You must be registered for see links
За визначенням видатного українця американського походження Джеймса Мейса , Україна являє собою постгеноцидне суспільство. Науковець і публіцист Ігор Лосєв додає: "а також – посттоталітарне та постколоніальне".
Це означає, що традиція недовіри або й зневаги до влади в нас у крові. Влада сприймається як чужа і ворожа. Обдурювати та обкрадати її в очах значної частини громадян є доблестю. Батьки у сумлінних селянських родинах, виховуючи дітей у повазі до чужої праці, завжди карали їх за, наприклад, вкрадені яблука у садку сусіда, але заохочували носити з колгоспного лану до свого подвір’я усе, що там достигало.
Так само у часи кріпацтва етичні норми селян були не надто суворими до крадіжок у панському господарстві або браконьєрства у панському лісі – колгосп, як і кріпацтво, являв собою механізм примусу до важкої та малопродуктивної праці.
Давня народна мудрість – "То нічого, що вкрав, аби добре сховав!" – являє собою концентровану ілюстрацію глибинних традицій всеохоплюючої суспільної корупції, яка є поширеною ментальною рисою в Україні.