.
Суд на зазначене уваги не звернув і в порушення ст. ст. 81, 88 ЦПК України стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 884 грн. судового збору та 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з яких 7 грн. 50 коп. з розгляду спору немайнового характеру (а. с. 21) та 30 грн. внесені з розгляду спору майнового характеру (а. с. 20), оплата яких не передбачена законом.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає зміні в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України.
В іншій частині - доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильність висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального права та судами допущені порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1921 грн. 50 коп. судових витрат змінити й зменшити розмір цих витрат до 1016 грн.
У решті - судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М. В. Патрюк
Судді:
Т. Є. Жайворонок
Н. П. Лященко
В. С. Перепічай
М. П. Пшонка
UL22
Active Member
Извиняюсь в самом деле отошли немного.
Но все же моя позиция остается в том что не все так просто - подал завление и получил. То есть надо заранее пытаться обдумать возможные причины отказа, как их обжаловать. Как выиграть дело.
Ну то есть настраиваться надо изначально на суд - и возможно сразу провоцировать чиновников именно на те ошибки которые легче оспорить в суде / доказать. Ну в общем считаю что желательно не просто плыть по течению пытаясь сражаться а надо более детально попытаться и продумать стратегию. Хотя вполне возможно Вы это уже сделали но просто разглашать не можете - здесь же чинуши тоже лазят.
К сожалению чиновники так все обустроили что сам факт подачи заявления уже расценивается как победа. Однако уверен что это всего лишь перва ступень - потом битвы будут посложней.
Для этой первой ступени моя идея была бы прийти куда положено (вплоть до на прием к Минаеву) и под камеру предоставить заявление. Если будут говорить что чего то не хатает - просить их под камеру принять и рассмотреть в соответствии с законом. Если в соответствии с законом в самом деле чего то не хватает то пусть письменно о этом сообщат.
Igor_Rad_79
New Member
Константин, сколько тысяч, десятков тысяч, сотен тысяч сумчан по твоему алгоритму смогут получить РЕАЛЬНО по 10 приватизационных соток в г.Сумы. Есть такие подсчеты? Я вот тоже уже три года маюсь 
Даже пару раз первую сессию проходил, только затем вторую на мое место депутаты проходили Теперь бросил деньги тратить
Даже пару раз первую сессию проходил, только затем вторую на мое место депутаты проходили Теперь бросил деньги тратить Konstantyn
Member
Ни о каких тысячаз речь не идет. Реально, если пару сотен и получит человек землю, то уже хорошо. Просто получают самые настойчивые. Так всегда в нашей жизни.
Никакие деньги тратить не нужно. Прошли первую сессию - защищайте своим права. Почитайте действующее законодательство. Там все сейчас четко: отказать практически нельзя!
Никакие деньги тратить не нужно. Прошли первую сессию - защищайте своим права. Почитайте действующее законодательство. Там все сейчас четко: отказать практически нельзя!
UL22
Active Member
Какие мотвировки отказов?Константин, сколько тысяч, десятков тысяч, сотен тысяч сумчан по твоему алгоритму смогут получить РЕАЛЬНО по 10 приватизационных соток в г.Сумы. Есть такие подсчеты? Я вот тоже уже три года маюсь
LevAris
Well-Known Member
Та не, будет скорее всего так: после отказа и судов власть признает свою неправоту, но окажется, что Нахимова, или что там еще, уже занята, земли уже нет, в итоге вы суд выиграете, но вот земли это вам не принесет. Вспомните случай с дяденькой, что над чешкой участок выбивал, где другая тетенька незаконно построила готель. Ну да, влада признала свою неправоту, но вот помогло ли это дяденьке получить там землю? Нет. У Минаева в онлайн приемной даже переписка соответствующая была.
Konstantyn
Member
по тому дяденьке, если ничего не путаю предложили в качестве мирового соглашения предоставить ему 10 соточек в ином не самом плохом месте! разве плохо?