Цитаты

ZhannaDobrinich

Well-Known Member
Еще добавлю маленькие рассказы из 6 слов, которые меня всегда трогают, когда я их перечитываю. Эрнест Хемингуэй поспорил, что сможет написать самый короткий рассказ, способный растрогать любого. Он выиграл спор: «Продаются детские ботиночки. Неношеные» («For sale: baby shoes, never worn»).

Источник: © AdMe.ru
  • Незнакомцы. Друзья. Лучшие друзья. Любовники. Незнакомцы.
  • «Вы ошиблись номером», — ответил знакомый голос.
  • Пассажиры, сейчас с вами говорит не капитан.
  • Я встретил родственную душу. А она — нет.
  • Продаю парашют: никогда не открывался, слегка запятнан.
  • Это наша золотая свадьба. Столик на одного.
  • Сегодня я снова представился своей матери.
  • Путешественник еще подавал сигналы. Земля — нет.
  • Я принес домой розы. Ключи не подошли.
  • Моя мама научила меня бриться.
  • На разбитом ветровом стекле было написано «Молодожены».
  • Наша спальня. Два голоса. Я стучусь.
  • Я спрыгнул. А затем передумал.
  • Мое отражение только что мне подмигнуло.
  • Извини, солдат, мы продаем ботинки парами.
  • Он кормит из бутылочки убийцу своей жены.
  • Воображал себя взрослым. Стал взрослым. Потерял воображение.
  • Хирург спасает пациента. Пациент благодарит бога
  • Мечтала о нем. Получила его. Дерьмо.
Маргарет Этвуд
  • Компьютер, мы не забыли батареи? Компьютер?
Эйлин Гунн
  • Мы поцеловались. Она растаяла. Швабру, пожалуйста!
Джеймс Патрик Келли
  • Я — твое будущее, дитя. Не плачь.
Стивен Бакстер
  • Я все видел, дорогая, но соври.
Орсон Скотт Кард
  • Времени. Я неожиданно изобрел машину
Алан Мур
  • Провалил экзамены. Выгнали из института. Изобрел ракету.
Уилльям Шетнер
  • Он с недоумением прочитал свой некролог.
Стивен Меретцки
  • Вакуумное столкновение. Расхождение орбит. Прощай, любовь.
Дэвид Брин
  • Я мертв. Я соскучился по тебе. Поцелуемся?
Нил Гейман
  • Потерянный день. Потерянная жизнь. Десерт, пожалуйста.
 

Ustuna

New Member
***
Моя рука сама починає малювати на останній сторінці зошита з географії гранатове дерево. Під ним стоїть дівчинка на пальчиках. Тягнеться до граната і не може дотягнутися. Гранат високо, а дівчинка невисока. Між її пальчиками і гранатом залишається повітряна смужка. І ця смужка стає гаряча від її дихання. А сукня на дівчинці такого кольору, як шкірка граната.

Я не чую, що розповідає Назви Столицю – жодного слова. От якби уроки якомога швидше закінчилися. Бо мені хочеться намалювати на великому аркуші паперу гранатове дерево і дівчинку в гранатовій сукні під ним.

А ще хочеться граната. Я дуже люблю гранати. Навіть більше за черешні й абрикоси. Більше за кавуни, дині й виноград. До речі, я їм гранати із зернятками. І засушую гранатову шкірку, щоб класти її в чай.

Капітоліна каже, що це неправильно, що зернятка треба випльовувати. А сушити гранатову шкірку – цілковите безглуздя. Не бачу тут нічого безглуздого. І не можу зрозуміти, навіщо випльовувати гранатові зернятка. Вони такі смачні.

Я їм із зернятками все, що можна з’їсти із зернятками: виноград, яблука, груші, гранати. І люблю ковтати оливкові кісточки.

,
 

Ustuna

New Member
***
Ви страшенно влізлива, жахливо властолюбна, до огидного охайна стара пані. Тримайте себе в руках.

***
— Байдуже, — сказала вона, звертаючись почасти до себе самої. — Коли вирушаєш на пошуки щастя, то радше перестаєш зважати на дрібниці.

***
— Я тут саме для того, щоби поприбирати! — закричала вона на Хаула.
— Тоді вам доведеться підшукати собі нову життєву мету, — сказав Хаул.

***
Нещадності їй не бракувало, бракувало методики. Утім, у її нещадності теж була методика…

***
— Хаул дуже непостійний, — пояснив Кальцифер. — Дівчина його цікавить лише доти, доки сама в нього не закохається. А після того він і чути про неї не хоче.

«Мандрівний замок Хаула»



You must be registered for see images
 
Зверху