Володимир Зеленський Президент України

arnisumy

Well-Known Member
от тепер і УБД-шникам стане "папрікольнєй"

21.04.21 09:05
Зеленський підписав закон про призов на військову службу резервістів в особливий період без оголошення мобілізації

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов'язку і ведення військового обліку" № 1357-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року з ініціативи глави держави.
Про це повідомляє із посиланням на Офісу Президента.
Цей документ удосконалює вимоги щодо комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань резервістами (військово-навченими особами з бойовим досвідом) в особливий період без оголошення мобілізації. Це дасть змогу оперативно доукомплектувати резервістами військові частини всіх сил оборони держави, чим суттєво підвищити їхню боєздатність під час військової агресії, що стрімко наростає, а також швидко збільшити бойовий потенціал сил оборони та вчасно реагувати на раптові загрози національній безпеці.
Зокрема, закон запроваджує новий вид військової служби – військова служба за призовом осіб із числа резервістів у особливий період.
"Так, в особливий період на військову службу призиватимуть громадян, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву. Рішення про проведення такого призову ухвалюватиме Верховний Головнокомандувач ЗСУ за поданням Головнокомандувача ЗСУ. У рішенні визначатимуться категорії резервістів, яких необхідно буде призивати, завдання, обсяги, строки та порядок проведення призову тощо", - випливає з повідомлення.
Зазначається, що на громадян, яких призиватимуть із числа резервістів у особливий період, поширюватимуться ті самі трудові, соціально-правові та освітні гарантії, які передбачені для мобілізованих осіб.
Читайте:
Зокрема, закріплюються гарантії у сприянні працевлаштуванню для молодих людей протягом шести місяців після припинення такої служби. Також підписаний Президентом закон України реформує систему військового обліку та діяльність місцевих органів військового управління, базуючись на європейських принципах і підходах.
"Зокрема, передбачається створення на базі військкоматів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Удосконалюється порядок здійснення військового обліку резервістів, серед іншого за допомогою автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Оберіг" (Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів)", - зазначили в Офісі президента.
Крім того, закон осучаснює вимоги до адміністративної відповідальності посадових осіб, резервістів, військовозобов'язаних та призовників за порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу та умисне зіпсуття чи втрату з необережності військово-облікових документів. Також запроваджується кримінальна відповідальність за ухилення від призову в особливий період; від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
 

arnisumy

Well-Known Member
поки ішак омансько-дубайський тихо фінішує:

26.04.21 14:32
Ми вже на фініші узгодження встановлення "режиму тиші" на Донбасі, - Зеленський

Тристороння контактна група майже завершила узгодження "великоднього перемир'я" на Донбасі.
Як інформує із посиланням на " ", про це президент Володимир Зеленський заявив під час візиту на ЧАЕС.
"Я вважаю, що ми вже на фініші цього узгодження. Засідання ТКГ, насамперед підгрупи з безпеки, буде ще завтра, буде продовження. Мені здається, усі сторони вже все узгодили. Не погодили лише документальне формулювання цієї угоди", - зазначив Зеленський.
Президент наголосив, що українська сторона робить усе можливе для встановлення перемир'я.
"Ми дуже цього хочемо, ми дуже до цього прагнемо, і дуже хочеться, щоб на Великдень не було пострілів, не було смертей. Для цього все робиться, українська сторона вже все для цього зробила", - додав він.

тим часом:

26.04.21 17:42
Росія оголосила збори осіб, які перебувають у запасі, - Бутусов. ДОКУМЕНТ

Масштабні військові збори росіян, які перебувають у запасі, є більш серйозною загрозою, ніж перекидання російських військ до кордонів України.
Про це пише у головний редактор Юрій Бутусов.
"Це не менш серйозно, ніж перекидання військ зі сходу РФ. Кадрові частини постійної готовності можна знову і дуже швидко перекинути на позиції, близькі до України, а ось масштабні військові збори запасних - це навіть більш високий рівень загрози", - вказав він.
За словами Бутусова, угруповання наземних бойових військ у Росії невелике - до 130 тис. військовослужбовців. А ось призов громадян, які перебувають у запасі, забезпечує розгортання другого ешелону для великої війни.
Читайте на "Цензор.НЕТ":
"Це аж ніяк не означає, що вони зараз підуть у великий наступ. Росія продовжує тиск і відпрацювання мобілізаційних завдань, щоб у потрібний момент бути готовою атакувати. Велика мобілізація цілком може стати прикриттям невеликої бойової операції або серії таких бойових операцій на фронті на Донбасі. Ось у цьому загроза. Ось заради чого Путін проводить маневри різного рівня", - вважає журналіст.
Головним інструментом російського порядку денного у відносинах з Україною, на думку Бутусова, залишається війна.
"І ніякого миру на горизонті немає. До війни треба готуватися, а у нас нічого подібного до російських маневрів не робиться, на превеликий жаль, ворога в ОП, мабуть, збираються бити пресрелізами ..." - підсумував журналіст.

 

d324co

Well-Known Member


·
5 РАЗНОВИДНОСТЕЙ СТОРОННИКОВ ЗЕ
За последние пару дней, чисто для себя разбирался в оттенках ЗЕленого: изучил более сотни профилей сторонников «Зе», а также обобщил информацию, почерпнутую из живого общения, и могу сказать, что действительно, кретинами являются не все, а сам электорат Зеленского для меня четко укладывается в 5 групп.
1. ПЕРВАЯ ГРУППА, самая массовая.
Постараюсь назвать их максимально политкорректно: ЛИЦА С РАЗНОЙ СТЕПЕНЬЮ УМСТВЕННОЙ ОТСТАЛОСТИ. В этой группе есть как откровенные шариковы, так и граждане с интеллектом в нижних пределах нормы, формально имеющие высшее образование, иногда гуманитарное, а порой - экономическое (однако, этот факт скорее характеризует не их, а текущее состояние нашего высшего образования). Так, маникюрша моей жены – сторонница Зе, имеет диплом экономиста, и глубоко возмущена низкой пенсией своей бабушки, при этом сей экономист не видит связи между тем фактом, что все 5 маникюрш в этом салоне сидят официально на минималке (4 тыс.), получая на руки по собственному признанию от 15 до 18 тыс. грн. ( и так полстраны), поэтому в Пенсионном фонде дефицит (поступлений не хватает даже на выплату существующих пенсий), поэтому Пенсионный фонд дотируется из госбюджета за счет поступлений от других налогов. Для выпускника экономического вуза все это очень сложно и СКУЧНО.
Общая особенность представителей данной группы, помимо низкого интеллекта и малообразованности, это МАЛООБЕСПЕЧЕННОСТЬ. А главным движущим чувством этой группы являются ЗАВИСТЬ и основанная на ней КЛАССОВАЯ НЕНАВИСТЬ. Лозунг команды Зе : «Сделаем ИХ вместе!» сплотил этот люмпен, который ранее был распорошен как на левом фланге (коммунисты и прочие левые) , так и в партиях первого и второго Майдана (давайте будем честными), и в грузинской своре Саакашвили. Технологи команды Зе сумели сплотить этот пестрый русско-украино- и суржико-языкий охлос вокруг фигуры «четкого пацанчика, который покажет буржуям».
Главный мотив голосования этих людей: увидеть падение кого-то успешного. Они просто хотят зрелища: посмотреть, как бывший Президент и миллиардер будет низвергнут и (в идеале) осужден и заключен в тюрьму.
Самый распространенный комментарий в ФБ этой группы людей : «беги Пеця!!!».
В момент написания данного комментария в адрес самого успешного политика страны, у которого есть все: власть, деньги, большая дружная семья, обитающее в обоссаном подъезде ЧМО, чувствует себя Властелином колец!
Для этой категории электората Зе есть две новости:
Хорошая. Похоже, им удастся насладится падением Порошенко.
Плохая. Социальный лифт для этой группы возможен только в условиях ЛНР-ДНР. Зеленский ИГРАЕТ для них роль своего, имея одну группу крови с Порошенко и прочими буржуями, а стоит за ним такой Мегалодон, для которого судьба всего этого, обитающего в хрущевках и мечтающего о равном распределении благ, планктона совершенно безразлична. Правда жизни такова, что при всех властях на Сейшелы летают примерно одни и те же. А для этой группы избирателей Зе в качестве единственного бонуса вернут «Сватов», и достаточно.
2. ВТОРАЯ ГРУППА – АНТИМАЙДАН\ РЕВАНШИСТЫ. Это группа идейных противников Майдана, НЕНАВИДЯЩИХ ключевые политические достижения правления Порошенко: ускорение темпов украинизации (запрет российского медиаконтента, поддержка украинского кино, музыки, книгоиздания через систему госфинансирования, квот и импортных ограничений), получение автокефалии православной церковью Украины, блокирование российского сценария возврата ОРДЛО в статусе автономии.
Эта группа объединяет, как «простых людей», таких как няня наших знакомых, которая будучи введенной в заблуждение русскоязычием своих работодателей, радостно призналась, что голосовала за Зеленского, чтобы «Западная Украина от нас, наконец-то, отделилась»(!!!), так и представителей ориентированной на Россию бизнес-элиты и их информационную обслугу. Эти люди смекнули, что ОТКРЫТЫЙ РЕВАНШ на данный момент АРИФМЕТИЧЕСКИ НЕВОЗМОЖЕН, поэтому Бойко, Вилкул – это локальные региональные проекты. А вот победа Зеленского не гарантирует, но ДАЕТ ШАНС для реванша. Надежду их питает природа бизнеса Зеленского – ему нужны телевизионный и кино-рынок РФ, его бизнес пострадал от ограничений последних лет, на Майданах и в волонтерстве не замечен, к вопросам автокефалии безразличен, о расширении сферы использования украинского языка неоднократно высказывался негативно…
Часть представителей этой группы не просто сторонники «нормализации отношений с Россией», а откровенно ненавидящие Украину люди, в своих комментариях и постах не скрывающие, что избрание Президентом страны комика, назвавшего Украину «порноактрисой, готовой принять со всех сторон» и главнокомандующим армии человека, публично заявившего о готовности «стать на колени перед Путиным», вызовет ГНЕВ у миллионов украинцев. Канализация этого гнева в силовое противостояние – одна из целей этих людей, желающих ДИСКРЕДИТАЦИИ самой идеи украинской государственности, и рассматривающие избрание Зеленского Президентом, как ТЕХНОЛОГИЮ этой дискредитации.
3. ТРЕТЬЯ ГРУППА – ПРОХОДИМЦЫ. Виртуальная партия «Слуга народа» имеет рейтинг около 20%, не имея людей. Это дает шанс нескольким тысячам активных, амбициозных, безыдейных проходимцев (которым все равно с кем) разного уровня (от Лещенко и труппы кочующего грузинского цирка им. Саакашвили) до шустриков местного пошиба (которых имеется с десятка два в каждом пгт), заскочить во власть от Верховной Рады до районного совета. Главная задача этих людей – застолбить место в формирующейся с колес команде Зе.
Эта группа незначительна с точки зрения доли в электорате Зе, но играет ключевую роль в дискредитации ВСЕХ ИНСТИТУТОВ ВЛАСТИ и всех достижений последних 5 лет в информационном пространстве (каждый спешит показать свою полезность).
Группа разношерстная (русско- и украиноязычные, молодые и потрепанные жизнью, профессиональные общественники и «эксперты»), но, обращает на себя внимание тот ее сегмент, который публично подпитывает ожидания Первой группы (кретинов) на реализацию сценария «Грабь награбленное», рассчитывая возглавить этот процесс и нажиться на нем (так, Сакварелидзе уже публично заявил о необходимости массовых конфискаций и дальнейшей реализации конфискованного НИЖЕ рыночной стоимости, т.е. кто меньше заплатит и кто ближе к телу (???), именно эта группа истерично требует отмены декларирования доходов «общественными активистами», так как именно их подельники под видом активистов и планируют хорошенько разжиться на массовом раскулачивании (особенно это касается ОПГ грузинов).
Общая черта у ВСЕХ представителей данной группы: БЕСПРИНЦИПНОСТЬ.
Я знаю среди представителей этой группы украиноязычных людей с Западной Украины, поддержавших Майдан, пизд..щих о европейских ценностях и борьбе с коррупцией, которых совершенно не смущает тот факт, что они активно поддерживают одного кандидата в унисон с Николаем Азаровым и Михаилом Добкиным. Я знаю в этой группе и переехавших после 2014 г. в Киев крымчан, которые вроде бы, должны, как потерявшие малую родину, быть особенно чувствительны к вещам вроде «готов встать на колени» и «Крым наш», но их не смущает, что они оказались на одной стороне политических симпатий не с Мустафой Джемилевым и Рефатом Чубаровым, а с Охлобыстиным и Скабеевой.
Если первая группа сторонников Зеленского - «Кретины», достойна иронии и где-то даже сочувствия (как люди, обреченные жить в дерьме при любой власти), вторая группа - «реваншисты»- от неприязни до ненависти, то эта группа, вызывает ГЛУБОКОЕ ОМЕРЗЕНИЕ, и ее представители достойные только одного – ПРЕЗРЕНИЯ.
 

d324co

Well-Known Member
4. ЧЕТВЕРТАЯ ГРУППА – ВРЕМЕННОЕ ПОМУТНЕНИЕ, вызванное обидой.
В этой группе есть и бизнес, и общественники, и лоббисты какой-то конкретно идеи/концепции, и обыватели. Их объединяет обида на власть: их не оценили, не услышали, не привлекли. Поэтому, они решили проголосовать даже не за условного «Гриценко», а за АНТИВЛАСТЬ. При этом им хватает ума понимать, что кандидат Зеленский – не их кандидат, что его ядро: «Кретины» и «Реваншисты», и хватает внутренней порядочности в отличие от группы «Проходимцев», не «топить» за него публично и они не собираются вступать в его политическую силу, но ПОКА обида сильнее рацио. Они как бы подают сигнал SOS.
Что касается «общения» со сторонниками Зеленского, то с первыми тремя группами общаться бесполезно: «Кретинам» думать НЕЧЕМ, «Реваншисты» все прекрасно ОБДУМАЛИ и идут к своей цели, «Проходимцы» думают только о возможностях «подняться» на грядущем хаосе.
С «Обиженными» тоже лучше не общаться. Оптимально – оставить их в покое, дав им возможность САМОСТОЯТЕЛЬНО смириться с тем фактом, что выбирать снова придется между «оттенками серого», и надеяться, что временное помутнение пройдет до 21 апреля, и они без восторга, но проголосуют за Порошенко, как человека ДЕКЛАРИРУЮЩЕГО более близкие им политические цели, и при котором УЖЕ были сделаны некоторые шаги в верном направлении.
5. ПЯТАЯ ГРУППА. Их можно назвать политическими АУТИСТАМИ.
Это в основном молодежь больших городов: неглупая и небедная, живущая абсолютно автономно от политических процессов, преимущественно в родительской теплице, и полагающая, что они настолько не зависят от того, кто будет Президентом этой страны и какие процессы этот выбор запустит, что могут голосовать, НЕ ВНИКАЯ. У них нет причин ненавидеть эту власть, хотеть ее поменять, они живут в своем информационном поле, не сталкиваясь и не замечая ни власть, ни войну, у них есть деньги (родительские), а за Зеленского голосуют просто потому, что он ЯРЧЕ.
Это, пожалуй, единственный сегмент электората Зе, с которым можно и нужно говорить.
Но, кто может с ними говорить? Говорить на одном с ними языке. Вакарчук? Кличко? Притула?
И да, они не смотрят ТВ, и не читают нудные тексты в facebook.
 

Билли Бонс

Well-Known Member
Для просмотра вложений необходима регистрация



Уметь ездить на велосипеде, не значит уметь руководить страной.
Виктория Шевчук.
Для просмотра изображения необходима регистрация
Внимательно слежу за событиями в Венесуэле, пытаясь предвидеть будущее Украины.
Для просмотра изображения необходима регистрация
Это, так же была одна из самых успешных стран Латинской Америки, с лучшими в мире пляжами, Лакшери-курортами,
у них был БЕЗВИЗ,
у них была вкусная еда,
они торговали нефтью,
летали самолеты,
ездили поезда с туристами.
и им казалось, что этого мало, у них так же была своя Наталка Мосийчук, которая говорила "На хлеб не намажешь" ,
и пришел водитель автобуса Уго ЧАвес, и молвил Уго,


- Нах (!) американцев "соросят", нах (!) МВФ. нах (!) империалистов, нехуй шастать по другим странам, у нас все есть, земля, нефть, работящий народ, который будет озеленять и укладывать брусчатку, и будет счастлив, что ему дают пожрать (!)
И народ Венесуэлы прогнал НАХ проклятых Американцев (соросят) послал в сраку МВФ, и выбрал себе власть Чавеса, который им обещал шару.
И обиделись Американцы "соросята" обиделся МВФ, и сказали НАХ (!)
Занавес(!)
- мудрый народ Венесуэлы сказал "хуже не будет" и принял решение, дать порулить страной водителю автобуса, который "свой парень из народа" .
Кто был умный и вовремя сориентировался - тот успел смыться, таких процентов 5 не больше,
остальные сейчас "героически " ведут борьбу за выживание, например, работают за еду, умирают в обшарпаных больницах без квалифицированной современной помощи, у них нет зубов, нет еды, нет воды, нет света, зато есть нефть, которая дешевле воды.
Еще недавно, мы Украинцы имели все, на фоне войны, разворованного януковичем Государства - мы летали путешествовать по Безвизу, для верующих своя, цивилизованная религия с Томосом, Армия, которая давала нам спокойствие и уверенность, супермаркеты ломились от продуктов, рынки переполнены товарами, росла зарплата, пенсия, покупались квартиры и строились дома.
Но нам сказали, "пІввареника"(!)
и "мудрий нарід" сказал,
- НЕ, нам не нада(!) "пІввареника" нам нада весь вареник....и пришел велосипедист, кот пообещал дать вареник и еще отобрать у МВФ....
Мораль.
А все от того, что 73% не читают книг и газет, а если бы читали - то знали бы, про "сказочную" страну Венесуелу, и водителя автобуса.....
А Вика писала еще год назад, предупреждала, что уметь ездить на велосипеде, не значит уметь руководить страной.
Рабство с "пІввареника" уже стучит в дверь,
НАХ (!) БЕЗВИЗ, - БЕЗВИЗ "на хліб не намажеш" !
 

d324co

Well-Known Member
Блінкен та Армія, Мова, Віра

Ну, нічого непередбачуваного з історичним приїздом Блінкена і Нуланд в Україну не відбулося.
Але є нюанси.
Старий анекдот:
- Якщо дівчина каже «НІ» - то це значить, що все може бути
- Якщо дівчина каже – все може бути – це значить ТАК.
- Якщо дівчина каже так – то це вже не дівчина.
- Якщо дипломат каже НІ – то це початок війни
- Якщо дипломат каже «Може бути» - то це значить НІ
- Якщо дипломат каже ТАК – це не дипломат.
На брифінгу із Зеленським на пряме питання журналістки – чи приїде до нас Байден – Блінкен дуже дипломатично сказав щось типу: «Може бути».
А підтекст – якщо Вовочка уроки вивчить.
Нюанси:
1) Це перший візит Блінкена у Східну Європу. І він показав значимість України для США і Західного світу. Тому ті, хто тупо повторює кремлівський шаблон про зовнішнє управління – мають прикусити язика. Цей вояж ясно показав важливість України. Я б сказав – історично. Знову доля цивілізації, як і під час 2-ї світової – вирішується в Україні. І це не пафос.
2) На спільному брифінгу Зеленського і Блінкіна Зеленський фактично нічого і не сказав. Ну, крім – «каралєва в васхіщенії» на балу у Воланда. Реверанси у бік союзників були вивченими, хоча не досить артистичними. От просто набір фраз.
А от на питанні про Джуліані (а тут же ж вуха Єрмака стирчать) – Зеленський включив тему «хтоздесь?, нічо не знаю».
І тільки безкінечно хвалитись у Зеленського виходить добре.
3) Натомість, Блінкен чесно сказав про що говорили. І наголосив і на методах корпоративного управління Зе! команди (Нафтогаз), і антикорупційних інституцій, і судової системи. Принаймні показав больові точки.
4) Блінкен говорив про необхідність створення спільного бачення на основі спільних цінностей.
А от спільних цінностей немає. Немає у Зеленського важливої західної цінності – нульової толерантності до корупції. Натомість у Блінкена немає і близько принципу Зеленського «друзям усе, ворогам закон».
І от ще - кинулося у очі – у Зеленського немає елементарного навику гостинності. Він сам починав відповідати на питання журналістів. А міг би дати перше слово і Тоні Блінкену.
Ясно, що Блінкін не влаштовував публічну порку Зеленському. Але «ху із ху і хто кому де?» – показав.
І вийшло – витончено красиво.
Під виглядом зустрічі з Разумковим та головами фракцій Блінкен демонстративно довго говорив особисто з Порошенком. Кажуть – цілу годину.
Не думаю, що Блінкен і Порошенко такі вже закадичні друзі. Ой!
Ця зустріч - просто шалабан Зеленському: тримати тон і не вдавати повагу, а поважати головного союзника.
Сказати таке не можна. Показати – так.
Але головне, на мій погляд, у візиті:
Тоні Блінкен з пані Нуланд показали, що підтримують українську армію.
Але, зустріч з Єпіфанієм і відвідини Михайлівського собору– це демонстративна підтримка саме УКРАЇНСЬКОЇ Церкви.
Ну а, між рядками читаємо – і мови.
Головний висновок:
Якщо Зеленський враз поправішав і не заглядає в очі Путіну – і сам для себе визначився з тим – куди йдемо – тим самим він має прийняти політичне гасло Порошенка: Армія. Мова. Віра.
У нас зараз виходить цікава історія: Зеленський намагається відібрати у Петра монополію на патріотизм.
Добре. Що більше патріотів – то краще. Тільки за. Зеленський давно хоче вважатися святішим за Папу Римського.
А зараз - більшим націоналістом чим самі Донцов і Бандера.
Але ж якось доведеться Зеленському крім Армія – сказати і Мова і Віра.
Важко нашому хлопчику буде.

Віктор Бобиренко
 

d324co

Well-Known Member
:
Мене заблокували саме за цей матеріал на 30 днів. Класична політична цензура на замовлення ботоферми Подоляка. Буду вдячний, якщо про це повідомите. Мене вже недавно попереджали, що проти мене в зеленій ОПі активно працюють і дуже скоро мене заблокують остаточно, незалежно, що б я не писав. Хоч би тільки котиків постив. Бо це особиста істерична вимога маленького мстивого зеленського.
Візит Блінкена пройшов цікаво, але не для всіх... Я навіть уявити собі боюся, що відбувалося на переговорах держсекретаря з переляканою істотою з Кривого Рогу. Ми не скоро взнаємо деталі. Лише, коли Нуланд проговориться комусь з колег, а вони пустять чутку далі. Сам Блінкен менш балакучий. А його заступниця звично слів не підбирає й любить давати жорсткі й деколи вульгарні визначення, уже попала колись через це в міжнародний скандал.
Але про те, що було видно неозброєним оком.
1. Блінкен плювати хотів на протокольні викрутаси Зеленського-Єрмака, Бубочку не в повній мірі сприймають президентом і рахуватися з ним особливо не планують. Кардинальна зміна протоколу та програми візиту відбулися абсолютно проти волі зеленої парочки. Першою була зустріч з парламентськими лідерами. Це так називалося для мінімального збереження обличчя Зеленського, але то для нього дуже слаба втіха.
Уже відомі майже всі деталі. Те що Блінкен зустрінеться з Порошенком було визначено наперед. І на думку Зеленського взагалі не зважали. Але вирішили розіграти складнішу гру. Зустріч запланували перед зустріччю з Зеленським, як публічний ляпас, але вирішили перед фактором рашистської агресії не демонструвати, що США більше не визнає Зеленського президентом (майже, як Лукашенка). Тому використали напрацювання Костянтина Єлісеєва (союзник Порошенка, зам. голови його адміністрації, зовнішньо-політичний радник), який і готував реально цю зустріч з американськими колегами. Він рекомендував провести зустріч з політичним керівництвом парламенту: Разумков і лідери фракцій. Але в повністю англомовному режимі без перекладу, без попередження інших, крім Порошенка, учасників про зустріч і її формат та в формі домінуючого діалогу Порошенко-Блінкен.
З одного боку знімався прямий факт демаршу проти Зеленського. Але від цього стало ще болючіше. Зеленському з усіма його монобільшостями показали, що в США Україну визнають парламентсько-президентською республікою. І роль Зеленського сприймають не надто високо. Участь Разумкова, який хоч і мав достаньо гідну, але більше мовчазно-ритуальну роль - це для Бубочки ще більший ляпас. Слуг представляв за посадою Арахамія, якого навіть проінструктувати реально не змогли, тому він зміг лише повторити одну з пропозицій Порошенка про призначення спецпредставника. А загалом, на зустрічі реально показали, хто за цим столом дорослі. Зустріч була в руках Порошенка й діалог вівся безпосередньо з ним. До вільної розмови англійською крім Порошенка й Разумкова ніхто готовий не був, тож інші виявилися статистами. Зрештою, їх ця роль задовільнила. Депутат "Голосу", який був замість Желєзняка чи Рудик, навіть зізнавався, що очікував страшного розносу й дуже тішився, що все обійщлося майже безболісно. А Тимошенко після своїх відверто рашистських заяв про "злочинне зовнішнє американське управління Україною" точно почувалася незатишно - її родину надто багато пов'язує з Флоридою...
І на останок (пригадуєте "Театр" Моема?) Порошенко вийняв пару сторінок тексту, який, як співорганізатор зустрічі, міг спокійно заготувати, й вручив його держсекретарю. Знаємо, що там викладені тези від Європейської Солідарності щодо налагодження україно-американських відносин. Ще дещо стосовно підтримки проти агресора, ще ніби прохання про підтримку України в ряді питань від вакцин і до участі в Кримській платформі. Тепер для США це вже не проект Зеленського, а ймовірна акція, яку підтримує Порошенко... А далі починається нічний жах Зеленського. Воно вже давно обдристане й перелякане, чекає, як страшні янкі почнуть з нього шкуру на паси дерти... Я дуже сумніваюся, чи Порошенко передавав якісь компрометуючі факти про владу. Це не його рівень. І не Блінкена. Але Зеленський цього ж не знає!
Це було трохи інформації, як усе відбувалося. А ще пару слів про те, для чого. Та який протокольний і політичний зміст у це закладено. Коли американські високопосадовці їдуть до цивілізованих демократичних країн, то переважно не зустрічаються з опозицією. Якщо з кимось із опозиціонерів хочуть поспілкуватися, то краще на міжнародних площадках чи в себе вдома. Натомість, звично зустрічаються з представниками громадських чи творчих ініціатив. Проте тільки після переговорів із владою. Але в недемократичних країнах із злочинними режимами все інакше. Там звичною є демонстративна зустріч з опозиціонерами. Пригадую, як у 1988 році Рейган прилітав до Москви й провів спеціальний прийом для радянських дисидентів, недавніх в'язнів комуністичних концтаборів. Серед них був і мій батько. Під час інших візитів, як і в ході останнього, такі зустрічі були обов'язковою частиною програми візиту.
А зустрітися з опозицією (у нашому випадку це було трошки закомуфльовано, але не дуже) до переговорів з владою - це вже дуже серйозний сигнал. Колись давно весною 2001 року Кучма мав прилетіти до Польщі для переговорів з президентом Александром Квашнєвським. А на випередження йому приїхала наша група опозиції: троє нардепів (серед них і ваш покірний слуга) та пару журналістів. Кучму тоді в світі сприймали, як убивцю, тирана й корупціонера. А ми мали колосальну увагу преси й політикуму. А потім сталося те, на що ми не сподівалися. Під час зустрічі з Мареком Сівцем (керівник бюро національної безпеки), він на хвильку вийшов із залу, а потім увійшов та оголосив: "Panowie! Prezydent Polski Aleksander Kwaśniewski!" І ми з ним проговорили біля двох годин. А потім уся польська преса зробила саме такий акцент: "Президент Польщі прийняв і вислухав українську опозицію перед тим, як провести переговори з президентом Кучмою". Квасьнєвський не раз називав себе другом Кучми, в тому числі й відповідаючи мені особисто. Але він вирішив, що має своєму суспільству, як і Кучмі, показати, що він ставить певні пріоритети та дотримується стандартів, а Кучма цим стандартам не відповідає. А що вже говорити про американських лідерів, які неприховано гидують Зеленським...
2. Тепер коротко про деякі інші моменти, бо детальніше про дещо напишу завтра. Тривалість зустрічі. З парламентарями (читай Порошенком і частково Разумковим) розмова велася більше години. З міністром Кулебою, який з усіх сил старався доказати Блінкену, що він не з людей Єрмака, переговори йшли півтори години. Навіть чисто символічна зустріч з головою ПЦУ митрополитом Епіфанієм тривала більше, ніж пів години. А з цим чувачком пройшов доволі короткий брифінг... Саме брифінг - не плутати з наступним уже офіційним брифінгом для кількох допущених журналістів. Бо тривалість переговорів із Зеленським не перевищила 30 хвилин. І судячи з того, як Зеленський виступав останнім часом у Парижі та Варшаві, де йому не було чого особливо боятися, тут він навряд, чи міг сказати щось, крім затяжного еее аааа беее...
3. Про зовнішні вияви результату переговорів. Як виглядає, Зеленському довелося переважно слухати. І слухати речі дуже тривожні. Але й при тому, що Блінкен точно не погрожував, не підвищував голос, не кричав і не лаявся, ефект був дійсно страшний. Те, яким ми побачили бубочку, коли допустили журналістів - це був стан напівпаралічу від жаху. Там в очах, як писав один автор: "Вся вековая грусть еврейского народа". А ще реальний тваринний жах. Не уявляю, що за ці пів години йому встиг сказати держсекретар, що він впав у таку страшну прострацію. Головне, що можна здогадуватися - Зеленський зрозумів, що в США знають все. Абсолютно все. І скільки він та інші вкрали, і куди на які рахунки заховали, і хто й як працює на російські спецслужби, і як особисті корупційні інтереси домінують над державними. І головне - з Коломойським пропетляти не дадуть... Одного разу на Корсиці я бачив туриста, який зірвався зі скелі над пів кілометровим проваллям і чудом схопився за виступ та при моїй допомозі виліз на рівне. В його очах я побачив відблиск справжнього страху смерті, та ні - саму смерть, і відчуття якогось неприродного болю. У Зеленського погляд був не далекий від того.
4. Показова деталь. Станом на вечір на сторінці держсекретаря було лише повідомлення про його зустріч з Порошенком, Разумковим та ще кількомв депутатами. На сторінці посольства повідомлення про всі зустрічі, які вдбулися на той час, окрім переговорів із Зеленським. А це вже багато про що говорить. Зрештою, повідомлення про офіційну зустріч на Банковій теж повідомлять, але це запізнення має декому стати дуже важливим повідомленням. А ще зараз для такого матеріалу підбирають офіційні формулювання. Бо диявол ховається в дрібницях, а дипломатична зброя в непримітних висловах, сигналах та ярликах.
Поки закінчую, бо й так розписався. А завтра, обіцяю вам, що розшифрую неймовірні перли цього напів трупа на офіційному брифінгу з Блінкеним. А ще добавлю трохи інших деталей.
Тарас Чорновіл
 

d324co

Well-Known Member

Все очень внимательно слушают выступления госсекретаря США Энтони Блинкена и украинского президента Владимира Зеленского. Да, это самая важная встреча, не буду спорить, но. Есть еще один важнейший момент, который как-то особо никто не отметил. А зря. Предстоятель ПЦУ митрополит Епифаний вместе с Блинкеном приняли участие в церемонии памяти украинских Героев, погибших в борьбе с российской агрессией. Случайными такие мероприятия не бывают. Случайно именно почтить память погибших в войне Украины и России не могли. Значит, США ясно дают понять, что именно так они видят ситуацию. Официально - именно так. И чтят память украинских Героев, которые погибли, защищая страну от России. Более понятного сигнала для Киева, Москвы и всего мира трудно даже представить. Слава Украине! Боже, храни Америку!
 
Верх