Ніхто не чекав, що саме в Харкові, у "східній столиці" України розгорнеться найпотужніше в історії нашої країни екологічне протистояння влади і громадськості.
Подекуди в різних регіонах України виникають різнопланові екологічні проблеми, де громадськість проводить пікети, де раз-по-раз руйнують будівельні паркани, а то й блокують дороги, публікують петиції, відсилають сотні скарг і звернень. Але такого дійства Україна досі не знала.
Сьогодні виповнюється 10-тий день, як у Парку імені Горького харків'яни утримують від вирубки сотні дерев. Активісти терплять міліцейські побої, не бояться бульдозерів та висять на кронах дерев.
З усіх куточків країни лунають телефонні дзвінки до МВС та харківської міліції, надсилаються сотні звернень до президента.
Вирубка ведеться з метою побудувати через парк автодорогу і готелі вздовж неї - начебто для прийому гостей Євро-2012. Виконуючий обов'язки міського голови Харкова пан Кернес не реагує на критику щодо законності рубки і зазначає в коментарях для ЗМІ, що дорога буде побудована будь-якою ціною.
На сьогодні ця ціна складає: четверо безпідставно арештованих, четверо брутально побитих міліцією і госпіталізованих, двоє травмованих ковшем екскаватора.
Хронологія подій
27 лютого 2008 Харківської міська рада виділила в центральному парку Харкова, Парку Горького, 9,9218 гектарів "для будівництва автодороги" від вулиці Сумської до Новгородської: 4,1710 га власне під дорогу; 3,0484 га - під готельний комплекс; 2,7024 га - для будівництва апартаментів.
Парк Горького, який став ареною екологічного протистояння, - це фрагмент старовікового лісу, який доходить до самого центру Харкова. І, зрозуміло, що готель, побудований у першій столиці країни серед прекрасного лісу, та ще й поруч із центром, автоматично стане найдорожчим у Харкові.
Два роки тривало протистояння громадськості та міськради. Однак 19 травня цього року Харківський міськвиконком погодив будівництво, прийнявши рішення "Про видалення зелених насаджень на ділянці будівництва автодороги від вулиці Сумської до вулиці Новгородської (в районі вулиці Білій Акації) в Харкові".
20 травня дерева почали рубати. Причому роботи розпочалися вкрай швидкими темпами, немов на виконавцях горять шапки.
На місце рубки приїхали представники Громадської Ради Харківщини, громадської організації "Ми - харків'яни!" і ЕКГ "Печеніги". В парку не було жодних попереджувальних знаків, дерева в рубку ніяк не були відмічені. Випадкові перехожі проходили просто під деревами, які в цей час рубали.
Лісоруби не показали активістам жодних документів на проведення рубки, заявивши, що вони є, але у "керівництва". Викликали міліцію, але та відмовилася допомогти. Активісти запросили на місце події журналістів.
Коли біля 17:00 привезли обіцяні документи, з усього необхідного пакету для легалізації "видалення зелених насаджень", у лісорубів виявилася тільки копія того самого рішення міськвиконкому. Стало зрозуміло, що рубка незаконна.
22-23 травня члени ЕкГ "Печеніги" обстежили місце вирубки. Виявили 576 пнів від живих дерев різного діаметру. За оцінками громадськості, шкода за знищення зелених насаджень на території ЦПКіВ імені Горького становить 192 320 гривень.
21 травня рубка в Парку Горького продовжилася з самого ранку. На місце приїхав заступник начальника Дзержинського райвідділу Шкуропатський, який заявив, що йому достатньо рішення міськвиконкому. Рубку, незважаючи на аргументи активістів, чиновник зупиняти не став та поїхав геть.
Громадяни почали блокувати незаконну рубку своїми тілами, а міліціонери, що залишилися на місці подій, затримали чотирьох з них. Двох просто побили. Постраждалі написали заяви про побиття до міліції, але в міліції вперто відповідали, що жодних заяв не бачили.
Захисники парку, серед яких тепер були не лише члени громадських організацій, а й багато простих відважних харків'ян, побудували дві барикади, встановили цілодобовий табір протесту і приготувались до тривалої облоги.
25 травня о 4:00 ранку в парку з'явилися близько сотні міліціонерів, якими командував заступник начальника Дзержинського РУГУ Вадим Шкуропатський. На вахті було всього 20 активістів.
Міліція провела лісорубів, оточила місце вирубки, і рубка почалася. Активісти намагалися захистити дерева своїми тілами, міліціонери відтягали їх і били. Одного з протестуючих бив особисто Шкуропатський - відкинув від дерева і вже лежачого вдарив ногою по нирках.
Активіст Барсуков отримав серйозну травму нирок, і його забрала швидка".
Починаючи з 26 травня активісти, кількість яких зросла до сотні, підвісили себе в кронах дерев.
27 травня міська рада розглядала питання, чи продовжувати рубку. В цей день близько 6:30 ранку, у час, коли в таборі мало людей і зовсім немає журналістів, до вогнища активістів підійшов невідомий чоловік.
Нецензурно лаючись на адресу захисників парку, чолов'яга спробував спровокувати конфлікт: вдарив ногою по багаттю, розкидавши розпечене вугілля на людей. Проте бійку спровокувати не виходило. Нападник схопив одного з сидячих за комір і кинув на землю.
Після цього з боку Сумської на територію рубки в парку Горького висунувся екскаватор К-750. Активісти своїми тілами спробували зупинити техніку. Але екскаватор підняв ківш і різко його опустив на ноги активістів.
На місце викликали швидку і ДАІ. Постраждалих госпіталізували. ДАІ так і не приїхала. Водій екскаватора був попереджений про неприпустимість втечи з місця пригоди до приїзду ДАІ, проте зник.
Через кілька хвилин він заїхав на місце рубки з боку паркових алей. Захисники парку спробували зупинити екскаватор. На них вчинили напад люди в спецодязі.
Міліція побиття ігнорувала, і тільки після неодноразових вимог припинити бійку, втрутилася. Скласти протокол міліціонери відмовилися.
28 травня на місці незаконної рубки зібралося чимало співробітників так званої "муніципальної охорони", агресивно налаштованої і озброєної палицями. Вони відібрали відеокамеру у одного з присутніх городян (що, між іншим, теж зафіксоване на відео). Цей день виявився найбільш багатим на жорстокі побиття і арешти.
Проте рубку продовжити їм не вдалося, бо зняти з дерев активістів, що прив'язалися до верхніх гілок та підвісилися між ними, міліція і "охорона" не змогли.
Після цього дня настали вихідні і ситуація різко змінилась.
Вже зранку 29 травня на місці подій було понад 500 харків'ян, згодом їх кількість подвоїлась.
Та Кернес продовжує заявляти, що протистояння надумане політичними опонентами Партії Регіонів, а самі учасники протесту - проплачені особисто екс-губернатором Аваковим. Натомість теперішній губернатор і екс-мер Харкова Добкін оприлюднив офіційну заяву, з якої випливає, що захисники парку - хулігани, і місто має об'єднатися в спільному пориві звести дорогу і готель.
В парку з'явився і додатковий табір, покликаний довести, що протестуючі проплачені, в якому кожен отримує 100 гривень в день.
Але чимало містян приєдналися до захисників парку, не боячись побоїв, травм і арештів.
Станом на 30 травня на захист активістів виступили декілька народних депутатів, політрада партії "Громадянська позиція", Українська Гельсінська спілка з прав людини, деякі відомі громадські діячі та музиканти.
31 травня, після вихідних, які зібрали у парку тисячі харків'ян, робітники в супроводі муніципальної охорони, почали тіснити активістів близько дев'ятої ранку. У діях охоронці не соромилися: заламували протестуючих на очах у правоохоронців, а ті не втручалися в конфлікт. Тривало це недовго - поки кілька активістів, серед яких літня жінка, не впали на землю. Любов Мельник отримала важку травму нирок і хребта, її не тільки штовхали, але і били ногами.
"Швидка" відвезла жінку в лікарню невідкладної допомоги. Лікарі її стан не коментують, з пресою розмовляти не бажають, а от сама потерпіла запевняє, що ставлення до неї в лікарні упереджене. Мовляв, діагноз їй не ставлять, рентгенівський знімок не віддають, ліжко їй не виділили, зате іронічно цікавляться, скільки її заплатили за чергування у парку.
До вечора протестуючі зміцнили свої позиції. Тепер дерева охороняють не тільки альпіністи на гілках - кілька активістів прикували себе ланцюгами до стовбурів. Активісти звернулися до президента з проханням зберегти парк, оскільки і виконуючий обов'язки мера Кернес, і губернатор Добкін вимоги протестуючих ігнорують.
1 червня ситуація вийшла у формат відвертої бійки. О четвертій ранку в парку імені Горького люди в чорній формі муніципальної охорони в супроводі групи молодиків у спортивних костюмах знову спробували прорвати оборону захисників лісу.
Прямо за ними йшли лісоруби з включеними бензопилами, яким у підсумку вдалося зрубати три дерева.
За словами очевидців, робочі намагалися пиляти дерева, не звертаючи уваги на те, чи є під ними або на них люди. Обидві сторони фактично зійшлися врукопашну. На щастя, ніхто серйозно не постраждав.
Через короткий час бійка була зупинена екс-губернатором Арсеном Аваковим, який умовив правоохоронців і охоронців зупинити наступ на наметове містечко. Після цього керівники лісорубів і захисників лісу домовилися про тимчасовий мир.
1 червня Дзержинський районний суд повернув до МВС справи щодо затриманих раніше активістів, посилаючись на неправильність їх оформлення. Таким чином, вперше принаймні одна з гілок влади встала на захист рятівників парку.
Тим часом на засновників табору протесту почали полювати невідомі, озброєні фотографіями активістів і зловісними намірами.
Небезпека здоров'ю й волі та загроза переслідувань розділила громадськість на тих, хто активно виступив на захист харків'ян та тих, хто відмовчується.
Тож ситуація стає "тестом на вошивість" всієї української громадськості - природоохоронців, правозахисників, патріотів. І дуже хочеться, щоб усі ми пройшли цей тест.
А от щодо влади... Ситуація у парку Горького демонструє її справжнє обличчя.
![mi][a](/data/avatars/m/0/547.jpg?1391470248){kind=avatar}
Пригнали человек 70 боевиков и где-то столькоже ментов . С нашей стороны сколько было людей не скажу, но в разы меняше, может человек 50(включая девушек и людей в возрасте) Боевики поперли на нас и пытались расцепить, но мы плотно держались друг друга. Бой у них не удавался. Все таки мы боролись за родину, а они за бабло. Мы были сильнее 
Но после некоторого противостояния подключились менты и тут уже прорвали оборону. Многих позабирали в ментовку. Меня и еще нескольких человек привезли в дзержинский РО но меня уже отпустили, остальные вроде еще там. Менты из РО требуют, чтоб те менты которые нас привезли написали протоколы о том, что мы оказывали сопротивление милиции. Те менты которые нас привезли отказываются писать такие протоколы, так как милиции сопротивление не оказывалось.