Волынская резня

Dreadnought

Well-Known Member
Волынская резня. Разоблачаем мифы кремлевской пропаганды.

Ключевым элементом российской пропаганды против Украины, является обвинения в "бандеризации" современного Украинского общества. Ясное дело, что в понимании россиян бандеровцы были убийцами и палачами. Но когда начинается предметный спор, за исключением нескольких поддельных фотографий , , и и фальшивых бездоказательных сказок, единственным фактом для подтверждения "зверств" бандеровцев остается Волынская трагедия.

В ходе Волынской акции Украинских националистов и местного Украинского населения, по польским данным были уничтожены около 20 тыс. поляков. На данный момент польской стороной установлены данные около 18 тыс. человек, при этом нет никаких доказательств, что эти 18 тыс. были поляками и убиты именно Украинскими националистами, а не нацистами или красными партизанами. Однако обезумевшие польские пропагандисты, утверждают про 40-60 и даже 100 тыс. жертв, не утруждая себя предоставлением доказательств.

При этом, игнорируется тот факт, что действия Украинцев были ответов на массовые убийства Украинского населения Польскими карателями, все забывают, и про то, что от рук польских палачей и карателей на Волыни, тоже погибли по меньшей мере 20 тыс. Украинцев.

Для того, чтобы понимать, что случилось на Волыни в июле 1943 года, предлагаю внимательно изучить настоящие причины этой трагедии. Потому что попытки вырвать Волынские события из общеисторического контекста приводят к очердным историческим фальсификациям и пропагандистским штампам.

В 1919 году был официально заключен акт "Злуки" согласно которого объеденились в единое государство Западаная и Восточная Украина. Во время наступления большевиков на Варшаву в "чуде над Вислой" участвовала многочисленная Украинская Армия под командованием Симона Петлюры, а в большевистском тылу Украинские патриоты усилили на это время партизанские акции, и это все вместе заставило большевиков позорно отступить. Значит, Польша была спасена от красного оккупации в большой степени за счет украинской крови.

На это польское правительство ответило подписанием 18 марта 1921 года с большевиками мира в Риге (подобный Андрусовскому), на основании которого Польша и Россия поделились Украинскими землями. Украина снова была предательски расчленена польскими и российскими оккупантами. А остатки армии УНР, которые еще недавно героически участвовали в обороне польской столицы, польское правительство, отправила в так называемые, концентрационные лагеря для интернированных. Вот так, "по-союзнически", действовала тогдашняя Польша в отношениях с Украиной.

Несмотря на это, польская власть пренебрегла этим обязательством, и активно проводила политику колонизации, ассимиляции, общего притеснения украинского населения края. Так, даже само название «Галичина» была официально заменена на Восточная «Малопольша», репрессировались Украинские политики, прекращалось финансирование образования на украинском языке, польскими зверями, было уничтожено 150 православных и греко-католических храмов. Все это на фоне масштабной политики сепарации Волыни от Галичины, лемков, бойков и т.д. - с целью разбить украинское меньшинство в Польше на несколько региональных маленьких народов. 1934 г.

С 1932 по середине 1934 г. через польские тюрьмы прошло 111 174 украинцев. Замучено 8073 заключенных. Убиты без суда и следствия - 734 человека, приговорен к смертной казни 257 человек. Основание - сопротивление польской власти, подозрение о членстве в ОУН. 11 июня 1934 по распоряжению президента Польши создан концлагерь в Березе Картузской и члены ОУН составили 65% первых его узников. В марте 1938 года польские войска помогли хортистской Венгрии уничтожить независимость Карпатской Украины и оккупировать Закарпатье.

После поражения в 1939 году, сотни тысяч поляков пошли служить в немецкий Вермахт (исследователи называют цифру 375 тысяч), войска СС, вспомогательную полицию и охрану концлагерей. Как утверждает израильский исследователь Зеев Тагор, поляки обслуживали лагерь смерти Аушвиц и в отношении к заключенным бывали хуже немцев. Это польские пособники нацистов из концлагеря Аушвица (Освенцим) в 1943 году зверски замучили заключенных там братьев Степана Бандеры - Василия и Степана.

Поляки использовали свои позиции в эсесовских подразделениях для расправ над Украинские селами и проведения этнических чисток, что безусловно спровоцировало Украинских националистов на ответные меры.

Нередко поляки объясняют свои зверства тем, что Украинцы начали первыми убивать их “мирное” население, но это ложь.

Даже если игнорировать подлое и циничное нападение польской армии на ЗУНР в 1919 году, концлагеря и пацификации на Западной Украине в 1920 – 1939 года и массовые аресты и казни Украинцев, есть и другие факты. Например после германо-польской войны в сентябре 1939 года, польские каратели 14 сентября 1939 спалили Украинское село Жукотин, считая его местных жителей недостаточно лояльными. Даже после уничтожения фашистской Польши в 1939, ее партизанские отряды продолжали карательные операции и массовые убийства мирного Украинского населения на Холмщине, которые активно шли в 1941 – 1942 годах.

Масштабный Волынский конфликт начался непосредственно, с того, что с осени 1942-го польская террористическая организация, армия крайова организовала нападения на десятки Украинских сел, расправляясь с местными жителями. На Волыни серьезную резню первыми начали тоже поляки, вырезав на католическое Рождество 25 декабря 1942 года население села Пересоповичи, издеваясь потом над трупами погибших. Кроме того, польские полицаи полностью истребили жителей села Ремель и совершили зверские нападения на ряд других населенных пунктов. И после этого, потомки убийц и палачей, требуют от Украины извинений?

17 марта 1943 , в небольшом украинском селе Ремель тогдашнего Александрийского района, произошла страшная трагедия. По наводке польских "мирных" жителей, обвинивших Украинцев в национализме и пособничестве ОУН-УПА, в ночь с 16 на 17 марта село было окружено плотной цепью войск СС, а под утро по немецкой командой в это кольцо смерти было пропущено батальон польской шуцманшафт полиции. Именно он , польские шуцманы, как озверевшие псы, совершили в селе Ремель, того ужасного утра кровавую масакру. Польские полицейские, одетые исключительно в немецкие мундиры, зажгли село, бросая в окна мирных украинских крестьян гранаты. После ужасных пыток большинство жителей села были расстреляны.

Различные источники дают следующие цифры, по данным советской " Истории городов и сел Ровенской области" эта цифра составляла 615 человек. Согласно показаниям очевидцев, в братской могиле в с. Ремель покоятся около 400 жертв, среди них старики, женщины и дети. Среди живых уцелели лишь 70 человек.

Кто непосредственно выполнял преступные приказы немецких оккупантов? Преступление в с.Ремель совершил батальон польской шуцманшафт полиции , который был сформирован из польских осадников , выходцев из польской колонии Осада Креховецкий . Это село было основано польским оккупационным режимом в 1925 году на насильно забранных в Украинском землях ( на этих территориях сейчас находится село Новая Украинская ) .

Аналогично польские полицаи на Волыни сожгли село Дермань.

You must be registered for see images


You must be registered for see images


В июле 1943 года Украинские националисты, совместно с местным населением начали ответную карательную операцию против польских пособников фашистов, которую позже назовут Волынской трагедией, а оккупанты и их пособники - Волынской резней. Место проведение операции было выбрано в Волынской области именно потому, что там была основная концентрация польских пособников нацистов. Польское правительство после окончаний Первой мировой войны осуществляло насильственную колонизацию этой Украинской земли, выселяя с нее Украинцев.

Еще раз хочу напомнить, что поляки начиная с конца 1942 начали проводить карательные акции на Волыни, потому это фашистское гнездо было необходимо уничтожить в первую очередь. Следует признать, что в ходе этой акции местное Украинское население, доведенное до отчаяния, польскими колонизаторами и фашистами, убивало немало "мирных" жителей.

Волынская трагедия никакого отношения к россии не имеет, но обвинять бандеровцев в преступлениях то нужно, потому русская пропаганда пользуются тем, что есть. Спекулируя на сложных Украинско-польских отношениях, русские почему-то забывают о Катынской резне, когда чекисты расстреляли около 20 тыс. польских военнопленных. Факт этого преступления коммунистов полностью подтвержден генпрокуратурой РФ и признан Европейским судом, как военное преступление.

Если уж хочется поговорить о зверствах бандеровцев, то их нужно сравнивать с польскими зверствами и с преступлениями совершенными русскими палачами .

Фотографии масовых убийств Украинцев красными карателями и польскими палачами из "армии крайовой":

You must be registered for see images


You must be registered for see images


You must be registered for see images


You must be registered for see images


You must be registered for see images


You must be registered for see images
 
Останнє редагування:

Dreadnought

Well-Known Member
В ходе так называемой "Волынской резни", по польским данным, были уничтожены около 20 тыс. поляков. На данный момент польской стороной установлены данные около 18 тыс. человек, при этом никому кроме самих поляков эти данные не известны, и даже у них нет никаких доказательств, что эти 18 тыс. были поляками и что они были убиты именно Украинскими националистами, а не нацистами или красными партизанами. Однако обезумевшие польские пропагандисты, сейчас утверждают про 40-60 и даже 100 тыс. жертв, не утруждая себя предоставлением доказательств.

Причем размах Волынской операции в польской пропаганде постоянно растет: в книге Гжегожа Мотыги «Украинская партизанка» говорится о 96 населенных пунктах; в работе Владислава Филяра — 150; о более полутора сотен в монографии Игоря Ильюшина. В частности, эти цифры и выводы историков стали основанием для юридических обоснований об антипольских акциях как геноциде.

Верификация тех или иных фактов истории всегда начинается с верификации источников. Поэтому следует выяснить, на какие источники опираются выводы о масштабной операции 11 июля 1943 года. Проанализировав польскую и последнюю русскую историографию, нетрудно заметить: главным источником информации для таких выводов послужили воспоминания, изданные в сборнике Владислава и Евы Семашко.

Историк Роман Кутовой провел интересное сравнение показаний, записанных в 607 населенных пунктах 11 районов современной Волынской области, упомянутых у Семашко, в большинстве случаев различия в информации огромны: по количеству украинских жертв доходит до разницы в 50 раз, а по численности польских жертв — даже в 150 раз.

Поэтому есть серьезные основания сомневаться в достоверности воспоминаний (независимо от того, обнаруживаются они польскими или украинскими исследователями), как объективного источника.

Приведу примеры польских и русских манипуляций на теме волынской трагедии. Выставка «Волынская резня», организованная «Всеукраинской общественной организацией« Правозащитное общественное движение «Русскоязычная Украина» и «Товарищества Увековечивания Памяти Жертв преступлений Украинских националистов (Польша)» из Вроцлава через Киев, Луганск, Запорожье прибыла в Одессу. Стр 149 пресс-релиза (Заголовок- «Документально подтверждённое число поляков, убитых украинскими националистами из ОУН-УПА в повете (уезде) Борщев в 1939 - 1946 годах». Под таблицей жертв по-русски написано: «Всего убито- 2985 чел, установлены фамилии- 1535 чел.» В конце таблицы написаны по-польски: «всего убито- 1535, установлено фамилии- 731».

Возникает вопрос: 1535-731 = 804. Как русские организаторы выставки определили национальность 804 жертв, фамилии которых неизвестны? Как отличить убитого крестьянина поляка от крестьянина украинца? Еще интереснее откуда русские взяли информацию про еще 1450 погибших о которых неизвестно даже полякам. И главное где хоть какие-то документы. Их нет.

Интересные (и распространенные) подписи жертв «волынской резни»: «Подпоручик Армии Крайовой такой-то, убитый бандитами УПА тогда-то и там-то», «Солдат польской самообороны такой-то убитых бандеровцами там то, тогда-то». Получается, что, с точки зрения организаторов, участник польского незаконного военного формирования на украинской земле - «солдат и поручик», а участник украинской незаконного военного формирования на украинской земле - «бандит и убийца». Причем польского «солдата и порутчика» организаторы выставки относят к «невинным жертвам», почти «мирным жителям», хотя оба из них были одинаково вооруженными! Но кто же будет обращать внимание!

Большинство фотографий жертв «волынской резни» вообще взяты по факту убийств совершенных советскими чекистами, но кого это интересует.

Но самое интересное следующее, на выставке было несколько фотографий, под которыми есть такие подписи: «Такой-то и такой-то погиб от репрессий НКВД по доносу Украинцев.» Вот такъ! По доносу в НКВД Украинцев из УПА! Ясное дело, что во всех репрессиях советских чекистов оказался виноват Бандера и Шухевич, и ОУН-УПА, ну кто бы сомневался.

:































:









 
Останнє редагування:

Dreadnought

Well-Known Member
Для тех кому интересно более подробно изучить причины Волынской трагедии, предлагаю краткую хронологию резни Украинцев красными и польскими партизанами перед началом Волынской акциию

События которые непосредственно предшествовали Волынской трагедии (составитель В. Сергейчук). Хронология составлена исключительно на общедоступных архивных документах, которые могут беспрепятственно изучить и дети польських полицаев и эсесовцев, который убивали Украинских детей и женщин.

14.02.-16.03. При содействии поляков большевистским партизанским отрядом под командованием Шитова расстреляно 20 и арестованы 34 бульбовцев в селах Карпиловка, Боровое, Ленчина, Неверов, Емильчино (ЦЦАГОУ: Ф. 65-Оп. 1.-Спр. 17.-Арк. 25).

25.02. На основе переданных просоветски настроенным поляком Робертом Сатановским сведений об украинском национально-освободительное движении в селах Людвипильського района Ровенской области, где, мол, "свила удобное гнездо контрреволюционная организация украинских националистов", приказом партизанскому соединению под командованием Ковпака командиру 3 батальона Матюшенко поручалось "окружить и очистить села Морозовка, Быстричи, Вилия от контрреволюционных элементов по списку ... На каждое село выделить по одной роте. Операцию проводить одновременно".

Командир 2 батальона Кульбака имел задачу "окружить и очистить села Бельчакы, хут. Гурба, Быстрянская Гуту от контрреволюционных элементов согласно списка прикладывается к приказу". Такая же миссия возлагалась и на командира 4 батальона Подоляк в селе Седлиця (ЦДАГОУ: Ф. 63-Оп. 1.-Спр. 14.-Арк. 154, 155).

5.03. В селе Хотинь с участием поляков большевистскими партизанами убиты 10 Украинцев и взято в плен 9 (ЦДАГОУ: Ф. 70-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 8, 9).

8.03. В Богушах с участием поляков большевистскими партизанами ликвидировано 26 Оуновцев (ЦДАГОУ: Ф. 70-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 8).

9.03. В Богушах с участием поляков большевистскими партизанами уничтожено 100 Украинцев (ЦДАГОУ: Ф. 70-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 9).

22.03.-4.04. Польско-большевистский отряд под командованием Р. Сатановского составлял именные списки украинских националистов в городках Клесов и Домбровица, а также в селах: Карпиловка, Любиковичи, Клесов, Глушица, Сехи, Ельня, на основе чего потом делались карательные акции (ЦДАГОУ: Ф. 65. -Оп. 1.-Спр. 111.-Арк. 24 н.).

27.03. В селе Мидовыця немцы и польские полицаи проводили аресты украинского населения, по обвинениям в национализме и причастности к УПА: 20 юношей и 13 девушек, по доносам поляков (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 3).

31.03. С участием поляков большевистскими партизанами отряда Медведева в Майданеке были взяты в плен и расстреляны 6 Оуновцев (ЦДАГОУ: Ф. 70-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 9).

В марте польским большевистским отрядом под командованием Р. Сатановского убит 21 Украинец, по подозрению в причастности к Украинским повстанцам (ЦДАГОУ: Ф. 65-Оп. 1.-Спр. 17.-Арк. 38).

1.04. Большевистским отрядом Медведева (особенно отличился Николай Струтинский) с участием поляков убиты 35 украинских повстанцев под берестяной Цуманского района и взят в плен и уничтожено 6 националистов на хуторе Знамировка (ЦДАГОУ: Ф. 70-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк .9, 10).

1.04. В Корце немцы и поляки повесили 7 Украинцев (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1-Спр. 118.-Арк. С н.).

Со 2 апреля по 28 июня в Сенкевичивському районе поляками сожжено 466 домов и убиты 396 Украинцев.

6.04. Группа польско-большевистского отряда под командованием И. М. Шафарчика составила именные списки украинских националистов в районе Ельное-Рокитное (ЦДАГОУ: Ф. 65-Оп. 4-Спр. 111.-Арк. 26).

6.04. В селе Взяна немцы и поляки убили 1 Украинскую семью и сожгли ее хозяйство (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. С н.).

6.04. Поляки убили 2 украинца в с. Журавич (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 4 н.).

7.04. Поляки с Гуты Степанской вместе с группой советских партизан из отряда "Макса" напали на село Бутейко. Убито несколько десятков Украинсцев (Ильюшин И. Армия Крайова и украинские-польское противостояние в Западной Украине (1939-1945 pp.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических научно-К., 2002.-С. 242).

8.04. Отрядом Сатановского выслана разведка в район Домбровица и в Городок для разведки гарнизона, настроений населения, вербовки поляков к отряду и составления именных списков руководителей Украинских националистов. Задание выполнено без собственных потерь (ЦДАГОУ: Ф. 62-Оп. 4-Спр. 310.-Арк. 8).

8.04. Другой отдел отряда Сатановского проявлял украинских националистов в селах Глушица и Любиковичи (ЦДАГОУ: Ф. 62.- Оп. 4-Спр. 310.-Арк. 12).

8.04. В Красном Саде и Андреевке немцы и поляки убили 3-х Украинцев (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. С н.).

8-9.04 Польская банда ограбила несколько хозяйств в селе Гараймивка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 4 н.).

10.04. Вследствие провокации польских полицаев - подбрасывание в печь, соломы или в любое другое место оружия и гранат в селе Княже Гороховского района, было сожжено 40 хозяйств и убито 172 человека. При этом оккупанты пытали целые семьи, используя предварительно собранные поляками списки (Ильюшин И. Армия Крайова и украинские-польское противостояние в Западной Украине (1939-1945 pp.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических научно-К., 2002 .-С. 224, 225).

10.04. В Перебродах Киверцовского района поляки убили 8 Украинцев (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.З н.).

14.04. Отряд польских большевистских партизан во главе с Робертом Сатановским в с. Ельня уничтожил 12 Украинских националистов "(ЦДАГОУ: Ф.62.-Оп. 4-Спр. 310.-Арк. 8).

19.04. В колонии Красный Сад немцы и поляки убили около 100 Украинских мирных жителей (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 3 н.).

21.04. В колонии Красный Сад немцы и поляки сожгли 22 хозяйства (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. С н.).

28.04. В Колодезном, немцы и поляки убили 1 Украинца (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 3 н.).

2.05. Украинское население села Борзиця Острожецкий района в отместку за нападение 30 апреля в полдень уничтожило часть местных польских домов. Другую часть уничтожено вечером (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 5).
 

Dreadnought

Well-Known Member
3, 4, 15, 19, 23 и 25.05. Отдел Шавулы ликвидировал польские колонии, которые сотрудничали с гитлеровцами и большевистскими партизанами против украинского национально-освободительного движения (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

4, 25 и 27.05. Поляки с поместье Ясеновка грабили села Ясеновка, Витониж и Бобер (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 8).

5.05. Отдел Шавулы сделал засаду на польский большевистский партизанский отряд. Убиты 16 поляков, добыто один крис (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

6.05. Сожжено польскую колонию Катериновку Рожищенского района. Убит 22 жителей, а 35 - ранены (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

7.05. В поместье Березно Сенкевичивського района расстреляно 40 Украинская, которые ранее были арестованы при участии польской полиции (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп.1.-Спр. 118.- Арк. 8 н.).

15.05. В вооруженной схватке с польской бандой в селе Бондаpax убито 6 грабителей (там же.-Арк. 248).

17.05. Украинский уничтожено польский поместье Ясеновка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

19.05. В селе Жабче сожжено униатскую церковь (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк. 9).

20.05. Большевистские партизаны и поляки напали на село Городище. Ограблено имущество, как и 25 коров, отобранных из села Силин, завезли в польскую колонию Брак (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1-Спр. 124.-Арк. 9).

22.05. Сожжено польскую колонию Дубовая корчма (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр.118.-Арк. 8 н.).

26.05. Немцы и поляки сожгли в селах Городище и Вигуричи 7 домов, убили 7 человек, 2 сильно избили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

26-28.05. В Городище и Колодяжном Сенкевичивського района немцы и поляки сожгли 7 домов и убили 21 человек. Еще в трех селах убили 5 человек (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 8 н.).

28.05. Поляки ограбили церкви в Городищах, Вигуричи и Чарукове (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9 н.).

28 и 29.05. Немцы и поляки сожгли много домов в селах Летичев, Погулянка и Красноволя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 8).

29.05. В Майдане Липском Неманский района поляки сожгли 10 хозяйств и забрали много скота (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. И.-Спр. 124 -арки. 9).

29.05. В Клепачеве Киверцовского района поляками уничтожено 9 семей - 32 человека. В тот же день сожжено колонии Серативку и Салганивку Рожищенского района (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

31.05. Боевка УПА разрушила поместье в селе Жабче Сенкевичивського района, где взято в плен 2 немца и 16 поляков (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9зв.).

В мае 1943 года во время нападений на отделы УПА поляки убили 11 Украинских повстанцев и 1 ранен (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

2.06. В Киверцах польская полиция расстреляла 9 Украинцев (ЦДАВОВУ: Ф. 3833, -Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 7).

4.06. Поляки напали на церковь в селе Несвечь во время богослужения (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

8.06. Немцы и поляки убили в селе Клепачев Кивецивского района 14 человек и сожгли 5 хозяйств (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 7).

11.06. В селе Будячев Киверцовского района польская полиция и СД во время облавы убила женщину, которая пасла скот (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

13.06. Во время похорон в селе пробуждая поляки и немцы арестовали и расстреляли 5 человек из семьи покойницы (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

17.06. Отделом УПА под командованием Крука осуществлено мстительную акцию на польскую колонию Стахнивку, где убиты 60 человек и сожжено половину зданий. Потери со стороны Украинцев - 17 убитых и 5 раненых (ГАРО: Ф. P-30-оп. 2-Спр. 39.-Арк. 24).

18.06. В селе Тополье Острожецкий района немцы и поляки сожгли 19 жителей и 7 хозяйств. (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

18-19.06. В результате акций возмездия на польские колонии Украинцы уничтожили около 150 поляков (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1-Спр. 124.-Арк. 8).

19.06. В поместье Угринов, Сенкевичского района убито около 40 немцев и поляков (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 24).

22.06. Отдел Шавулы отбил нападение польской банды на село Губков (ГАРО: Ф. Р-30-оп. 2-Спр. 39. Арк. 24).

24.06. Отдел Шавулы ликвидировал польскую колонию за сотрудничество с немцами и большевиками (ГАРО: Ф. P-ЗО.-оп. 2-Спр. 39. Арк. 24).

Во второй половине июня в Сенкевичском районе поляки сожгли частично 6 сел - Карук, Вигуричи, Загаи, Городище, Губин, Коршев, где убиты 80 жителей. При ответных акциях на польские колонии уничтожено 80 человек, потери с украинской стороны - 10 убитых и 6 раненых (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 8).

25.06. Польский партизанский отряд во главе с Т. Короной ("Галич" напал на штаб УПА в селе Березовка Ковельского района. Погибло около 100 УПА (Ильюшин И. Армия Крайова и украинско-польское противостояние в Западной Украине (1939-1945 pp.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических научно-К., 2002.-С. 242).

26.06. При ответных акциях Украинцы сожгли поместья в Пожарке и Галанивцах. Убиты 8 поляков-полицейских и активистов и 1 немец (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 11).

26.06. В селе Поддубцы немцы и поляки сожгли 22 хозяйства и убили 9 человек, в Городище - 3 жителей (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1-Спр. 124.-Арк. 11).

26.06. Во время штурма польско-большевистского отряда в селе Пельчив, Колковского района погибло 35 человек и 5, которых поймали в лесу, а по дороге из Пельц в Острицы польская банда убила еще 4 мирных жителей. При ответных акциях отдел УПА уничтожил польскую колонию Капище (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 10).

27.06. Поляки из г. Рожище напали на село Своз и другие населенные пункты Луцкого уезда. Погибло 9 УПА (Ильюшин И. Армия Крайова и украинские-польское против-стояния в Западной Украине (1939-1945 pp.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических научно-К., 2002.-С. 242).

29.06. От руки поляков погиб командир одного из отделов УПА Касьян (ЦДАВОВУ: Ф.3833- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 11).

Конец июня. Частичное сожжение "зелеными" при содействии членов польской самообороны Гуты Степанской украинских сел Березовка и Веретеничи на Костопольщине (Ильюшин И. Армия Крайова и украинские-польское противостояние в Западной Украине (1939-1945 pp.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических научно-К., 2002.-С. 243).

Начало июля. Поляки с Гуты Степанской при поддержке польских большевистских партизан из отряда "Макса" напали на село Мельница Ковельского уезда (Ильюшин И. Армия Крайова и украинские-польское противостояние в Западной Украине (1939 1945 pp.). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук .-К., 2002.-С. 243).

2-21.07. В Сенкевичивському районе в результате совместных карательных акций поля-ками и гитлеровцами уничтожено: в селе Сеймаркы – 25 Украинцев, Береза – 4 Украинца, Городок – 14 Украинцев, Терки – 6 Украинцев, Коршев – 7 Украинцев, Коршев (колония) – 27 Украинцев, Несвич – 16 Украинцев, Краеный Сад – 92 Украинца, Бискупичи – 4 Украинца, Михлин (уничтожено все село), Чаруков – 112 Украинцев, Бигуричи – 4 Украинца, Городище- 19 Украинцев, Колодеже – 9 Украинцев, Дубовая корчма - 2 Украинца. (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр.-125.-Арк. 4).

3.07. Немцы и поляки с Лаврова напали на село Пилганив, где сожгли 3 хозяйства и 1 жителя ранили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

4.07. В связи с нападением поляков с Пшебраже на село Яромиль отдел УПА и ВОП с топорами, вилами двинулись на базу польских бандитов. По дороге сожжено 100 зданий в меньших колониях. ВОП уничтожил 7 поляков, отдел УПА 10 поляков. Потери со стороны ВОПа и УПА - 5 убитых и 7 раненых (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 16).

4.07. Между Холоневичи и Гараймивкою поляки убили 5 Украинцев (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 19).

5.07. Поляки убили Украинца и ранили женщину в окрестности Людвикивки на Дубенщине (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 2).

5.07. При вооруженном столкновении в селе Юхимовка поляки убили 1 стрелка УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 5).

6.07. Во время столкновения в селе Усичи Торчинского района немцы и поляки потеряли 45 человек убитыми (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 15).

8.07. На шоссе Торчин-Луцк убиты 2 человека (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 15).

8.07. Во время боя с немцами и поляками в селе Диковины погибли 3 бойцы УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 5).

9.07. В селе Тайкуры Здолбуновского района немцы, поляки и мадьяры убили 30 местных жителей. В частности, поляками убиты и сожжены живьем 18 граждан (ГАРО: Ф. P-30-оп. 2-Спр. 65.-Арк. 35).

10.07. В селе Гильча Здолбуновского района поляками убиты 11 Украинцев (ГАРО: Ф. Р-30-оп. 2-Спр. 65.-Арк. 12).

11.07. Поляки застрелили в с.Пидгайци Млыновского района парня, который шел на посвящение могилы героев Украины (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 2).

11.07. Курсанты старшинского школы имени Богуна ликвидировали неустановленное количество поляков из села Доминополь (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 18 н.).

12.03. Поляки ограбили с. Большие Сады и убили 2 жителей (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Oп. 1.-Спр. 130, -арки. 2).

13.07. Немцы сожгли колонию Людвикивки Млыновского района. Убиты 80 поляков (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 3).

13-14.07. Вследствие польских нападений уничтожено большое количество мирного населения в Луцком районе Малин - 740 (624 чехи и 116 Украинца). В селах Говяжьи - 18 чел, Ворчин – 15 чел., Малое Городище – 6 чел., Большое Городище – 10 чел. (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1-Спр. 124.-Арк. 18).
 

arnisumy

Well-Known Member
посвящается убогим кацапским пропагандонам:hi:, и просто полезным идиотам експердам/"историкам"(нужное подчеркнуть) и прочим "творческим" особям:



Павел Богдановіч
«Автор фільму "Волинь" був нажаханий однією такою знимкою, яка навіть надихнула його на фільм. Аж бідачка замислився: як же це показати у фільмі! Але знимка, на яку він посилався, стосувалася українського села Верховина. І він бачив убитих українських селян, а не польських.

Павел Богдановіч розібрав понад десяток таких фоток. Треба дослідити геть усі фотографії з лупою. Очевидно, що були й автентичні, але якщо вони були, то навіщо було фальшувати? Чому на безлічі польських сайтів рясніють ці фальшивки? В тому числі й «дитячий віночок», який сама ж польська преса визнала фальшивкою ще років 10 тому...»



Вступ. Що було імпульсом?

Книжки, телепередачі, статті в газетах і в Інтернеті щодо масакр, які є частиною польсько-українського конфлікту (1939/42/43 – 1947/48), ілюструються зазвичай фотографіями мертвих тіл. Бажано дітей або жінок. Велика частина цих знимок є просто сфальшовані — часто датовані заднім числом, тобто з фальшивим описом або з описом, що містить фальшиві суґестії щодо ідентифікації винуватців. Велику частину становлять також знимки "b.d.м" [без точного місцезнаходження], тобто такі фотографії, які зазвичай пов'язують з Волинською різнею, але реально нічого не відомо про їх походження. Є знимки, які походять з радянських джерел, не конче достовірних, бо ми знаємо доволі численні випадки фальсифікації фотографій в радянських публікаціях. Якість тих фото буває такою низькою, що у разі фотомонтажу викрити фальсифікацію просто неможливо. Є також знимки, опубліковані авторами, яким навряд чи можна довіряти, як, наприклад, Едвард Прус і Александер Корман.

You must be registered for see images

"Віночок дітей". Обкладинки книжок Александра Кормана і Едварда Пруса

Загалом фальшиві й сумнівні фотографії можуть становити понад половину знимок, що є пропаґандистському обігу, а серед фото дітей — фальсифікації і маніпуляції, правдоподібно, становлять більшість. Автентичних знимок збереглося обмаль. Не стверджую, що жертв масакри було мало. Я тільки стверджую, що є мало автентичних фотографій — правильно описаних і з підтвердженим походженням.

Будьмо обережні, будьмо критичні, будьмо розсудливі! Під час Другої світової війни вбито мільйони цивільного населення. Польські жертви волинських, галицьких і "закерзонських" масакр — це кілька проміле цього загального числа. Не кажу, що це мало! Але ми не можемо безкритично засновувати, що кожна знимка цивільних останків, в сільському або в невизначеному середовищі, є фотографією поляка, вбитого українцями.

Разом з тим мушу, однак, підкреслити:

Публікація фальшивої фотографії не завше свідчить про лихий намір! Той, хто свідомо публікує або уможливлює публікацію сфальшованої знимки, є фальсифікатором, однак наступні за ними не мусять обов'язково бути фальсифікаторами. Просто помиляються або дозволяють себе ошукати.

Errare humanum est!

Написати кілька слів про фальшиві "волинські знимки", а перш за все подати проблему за допомогою графіки, мене спонукала дискусія під однією статтею, опублікованою на Kresach24. Як ілюстрацію до статті-апелю щодо Кривавої неділі там вжито одну з найвідоміших і найчастіше публікованих "волинських фотографій" і одночасно розміщено лінк на версію з більшою роздільною якістю. Тоді я вперше звернув пильнішу увагу на це фото. Пробував навіть розпитати, чи справді Ева Сємашко має її у своїй збірці. Відповіді, очевидно, не отримав. Цю тему я порушив знов під іншою статтею. З дискусії, як легко здогадатися, нічого не виникло. Це спонукало мене написати щось більше про "волинські" фальсифікації.

"Дитина з Липників". Цю фотографію деколи також визначають як "фото трирічного Януша Бєлявського". [з kresy24.pl]

З моїх спостережень випливає, що історики IPN [Інститут національної пам'яті] були і є доволі обережні, коли йдеться про фотографічні документи. Однак знимка, про яку я кажу (одна з її версій), була опублікована яко автентична в навчальному збірнику IPN "Польсько-українські відносини в 1939–1947 роках" (Варшава 2002). Донині це єдиний випадок, коли опубліковану IPN-ом фотографію я визнав фальсифікацією. Ця знимка була пов'язана з липницькою серією. На мою думку, більшість фотографій з цієї серії, зробленої в день поховання жертв, є автентичними, в кожному разі я не знаю нічого, щоб якось підважувало їх достовірність. Більше того, на них проявляється характерний дефект оптики чи радше затвору фотоапарата. Цю ознаку можна сфальсифікувати, однак така фальсифікація вимагала б великих знань і винахідливості. Таких знань, однак, не мав автор "Фото трирічного Януша Бєлявського", чи "Дитини з Липників".

Я тут не займаюсь сумнівними знимками, я описую тільки найважливіші приклади фальсифікованих фотографій. Підкреслюю ще раз, що "фальсифікованою знимкою" я вважаю і фотомонтаж, і зле описану знимку, тобто з описом, що впроваджує читача / глядача в оману щодо ідентифікації винуватців злочину.

Я тут застосую принцип, що його деколи вживають для опису інших фальсифікацій:

під автентичною знимкою коментар буде поданий звичним шрифтом, а під фальсифікованою (або фальшиво описаною) — курсивом.

* * *
"Дитина з Липників". Докази фальсифікації


"Дитина з Липників" або "Фото трирічного Януша Бєлявського". Зображення розфарбоване, не знаю, чи можна його назвати фотографією, хоч для його створення і було використано фотографію. Я ніколи не зустрічав чорно-білої версії, яка була б прапредком всіх інших версій. Те, що я тут вклеїв, є зображенням з найбільшою роздільністю і водночас зображенням, що охоплює найбільший простір. [з kresy24.pl]

You must be registered for see images


Штахета паркану, що проникає в лежачу постать. Ліворуч від штахети невдало домальовано "продовження" постаті. Фальсифікатор, здається, сам не знав, що хоче тут показати.

You must be registered for see images


Долоня, яка не кидає тіні, чи радше кидає непевну тінь в цілком іншому напрямку, ніж це мало б випливати з положення сонця.

You must be registered for see images


Знимка моделі зроблена в сонячному світлі. Елевація сонця близько 40° (28 березня в Липниках вона не могла бути більшою). Модель показує найбільш наближену до досліджуваного зображення можливу ситуацію. Оскільки промені сонця паралельні, то масштаб моделі не має значення. Червоним обведено простір, який в публікаціях майже завжди буває обрізаний. Однак в досліджуваній версії він не був відрізаний.

Прослідкуймо це на моделі і на досліджуваному зображенні:
You must be registered for see images

Є тінь ноги / нема тіні.

Легко можна зауважити, що розміщення тіл на моделі і на досліджуваному зображенні є трохи іншим. Чому?

Модель показує найбільш наближену, але можливу (!!) реальну ситуацію. Досліджуване зображення, натомість, є фотомонтажем, який не показує реальної ситуації. Права нога постаті з правого нижнього кута на моделі опирається на ступні дитини, і сідниці лежать на землі. На досліджуваному зображенні постать з правого нижнього кута є "завислою в повітрі", тобто просто домонтована – "вклеєна", а дві ноги, мабуть, домонтовано — незґрабно — окремо. Звідси, наприклад, дещо інше розташування стегна і гомілки.

Права нога на досліджуваному зображенні не прикриває лівої долоні дитини. А на моделі частково прикриває її. Ця різниця випливає з того факту, що модель скомпоновано з фіґурок, типових для дитини і для дорослих форм. Натомість на досліджуваному зображенні постать дитини має неприродно довгі гомілки, ще й різної довжини.

Ці відмінності, однак, не мають принципового значення. Навіть якщо ми змінимо положення сонця на декілька або кільканадцять градусів (в елевації або в азимуті), навіть якщо ми змінимо трохи розташування тіл, завше на фізичній моделі буде видима тінь, якої бракує на досліджуваному зображенні.
You must be registered for see images

Одна з рідкісних версій досліджуваного зображення. Нижня смуга обрізана, а лівий верхній кут засвітлений. Цілість розмита, що створює враження скану зі старої знимки. Обрізування, засвітлення і розмиття певною мірою замасковувало помилки, що видають фальсифікацію. [з kchodorowski.republika.pl]
 
Останнє редагування:

arnisumy

Well-Known Member
* * *
"Віночок дітей"
You must be registered for see images



Дві різні знимки дітей, вбитих Маріанною Долінською 11 грудня 1923 року. Знимка зліва походить зі статті Вітольда Лунєвського, опублікованої в 1928 році. Справа — інша фотографія з цієї серії, вона опублікована в 1948 році в "Підручнику судової медицини для студентів і лікарів" Віктора Ґживо-Домбровського. Фотографії нібито жертв УПА в книжках Едварда Пруса (1994) і Александра Кормана (2002 і 2003) — це репродукція одної і тої самої змакетованої фотографії, що містить дзеркальний фраґмент тої самої знимки, що й на репродукції з "Підручника медицини" Ґживо-Домбровського. Згідно з Едвардом Прусом, ця змакетована копія вже в 1994 році належала Александру Корману.

Публікація зі щомісячника Na Rubieży (1993) — це, правдоподібно, теж репродукція цієї ж таки змакетованої копії. Я працюю, щоб підтвердити цю інформацію.

Натомість фотографія, опублікована Єжи Венґєрським в 1995 році, правдоподібно, є сканом зі статті Вітольда Лунєвського (1928) або сканом з того самого примірника, що його репродуковано в цій статті. Це, однак, теж вимагає підтвердження. Якби це було так, то це означало би, що фальсифікатори ввели до "пропаґандистського обігу" дві різні фотографії з однієї серії, які показують тих самих мертвих дітей.

Нема сумнівів, що фальсифікатори розгубилися і почали поширювати різні й суперечливі леґенди про походження фотографії. Про це пише Вікіпедія (за вище поданим )

Скан статті Вітольда Лунєвського, що була опублікована в 1928 році в Roczniku Psychiatrycznym. Історію "Віночка дітей" від 1928 до 2008 року можна знайти також і .

У статті під останнім лінком описано також випадок використання "Віночка дітей" окупаційною пресою в 1941 році. Тоді використано знимку, відому із статті Вітольда Лунєвського, але дещо інакше викадровану. Придумано леґенду про більшовицький злочин з 1919 року. Оскільки репродукція з 1941 року вгорі показує трохи більше простору, ніж репродукція Лунєвського, можна зробити висновок, що обидві репродукції незалежні і одна не походить від іншої.



Стаття на блозі Тадея Залєського "Ісаковича", з датою 16-07-2008. В 2007 році всією Польщею трусило від авантюри навколо "Віночка дітей". Наприкінці 2007 року кожен поляк, зацікавлений історією польсько-українського конфлікту, мусив знати, що знимка зроблена в двадцятих роках і показує дітей, вбитих надломленою і психічно хворою циганкою Маріанною Долінською. Чи в середині 2008 року міг цього не знати "видатний спеціаліст щодо різні"? Експерт чи неук? Маніпулянт чи чесна людина?


Після викриття фальсифікації пам'ятник з "Віночком дітей" усунено, однак TVN ще в 2008 році вдавав, що не розуміє, в чому річ. [з tvn24.pl]


Такі пам'ятники ніби є тільки "мистецькою візією". А назва місцевості "Лозова" — це також " мистецька візія"? На мою думку, тут належить говорити радше про фальсифікацію і про безчесний вплив на психіку, а не про мистецьку візію. [з niepoprawni.pl]
* * *
Волинь чи Східна Пруссія? Німецькі чи польські діти?
You must be registered for see images

Знимка "Дітей з Неммерсдорфа" у порівняно добрій роздільній якості.

Блоґер Маріуш Цисевський, діяч незалежності, інтернетівський партизан, що бореться з російською диверсією, , що "Дітей з Неммерсдорфа" використовують у "волинській" пропаґандистській диверсії. Він вказує також на тих, хто, на його думку, за цим стоїть.




Завжди треба бути критичним, обережним і стриманим. Хто зробив помилку? TVP чи TV Republika? Цього разу рацію має Republika, хоч в неї на конті теж багато волинських помилок.

You must be registered for see images

"Жертви з Неммерсдорфа" — професійна знимка доброї роздільної якості, що належить до "неммерсдорфської серії". Це не жертви УПА, а жертви совєтів. Поза Польщею і Росією ніхто не пов'язує цієї фотографії з польсько-українським конфліктом і, мабуть, ніхто не має сумніву, що ця знимка була зроблена в Східній Пруссії.

"Петруню, не вбивай мене". Жертви з Неммерсдорфа, використані для пропаґандистської диверсії. Після знайомства з аудіозаписами зізнань Броніслава Коморовського в процесі Войцеха Сумлінського, після його виступів на демонстрації KODу, я втратив будь-яку симпатію до колишнього президента. Але фальсифікацій я не схвалюю — ані антиукраїнських, ані навіть антипеовських [PO — "Громадянська платформа"].
You must be registered for see images

Ще одна знимка з неммерсдорфської серії. В Інтернеті можна часом зустріти інформацію, що ця знимка походить з виданої в 1940 році книжки Dokumente polnischer Grausamkiet. Але я проглянув ту книжку сторінку за сторінкою і не знайшов у ній цього фото. Характерною ознакою фотографій з неммерсдорфської серії є оголення жіночих і дівочих останків від пояса додолу. Йшлося про те, щоб підкреслити зґвалтування совєтами. Варто зазначити, що німці, використовуючи Неммерсдорфську різню для пропаґанди, запросила до Неммерсдорфа міжнародну комісію — як до Катині. Сама масакра нині визнається за факт. Число жертв могло бути, однак, завищене, а тіла убитих могли фотографувати так, щоб досягти бажаного психологічного ефекту.

Знимки з неммерсдорфської серії подаються як знимки жертв УПА
 

arnisumy

Well-Known Member
Знимки з Верховини. УПА чи NSZ?
[NSZ — Narodowe Siły Zbrojne]

You must be registered for see images


Сторінка зі збірки IPN "Польсько-українські відносини в 1939–1947 роках", Варшава 2002. Перша згори знимка показує українців, вбитих NSZ-ом у Верховині.

You must be registered for see images


"Буде боліти". Знимка з Верховини на Kresach24. Чи тут вибір фотографії — щось ніби як "міжабзацне заповнення"? Справді, ця знимка заболить кожного "ісахакіаніста". Злочин у Верховині був тим страшніший, що мав на меті торпедувати польсько-українське перемир'я.



На знимці українці, вбиті NSZ-ом. Верховина, це не Волинь. Чи знимка жертв NSZ — це одна з приголомшливих фотографій жертв Волинської різні? Так, на Волині гинули поляки й українці, але не кожен цивільний мертвий є польською жертвою Волинської різні. Люди гинули в різних місцях, і від польських рук також. [з wpolityce.pl]

You must be registered for see images


Менш відома знимка з Верховини, опублікована в книжці Ґжегожа Мотики "Від Волинської різні до акції Вісла". Після публікації знимки з Верховини і Сагриня історик став для ісахакіаністів "бандерівцем Мотикою". Дрібку їхньої симпатії здобув лиш завдяки рецензії "Невдала книжка".



Вбиті NSZ-ом українці, показані як польські жертви УПА. Згідно з автором цього відео, від рук українців загинуло 250–500 тисяч поляків. Чому ж не написав, що 5 мільйонів?

Знимка охопленого полум'ям Сагриня. Армія Крайова в ролі УПА
You must be registered for see images

"Охоплений полум'ям Сагринь" і "Відділ AK на тлі охопленого полум'ям Сагриня". Сторінка зі збірника IPN "Польсько-українські відносини в 1939–1947 роках", Варшава 2002.

На знимці — Сагринь у вогні, але текст суґерує, що йдеться про злочин УПА. [з dziennik.pl]
You must be registered for see images

Охоплений полум'ям Сагринь. Сагринь не є на Волині, і не українці його спалили, а поляки. Масакра Сагриня належить до найтрагічніших подій в усьому польсько-українському конфлікті. Число жертв порівнювали з Волею Островеською.

"9 лютого 1943". Сагринь яко Паросля? AK в ролі українців? [з tvn24.pl]

Жертви голоду як жертви УПА

Листівка, видана бельгійською організацією, що помагала жертвам голоду 1921–1923 років у Совєтах. Знимка (фактично однозначно позована, але люди справді зморені голодом) мала спонукати допомогти жертвам голоду.


Жертви голоду 1921–1923 як "Жертви українських різунів". Вгорі портрет "Інки", внизу фальсифікація, а посередині "премудрості" і повчання. Досить лише глянути на лежачі постаті, щоб зрозуміти, коли знимка зроблена і кого показує. Чи автор блоґу міг вірити в правдивість того, що публікує? Чи міг бути аж таким дурнем? [з rebeliant48.blog.onet.pl]

Японська листівка, видана для того, щоб помогти жертвам голоду 1921–1923 років у Совєтах. Я не маю, на жаль, кращого скану, але ця листівка порівняно часто трапляється на антикварному ринку, і ніхто в здоровому ґлузді не повірить, що вона показує жертв українського злочину щодо поляків. Ця ж таки фотографія була використана і в інших публікаціях, але нема сумніву, що існувала вже на початку 20-х років XX століття. Часто її пов'язують з "великим голодом", але насправді вона на десятиліття старша.

Закінчення

Стаття охоплює 11 прикладів (якщо "Віночок дітей" вважати однією фотографією — правдоподібно, до "обігу" запущено дві фотографії "Віночка", зроблені під різними кутами). Я побоююся, що серед "волинських" знимок " b.d.м." невиявлених фальсифікацій є ще багато. Скільки їх можна викрити, переглядаючи сторінку за сторінкою річники радянських і німецьких газет? Скільки можна викрити, переглядаючи чужомовні книжки? Варто, серед іншого, звернути увагу на підручники з медицини, кримінології і т.п.

Збереглася жменька ориґінальних "волинських" фотографій з добре відомим і перевіреним походженням. Однак журналісти, і не тільки журналісти, в погоні за макабричними знимками весь час запускають в публіцистичний і пропаґандистський обіг нові фальсифікації. Вважаю, що велику частину фальсифікацій впроваджують навмисно працівники спецпропаґанди.

Кінець

Джерело:
Paweł Bohdanowicz

kresy24.pl


20.10.2016
 

arnisumy

Well-Known Member
Также можно ознакомится с темой на сайте если конечно вы не упороты комуняцкой/польской пропагандой.
 
Зверху