Чарівний сумчанці, яку напевно втратив

CHOKO'S BOY

New Member
Кохати сильно до безтями
Без меж, без жалю, без вагань
Горіти вщент тими вогнями
Безотвідних сподівань
Благати знов побачить небо
Що вкрили хмари дощові
В думках завжди линуть до тебе
Хоч серце вже давно в крові
Нехай, воно ще може битись
Ще не прийшов напевно час
Ще встигне швидко зупинитись
Якщо вогонь в тобі погас
Лишається лише надія
Яка тьмяніє кожен день
А сили де взяти? Із мрії?
Котра залишилась лишень?
Хтось каже відпусти, не варто
Але ж що знають ці - вони?
Чи розрізняють почуття від жартів?
Щоб радити ще щось мені
Не має сил, не можу встати
Лише чекаю той момент
Коли вкладусь навічно спати
Залишив від кохання монумент
Чи може ще себе помучить?
Чи може досить далі жить?
Не знаю, бо мене вже душить
Без неї існувати кожну мить
Не знаю чи пишу востаннє
Можливо це й мене зганьбить
Я зламаний, чи не достатньо?
Я спокусив провину за ту кляту мить
У твоїх ніг, чого вагатись
Ти маєш право проклясти
Того хто хоче не здаватись
І все ще кохає як ти...
 
Зверху