Війна і релігії

[k 54]

«Кінець монополії Москви на Лавру». Що стоїть за проханням ПЦУ отримати частину Києво-Печерської лаври?

26 травня 2022, 19:50

You must be registered for see links

В Україні очікують на рішення уряду щодо прохання Православної церкви України (ПЦУ) про передачу їй частини Києво-Печерської лаври, якою нині монопольно користується Українська православна церква (Московського патріархату). Прохання ПЦУ до уряду викликало гостру негативну реакцію УПЦ (МП), але, як кажуть релігієзнавці, сам факт монопольної присутності УПЦ (МП) в Києво-Печерській лаврі в очах багатьох віруючих робить цю церкву ніби «правильною». Сама ж УПЦ (МП) стикнулась нині з багатьма проблемами через зв’язок з Російською православною церквою (РПЦ), керівництво якої фактично підтримує агресію Росії проти України.
Про що просить ПЦУ в Лаврі?

You must be registered for see links

, «враховуючи особливе значення Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, як святині всеукраїнського та світового значення», попросив предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія звернутись до уряду з проханням про передачу одного з храмів Верхньої Лаври та окремих її приміщень для створення монастиря ПЦУ.
У

You must be registered for see links

Синоду ПЦУ міститься також положення про створення релігійної організації «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир)…» Затверджено його статут і пряме підпорядкування митрополиту Епіфанію як своєму Священноархімандриту (настоятелю).

Отже, йдеться про створення чоловічого монастиря ПЦУ – він, звичайно ж, буде сусідом у Лаврі з монастирем УПЦ (Московського патріархату), який займає Нижню лавру, а новий монастир буде розташований у Верхній лаврі – принаймні на якійсь її частині.

Реакція УПЦ (МП)
Рішення Синоду ПЦУ викликало гостру

You must be registered for see links

УПЦ (Московського патріархату). В коментарі Юридичного відділу УПЦ (МП) рішення Синоду ПЦУ названо «загарбницькою політикою церковного мародерства».
В коментарі говориться про «дублювання» назви чоловічого монастиря УПЦ (МП), «що знаходиться і діє на теперішній час у Києво-Печерській Лаврі».
«Таке рішення підтверджує загарбницьку політику церковного мародерства на рівні Священного Синоду ПЦУ, яка запроваджується з початку військової агресії РФ проти України, що полягає в незаконного захопленні храмів та релігійних організацій, що належать до Української православної Церкви», – написали юристи УПЦ (МП).
В УПЦ (МП) також вважають, що створення монастиря несе «потенційну загрозу ворожнечі на релігійному ґрунті».

You must be registered for see images

Києво-Печерська лавра. Віктор Янукович (праворуч) перед його інавгурацією на посаду президента України і глава Російської православної церкви (РПЦ) Кирило (Гундяєв). Київ, 25 лютого 2010 року. Саме за президентва Януковича, уряд Миколи Азарова продовжив термін оренди Лаври УПЦ Московського патріархату

«Деякі висловлювання представників Московського патріархату, як на мене, мають ознаки розпалювання ворожнечі на релігійному ґрунті... УПЦ (МП) вже багато років грає роль переслідуваної церкви. І будь-яка подія, яка виглядатиме як привід для такої заяви – УПЦ (МП) таку нагоду використає. Це такий собі московський «темник», який ця церква дуже гарно відпрацьовує – і не лише в Україні, а на всіх міжнародних форумах і зустрічах. Вони постійно заявляють, що їх «утискають» і «переслідують». І це є ще одна така заява на цю тему», – каже Радіо Свобода історик церкви Анатолій Бабинський.
Що можна передати ПЦУ?
Отже, Нижня лавра перебуває в довгостроковій оренді і нею користується УПЦ (МП). Останній раз договір оренди нашвидкуруч продовжували за прем’єрства регіонала Миколи Азарова в 2013 році – до Революції гідності.

Але зараз немає проблем з передачею Верхньої лаври ПЦУ, оскільки вона перебуває в державній власності (як і Нижня, до речі) і нею опікується Національний заповідник Києво-Печерська лавра, на території якої в 1988 році було відновлене чернече життя і першим сучасним настоятелем новоствореної обителі став тодішній митрополит Київський і всієї України Філарет, який зараз є почесним патріархом ПЦУ.

«Держава залишається абсолютним розпорядником і господарем усіх будівель на території Верхньої лаври… Відповідно, з юридичного погляду, абсолютно немає жодних перешкод для того, щоб держава нарешті визначилася і реалізувала це рішення», –

You must be registered for see links

один із провідних релігієзнавців України, а нині посол України у Ватикані Андрій Юраш.

Зокрема, на думку Юраша, ПЦУ можна було б передати

You must be registered for see links

.
Вона «суто географічно» ніби розташована за межами Лаври, але є частиною Лаврського заповідника і також є об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО. «Вона (Церква Спаса на Берестові) поруч, але вона безпосередньо не інтегрована, і це взагалі можна без проблем і сумнівів зробити», – каже Андрій Юраш про передачу цієї церкви новому монастирю ПЦУ.

Церква Спаса на Берестові – дуже історичний храм, заснований ще в часи Русі в 11–12 століттях, а в часи митрополита Петра Могили в середині 17-го століття частина церкви була перебудована в стилі козацького бароко. В інтер'єрі храму збереглись розписи XVII століття, а також віднайдено фрагменти фресок 12-го століття.

«Знаєте, в Лаврі все важливо. Там навіть важко було б виділяти ту чи інше церкву. Бо, як на мене, і Надбрамна церква є дуже великою святинею, і Спаса на Берестові, звичайно, – каже Бабинський. – Я думаю, що зараз ідуть перемовини і пошук різних компромісів що може бути передано. І якщо відкриються двері для присутності ПЦУ там у Верхній лаврі – це буде велика подія для цієї церкви. Якщо це вдасться, якщо держава піде на зустріч ПЦУ – то це справді змінить монопольне становище Московського патріархату в Лаврі», – каже в інтерв’ю доктор філософії Бабинський.

 

[k 54]

На думку Андрія Юраша, до нового лаврського монастиря могли б увійти об’єкти Верхньої лаври, які не використовуються за релігійним призначенням і «не можуть створити жодних конфліктних ситуацій під час передачі».
Мова про Троїцьку Надбрамну церкву, що розташована при головному вході з вулиці Лаврської, чи Всесвятську Надбрамну церкву на Економічній брамі.
«Або відновлений державним коштом Успенський собор Верхньої лаври. Він перебуває у державному користуванні і держава може визначити порядок користування цими храмовими спорудами», – вважає Юраш.
Успенський собор було підірвано НКВС під час Другої світової війни, а відновлений він після указу 1995 року, що його видав тодішній президент Леонід Кучма. Освячено собор на день Незалежності України в 2000 році.

«Вся Києво-Печерська лавра є в руках держави. І Нижня лавра є частиною Національного заповідника. Ця святиня належить народу України, а не Московському патріархату. І УПЦ (МП) не має на Лавру якогось залізобетонного монопольного права. Наскільки зрозуміло з заяви Синоду ПЦУ, то вони навіть не претендують на цілу Верхню лавру, а лише бажають отримати якусь частину приміщень – напевно, церкву чи кілька церков», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Анатолій Бабинський.

На його думку, навряд чи ПЦУ буде передано сам Успенський собор – навіть в почергове користування разом з УПЦ (МП), «бо він є надто великий і це може бути конфліктною точкою із Московським патріархатом», хоча і розташований він у Верхній лаврі.

Хто в Лаврі – той «правильний»?
Але чому для церков такою важливою є присутність в Києво-Печерській лаврі? Відповідь дуже проста: це один із найдревніших монастирів, заснований за Ярослава Мудрого ще в 1051 році. Саме з Лаври та її печер почалося чернецтво на древніх українських землях

«Києво-Печерська лавра – це є фактично центральна українська святиня, яка має значення не лише для православних, але й для греко-католиків, оскільки вона стала свого роду материнським монастирем, з якого монахи розходилися практично по всій території України і монастирі ведуть оту тяглість від Києво-Печерської лаври. Перебільшити значення Києво-Печерської лаври для українського християнства неможливо», – пояснює в інтерв’ю історик церкви Анатолій Бабинський.
«Звісно, що оцей момент, – а саме, що святиня належить УПЦ (Московського патріархату), – вона, так би мовити, в очах багатьох православних віруючих ставить цю церкву в центр українського православ’я. Мовляв, оскільки в їхніх руках ця святиня, – то це робить цю церкву, так би мовити, «правильною». Люди мислять дуже примітивно», – додає Бабинський.

Війна, що триває вже понад три місяці, має і буде мати серйозний вплив на релігійне життя України через те, що найбільша православна церква – УПЦ (МП) – має зв’язки з Москвою і поминає патріарха Кирила, який фактично підтримує війну і не вважає, що Росія на когось напала.

За три місяці бойових дій і обстрілів, мішенями яких стали і православні храми, і монастирі (переважно, до речі, УПЦ (МП)), багато священників цієї церкви припинили поминати ім’я патріарха РПЦ Кирила, лунали заклики навіть до церковного суду над російським патріархом, який поширює ідеологію «русского мира», яку навіть деякі священники називають «єрессю».

Біля пів тисячі парафій УПЦ (МП) перейшли за три місяці війни до складу ПЦУ і процес переходу триває. Деякі територіальні громади забороняють діяльність Московського патріархату на своїй території через підтримку РПЦ російської агресії проти України.

«Якщо спілкуватися з людьми на нижчій ланці, а не на рівні ієрархії, яку ми зазвичай більше і голосніше чуємо, то зміни відбуваються і цей тиск знизу буде з часом впливати на ієрархію, хоча це й не відбувається так швидко, як би хотілося. На низах люди справді дезорієнтовані, бо ця війна стала для них шоком. Зараз УПЦ (МП) хоче рятуватися таким чином, що багато священників на місцях кажуть, що митрополит наш – Онуфрій і патріарх нам – не Кирило», – каже в інтерв’ю доктор філософії Анатолій Бабинський.

Він додає: «Але не треба виключати, що серед єпископату (УПЦ (МП)) є люди абсолютно проросійські, і будуть стояти за «русский мир» руками і ногами, незважаючи на те, що тут падають бомби, і незважаючи на те, що їхня паства не розуміє їхньої позиції. Знаєте, протягом десятиліть вони переконували своїх людей, що Церква Христова дорівнює Московському патріархату. І зараз дуже важко переконати людей, що це не є так».

 

[k 54]

МП - православійо розкалується між двома стільцями )

You must be registered for see medias

 

[k 54]

УПЦ МП заявила про "незалежність і самостійність" від Москви. Що це значить
27 травня 2022

Собор Української православної церкви Московського патріархату в п'ятницю, 27 травня, ухвалив рішення про "самостійність і незалежність" УПЦ, заявила пресслужба.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну УПЦ МП опинилась в складному становищі.
З одного боку, російські війська нищили і продовжують нищити українські православні храми, вбивати прихожан і священників, а Московський патріарх Кирило фактично благословив війну.
З іншого - УПЦ досі була тісно пов'язана з Москвою і формально підпорядковувалась їй, що викликало суспільне обурення в Україні. УПЦ є частиною Російської православної церкви.
Проте УПЦ МП неодноразово зверталось до Кирила з проханням вплинути на владу Росії та захистити українців. Але марно.

Дати відповіді на ці питання мало зібрання УПЦ 27 травня в Києві.
Попередньо це планувалось як збори єпископів, духовенства, чернецтва і мирян для обговорення долі церкви під час війни. Але під час зібрання його проголосили собором і ухвалили низку рішень.
Що вирішив Собор?
Близько 20:00 п'ятниці УПЦ повідомила про рішення, які ухвалив собор. Основні з них:

• УПЦ заявила, що засуджує війну як порушення Божої заповіді "Не вбивай!" і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні.
• Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття.
• УПЦ виражає незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
• На період воєнного стану, коли зв'язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля УПЦ.
• Необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.
• Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.

Крім того, Собор УПЦ також ухвалив заклик до діалогу до свого фактичного опонента - Православної церкви України.
ПЦУ в 2019 році отримала томос на автокефалію від Вселенського патріарха Варфоломія. З того часу між УПЦ і ПЦУ відбуваються конфлікти, пов'язані із захопленням храмів в різних регіонах країни.
Сторони звинувачують в цьому одна одну.
Собор УПЦ МП закликав ПЦУ до відновлення діалогу. Але виставив наперед низку вимог, наприклад, припинити "силові захоплення храмів та примусові переводи" парафій Української православної церкви до ПЦУ.
Вона також "має усвідомити", що її канонічний статус, як він зафіксований у "Статуті Православної Церкви України", є "фактично неавтокефальним" і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені статутом про управління УПЦ.
ПЦУ є повністю автокефальною церквою, яку визнають чотири з 14 помісних церков. УПЦ МП ж є частиною Російської православної церкви.
УПЦ МП розірвало спілкування зі Вселенським патріархатом та всіма церквами, які визнали ПЦУ. А це Олександрійський патріархат, церкви Кіпру та Греції.
Незалежність чи ні?
Найголовніше рішення собору - внесення змін і доповнень до статуту про управління УПЦ. В тексті заяви вказано, що вони свідчать про "повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви". Втім, які саме зміни прийняті, не оприлюднено.
За даними ВВС, зі статуту УПЦ прибрали всі згадування про Москву та РПЦ.
І раніше в статуті було записано, що УПЦ є незалежною та самостійною, але автокефалії це не давало. Подібний "самостійний" статус УПЦ МП в межах РПЦ мала вже 30 років.
Стверджувати, що УПЦ МП дійсно проголосила незалежність, тобто "автокефалію", наразі не можна. Оскільки для цього треба зробити низку дій і, найголовніше, автокефалію мають визнати інші помісні православні церкви. Просто прибрати зі статуту згадки РПЦ недостатньо.
Перед собором було багато заяв єпископів УПЦ, що вони припинили поминати патріарха Кирила або зроблять інші кроки, які свідчитимуть, що УПЦ починає рух до автокефалії. Проте офіційних документів про ухвалення таких рішень поки що не оприлюднено.
Зараз УПЦ МП є частиною Російської православної церкви і самостійно проголосити автокефалію не має повноважень. За православною традицією, автокефалію проголошує Вселенський патріархат, хоча ця процедура неоднозначна. Також є практика дарування автокефалії материнською церквою, тобто це могла б зробити РПЦ.

Реакція Православної церкви України
Станом на 21:00 п'ятниці ПЦУ не відреагувала на рішення собору УПЦ. Хоча її речник архієпископ Православної церкви України Євстратій Зоря виклав свої роздуми щодо рішення собору на своїй сторінці в фейсбуці.
"Підсумки "Собору УПЦ" можна коротко оцінити словами Митрополита Епіфанія у доповіді на Архієрейському Соборі ПЦУ: "з великої хмари - малий дощ", - написав він.
На його думку, вислови щодо російської агресії в постанові УПЦ максимально загальні. Крім того, Зоря звертає увагу, що УПЦ не засудила російського патріарха Кирила, а лише висловила незгоду з його позицією.
"Слова про "незалежність і самостійність" - винахід ще 1990 року для прикриття залежності та несамостійності. Є автокефалія, і автономія. Собор ні слова не сказав про автокефалію - навіть про теоретичне бажання її досягнення", - наголошує архієпископ ПЦУ.
Він також звертає увагу, що УПЦ наперед виставила ПЦУ низку умов, щоб почати з нею діалог. Такий підхід Євстратій Зоря вважає неправильним.
З моменту створення ПЦУ 2019 року до неї перейшли вже майже тисяча парафій - у першій хвилі близько 500, і у дугій після початку російського вторгнення понад 400.
Наразі УПЦ має близько 12 тисяч парафій, а ПЦУ близько 7600.

You must be registered for see links

 

[k 54]

Собор УПЦ 27.05.2022. комментарии

You must be registered for see medias

 

[k 54]

Не боротьбою єдиною ) Стрім на широке поле питань від католицького панотця . Раджу почати з перегляду переліку тем

You must be registered for see medias

 

[k 54]

ВР підтримала санкції проти патріарха Кирила та ще сімох діячів РПЦ

Верховна Рада України звернулася до Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) із пропозицією запровадити на десять років санкцій проти восьми представників Російської православної церкви, зокрема голови РПЦ патріарха Кирила.

Ухвалення відповідного проєкту постанови №7332 у цілому підтримали 292 народних депутати на пленарному засіданні у вівторок,

You must be registered for see links

член фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Як зазначається в пояснювальній записці, церковними діячами, які системно й активно підтримують війну проти України, легітимізують військове вторгнення та геноцид українців Збройними силами Російської Федерації, є 16-й патріарх Московський і всієї Русі Кирило (Гундяєв Володимир Михайлович), керівник відділу зовнішніх церковних РПЦ митрополит Волоколамський Іларіон (Григорій Валерійович Алфєєв, за прізвищем батька – Дашевський), заступник керівника відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ протоієрей Микола Балашов (Микола Володимирович Балашов), а також митрополит Псковський і Пороховський РПЦ Тихон (Георгій Олександрович Шевкунов), відомий як духовник президента РФ Володимира Путіна та особистість, наближена до спецслужб Росії.

Пропоновані до розгляду РНБО санкції передбачають, зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій, часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України, запобігання виведенню капіталів за межі України, призупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань, анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна; користування радіочастотним ресурсом України

Пакет санкцій також може містити заборону на користування радіочастотним ресурсом України, обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг, повну або часткову заборону на укладання угод щодо цінних паперів, припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави або вивезення з України валютних цінностей; припинення дії торговельних угод, спільних проєктів і промислових програм, зокрема у сфері безпеки та оборони; заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; припинення культурних обмінів та наукової співпраці; анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів щодо укладання договорів чи угод; позбавлення державних нагород України; заборона на придбання у власність земельних ділянок.

Автори законодавчої ініціативи наголошують, що наразі зібрано багато фактів злочинної діяльності патріарха Кирила, митрополита Іларіона, протоієрея Балашова та митрополита Тихона.

Зокрема, російський патріарх Кирило неодноразово висловлювався на підтримку проведення так званої спеціальної операції на території України, а після очевидних усьому світові звірств російських військових і геноциду українців у Бучі, Ірпені, Гостомелі та навколишніх селищах Київської області він виступив із промовою у храмі Збройних сил РФ, закликаючи росіян ставати до лав армії та вбивати мирних українців.

Щодо митрополита Волоколамського Іларіона та протоієрея Миколи Балашова автори документа звертають увагу на те, що ці представники РПЦ просувають ідеологію "руского міра" та безпосередньо керують українським напрямом активності Московської патріархії.

Щодо митрополита Псковського і Пороховського Тихона у проєкті постанови зазначено, що він разом із патріархом Кирилом є одним із головних розробників і поширювачів концепції "руского міра" – неоімперського проєкту, що став ідеологічним підґрунтям війни Росії проти України.

Крім того, ВР пропонує внести до списку підсанкційних іще чотирьох представників РПЦ, а саме: архієпископа Сиктивкарського та Комі-Зирянського РПЦ Питирима (Павло Волочков), протоієрея РПЦ, письменника, проповідника та педагога Артемія Володимирова, митрофорного протоієрея, російського православного богослова, педагога та публіциста, доктора богослов'я, заслуженого професора Московської православної духовної академії та семінарії РПЦ Олексія Осипова.

 

[k 54]

УПЦ МП ухвалили те, що їм ПРОПИСАЛИ у москві / КОВАЛЬОВ про "незалежність" УПЦ МП

You must be registered for see medias

 

[k 54]

«Путін — наставник сатани, патріарх Кіріл — злочинець»/Інтерв'ю зі священником УГКЦ

You must be registered for see medias

 

[k 54]

Саід Ісмагілов | Чому Кремль переслідує мусальман, до чого це призведе? | ВИСОЦЬКИЙ онлайн

You must be registered for see medias