23 февраля

  • Автор теми Fist
  • Дата створення

Поздравляете ли вы мужчин с 23 февраля?

  • Да

    Голосів: 0 0.0%
  • Нет

    Голосів: 6 100.0%

  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    6

Roger Wilco

Heavy Metal Forever
Виникнення свята
Голова Вищої військової інспекції відправляє до пропозицію відсвяткувати річницю РСЧА 28 січня:

28 січня, виповнюється рік з дня видання Радою Народних Комісарів декрету про створення Робітничо-селянської Червоної армії. Було б бажано відсвяткувати річницю створення Червоної армії, віднісши святкування до 28 січня, дня видання декрету.
Його прохання приходить із запізненням і розглядається тільки 23 січня. Однак, ВЦВК відмовляє у зв'язку із запізненням пропозиції:

Жодних рішень не приймати через пізнє подання клопотання та неможливість в такий короткий термін організувати святкування.
Тим не менше, 24 січня Президія Мосради розглядає питання «Про влаштування свята на ознаменування річниці створення Червоної армії» та поєднує святкування з Днем червоного дарунка — 17 лютого. З резолюції Мосради:

Визнати за необхідне влаштування дня Червоної армії на ознаменування річниці її створення. Приурочити день святкування Червоної армії до дня Червоного дарунку. Організувати цього дня мітинги, концерти і вистави.
Але оскільки 17 лютого припало на понеділок, День червоного подарунка, і, відповідно, річницю РСЧА відклали на найближчу неділю, себто 23 лютого, Газета повідомляла:

Влаштування Дня червоного подарунка в усій Росії перенесено на 23 лютого. Цього дня у містах і на фронті буде організовано святкування річниці створення Червоної армії, що виповнилася 28 січня.
Потім свято було на кілька років забуте і відновлене в році. цього року було оприлюднено постанову Президії ВЦВК про 4-ту річницю Червоної армії, в якій мовилося:

Відповідно до постанови IX Всеросійського з'їзду Рад про Червону армію Президія ВЦВК звертає увагу виконкомів на наближення річниці створення Червоної армії (23 лютого) .
 

Roger Wilco

Heavy Metal Forever
Перші спроби обґрунтування дати 23 лютого
У 1923 р. з великою помпою святкувалося 5-річчя РККА, і свята на 23 лютого набули широкого розмаху. Саме тоді, на думку історика В. Миронова, починаються спроби винайти якусь подію, що виправдовувала б дату . Уперше день 23 лютого прямо названий Днем опублікування декрету про створення Червоної армії в постанові Президії від 18 січня 1923 У наказі від року, підписаному , подія, що стала приводом для свята, визначається так: р., під натиском ворогів робочий і селянський уряд проголосив необхідність створення збройної сили» . У тому ж році в журналі «Військова думка і революція» з'явилося твердження, що 23 лютого була нібито сформована перша червоноармійська частина, яка брала участь у боях на північно-західному напрямку. У наступному році в журналі «Військовий вісник» з'являється фотокопія декрету Леніна про організацію Червоної армії від 15 (28) січня 1918 р. з помилковим датуванням його 23 лютого. В. Миронов пояснює це тим, що сформованому на той час партійно-бюрократичного апарату було «важливо і вигідно приховати ганьбу 1918 р.»

Проте ще в р на урочистому засіданні, присвяченому 15-й річниці РСЧА, визнавав:

До речі, віднесення святкування річниці РСЧА до 23 лютого має досить випадковий і важко зрозумілий характер, та не збігається з історичними датами.
 

Roger Wilco

Heavy Metal Forever
Міф про перемогу під Псковом і Нарвою
У другій половині 30-х рр. для обґрунтування дати був складений про перемогу, нібито здобуту цього дня над німцями під і . Згідно з архівними даними, до вечора 23 лютого німці перебували за 55 км від Пскова і 170 км від Нарви. Жодних боїв цього дня ні в німецьких, ні в російських архівах не зафіксовано .

Захоплення німцями Пскова
На Псков наступали летючі загони 53-го німецького корпусу групи армій «Д». Узявши 21 лютого Режіцу і підігнавши ешелон, захоплений біля Двінська, на який завантажили гарматні платформи, заховані за мішками з піском (через що в радянській літературі він фігурує як «бронепоїзд») — німці з цим ешелоном, і за підтримки броньовиків рушили на Псков . Член управління військами Б. П. Позерн відзначає вельми незначну кількість німців, які наступали на Псков:«За відомостями, вони обчислюються мало не ротами, хоча виграш їхній у тому, що у них є артилерія і кавалерія. Але, здається, в невеликій кількості» .

21 лютого у Пскові було оголошено стан облоги. У місті перебувала велика кількість солдатів, оскільки саме місто прикривала 12-а російська армія (що втекла з-під Двінська і Риги) а далі, біля Острови, розташовувалася 1-а армія. Однак, зважаючи на повну небоєздатність, їм було наказано відступити до Новгорода, Луги і , і солдати масами поспіхом залишали місто по шосе на Лугу . 23 лютого газета «Нове слово» повідомляла:«У Пскові відходять поїзди, солдати беруть їх із боєм. Вони вилазять на дахи і буфери. Потрапивши до вагонів, розбивають скло ударами прикладів. У вагонах тільки й розмов, що про німецьку навалу» .

Захищали місто рота псковських червоногвардійців і солдатів-призовників чисельністю до 100 осіб, а також прибулі з-під Риги: дві роти і кулеметна команда 2-го Ризького латиського полку, і 2-й червоноармійський полк під командуванням колишнього А. І. Черепанова, укомплектований із солдатів-добровольців 12-ї армії . 23 лютого червоні частини перебували на далеких підступах до Пскова. Відповідно до спогадів Черепанова (правдивість яких, однак, ставиться під сумнів ), увечері 23 лютого його полк на лінії річок Черехи-Многа (10-15 км від міста) вступив до бойового зіткнення з німцями, які наступали вздовж залізниці, і зумів їх зупинити . Проте потім німці обійшли полк і 24 лютого він відступив до околиць Пскова, прикриваючи шосе на Лугу, яким тривала втеча солдатів 12-ї армії: «із займаної позиції було добре видно, як безкінечною вервечкою рухалися від Пскова на схід обози і деморалізовані частини старої армії»
 

Roger Wilco

Heavy Metal Forever
Тим часом німці, скориставшись хаосом, манівцями обійшли правий фланг псковських червоногвардійців і о 18 годині захопили станцію Псков-1. При цьому їх зустріли запеклим кулеметним вогнем латиші, які намагалися контратакувати, але врешті-решт були зломлені натиском німців . Після цього 2-й полк і латиші отримали наказ відступити. Деякий час у місті залишилися невеликі групи червоногвардійців, які вели по німцях кулеметний вогонь, прикриваючи відступ , але до 2 години ночі німці повністю захопили Псков .

При цьому, близько 10 години вечора, відступаючи, червоногвардійці підірвали розташований поруч із вокзалом невеликий піроксиліновий склад, саме в ту мить, коли до нього ввійшов німецький батальйон, і вбили 270 німців. Німецьке командування визнало, що внаслідок цього вибуху втратило більше солдатів і офіцерів, ніж за весь час 250-кілометрового наступу на Псков .

26 лютого Позерн повідомляв до Петрограда про взяття Пскова: «Місто було взято невеликими силами німців. Наша біда у відсутності підготовки, а також у тому, що жодними наказами не можна змінити заздалегідь підготовленого настрою — не продовжувати війну.»

Зайняття німцями Нарви
На Нарвському напрямку німці (Північний корпус) почали наступ . вони підступили до міста. Місто боронили загони Нарвської бойової дільниці: зведений червоноармійський загін Кляве-Клявіна, група угорців-інтернаціоналістів на чолі з , загін під командуванням Володимира Азіна і під командуванням загону моряків , призначеного комендантом Нарви. Близько 15 години 3 березня червоногвардійцям вдалося зупинити німців приблизно за 5 км від міста , але їхньої витримки вистачило тільки на кілька годин: увечері червоні «без натиску з боку німців» втекли з Нарви. Німці, не знаючи про цю втечу, вступили до міста тільки наступного ранку. Газета «Дело народу» повідомляла: «Нарва була взята дуже невеликим загоном німців, усього близько 40 осіб, які приїхали на мотоциклетці о 8 годині ранку. Втеча з міста почалася ще напередодні, близько 12 години дня. Першими втекли солдати і комітети, кидаючи все напризволяще. Утім, дехто встигав продавати залишки нерозкраденого державного майна. Коли в місті з'явилися німецькі мотоциклісти, то на ратуші вдарили на сполох. Збіглися жителі, але німецький офіцер, пригрозивши пальцем, наказав розійтися. Усі швидко поховалися» .

Червоні частини, що тікали з Нарви, зосередилися в , де втікачів намагався організувати прибулий із Петрограда генерал Парський. Він навіть планував контратакувати Нарву (знаючи з телефонних переговорів, що німці до неї ще не вступали). Однак моряки не лише категорично відмовилися повертатися до Нарви, а й бігли далі до , при чому в потязі Дибенка опинився і Парський, якому насилу вдалося вціліти і повернутися до Ямбурга . О 22 годині 4 березня він телеграфував:

«Нарва зайнята вкрай слабкими силами. (…) Усі матроські ешелони вирушили з комісаром Дибенком [в] Гатчині. Боронити позицію біля не були схильні. Червоногвардійські частини відправляю з Ямбурга вслід за матросами. За прикладом останніх і червоногвардійці почали вагатися; більше жодних збройних сил під рукою у мене немає, тому зняв артилерію з позиції, віддав розпорядження відправляти залишки ешелонів з майном, сам виїжджаю через чверть години» .
 

Roger Wilco

Heavy Metal Forever
Ямбург було, таким чином, полишено і повернуто тільки на наступний день, коли на допомогу Парському прибуло підкріплення. Німці до нього не заходили і взагалі лишалися в Нарві. За даними Парського, їхні сили були невеликі — «не більше декількох батальйонів і двох полків кінноти, при чому в самому місті розташований загін із батальйону піхоти, однієї кавалерійської частини, броньованих машин і самокатників» . У цей час уже вступив у дію , і німці зупинилися на лінії Псков-Нарва .

Дибенко, боячись відповідальності за залишення Нарви, утік зі своїми моряками з Гатчини далі і, врешті-решт, був виявлений у , звідки відправлений до Москви і відданий під трибунал . За залишення Нарви він був знятий із посади наркома військово-морських сил і виключений із партії .

Поява міфу про «перемогу під Псковом і Нарвою»
Міф про «перемогу під Псковом і Нарвою» був винайдений особисто у р. Уперше він з'являється в матеріалі, оприлюдненому в «Известиях» 16 лютого 1938 р. під заголовком «До 20-річчя РСЧА і ВМФ. Тези для пропагандистів». Відповідна теза звучала таким чином: «Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їхнє просування на революційний Петроград було припинено. День відсічі військам німецького імперіалізму став днем ювілею молодої Червоної армії» .

У вересні того ж року він був закріплений в оприлюдненій у «Правді» главі у практично аналогічних із попереднім текстом фразах:

Збройна інтервенція німецьких імперіалістів викликала могутній революційний підйом у країні. У відповідь на кинутий партією і Радянським урядом поклик «Соціалістична вітчизна в небезпеці!» робочий клас відповів посиленим формуванням частин Червоної армії. Молоді загони нової армії — армії революційного народу — героїчно відбивали натиск озброєного до зубів німецького хижака. Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їхнє просування на Петроград було припинено. День відсічі військам німецького імперіалізму — 23 лютого — став днем народження молодої Червоної армії.
 

Roger Wilco

Heavy Metal Forever
Набагато рішучіше формулювання дав Сталін у наказі від :

Молоді загони Червоної армії, що вперше вступили до війни, вщент розбили німецьких загарбників під Псковом і Нарвою 23 лютого 1918 року. Саме тому день 23 лютого 1918 р. був оголошений днем народження Червоної армії.
Цю версію багато років підтримувала державна в .
 

Fist

Active Member
23 февраля-день позора советской армии.зомби празднуйте дальше
 

AWAS

Well-Known Member
23 февраля-день позора советской армии.зомби празднуйте дальше
Этог наше состояние, а не наше отношение привитое другими. Если у вас нет уважения к своим
предкам, то это ваше достоинство или недостаток:
 

d324co

Well-Known Member
в СА служили?Гордитесь?

...кроме правды.А правда о ней нехорошая
Служил. Горжусь лишь тем, что не откосил.
Правда? Вы уверены, что знаете правду?? А не то, что Вам преподносят?? Я прожил достаточно много, чтоб слышать много "правд"... взаимоисключающих...
 
Зверху