Результатом чеченського рейду на Дагестан стає зміна керівництва російських силових структур, призначення директора ФСБ Володимира Путіна спадкоємцем старіючого президента Єльцина і прем'єр-міністром РФ — на тій підставі, що у вересні 1999 р., після серпневих вибухів житлових будинків у Москві, Буйнакську й Волгодонську з численними людськими жертвами, він погодився почати другу чеченську війну, віддавши наказ про початок "антитерористичної операції на Північному Кавказі".
Відтоді багато чого змінилося. 26 березня 2000 р. Путін став президентом Росії, на повну піарівську котушку використавши війну як засіб формування образу "сильної Росії" й "залізної руки" у боротьбі з її ворогами. Але, ставши президентом, він так війну й не зупинив, хоча після свого обрання мав для цього кілька реальних шансів. У результаті кавказька кампанія Росії тепер уже 21-го століття знову перетворилося на хронічну й вигідну занадто багатьом. По-перше, військовій верхівці, яка робить собі блискучі кар'єри на Кавказі, отримує ордени, звання, чини й не бажає розставатися з годівницею. По-друге, середній і низовій військовій ланці, яка має стійкий прибуток на війні за рахунок дозволеного зверху повального мародерства в селах і містах, а також масових поборів із населення. По-третє, і одним, й іншим, разом узятим — у зв'язку з участю в нелегальному нафтовому бізнесі в Чечні, який поступово, вході війни, перейшов під спільний чеченсько-федеральний контроль, позначений державним, по суті, бандитизмом ("дахом" його виступають федерали). По-четверте, так званій "новій чеченській владі" (ставленикам Росії), що нагло наживається на коштах, які виділяє держбюджет на відновлення й розвиток економіки Чечні. По-п'яте, Кремлю. Розпочавшись як стовідсотково піарівська акція під вибори нового президента Росії, війна згодом стала зручним засобом лакування справжньої дійсності поза територією війни — відволікання суспільної уваги від проблем всередині керівної еліти, в економіці, політичних процесах. На російських штандартах сьогодні — рятівна ідея необхідності захисту Росії від "міжнародного тероризму" в особі чеченських терористів, постійне підігрівання якої дозволяє Кремлеві маніпулювати суспільною думкою як заманеться. Що цікаво: "вилазки чеченських сепаратистів" тепер виникають на Північному Кавказі щоразу "вчасно" — коли в Москві починається черговий політичний чи корупційний скандал.
Так воювати на Кавказі можна десятиліття поспіль, як у 19-му столітті...
Анна Политковкая "Вторая чеченская"
7 (уже 9) лет идет "антитеррористическая операция" и конца этой кровавой жатвы не видно. Уже
нет ни Масхадова, ни Басаева, ни Хаттаба. Многие бывшие повстанцы теперь в рядах сторонников Москвы – в «Обыкновенном терроризме» из серии «Лубянка» эти ваххабиты в прошлом в камеру говорят, что все мы сдали оружие,
мы покаялись, мы теперь на службе у президента единой РФ. Но войска
остаются на территории Чечни, и в сводках новостей продолжают раздаваться – «взрывы, теракт, засада». Не слышно и разговоров о переговоров, о перемирии.
Возможно во всем виновата нефть, добывание и продажа которой не регулируется. Вся власть – военным.
Что можно сказать о страданиях местного населения?
Те же граждане РФ, что и на Чукотке. Только они вне закона,
все террористы по умолчанию. От детей до стариков.
С этой горячей точки поступало и поступает очень мало информации поэтому книга Анны Политковской «Вторая Чеченская» была для меня шоком. Очень жесткая публицистика. Когда сидишь вечером в теплом диване не думаешь от том, что кто-то вздрагивает от звука машин в полуразрушенном доме, ожидая появления «масок» и зачистки.
Added: Когда смотришь на это другими глазами, глазами молодого чеченца на эту "справедливость", на извечные зачистки, на кражу людей, на общие рейды федералов с "бородачами", на торговлю трупами....какие должны быть чувства? когда смотришь в галаза изнасилованной невесте/сетсре/матери и на труп отца. Любовь к ВВП? Или жажда крови... когда едешь по научению"бородачей сверху" в сытую и довольную Москву, в театр где веселяться граждане РФ и театр о войне становится реальностью... Вспоминаются слова "афганца": "Кто там был тот меня поймет, кто не был, тот мне не судья!"
Шоком было и известие об убийстве Политковской….. просто нет слов.
You must be registered for see images
Політковська Анна "Друга чеченська" (переклад з російської - Іван Андрусяк)
Анотація
Книга російської опозиційної журналістки Анни Політковської розгортає перед читачем панораму життя чеченського народу періоду так званої другої чеченської війни, що розпочалась у 1999 році й продовжується до сьогодні на території найбільшої сусідки – Російській Федерації. Це книга про війну, що б’є всі рекорди з жорстокості, порушення прав цивільного населення за безпрецедентного відмежування світової спільноти.
Відома далеко за межами Росії, перекладена багатьма мовами, «Друга чеченська» свідчить про те, що справжня журналістика, а з нею і високий гуманізм, активна й безстрашна громадська позиція можливі навіть у країні «керованої демократії».
«Друга чеченська» адресується всім небайдужим, тим, хто не відгороджується від людського болю і ніколи не вважає, що «його хата с краю».
You must be registered for see links
, книгу сканировал и распознавал сам, если будут ошибки - сообщайте.
)))... Жесткий реализм, которого полно кругом? или отключение в своей оболочке из тумана, мне хорошо, всем - хорошо, мне плохо, всем - плохо... Так вроде было у Солженицина.
