Я пишу стихи....

iscander

distortion mind
Відповідь: Я пишу стихи....

Шматки ведінь нічних забуті,
Неначе плями в голові.
Думки усі прикуті,
До пазлу,що збирав у сні...
Серед пітьми стояла клітка,
А в ній палала.
Полум*ям чарівна квітка,
І щось чекала...
Не знаю як,зламавши грати,
В кров роздертими руками.
Навколішки присів,хотів зірвати,
Та все залишилось лише думками...
Отримати,чого нема,бажання?
Розуму зухвала гра?
Не прагнення,а сподівання?
Лише мара...
 

Фрося

New Member
Ответ: Я пишу стихи....

Закрываю глаза. Больно.
Я вдохнуть не могу вольно.
В груди камень лежит. Тесно.
Не могу найти себе места.
Воздух пыльный глотать буду.
И глазами искать тебя всюду.
На прогулках в парке одна.
Лишь в подругах немая тоска.
Оттолкнула сама я тебя.
Сейчас что-то менять нельзя.
Закричать бы сейчас. Не могу.
И дорогу б найти. Не найду.
Мысли горькие прочь отогнать.
Вместе с ливнем холодным рыдать.
На луну волком с ветром петь.
Среди шумной толпы замереть.
Солнца лучик поймать золотой
И забыть, что ты не со мной.
Тихо плачет душа. Не хочу.
Сердце эхом вторит ей. Люблю.
 

Pablito

Змей
Ответ: Я пишу стихи....

Wind of Change
(Sumy Ultimate Edition)

Вітер змін.

Вниз по Пслу пливу,
З усіх сил я гребу
У парк де мене жде
дівчина
Хоч липень на дворі,
А вітер наче звір -
Втопити хоче геть
хлопчину.

То що ж мені робить?
Як далі мені плить?
Хто може мене вря-
тувати
Ось діти мимо йдуть,
Вони мене спасуть...
Та стали діти ре-
готати!

/приспів/
Вітер,
Вітер дме і човен тоне,
І хоч плач мені!
А кляті діти все регочуть, дивлячись...
Всіх би замочив!

А хвилі метра три,
Які ж страшні вони!
А човен в мене як
корито.
Ще й діти дістають -
Камінням кидають...
Життя моє навік
розбито.

/приспів/
Вітер,
Вітер дме і човен тоне,
І хоч плач мені!
А каміння летить з неба наче сніг!
І я злий на всіх!
Вітер,
Вітер дме і човен тоне,
І хоч плач мені!
А кляті діти все регочуть, дивлячись...
Всіх би замочив!

/частина з іншим темпом музики/
Хай вітер дме в лице
І часу не спинить.
Човен тоне - хай йому грець,
До біса все -я буду плить!
Хай тікає вся шпана,
Бо допливу і їм
хана!

/приспів/
Вітер,
Вітер дме і човен тоне,
І хоч плач мені!
А каміння летить з неба наче сніг!
І я злий на всіх!
Вітер,
Вітер дме і човен тоне,
І хоч плач мені!
А кляті діти все регочуть, дивлячись...
Всіх би замочив!
 

dron_01

New Member
Ответ: Я пишу стихи....

Сутки дождь. На пролог не хватает терпения
Мы глотаем вино под рисованным безразличием
Эта ночь так темна, будто звёзды на небе расстреляны
Кем-то хитрым и злым, наводя на слова неприличные.

Растворимся в безденежье слов под дождливым куполом
Под бессмысленным взглядом скрывая тоску и похоть
Жди…и время на бантик завяжет верёвочкой руки нам
И покажет, что раньше нам было не так и плохо

Притворись и лежи и рассеянно всех вспоминай
Громко смейся и плачь, расставляя в мечтах запятые
Бесполезная лесть, две картины, окно и кровать
Заплатить по счетам я надеюсь сумеют другие



***

Ждать до завтра не входит в график
Разговор прерывают гудки
Эй вы, девушка в белом платье
Разве мало здесь нынче платят
Попросив на коленях руки
Я не тот, я вчера ещё стратил
Гордость вам подарив за долги

Хватит только шести улыбок
И шести поцелуев щеки
Чтобы стать предпоследним предлогом
Поздних встреч позапрошлого года
Исчезают куда-то гудки
Телефон не прощает ошибок
-Я…? –Ну что вы конечно не вы.
 

|Panda|

ч/б медвед-заваевател..
...я устала так...
жизнь пропала...мрак
что в переди?
посмотри!не вижу...
только время в затылок мне дышит.
не успею,
боюсь,
обернусь...ничего...пустота...
тра-ля-ля
 

Паутина

як у вічності...
Відповідь: Я пишу стихи....

***
Взойдет луна на черном небосклоне,
И звери спрячутся с приходом темноты,
Крик сообщит всем о приходе ночи,
Но твои слезы так наивны, так чисты...

Столетний ворон стережет могилы,
Ждет добычи стервятник молодой.
Ты будешь помнить дыхание волка в спину,
И взгляд железный, управляющий судьбой...

Ты в царство Смерти заходишь тихо,
Надеясь сны свои не забывать.
В кровавый знак слились слоа пустые -
Ты все поймешь:
Тебе не нужно умерать...
 
усі сни про тебе на збліднілому папері,
я починаю говорить потрібними синонімами,
навстіж відчиняю прозорі вікна, двері..
фольга від шоколаду в кулаці - вже годі...

ці графіки щомісячних відвідувань,
і сльози клеють верхні вії й нижні..
мої очі не стають такими рідними..
як були колись тієї дівчини...

усе, що я писала, те вже у серці догоріло
і догори ногами висить моє життя..
а я не пам*ятаю, щоб я була смілива..
щоб я колись хворіла на чиєсь ім*я..

15:50
08.07.2008
 

IzoLda

кипонфайтинг
Просочившись песком сквозь пальцы,
Растворившись в потоках звёзд,
Из костей вымывают кальций
Кубометры пролитых слёз.
А из сердца по венам льётся
Толи кровь, толи просто вода.
И лишь боль, как всегда, вернётся,
А любовь уже Никогда.
Я пишу на песке молитвы
И стираю их в пух и прах.
Потому что на поле битвы
Все равно побеждает страх.
 

IzoLda

кипонфайтинг
Абстракция тела и плоскость души,
Как две параллели в печали-тиши,
Как два горизонта сомкнувшихся стен,
Как бьющая жизнь из разодранных вен.
Пародия счастья- минутная блажь,
А полная чаша- чистейший мираж.
Попытка подняться и дальше идти…
Задумайся! Стой! Есть ли смысл в пути?
Руины любви……..
Их вы создали сами…
Абстракцией тел и душ плоскостями.
 

Grosso

wonderwall
Відповідь: Я пишу стихи....

IzoLda, клас-дуже сподобалось :clap:
 
Зверху