Я пишу стихи....

authentic

О_о
Ответ: Я пишу стихи....

автобиографические слова к песне "Бумбокс - квіти в волоссі":in_love:

Ті дні були щасливі і ясні
І лише теплий лагідний вітер
Гойдав її волосся прекрасне
То було іхніх зустрічей літо
Й пейзажі літнії романтичні
Й безхмарне, тільки зоряне небо
Для них вони були уже звичні
І більше їм нічого не треба
І лагідні слова з уст лилися
Й солодкі щирі їх поцілунки
Амури карбувать прийнялися
На їх серцях свої візерунки
Й здавалося, що все буде добре
Не зможе їх ніщо розлучити
Але життя підступне, як кобра
І раптом може все це змінити

Але так повелося у світі
Життя, щоб без проблем не буває
І навіть, якщо сильно хотіти
Ці мрії доля швидко зламає
І радіснії дні ті скінчились
Життя іх безтурботне й щасливе
Раптово восени зруйнувалось
Немов піщаний замок на зливі
Тепер у них є різні дороги
Розділять кілометри й кордони
І тут вже не знайти допомоги
Такі в життя суворі закони
Мабуть кохання справжнє зустріти
Їм долею не разом судилось
Але оте щасливе їх літо
У спогадах назавжди лишилось​
 

SoloDka-otRuta

Дивовижна
Ответ: Я пишу стихи....

authentic, БРАВО!!! Ты случайно не брат Хлывнюка??? :)Читаю и слышу музыку, просто супер.
 

МВольная

Промінь Заходу
Ответ: Я пишу стихи....

Так может еще раз споем
О пьяном поэте
И кладбище его мечты?
Интересный стих... интересные мысли

мене не в силах був ніхто спинить...
я добровільно в небо поспішала.
Очень близко и знакомо ) при чем красиво написано
 

Нюрка

psyche
Ответ: Я пишу стихи....

Спектр моих противоречий,
Смех раздолбаных идей,
Мысли параноей блещут
От находок и потерь.
Я играю злую шутку,
Отраженье - победить?!
И разделим ли мы трубку,
Чтоб затем себя убить?...
Как понять, что происходит,
Круг различий разомкнуть,
А потом на шее тонкой
Скользкую петлю стянуть.
Сквозь туманы безнадёжья
Я иду на эшафот,
Мне уже не светят звёзды,
Но я с гордостью - вперёд.
И разбитых листьях вижу
Блики утреннего солнца,
Сквозь петлю времени слышу
Наш, всех победивший, голос.
 

dron_01

New Member
Ответ: Я пишу стихи....

Нет времени? Смешно искать в тылу врага,
Когда бьёт по лицу затасканная шлюха
Пустых надежд, наверно всё отдам,
Чтоб снова «нет» шептала мне на ухо.

Шесть високосных лет на старом циферблате.
Порвал мой первый стих озлобленный декабрь.
Устал, не знаю как на долго хватит.
Покрылась копотью неоновая явь.
 

вже~не~та

уходящая в осень...
Ответ: Я пишу стихи....

спроба повернутись до поезії...

Загнати себе в глухий кут запитаннями
Розгублено дихаючи через раз.
І мудрості крона лишилась незаймана:
Не упізнала естетичний екстаз.

Вологі долоні покласти в кишені
Ніхто не помітить, що ти не прийшла.
Стукочеш у вікна – забула про двері
У місто прийшла зима…
 
Зверху