Володимир Зеленський Президент України

d324co

Well-Known Member
4. ЧЕТВЕРТАЯ ГРУППА – ВРЕМЕННОЕ ПОМУТНЕНИЕ, вызванное обидой.
В этой группе есть и бизнес, и общественники, и лоббисты какой-то конкретно идеи/концепции, и обыватели. Их объединяет обида на власть: их не оценили, не услышали, не привлекли. Поэтому, они решили проголосовать даже не за условного «Гриценко», а за АНТИВЛАСТЬ. При этом им хватает ума понимать, что кандидат Зеленский – не их кандидат, что его ядро: «Кретины» и «Реваншисты», и хватает внутренней порядочности в отличие от группы «Проходимцев», не «топить» за него публично и они не собираются вступать в его политическую силу, но ПОКА обида сильнее рацио. Они как бы подают сигнал SOS.
Что касается «общения» со сторонниками Зеленского, то с первыми тремя группами общаться бесполезно: «Кретинам» думать НЕЧЕМ, «Реваншисты» все прекрасно ОБДУМАЛИ и идут к своей цели, «Проходимцы» думают только о возможностях «подняться» на грядущем хаосе.
С «Обиженными» тоже лучше не общаться. Оптимально – оставить их в покое, дав им возможность САМОСТОЯТЕЛЬНО смириться с тем фактом, что выбирать снова придется между «оттенками серого», и надеяться, что временное помутнение пройдет до 21 апреля, и они без восторга, но проголосуют за Порошенко, как человека ДЕКЛАРИРУЮЩЕГО более близкие им политические цели, и при котором УЖЕ были сделаны некоторые шаги в верном направлении.
5. ПЯТАЯ ГРУППА. Их можно назвать политическими АУТИСТАМИ.
Это в основном молодежь больших городов: неглупая и небедная, живущая абсолютно автономно от политических процессов, преимущественно в родительской теплице, и полагающая, что они настолько не зависят от того, кто будет Президентом этой страны и какие процессы этот выбор запустит, что могут голосовать, НЕ ВНИКАЯ. У них нет причин ненавидеть эту власть, хотеть ее поменять, они живут в своем информационном поле, не сталкиваясь и не замечая ни власть, ни войну, у них есть деньги (родительские), а за Зеленского голосуют просто потому, что он ЯРЧЕ.
Это, пожалуй, единственный сегмент электората Зе, с которым можно и нужно говорить.
Но, кто может с ними говорить? Говорить на одном с ними языке. Вакарчук? Кличко? Притула?
И да, они не смотрят ТВ, и не читают нудные тексты в facebook.
 

Билли Бонс

Well-Known Member
You must be registered for see images attach



Уметь ездить на велосипеде, не значит уметь руководить страной.
Виктория Шевчук.
You must be registered for see images
Внимательно слежу за событиями в Венесуэле, пытаясь предвидеть будущее Украины.
You must be registered for see images
Это, так же была одна из самых успешных стран Латинской Америки, с лучшими в мире пляжами, Лакшери-курортами,
у них был БЕЗВИЗ,
у них была вкусная еда,
они торговали нефтью,
летали самолеты,
ездили поезда с туристами.
и им казалось, что этого мало, у них так же была своя Наталка Мосийчук, которая говорила "На хлеб не намажешь" ,
и пришел водитель автобуса Уго ЧАвес, и молвил Уго,


- Нах (!) американцев "соросят", нах (!) МВФ. нах (!) империалистов, нехуй шастать по другим странам, у нас все есть, земля, нефть, работящий народ, который будет озеленять и укладывать брусчатку, и будет счастлив, что ему дают пожрать (!)
И народ Венесуэлы прогнал НАХ проклятых Американцев (соросят) послал в сраку МВФ, и выбрал себе власть Чавеса, который им обещал шару.
И обиделись Американцы "соросята" обиделся МВФ, и сказали НАХ (!)
Занавес(!)
- мудрый народ Венесуэлы сказал "хуже не будет" и принял решение, дать порулить страной водителю автобуса, который "свой парень из народа" .
Кто был умный и вовремя сориентировался - тот успел смыться, таких процентов 5 не больше,
остальные сейчас "героически " ведут борьбу за выживание, например, работают за еду, умирают в обшарпаных больницах без квалифицированной современной помощи, у них нет зубов, нет еды, нет воды, нет света, зато есть нефть, которая дешевле воды.
Еще недавно, мы Украинцы имели все, на фоне войны, разворованного януковичем Государства - мы летали путешествовать по Безвизу, для верующих своя, цивилизованная религия с Томосом, Армия, которая давала нам спокойствие и уверенность, супермаркеты ломились от продуктов, рынки переполнены товарами, росла зарплата, пенсия, покупались квартиры и строились дома.
Но нам сказали, "пІввареника"(!)
и "мудрий нарід" сказал,
- НЕ, нам не нада(!) "пІввареника" нам нада весь вареник....и пришел велосипедист, кот пообещал дать вареник и еще отобрать у МВФ....
Мораль.
А все от того, что 73% не читают книг и газет, а если бы читали - то знали бы, про "сказочную" страну Венесуелу, и водителя автобуса.....
А Вика писала еще год назад, предупреждала, что уметь ездить на велосипеде, не значит уметь руководить страной.
Рабство с "пІввареника" уже стучит в дверь,
НАХ (!) БЕЗВИЗ, - БЕЗВИЗ "на хліб не намажеш" !
 
  • Like
Реакції: Aiir

d324co

Well-Known Member
Блінкен та Армія, Мова, Віра

Ну, нічого непередбачуваного з історичним приїздом Блінкена і Нуланд в Україну не відбулося.
Але є нюанси.
Старий анекдот:
- Якщо дівчина каже «НІ» - то це значить, що все може бути
- Якщо дівчина каже – все може бути – це значить ТАК.
- Якщо дівчина каже так – то це вже не дівчина.
- Якщо дипломат каже НІ – то це початок війни
- Якщо дипломат каже «Може бути» - то це значить НІ
- Якщо дипломат каже ТАК – це не дипломат.
На брифінгу із Зеленським на пряме питання журналістки – чи приїде до нас Байден – Блінкен дуже дипломатично сказав щось типу: «Може бути».
А підтекст – якщо Вовочка уроки вивчить.
Нюанси:
1) Це перший візит Блінкена у Східну Європу. І він показав значимість України для США і Західного світу. Тому ті, хто тупо повторює кремлівський шаблон про зовнішнє управління – мають прикусити язика. Цей вояж ясно показав важливість України. Я б сказав – історично. Знову доля цивілізації, як і під час 2-ї світової – вирішується в Україні. І це не пафос.
2) На спільному брифінгу Зеленського і Блінкіна Зеленський фактично нічого і не сказав. Ну, крім – «каралєва в васхіщенії» на балу у Воланда. Реверанси у бік союзників були вивченими, хоча не досить артистичними. От просто набір фраз.
А от на питанні про Джуліані (а тут же ж вуха Єрмака стирчать) – Зеленський включив тему «хтоздесь?, нічо не знаю».
І тільки безкінечно хвалитись у Зеленського виходить добре.
3) Натомість, Блінкен чесно сказав про що говорили. І наголосив і на методах корпоративного управління Зе! команди (Нафтогаз), і антикорупційних інституцій, і судової системи. Принаймні показав больові точки.
4) Блінкен говорив про необхідність створення спільного бачення на основі спільних цінностей.
А от спільних цінностей немає. Немає у Зеленського важливої західної цінності – нульової толерантності до корупції. Натомість у Блінкена немає і близько принципу Зеленського «друзям усе, ворогам закон».
І от ще - кинулося у очі – у Зеленського немає елементарного навику гостинності. Він сам починав відповідати на питання журналістів. А міг би дати перше слово і Тоні Блінкену.
Ясно, що Блінкін не влаштовував публічну порку Зеленському. Але «ху із ху і хто кому де?» – показав.
І вийшло – витончено красиво.
Під виглядом зустрічі з Разумковим та головами фракцій Блінкен демонстративно довго говорив особисто з Порошенком. Кажуть – цілу годину.
Не думаю, що Блінкен і Порошенко такі вже закадичні друзі. Ой!
Ця зустріч - просто шалабан Зеленському: тримати тон і не вдавати повагу, а поважати головного союзника.
Сказати таке не можна. Показати – так.
Але головне, на мій погляд, у візиті:
Тоні Блінкен з пані Нуланд показали, що підтримують українську армію.
Але, зустріч з Єпіфанієм і відвідини Михайлівського собору– це демонстративна підтримка саме УКРАЇНСЬКОЇ Церкви.
Ну а, між рядками читаємо – і мови.
Головний висновок:
Якщо Зеленський враз поправішав і не заглядає в очі Путіну – і сам для себе визначився з тим – куди йдемо – тим самим він має прийняти політичне гасло Порошенка: Армія. Мова. Віра.
У нас зараз виходить цікава історія: Зеленський намагається відібрати у Петра монополію на патріотизм.
Добре. Що більше патріотів – то краще. Тільки за. Зеленський давно хоче вважатися святішим за Папу Римського.
А зараз - більшим націоналістом чим самі Донцов і Бандера.
Але ж якось доведеться Зеленському крім Армія – сказати і Мова і Віра.
Важко нашому хлопчику буде.

Віктор Бобиренко
 

d324co

Well-Known Member
:
Мене заблокували саме за цей матеріал на 30 днів. Класична політична цензура на замовлення ботоферми Подоляка. Буду вдячний, якщо про це повідомите. Мене вже недавно попереджали, що проти мене в зеленій ОПі активно працюють і дуже скоро мене заблокують остаточно, незалежно, що б я не писав. Хоч би тільки котиків постив. Бо це особиста істерична вимога маленького мстивого зеленського.
Візит Блінкена пройшов цікаво, але не для всіх... Я навіть уявити собі боюся, що відбувалося на переговорах держсекретаря з переляканою істотою з Кривого Рогу. Ми не скоро взнаємо деталі. Лише, коли Нуланд проговориться комусь з колег, а вони пустять чутку далі. Сам Блінкен менш балакучий. А його заступниця звично слів не підбирає й любить давати жорсткі й деколи вульгарні визначення, уже попала колись через це в міжнародний скандал.
Але про те, що було видно неозброєним оком.
1. Блінкен плювати хотів на протокольні викрутаси Зеленського-Єрмака, Бубочку не в повній мірі сприймають президентом і рахуватися з ним особливо не планують. Кардинальна зміна протоколу та програми візиту відбулися абсолютно проти волі зеленої парочки. Першою була зустріч з парламентськими лідерами. Це так називалося для мінімального збереження обличчя Зеленського, але то для нього дуже слаба втіха.
Уже відомі майже всі деталі. Те що Блінкен зустрінеться з Порошенком було визначено наперед. І на думку Зеленського взагалі не зважали. Але вирішили розіграти складнішу гру. Зустріч запланували перед зустріччю з Зеленським, як публічний ляпас, але вирішили перед фактором рашистської агресії не демонструвати, що США більше не визнає Зеленського президентом (майже, як Лукашенка). Тому використали напрацювання Костянтина Єлісеєва (союзник Порошенка, зам. голови його адміністрації, зовнішньо-політичний радник), який і готував реально цю зустріч з американськими колегами. Він рекомендував провести зустріч з політичним керівництвом парламенту: Разумков і лідери фракцій. Але в повністю англомовному режимі без перекладу, без попередження інших, крім Порошенка, учасників про зустріч і її формат та в формі домінуючого діалогу Порошенко-Блінкен.
З одного боку знімався прямий факт демаршу проти Зеленського. Але від цього стало ще болючіше. Зеленському з усіма його монобільшостями показали, що в США Україну визнають парламентсько-президентською республікою. І роль Зеленського сприймають не надто високо. Участь Разумкова, який хоч і мав достаньо гідну, але більше мовчазно-ритуальну роль - це для Бубочки ще більший ляпас. Слуг представляв за посадою Арахамія, якого навіть проінструктувати реально не змогли, тому він зміг лише повторити одну з пропозицій Порошенка про призначення спецпредставника. А загалом, на зустрічі реально показали, хто за цим столом дорослі. Зустріч була в руках Порошенка й діалог вівся безпосередньо з ним. До вільної розмови англійською крім Порошенка й Разумкова ніхто готовий не був, тож інші виявилися статистами. Зрештою, їх ця роль задовільнила. Депутат "Голосу", який був замість Желєзняка чи Рудик, навіть зізнавався, що очікував страшного розносу й дуже тішився, що все обійщлося майже безболісно. А Тимошенко після своїх відверто рашистських заяв про "злочинне зовнішнє американське управління Україною" точно почувалася незатишно - її родину надто багато пов'язує з Флоридою...
І на останок (пригадуєте "Театр" Моема?) Порошенко вийняв пару сторінок тексту, який, як співорганізатор зустрічі, міг спокійно заготувати, й вручив його держсекретарю. Знаємо, що там викладені тези від Європейської Солідарності щодо налагодження україно-американських відносин. Ще дещо стосовно підтримки проти агресора, ще ніби прохання про підтримку України в ряді питань від вакцин і до участі в Кримській платформі. Тепер для США це вже не проект Зеленського, а ймовірна акція, яку підтримує Порошенко... А далі починається нічний жах Зеленського. Воно вже давно обдристане й перелякане, чекає, як страшні янкі почнуть з нього шкуру на паси дерти... Я дуже сумніваюся, чи Порошенко передавав якісь компрометуючі факти про владу. Це не його рівень. І не Блінкена. Але Зеленський цього ж не знає!
Це було трохи інформації, як усе відбувалося. А ще пару слів про те, для чого. Та який протокольний і політичний зміст у це закладено. Коли американські високопосадовці їдуть до цивілізованих демократичних країн, то переважно не зустрічаються з опозицією. Якщо з кимось із опозиціонерів хочуть поспілкуватися, то краще на міжнародних площадках чи в себе вдома. Натомість, звично зустрічаються з представниками громадських чи творчих ініціатив. Проте тільки після переговорів із владою. Але в недемократичних країнах із злочинними режимами все інакше. Там звичною є демонстративна зустріч з опозиціонерами. Пригадую, як у 1988 році Рейган прилітав до Москви й провів спеціальний прийом для радянських дисидентів, недавніх в'язнів комуністичних концтаборів. Серед них був і мій батько. Під час інших візитів, як і в ході останнього, такі зустрічі були обов'язковою частиною програми візиту.
А зустрітися з опозицією (у нашому випадку це було трошки закомуфльовано, але не дуже) до переговорів з владою - це вже дуже серйозний сигнал. Колись давно весною 2001 року Кучма мав прилетіти до Польщі для переговорів з президентом Александром Квашнєвським. А на випередження йому приїхала наша група опозиції: троє нардепів (серед них і ваш покірний слуга) та пару журналістів. Кучму тоді в світі сприймали, як убивцю, тирана й корупціонера. А ми мали колосальну увагу преси й політикуму. А потім сталося те, на що ми не сподівалися. Під час зустрічі з Мареком Сівцем (керівник бюро національної безпеки), він на хвильку вийшов із залу, а потім увійшов та оголосив: "Panowie! Prezydent Polski Aleksander Kwaśniewski!" І ми з ним проговорили біля двох годин. А потім уся польська преса зробила саме такий акцент: "Президент Польщі прийняв і вислухав українську опозицію перед тим, як провести переговори з президентом Кучмою". Квасьнєвський не раз називав себе другом Кучми, в тому числі й відповідаючи мені особисто. Але він вирішив, що має своєму суспільству, як і Кучмі, показати, що він ставить певні пріоритети та дотримується стандартів, а Кучма цим стандартам не відповідає. А що вже говорити про американських лідерів, які неприховано гидують Зеленським...
2. Тепер коротко про деякі інші моменти, бо детальніше про дещо напишу завтра. Тривалість зустрічі. З парламентарями (читай Порошенком і частково Разумковим) розмова велася більше години. З міністром Кулебою, який з усіх сил старався доказати Блінкену, що він не з людей Єрмака, переговори йшли півтори години. Навіть чисто символічна зустріч з головою ПЦУ митрополитом Епіфанієм тривала більше, ніж пів години. А з цим чувачком пройшов доволі короткий брифінг... Саме брифінг - не плутати з наступним уже офіційним брифінгом для кількох допущених журналістів. Бо тривалість переговорів із Зеленським не перевищила 30 хвилин. І судячи з того, як Зеленський виступав останнім часом у Парижі та Варшаві, де йому не було чого особливо боятися, тут він навряд, чи міг сказати щось, крім затяжного еее аааа беее...
3. Про зовнішні вияви результату переговорів. Як виглядає, Зеленському довелося переважно слухати. І слухати речі дуже тривожні. Але й при тому, що Блінкен точно не погрожував, не підвищував голос, не кричав і не лаявся, ефект був дійсно страшний. Те, яким ми побачили бубочку, коли допустили журналістів - це був стан напівпаралічу від жаху. Там в очах, як писав один автор: "Вся вековая грусть еврейского народа". А ще реальний тваринний жах. Не уявляю, що за ці пів години йому встиг сказати держсекретар, що він впав у таку страшну прострацію. Головне, що можна здогадуватися - Зеленський зрозумів, що в США знають все. Абсолютно все. І скільки він та інші вкрали, і куди на які рахунки заховали, і хто й як працює на російські спецслужби, і як особисті корупційні інтереси домінують над державними. І головне - з Коломойським пропетляти не дадуть... Одного разу на Корсиці я бачив туриста, який зірвався зі скелі над пів кілометровим проваллям і чудом схопився за виступ та при моїй допомозі виліз на рівне. В його очах я побачив відблиск справжнього страху смерті, та ні - саму смерть, і відчуття якогось неприродного болю. У Зеленського погляд був не далекий від того.
4. Показова деталь. Станом на вечір на сторінці держсекретаря було лише повідомлення про його зустріч з Порошенком, Разумковим та ще кількомв депутатами. На сторінці посольства повідомлення про всі зустрічі, які вдбулися на той час, окрім переговорів із Зеленським. А це вже багато про що говорить. Зрештою, повідомлення про офіційну зустріч на Банковій теж повідомлять, але це запізнення має декому стати дуже важливим повідомленням. А ще зараз для такого матеріалу підбирають офіційні формулювання. Бо диявол ховається в дрібницях, а дипломатична зброя в непримітних висловах, сигналах та ярликах.
Поки закінчую, бо й так розписався. А завтра, обіцяю вам, що розшифрую неймовірні перли цього напів трупа на офіційному брифінгу з Блінкеним. А ще добавлю трохи інших деталей.
Тарас Чорновіл
 

d324co

Well-Known Member

Все очень внимательно слушают выступления госсекретаря США Энтони Блинкена и украинского президента Владимира Зеленского. Да, это самая важная встреча, не буду спорить, но. Есть еще один важнейший момент, который как-то особо никто не отметил. А зря. Предстоятель ПЦУ митрополит Епифаний вместе с Блинкеном приняли участие в церемонии памяти украинских Героев, погибших в борьбе с российской агрессией. Случайными такие мероприятия не бывают. Случайно именно почтить память погибших в войне Украины и России не могли. Значит, США ясно дают понять, что именно так они видят ситуацию. Официально - именно так. И чтят память украинских Героев, которые погибли, защищая страну от России. Более понятного сигнала для Киева, Москвы и всего мира трудно даже представить. Слава Украине! Боже, храни Америку!
 

d324co

Well-Known Member
В Україні розроблять стратегію розвитку кіноіндустрії з обсягом фінансування галузі як на Заході
Ганна Мамонова
·28 травня, 20:25

В Україні будуть напрацювати план і стратегію по розвитку кіноіндустрії, яка включатиме відповіді на питання щодо необхідної кількості кінофестивалів в Україні, враховуючи досвід провідних країн, а також обсяг їхнього фінансування, терміни та залучення фахівців, рівень представлення України на міжнародних кінофестивалях та потреби для покращення іміджу.
Про це президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками кіноіндустрії України і профільними чиновниками.
"Багато питань – як не війна, то COVID-19, як не COVID-19, то дороги, але зараз настав час і руки дійшли до кінематографу – до того, що ми всі любимо й від чого дуже тепло", – сказав Зеленський.
Грьобані зележаби... "фінансування, як на заході"... Не освіти, не медицини - виробництва відосиків ! це важливіше за все!!
 
Зверху