Зимові вірші

Merime

New Member
Пропоную в цю тему викладувати "зимові" вірші.
 
Останнє редагування:

вже~не~та

уходящая в осень...
Крадькома, зриваю лист останній…
І у ваганні руку простягаю…
Зшукую притаєне бажання.
І кладу з усіма поруч: скраю…
Ялинковим ароматом засмакую…
Упоюся пахощами хвої.
Виявляється не завжди я сумую:
Лиш, коли думки поруч з тобою.

Чуєш, свято нас несе у дзвонах,
Обіймай скоріш мене теплом.
Стукотить безжалісно у скронях,
Звіює надії зимнім подихом.

Розтинає день: на ніч і ранок,
Починаєш новим роком дату:
Чи не досить на сьогодні забаганок?
Годі вже минуле споглядати.

Зрушуй мрії, сподівання справджуй.
Це під силу і тобі, й мені.
А минуле не змінити. Завтра ж
Облишай страхи заліковані…

 

KiLLobaIt

New Member
--------------------------------------------------------------------------------

Снег упал, фонарь темнеет
Ночь сменила сменила светлый день
Луна лиш солнце отражает
Даря свой золотистый свет
Он проникает сквозь туманы
Темнейших, полусумрачных чернот
И проникая освещает,
Всё тот же чёрный небосвод
 

вже~не~та

уходящая в осень...
Ответ: Зимові вірші

Чи так воно і є, чи лиш здається
В полоні снігу й вітру місто спить…
А може Суми ненароком зветься ?
І ти сьогодні тут лише на мить… ?

Провулки в кучугурах поринають.
І проникаєш тілом в круговерть.
Пекучими слізьми, що з вітром грають
Зірвалась клятва і летить…ледь-ледь.

І чи скресає стиха втоми напад.
Чи спиш і ти, як місто твоє спить?
А доля: малярським штрихом в картині стати.
Стає чуттям: в складнім дрібниці зріть…
 
Останнє редагування модератором:

Merime

New Member
Ответ: Зимові вірші

вже~не~та сказав(ла):
Чи так воно і є, чи лиш здається
В полоні снігу й вітру місто спить…
Бальзам на душу. Є образність і глибина. І поезія, за якою не треба ширяти в якісь захмарні далі, а вона тут, поруч, в Сумах. Браво! :fly:
P.S. (Я б там трохи в деяких місцях підчистив ритм, і може одне чи два слова замінив на більш точні. Якщо буде бажання доопрацьовувати. Але й так не погано).
 
F

FDG

Guest
Ответ: Зимові вірші

:newy: Опять зима, опять снигури,
Опять хочу, опять дро*и!!! вот вам и стих про зиму
 

sayan

ॐ मणि पद्मे ह
Дайте ж снега две лопаты!
И метели два мешка!
Где вы, вьюги-акробаты?
Кто развел нас как лошка?!

Может, это Санта-Клаус -
Цэрэушный Дед Мороз,
Что-то подлое затеял,
И погоду всю увез?

Кто б ты ни был, подлый гений,
А зиму вертай-ка взад!
Так не делал даже Ленин!
Детям праздник нужен, гад!!!

(взято с udaff.com)
 
Останнє редагування:

eriSe

New Member
НЕ ЗАБИРАЙ МОГО ТЕПЛА...

Там, де щастям було все налите,
Де любов між людьми панувала,
Серце ніжне і світу відкрите,
Королева зимою скувала.
Сонця промінь його не торкнеться,
І страждає, байдужим лишає.
Клич – не клич – воно не озветься,
Бо тепла більше в серці немає...

І розносяться холодні вітри,
І благають замерзлі вуста:
Не забирай мого тепла,
Королево снігова.

Де все снігом і кригою вкрите,
Від морозу земля завмирає,
Там обличчя сльозами умите,
То Зими королева страждає...
Промінь сонця її не торкнеться,
Ніжний погляд її обминає.
Клич – не клич – вона не озветься, –
В її серці любові немає.

Н.Забродська
 
Зверху