"Мови" та "языки".

  • Автор теми Shurik-best
  • Дата створення

Дубляж фільмів якою мовою вам більш подобається?


  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    578

Elk_Polite

+38О6З7бЗЗ85О my phone
Re: Да пошли вы с вашей Украиной (с)

...и кушать русскую похлёбку...:D
Не все же сало любят?! Кто то ему предпочитает суши... :D

P.S.
Плохо не то что фильмы дублируются на украинский язык - а то что делается это безталанными людьми! Перевод отвратительный, озвучка на уровне пиратской и т.д.

Раньше были замечательные советские мультики и фильмы на украинском - мне их до сих пор приятно смотреть, но столь же ужасен современный дубляж!:evil:
 

Ravenne

Гуманістична радикалка
Модератор
Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Да пошли вы с вашей Украиной (с)

прошу прощения но ссылки не дам т.к. я это слышал лет 5 назад по 1+1
По 1+1 5 років назад, казали, що на каналі СТб використовуються новітній українській словник? Можливо. Але пробачте, який же він новітній, якщо 5 років назад? :lol:
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Да пошли вы с вашей Украиной (с)

Як на мене - вся проблема в силі звички. Ну звик хтось розмовляти російською, тому тепер українізацію сприймає вороже. Звик хтось дивитись російськомовні фільми - тому не може слухати український переклад (як не мене - переклад чудовий, незалежно від того дивлюсь я блокбастер в кінотеатрі, чи кіно по ТВ; українська мова чудово передає настрої фільму - починаючі з мелодрам і закінчуючі нігерськими комедіями з їх сленгом; навіть повнометражний "Саузпарк" зуміли озвучити - вийшло досить пристойно в плані цензури, і не менше прикольно, ніж у Гобліна).
Вже наводив приклад, але повторюсь, що тут для мене зразком є ізрїльтяни, які не стали нарікати на свої звички, не стали мотивувати аргументами типу "нахнада" та "танунах", а просто відродили мову, яка була для них чужою і незнайомою, але в той же час їх рідною:
КАК МЕРТВЫЙ ЯЗЫК ожил и СТАЛ ГОСУДАРСТВЕННЫМ

В конце XIX века иврит — язык, на котором говорили в древней Иудее, — был практически мертв. Его знали только образованные раввины, некоторые христианские богословы и исследователи иудейских древностей. Рассеянные по Европе евреи говорили на языках тех стран, в которых жили, и на двух новых еврейских языках — идише и ладино. Идиш возник на основе германских говоров, ладино — на основе испанского. Некоторые энтузиасты пытались писать на иврите и переводить на него с других языков, но большинству евреев (и неевреев) эти попытки казались лишь забавными экспериментами. Даже убежденные сионисты (сторонники возрождения еврейской государственности) считали иврит мертвым. Один из лидеров сионистского движения Теодор Герцль утверждал, что иврит не может стать разговорным языком. «Кто из нас знает иврит достаточно, чтобы заказать железнодорожный билет?» — писал он в своей работе «Еврейское государство». Но за дело взялся энтузиаст — Элиезер Бен-Иехуда. Он решил, что иврит должен объединить евреев и послужить делу их национально-государственного возрождения. Узнав, что евреи, живущие в Палестине, используют иврит, заключая торговые сделки между представителями разноязычных общин, он утвердился в этой мысли еще больше и решил для начала родить и вырастить ребенка, для которого иврит будет единственным родным языком. Бен-Иехуда перебрался в Палестину и нашел жену, которая немного знала иврит. Однако позже знания жены показались Бен-Иехуде недостаточными, и он запретил ей общаться с сыном. Ребенок рос и учился говорить на единственном языке — мертвом. Одновременно Бен-Иехуда создавал словарь еврейского языка, внедрял преподавание иврита в еврейских школах и пытался добиться от других еврейских семей, чтобы они дома говорили только на этом языке. Те поддавались неохотно. Одно дело сказать несколько фраз, продавая или покупая что-то, другое — освоить язык настолько, чтобы свободно общаться на нем на любые темы. В 1902 году в Палестине было не более десяти семей, в которых дома общались на иврите.
В начале XX века в Палестину перебрались многие убежденные сионисты из России и восточной Европы. Они подхватили идеи Бен-Иехуды и открыли несколько школ, в которых все предметы стали преподавать только на иврите. И тут древний язык попал в руки детей и ожил. Школьники начали говорить на нем между собой. Когда им не хватало слов из составленного Бен-Иехудой словаря, они придумывали свои. Сочиняли дети и собственные грамматические конструкции, более удобные, чем в древнем книжном языке. Учителя-ревнители еврейской древности могли требовать правильно выражаться на уроках, но на переменах и вне школы дети говорили по-своему. Говорить на иврите стало модно. Некоторые сионисты считали евреев европейской нацией и пытались противостоять бессмысленному, с их точки зрения, возрождению непонятного древнего восточного языка. Они считали, что еврейская община в Палестине должна говорить на немецком. Однако перебить одновременно и моду, и обращение к древним корням они своей мечтой о маленькой Европе посреди Палестины не могли. В 1918 году во время переписи уже 34 тысячи человек заявили, что говорят и думают на иврите. Всего около 15 лет понадобилось, чтобы из увлечения нескольких маргиналов иврит превратился в разговорный и письменный язык огромной общины. Далее интерес к ивриту только рос. И когда после Второй мировой войны на карте мира появилось государство Израиль, иврит стал его единственным государственным языком. Причем Интернета тогда не было.


Щодо "незвичних" слів типу "світлини", "люстерко", "помаранчі" - так само (як на мене) люди не приймають їх лише через силу звички, навіть не замислюючись, що такі слова є більш природніми для української мови, ніж їх сучасні аналоги...
Довго говорити вважаю зайвим, хто забажає - той сам знайде інформацію, наприклад, про "скрипниковський правопис" (якщо помиляюсь, то нехай мене поправлять, Скрипник - був міністром освіти УССР, переконаний комуніст, один з багатьох українців, які пішли за більшовицькою ідеологією, і для них це потім стало трагедією життя; застрелився в 30-х роках ХХ століття, коли побачив крах своїх ілюзій).
Ось з цього приводу невеличка стаття "завалялась":
Уже три місяці газета “Хрещатик” веде на своїх сторінках “Уроки державної мови”. У публікаціях — конкретні рекомендації для сучасної мовної практики: як запобігати помилковому слововживанню, розрізняти значення близьких за звучанням лексем, уникати невластивих українській мові зворотів і висловів, освоювати літературні норми й дотримуватися їх. Читачі, телефонуючи та надсилаючи листи до редакції, дякують їй за добру справу і просять відповісти на ті чи ті їхні запитання.

Пише Еміл Локотош (вул. Маяковського, 8, кв. 4): “Оце почув по радіо фразу “На теренах Київщини”. Думаю, що теренів в області багато, адже ця рослина росте повсюди. А тут малося на увазі: “На землях Київщини”. Хто і навіщо впроваджує у вжиток терен у значенні земля, слова кляса, доляр, діялог, плян, Говерля та подібні до них, які псують мову моїх батьків, мою мову? Чи подобаються вам слухавка (телефонна трубка), шпиталь (госпіталь)? Чого весь світ пише експрес із двома с у кінці слова, а Україна — з одним? Виходить, прагнемо до Європи, а пишемо як заманеться.”

Відповідаємо. Терен походить від французького terrain (місцевість), те саме, що й територія (обидва слова зводяться до латинського terra — земля). У цьому, а також у переносному значенні (основа розвитку чогось) його фіксує 11-томний академічний Словник українського мови. Тож можна сказати: “На теренах Київщини”, цебто на її території, землях.

За українським правописом 1928 року, яким до 1939-го користувалася Галичина і послуговується досі західна діаспора, належить вживати не клас, а кляса (бо в мові-першоджерелі це слово жіночого роду), лямпа, доляр, плян, діялог тощо. На думку деяких мовознавців, таке написання цілком природне, оскільки воно відбиває фонетичні особливості нашої мови, а не нав’язані їй риси чужих мов. Однак є на цю проблему й інший погляд, його дотримується, зокрема, автор листа Еміл Локотош.

Слово слухавка, про яке він згадує, штучне, надумане, як раніше сказали, “коване”. Поза всяким сумнівом, воно не приживеться в літературній мові, як не прижилося свого часу міроприємство (захід), а тепер — і “свіжа” калька з російської зрідні.

Наш дописувач чи забув, чи не знає, що в українській мові приголосні у словах іншомовного походження, за винятком географічних, особових та інших власних назв, звичайно не подвоюються. Тому й пишемо експрес із одним с.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

Ось звідси "Европа", "кляси", "пляни", "маратони", "доляри", "ріжні" тощо...
А викорінили ці слова з нашої мови лише з однією метою - бо вони ставили під сумнів "братсво" народів Росії та України. Яке ж може бути братсво, коли мови так різняться? Ось і зробили так, щоби українська як можна менше відрізнялась від російської (з цією ж метою "репресували" літеру "Ґ"). А тепер ці слова, ріжуть нам вуха і ми не бажаємо їх слухати...
 

bsv

Странник
Re: Чи потрібна в Україні російська мова як друга державна?

You must be registered for see images
 

Вкладення

zlodey

New Member
Re: Чи потрібна в Україні російська мова як друга державна?

Чё bsv повесилсо?:cry_baby:
 

mi][a

Человеку нужен человек
Re: Чи потрібна в Україні російська мова як друга державна?

bsv, тупая картинка, особенно если взглянуть на историю...
 

Terminus

where death is most alive
Re: Чи потрібна в Україні російська мова як друга державна?

bsv, тупая картинка, особенно если взглянуть на историю...
да, если взглянуть на историю, все, что происходит в современных отношениях Украины и России действительно тупо...
 

Terminus

where death is most alive
Re: Да пошли вы с вашей Украиной (с)

...
Ось звідси "Европа", "кляси", "пляни", "маратони", "доляри", "ріжні" тощо...
А викорінили ці слова з нашої мови лише з однією метою - бо вони ставили під сумнів "братсво" народів Росії та України. Яке ж може бути братсво, коли мови так різняться? Ось і зробили так, щоби українська як можна менше відрізнялась від російської (з цією ж метою "репресували" літеру "Ґ"). А тепер ці слова, ріжуть нам вуха і ми не бажаємо їх слухати...
"Мапи", "почонги", "перформанси", "милициянти", "спортовци", "уболівати", "розвои", "автівки", "совєтьський", "продавчиня"... Это об этих выкориненых суржикоидах, речь идет? Не смешите... Достаточно давно имею возможность общаться на украинском языке, но только в последнее время, с волной заказной дерусификации, начали широко встречаться американизмы, полонизмы и вообще, фантазизмы аля Тягнибок. Причем преподносятся нам эти лингвистические монстры как действительно исконный украинский язык.Таким образом, должно быть ясно, что у нас на Украине понятия «дерусификация» и «ополячивание-обамериканивание» — синонимы. К сожалению и стыду.
Нам пытаются навязать канадско-американский диалект диаспоры, выдавая его за настоящий украинский язык. И не в букве "Ґ" проблема.
 

Grosso

wonderwall
Відповідь: Re: Чи потрібна в Україні російська мова як друга державна?

даже если провести всеукраинский референдум по этому вопросу то русский язык все равно засунут куда поглубже т.к. у нас все больше и больше появляется тупых русофобов
Скоріше, з`являється більше розумних українофілів.
 

sum4ataya

Забанен
Re: Чи потрібна в Україні російська мова як друга державна?

Кремляни ж бачать, що Україна почала відроджуватись, з.явились цікаві українські письменники, музиканти, кінематографісти. Українці зрозуміли, що вони вже не є частиною великого совєцького народу і кремлян це дратує. Ось чому я проголосував проти другої державної мови, і крім того є проблеми набато важливіші ніж статус рос. мови.
 
Зверху