Результати пошуку

Толстая Еленка Любила Егора Фомина Очень Настырно

дивись, яке небо, - уже не ранкове. не стільки сьогоднішнє, а навіть - моє. і ноти у ньому, прості й випадкові... не стільки вчорашні. Напевне я є. і гаснуть вогні, обертається сонце. години ідуть, із ними йдеш ти... і небо мине... вчорашнє й минуле... а я залишусь. Напевне я є. 1.05.2009

Интересная Гражданка Решила Уличить Школьников Которые Антигуманно Материли Инспектора

дякую.

а я не в праві бути твоїми снами і бути виделкою у серці тобі... і бути вогником чи може зірками.. не так, як усі. а я лиш словами пишу для piano... а для тебе пальцями і тільки на склі... я дуже хочу бути п*яною, не так, як усі. не в праві зім*яти тебе до нестями... і шовком стати на...

Дед Яша Топил Локомотив Активированным углем )))))))))))))

Шумели Улицы Множеством Арок Храня Ежедневную Радость

я намалюю шось інакше буквами... і запишу всі звуки пензлем... я не хотіла б стати мотузкою... я хотіла б бути генієм. 20:48 17.04.2009 я вчу ноти тебе напам*ять, щоб пізнати, як ти далеко... я пам*ятаю, який ти гарний, і забула на вигляд небо. 20:51 17.04.2009 я не вмію...

А Я РАХУЮ ТВОЇ СЛІДИ, НА ПІСКУ, ЩО ВІД МЕНЕ ЗНІЖИВСЯ, І Я ЗНАЮ, ЯКБИ НЕ ТИ... Я СЬОГОДНІ НАВРЯД ЧИ ПРОКИНУЛАСЬ.. Я НІКОЛИ, НІКОГО ВЖЕ НЕ ЗНАЙДУ, ЩОБ МЕНЕ ЗАХИСТИВ ВІД ПУСТЕЛІ... Я СЬОГОДНІ НАВРЯД ЧИ ПРИЙДУ... ДО КАМІНУ ТВОЄЇ ОСЕЛІ... Я ЗНИКАЮ В МЕРЕХТІННІ ДОЩУ... ТЕПЛИМ ВЕЧОРОМ ЗНАЮ...

а я хочу ще мить повсміхатись в твої долоні а я хочу спинить волю, і все, що на волі. а я хочу забрати стільки сили, і віри, щоб тобі не брехати, що чогось не зуміла... а я хочу ще мить... і вдавати, що ми незнайомі.. знати, як там в тобі.. зацвітають квітки пеларгоній.. а я...

кожна друга субота - за щастя.. в голові ледь холодний сон.. перед світом без сили впасти.. розірвавши свій власний кордон... обмальовую образ твій стиглий у повітрі - пальпація вигадок.. до суботи! - але не більше.. може насправді витримаю. 17.03.2009

З/п упали не только у водителей маршруток. Даже вернее сказать, цены возрасли в магазинах. И уже за ту же з/п не купишь всё то, что раньше покупал. Так а с какого перепугу профессия водителя авторитетней иных? Учитель или слесарь меньше кушать хотят? Или обойдутся? И потом тот же слесарь и тот...

больше 200 грн.

то ли у всех весенняя депрессия началась... то ли не знаю... :)

я підбором порвала калюжу, десь у місті шукала натхнення... і здалася тобі, бо я мушу... і чекала тебе, бо я певна... в сотий раз подивилась прогнози, в телефоні писала думки... і вигадувать власну незгоду... вже не в силі...була, як і ти.. я порізала поглядом небо... фарбувала весь...

в обійми-замки закувати тебе, і тЕпло душею спиймати твою.. без радіохвиль, магнітоли й ТБ... чекаю, чекаю весну. в короткій вірі благати сни, щоб снились під ранок і я пам*ятала.. щоб я наковталась нарешті води.. повітря із хмар в собі тамувала.. і так забагато буде думок, коли...

усе для тебе - тільки не спростуй, моє майбутнє лиш тобі - до скону... ми вже знайшли, що мали би збагнуть, та не дотримались шаблонів... усе для тебе - тільки збережи мої слова із власним колоритом, і мої мрії, що неначе на межі цього затурканого світу... усе тобі - від п*ят до...

я знову пишу пів-рядками і прописом, годинник брутально розбудить вранці, мої слова, що від втоми скорчились, мої думки, що ходили без капців. а я всю ніч у вікні виглядала ті зорі, якими весь час мені пишеш, і знову.. я .., і внов пів-рядками, пишу не словами, а чимось більше. 18.00...

не понимаю повышения цен именно во время, начиная с 21.00. Не понимаю, чем отличаются люди, которые работают до 18.00 и те, которые до 21.00. Почему я, возвращаясь домой после 21.00 (что делаю не по своей воле, а в интересах страны и клиентов) должна платить больше, чем человека у которого...

я в обіймах трималась за плечі, знявши з тіла своє кімано... я хотіла тепла, до речі... так хотіла, як у кіно... у собі розчинить атмосферу, потриматись без крил у повітрі, я б хотіла з тобою померти, бо не вмію без тебе жити...