Відповідь: Re: Відповідь: Вступ України у НАТО
Я ж вже не раз чітко висловлював свою позицію, що Україна має грати самостійно. Злочинним в даному плані є як прозахідна так і проросійська позиція, вірною може бути лише одна: проукраїнська. Я проти як інтеграції в НАТО та ЄС, так і проти інтеграції в ЄЕП і т.п. Бо будь-яка інтеграція - це втрата незалежного статусу, втрата власної ролі, перетворення країни на "дворовую сявку". І це не може бути добрим, які б економічні вигоди не обіцяв подібний союз.
"Наприкінці двадцятого століття Україна нарешті скористалася геополітичним колапсом у Євразії і одержала незалежність. І все було б добре, але тут... геополітика вийшла з моди. Тепер — на початку століття двадцять першого — ми зобов'язані досягти психологічного успіху. Україна мусить стати активним учасником гри нервів, яка розгортається між Америкою, Європою та Росією довкола Іраку, який сам по собі нікого не цікавить, а є лише приводом. Міг би бути й інший. У цих іграх найбільше втрачає не той, хто програє, а той, хто не грає. Після терактів 11 вересня Росія погодилась на роль приятеля Сполучених Штатів, а це завжди означає відмову від самостійної гри. Сприяння з боку США одразу обернулося серйозними втратами і Росія отримала американські бази в Середній Азії та Закавказзі, розрив договору по протиракетній обороні і таке інше. Тепер Росія повертається до самостійної гри, підтримавши антиамериканську позицію Європи. Москва розраховує на дивіденди або від Європи — за непохитність, або ж від американців, яким доведеться дорого заплатити за зміну російської політики. Росія грає між Америкою та Європою. Ми ж — у кращому становищі: бо граємо між Америкою, Європою та Росією.
І ми матимемо успіх, якщо не допустимо, щоб вони грали нами. Щоб вони використовували ті чи інші політичні сили всередині України."
А краще підлещуватися до триколорних товстопузів?
Ви пропагуєте їй таку роль, тільки хочете служити іншим панам.
Я ж вже не раз чітко висловлював свою позицію, що Україна має грати самостійно. Злочинним в даному плані є як прозахідна так і проросійська позиція, вірною може бути лише одна: проукраїнська. Я проти як інтеграції в НАТО та ЄС, так і проти інтеграції в ЄЕП і т.п. Бо будь-яка інтеграція - це втрата незалежного статусу, втрата власної ролі, перетворення країни на "дворовую сявку". І це не може бути добрим, які б економічні вигоди не обіцяв подібний союз.
А чимсь іншим пахнуть гроші за вбивства чеченців чи грузин?
"Наприкінці двадцятого століття Україна нарешті скористалася геополітичним колапсом у Євразії і одержала незалежність. І все було б добре, але тут... геополітика вийшла з моди. Тепер — на початку століття двадцять першого — ми зобов'язані досягти психологічного успіху. Україна мусить стати активним учасником гри нервів, яка розгортається між Америкою, Європою та Росією довкола Іраку, який сам по собі нікого не цікавить, а є лише приводом. Міг би бути й інший. У цих іграх найбільше втрачає не той, хто програє, а той, хто не грає. Після терактів 11 вересня Росія погодилась на роль приятеля Сполучених Штатів, а це завжди означає відмову від самостійної гри. Сприяння з боку США одразу обернулося серйозними втратами і Росія отримала американські бази в Середній Азії та Закавказзі, розрив договору по протиракетній обороні і таке інше. Тепер Росія повертається до самостійної гри, підтримавши антиамериканську позицію Європи. Москва розраховує на дивіденди або від Європи — за непохитність, або ж від американців, яким доведеться дорого заплатити за зміну російської політики. Росія грає між Америкою та Європою. Ми ж — у кращому становищі: бо граємо між Америкою, Європою та Росією.
І ми матимемо успіх, якщо не допустимо, щоб вони грали нами. Щоб вони використовували ті чи інші політичні сили всередині України."
