ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

Loner

Well-Known Member
Цитата

Тут на рахунок виборів, але розписано про США парашу і т.д. як на мене написано цікаво і детально. Може не в цю тему. АЛе в яку б підходящу засунути я не знаю.
Меня начинают удивлять наши патриоты. В стране приближаются выборы , а весь интернет пестрит - порошенко нас сливает , на его руках кровь патриотов и так далее . Те кто вчера его избирал сегодня пишут что мол все неправильно надо победить . Я понимаю это "усталость от войны" - есть такой термин и каждая война ее проходит , некоторые говорят что война "выгорает" . Чтоб она быстрее выгорела нужно не наступать и совершать действия , а идти по мирному плану . И тут уже у кого духа больше хватит , у наших патриотов дух начинает сдавать .

Представим что обыватель услышал патриотов , приходит на избирательный участок а там - блок порошенко и с ним связанные майданные партии , ультраправые типа Яроша , и оппоблок в лице нескольких партий . Внимание - патриоты сказали что парашенко *г**** . За ультраправых украинцы традиционно не голосуют , кто победит ? Патриоты это понимают ?

Это все СТРАТЕГИЯ . Стратегия благодаря которой счас у власти в грузии люди которые говрят - что россия имела право нападать , и проявила добрую волю не уничтожать грузию . Хотя добрая воля заключалась в том что на аэродромах стояли американские самолеты и американцы сказали - одна бомба по ним вы напали на америку , а в море стоял авианосец чтоб слова не были пустыми . Точно так же через ссору отправили саакашвили на перевыборы , точно так же юля торпедировала ющенко . Все это обычная технология для уничтожения веры энергичных людей .

На порошенко ложат ответственность за иловайск . Я не против генштаб должен все был просчитать , но были ли у него ресурсы ? Против каждого бойца вышло до 18 российских солдат . Они у нас рембы ? Те кто счас обвиняют порошенко сами устроили онлайн войну - все данные были в фейсбуке , россиянам даже разведку не надо было вести . Сколько , кто , чего . И это делали патриоты . А виноват порошенко .

Можем ли мы победить россию ? Ну в формате обороны и войны 3го поколения - можем . Т.е. если россия такая хорошая и честная не будет применять искандеры , которые беспокоят даже европу и авиацию . Но россия не белая и пушистая , а ей мы окружены с 3х сторон , и искандерами простреливается вся территория украины .

Что нужно для современной войны ? Ну во первых , топливо . Япония проиграла войну на его отсутствии . Они синтезировали топливо из корней сосен , его хватало чтоб самолет заправить в один конец , оно было ужастным . Германия синтезировало топливо из угля , потом никто и никогда не делал этого в таких объемах - дорого .

Во вторых , нужны снаряды . В третьих авиация . Долго ли провоюет армия у которой не будет топлива , не будет авиации , не будет снарядов ? А это искандерами уничтожается за минуты . Расположение всех складов , нефтяных баз , аэропортов известны .

А что будет делать патриот когда машина со снарядами не приедет протому что нет ни снарядов ни топлива для машины ? Кричать зрада и виноват порошенко .

Поэтому тот формат войны который нам навязан лучше не переводить в формат 4 поколения . Там нам не светит . Россия ежегодно вкладывала по 40-50-60 млрд долл в свою армию а мы только 1 . Умножьте на 25 лет .

Можем ли мы победить россию в формате 3 поколения ? Можем . Но если мы победим то перейдем в формат 4го поколения . Каков выход ?

Я думаю что был придуман простой и действенный план - довести россию до такого состояния когда она потеряет интерес к жертве . Так как 70% экспорта РФ приходиться на нефть , то как в ссср снижение выручки от нефти приведет к проблемам в самой россии . Это очень дорогостоящий план . По всему миру теряются триллионы долларов , ради украины которую могли бы и скормить . Этот план украина не в состоянии осилисть в одиночку , даже его 1% . Для этого нужны очень серьезные партнеры . И эти партнеры будут терять свои деньги и ресурсы , в объемах в разы превышающие стоимость украины . Этот план некоторые называют "анаконда" .

Предыдуший виток "дорогой нефти" пришелся на период 1973 по 1985 гг . Этот период в ссср назвали "периодом застоя" . И закончился он распадом СССР . Все что сделал путин для своей страны кроме расказов о ее величии , это цена нефти при его правлении поднялась с 11 долл до 112 долл , или в 10 раз , точно на ту же величину вырос ввп россии . В период застоя в капстранах вводили талоны на бензин (!) . В капстранах где все за деньги . Давали машинам ездить по четным или нечетным дням .

Такой план нельзя реализовать "по щучему велению" . Взяли и сказали - цена падай . Для этого нужно проводить очень дорогие и РЕАЛЬНЫЕ действия . Не языком молоть , не собираться и почухиваться годами , а быстро , четко , дорого . Так например США РЕЗКО нарастила объемы добываемой нефти и с 3го места вышли на первое обогнав Саудовскую Аравию (!) . Одновременно с этим началось строительство Суэцкого канала , второй линии , для того чтоб проводить больше танкеров в европу . Эта стройка была рассчитана на 3 года по проекту , сделали за год . При этом американцы в египте не имеют подавляющего веса . Однако нашли аргументы , само начало и постройка за год - это ТИТАНИЧЕСКИЕ усилия . Никто в украине их не оценил .

Далее была достигнута договоренность по ирану . Это было достигнуто не простой ценой . Там участвовали все , в том числе и россия . И любой чих мог заблокировать эту сделку .

Путин до начала снижения цен был абсолютно уверен что снизить их невозможно и путину ничего не угрожает . Это был его план . Он не верил что так быстро , так мощно , и четко смогут сработать все дял достижения цели . Это было нереально .

Да , мы платим жизнями . Да , мы воююем , но 99% всех событий счас идут за пределами украины . Ложатся и огромные деньги , и репутация , и колосальные усилия .

Как должен действовать президент в таких условиях ? Ах , да , по требованию патриотов должен совершать марш броски , уничтожать армию , показывать кузькину мать . А на другом конце люди которые затрачивают титанические усилия видят что порошенко непрогнозируем и натворит дел , будут идти с ним в дело ? Нет . Это еще раз - колосальные бабки , триллионы .

Это командная игра , и в ней нужно вовремя передать пас , навесить , и тогда есть шанс как забить гол , так и выиграть матч . Можно тянуть на себя и пойти на прорыв самостоятельно , при этом с малыми силами , получить по носу и тогда мяч перейдет на сторону противника .

Почему порошенко об этом не говорит . Ну вышел бы к народу , и как патриоты в иловайске в фейсбуке бы расписал бы все планы войны . Чем плохо ? Раз и сдал все планы противнику . Зато патриоты довольны , у них есть повод кричалки кричать в сторону россии - какие мы умные , мы скоро всех сотрем . Закончится тем что в иловайске .

Нет , вы не думайте , руководство россии знает последствия всех действий , ну еще десятки думающих голов в россии которые кричат , но их не хотят слушать - либералы что с них возьмешь , у нас есть путин и он прав . НО , если сами россияне осознают каждый этап этой пьесы после кричалок и заявлений порошенко , то возникнет социальный запрос - а почему мы их еще не к ногтю . Тогда руководство россии напрягется , бросит все козыри в-абанк , но заблокирует например сделку по ирану . Да , заблокирует на год , на два . Но вы , патриоты УЖЕ устали , готовы еще 2 года войны потерпеть ради того чтоб радостно покричать ? И это минимум . Потому что не факт что США скажет - ваши кричалки - это сильно дорого - воюйте сами если вы не готовы играть в командной игре .

Поэтому порошенко находиться в ситуации когда он не может ни рассказать о том что происходит , ни сыграть на радость патриотам , он четко , системно решает стоящую перед ним задачу . Это понимает и россия . если человек не может рассказать почему бы это бы не использовать . Типичный метод разводки . И появляются темы - нас сливают , на руках порошенко кровь патриотов и т.д. И это все не для того чтоб повалить порошенко , а для того чтоб сами патриоты обосрали бы его , а оппоблок смог пройти на выборы .

Действуйте в этом направлении и через 3-5 лет у нас будет правительство которое докажет что россия правильно что крым забрала , что напала , и посадит вас же , патриотов .

PS. На текущий момент цена нефти 46долл/барель , рубль 67 рублей за доллар , экспортная пошлина на нефть из РФ была в 2013 - 436 долл за тонну , с 1 сентября 2015 - 109 долл за тонну . Или доходы бюджета РФ от нефти упали в ЧЕТЫРЕ раза
 

Loner

Well-Known Member
Пришло время приглашать в Украину миротворцев и писать конституцию для России
Сергей Климовский, "Хвиля"



Из «камней», брошенных в Минские соглашения, можно насыпать вторые Карпаты на границе с РФ, закрыться от ее холодных ветров, и превратить всю Украину в сплошное Закарпатье. Заодно подтвердить теорию Москвы, что горы Кавказа насыпали древние украинцы, когда копали Черное море.

Год после подписания в сентябре первого Минского соглашения ясно показал: это был единственно разумный шаг в ситуации, когда большая и боеспособная армия отсутствует. Как сказал бы Лесь Поддеревянский: «Яка розумна є тому альтернатива?». ‒ «Жодної», ‒ призыв о немедленном наступлении Гриценко, Ляшко, Тимошенко и других настоящих полковников был не альтернативой, а глупостью, личным пиаром или провокацией. Мы подписали их под давлением силы, но заложили ими под Кремль мину замедленного действия и она все активней срабатывает.

Что эти соглашения не будут выполняться, знали все подписанты. Кремль не собирался выводить свои войска, дипломатично замаскированные в слове «иностранные», а ДНР и ЛНР, именуемые в соглашении «незаконными вооруженными формированиями», и не помышляли разоружаться. Соглашения навесили на нас обязательство провести выборы в оккупированных РФ районах, – это по замыслу Кремля должно было легализации его марионеток. Мы такие выборы на территориях, где отсутствуют политическая жизнь как таковая и элементарная демократия, ни провести, ни признать честными, если их там проведет РФ, не можем и не хотим.

Задачей соглашений был выигрыш времени. Это было нужно нам, но и РФ, как это не парадоксально. После наступления на Иловайск и захвата Приазовья, Кремль оказался в цейтноте, как и мы. Он не мог двигать войска дальше, без риска развязать мировую войну, в которой ядерный удар по Москве отрезвит императора РФ быстрее, чем императора Японии в 1945 году.

Быстрее, так как Японию предстояло оккупировать, а оккупировать и кормить РФ не планирует даже НАТО, сколько бы об этом не мечтали в России. Но и 160 миллионов поляков, украинцев и немцев тоже не планируют гоняться за 140 миллионами россиян, несмотря на уверенность РФ и Дэлэнерии, что они воюют именно с немцами и поляками, у которых хохлы лишь марионетки. Вообще, Россия это единственное государство, где история регулярно имеет сослагательное наклонение: то НАТО вошло в 1968 г. в Прагу, то США в 1979 г. оккупировали Афганистан, то нацист Яценюк вот-вот до субботы вырежет русских, а заодно и евреев.

Обеспокоенность ООН, НАТО, США и ЕС многое значат, даже если не воплощается через неделю в высадку эстонско-финско-британского десанта в Москве. Это искусство дипломатии – остановить врага бряцанием оружия, а не его применением. Осенью 2014 г. это вполне удалось – Кремль даже не рискнул признать «выборами» фикцию выборов в Дэлэнерии из «партий», созданных за одну ночь. Для этого понадобилось убедительно пообещать отключить РФ от SWIFT. Впечатлило.

Зимние бои ясно показали: «армия свободного Донбасса» – это фикция Кремля, и без бурятов, «донского войска» и прочих она потерпит поражение. Бои за Донецкий аэропорт и Дебальцево подтвердили: «дорога на Крым» и другие проекты завоеваний невозможны без массового участия армии РФ, но его уже сложно продолжать маскировать под бурят-добровольцев.

Поэтому перед Кремлем встали две задачи: собрать «армию свободного Донбасса» и добиться де-юре или де-факто признания «ДНР» и «ЛНР» субъектами международного права. Поэтому Лавров пытался и пытается завести Дэлэнерию в зал переговоров, но ему это не удается. Не удается, несмотря на замену им в феврале Захарченко и Плотницкого на Пушилина и Дейнегу, которые внешне не выглядят православными моджахедами и умеют говорить.

С целью выиграть время для реализации этих двух задач, Кремль и подписал повторное перемирие, имея смутный план легализации Дэлэнерии через федерализацию и выборы в Украине и наделение Дэлэнерии правом вето на решения Верховной Рады, что требует изменений в конституции Украины. План повторяет схему пребывания Приднестровья в Молдове, из которого РФ еще 20 лет назад обещала вывести войска. В феврале этот план еще не был детально проработан, но Кремль полагал, если в Молдове вышло, на Донбассе тем более выйдет. Украине пауза в войне тоже была нужна.

Настало время подвести первые итоги.

Военный аспект. Россия в нем проигрывает. В Украине появилась армия сдерживания, пусть сейчас и выясняется, что ее надо вновь переформатировать по другим принципам. Военкоматы восстановили призывные списки, уничтоженные при Януковиче, а заодно воссоздались и сами. Выяснили, что сразу призвать 100 тысяч человек способны, но одеть их в форму, и научить воевать, еще нет. Поэтому всем, требующим наступления, следует запастись терпением, так как воюем не с мифической Новороссией, а с реальной Эрэфией.

При всех своих недостатках украинская армия уже реальный факт, с которым Кремль вынужден считаться. Поэтому и передислоцирует в Белгородскую и Курскую области 20-ую армию РФ. Надеется закончить к 1 декабря. Переброска вызвана тем, что на Донбассе появилась украинская линия Маннергейма, и Кремль надеется ее обойти, повторив обход Гитлером линии Мажино и вторжение во Францию из Бельгии. Прорыв наших трех линий обороны на Донбассе труден, а силами «ДНР» и «ЛНР» нереален. Армию РФ придется ярко «светить», а игра в «русских войск на Донбассе нет» утратит всякий смысл. Поэтому Кремль планирует вторжение в Сумскую и Харьковскую область из Белгородского и Курского «субъектов федерации». В его оправдание Лавров что-то сочинит про кровавую хунту в Киеве.

20-ой армии отведена роль ударной силы вторжения. Роль других скромней. Так как мобилизационные возможности «ДНР» и «ЛНР» исчерпаны и им отведена почетная роль героически погибнуть в начале наступления, то дополнительный ввод российских частей на Донбассе неизбежен для поддержки 20-ой армии. Задача воинства Дэленерии ‒ начать бои, спецназа ГРУ – не допустить, чтобы воинство разбежалось, армейских частей РФ ‒ не допустить разгрома воинства и сковать боями ВСУ, а 20-ой армии ‒ ударить в этот момент с севера и развить наступление на Киев. Армия из Крыма начнет выползать на 3-ий ‒ 4-ый день после ввода 20-ой армией, если не позже. Чтобы выйти из Крыма, ей надо пробомбить эту сторону Перекопа, а затем навести мосты, находясь под бомбежкой. Это, учитывая узость перешейка, удовольствие ниже среднего. Поэтому она вылезет только в случае успеха 20-ой армии. Так как российская группировка в Приднестровье – не армия, а сильно раздутая диверсионная группа, то ее задействуют лишь в финале, если вторжение пойдет по сценарию Кремля.
 

Loner

Well-Known Member
Таков . Но что , подозреваю, не верят даже в Генштабе РФ, как и не уверены, что смогут его вообще запустить. Мешает не только НАТО. Мешают военная неготовность, слабая международная поддержка РФ и выборы в Украине. Если начать наступление до 25 октября, то Порошенко и Верховная Рада заменят выборы военным положением, нужные законы всю длину согласований уже прошли. Но тогда сыпется план просачивания промосковских партий в рады и вторжение придется начать без уверенности, что фракции регионалов и коммунистов в радах смогут заявить какие-нибудь хутора-республики. Поэтому 20-ой армии и приказано развернуться к 1 декабря, – в Кремле знают, что в Украине голоса считают не так быстро, как в РФ, но обычно за месяц сосчитать удается.

Поэтому Кремль до 1 декабря обречен заниматься терактами, взрывами, поджогами, саботажем в энергетике руками Ахметова, и информационным давлением. Отпуск и совещания актера Путина в Крыму – примитивный троллинг в этом сериале, как и заезды европейских друзей Путина в Крым. Похоже, что осенью траты РФ на выборы в Украине, Польше, Беларуси, Испании и Греции ударят по ее бюджету не слабее падающей цены нефти. Поэтому слишком затратные выборы в Венесуэле Кремль уступил Китаю.

В этой ситуации у нас есть возможность начать наступление на фронте дипломатии, используя Минское соглашение. Судя по визиту Порошенко в День Независимости в Берлин для встречи с Меркель и Олландом, а оттуда в Брюссель на встречу с главами ЕС ‒ Туском и Юнкером, наше наступление начинается с 24 августа. Цель его – принуждение РФ к миру, к выполнению Минского соглашения и выводу войск с Донбасса. Средство ‒ миротворческие войска ЕС по решению ООН, которые начнут вытеснять оккупантов приблизительно по схеме: с 1 января Россия уходит из Приазовья, затем из Донецкого региона, потом и из Луганского. Инициатива Франции в ООН по отказу членов Совета безопасности от права вето, которая будет голосоваться на Генассамблее ООН в сентябре, открывает такую возможность.

В перспективе будет поднята и тема нарушения РФ суверенитета Украины, которая еще не звучала. Наглые требования Лаврова от Украины изменить Конституцию и т.д. нельзя назвать иначе, как вмешательством во внутренние дела суверенного государства. Мы это требование приняли, и 29 августа Верховная Рада планирует начать процесс правки конституции. Приняв его, Украина тем самым создала прецедент, позволяющий ей требовать и от РФ изменить свою конституцию. В частности, стать реально, а не фиктивно федерацией, признать украинский и татарский языки государственными, обеспечить права украинцев, живущих в РФ, и многое другое. Глобальная революция продолжается. Путин и дальше может загорать на дне Черного моря, а кремлевские СМИ ныть, что в правках к конституции Украины вето для Дэлэнерии и она сама не предусмотрены.

Изображение:
 

Loner

Well-Known Member
На Днепропетровщине появились блокпосты, усиленные оборонительными комплексами по стандартам НАТО (Фото)
21.08.2015 15:01

На Днепропетровщине появились первые в Украине блокпосты с оборонным комплексом, который соответствует стандартам НАТО и американской армии, - сообщает
Установлен оборонный комплекс дает возможность держать круговую оборону во время столкновения с противником.
Сообщается, что комплекс состоит из металлической конструкции и корзин, которые заполняются любым строительным материалом – землей, песком, щебнем, глиной, камнями и другими.
Благодаря этому личный состав защищен от осколков крупнокалиберных пулеметов, гранатометов и других видов артиллерийского вооружения. На сегодня такая технология является одной из самых прогрессивных – она позволяет за считанные часы развернуть комплекс оборонительных сооружений, не привлекая строительную технику.
You must be registered for see images

You must be registered for see images
You must be registered for see images
 
  • Like
Реакції: Aiir

Loner

Well-Known Member
з та

Почитав я останній пост мочанова і малость припух…
Я завжди готовий до всього, але такого кардинального перетворення не чекав..
Вирішив з’ясувати я в чому ж причина таких змін. Чому це раптово мочанов став співпрацювати з медведчковським рубаном і «визволяти полонених».
Адже пам’ятаю я, що зимою, коли в полон потрапило багато кіборгів, мочанов просився визволяти їх, але рубан його чомусь не брав…
Аж тут такі зміни… і така зміна риторики мочанова.
Довго шукати причини зміни поведінки і риторики мочанова не прийшлось:
В останньому пості він згадує Рахмана і пише про його визволення, виокремлюючи його ім’я з-поміж інших 12 воїнів.
Став шукати ще дані про Рахмана в постах мочанова. Пройшовся по стрічці мочанова і знайшов пост від 18.08.2015. До поста прикріплена фотка, судячи з усього, самого Рахмана.

Цитую:
{{{{{Донецк. Украиноязычные знаки. Андрюха жив и мы его вытащим.
Если на то будет Высшая Политическая Воля.
Власть и интернет сделали из простого Десантника - Героя.
Теперь власть ОБЯЗАНА обменять Рахмана.}}}}}
Здивувала аксіоматична вимога мочанова "Власть ОБЯЗАНА!"
Власть-то обязана визволяти своїх полонених, але до чого тут мочанов? І хто він такий, щоб заявляти, що власть обв’язана визволяти саме Рахмана? Чому саме Рахмана? І до чого тут мочанов?
Цей факт мене зацікавив, я і вирішив поритись далі в «старіших» постах мочанова. Знайшов.
Пост від 8.08.2015. Після поста вкладена та ж фотка мочанова з Рахманом.

{{{{{Брат, мы знаем где ты сейчас и что с тобой. Мы не забыли и не потеряли. Включили все мыслимые и возможные рычаги, связи и каналы.
Чтобы вернуть тебя обратно. Домой}}}}}
А тепер, давайте складемо простий пазлик з фактів:
8.8.2015. Дебіл мочанов (по іншому не назву цю особь), знаючи, що кіборг Рахман ймовірно потрапив в полон, постить пост про нього і викладує його фотки!
Що це: вроджений дебілізм чи відкрита свідома деконспірація людини?
16.08.2015 року, з невідомих причин зривається обмін полоненими.

Судячи з останнього поста мочанова, в якому він згадує 12 полонених і Рахмана, зрив обміну може мати якесь відношення до факту деконспірації Рахмана.
18.08.2015 бравий «переговорщик» і «визволитель» мочанов РАПТОМ опиняється в Донецьку з медведчуковським рубаном і повідомляє нам про те, що Рахман живий і власть ОБЯЗАНА ОСВОБОДИТЬ!
Тобто 8.08.2015 року ця сук@ постила фотки з людиною, яку за ці фотки могли закатувати і вбити, а після зриву обміну полоненими, ця тварь гордо кричить що «ВЛАСТЬ ОБЯЗАНА ОСВОБОДИТЬ РАХМАНА!»
20.08.2015 ця сук@, цілуючись в засоси з орками, радить Верховному Головнокомандувачу поспілкуватись з шавкою Медведчука, прийняти умови медведчука і орків, шантажуючи Президента 13 полоненими воїнами!
Підозрюю, що історія на цьому не закінчиться і на патріотичних каналах патріотичних патріотів скоро заспівають патріотичних пісень про те, як Порох зливає полонених…
«З голубих екранів» нам знову під@ри-мочанови будуть розказувати прекрасні зрадоманські історії про те, що Порох-сука зрадив полонених, забуваючи сказати про те, що саме вони, ці під@ри-мочанови, ймовірно причетні до зриву обміну полоненими.
А те, що вони пропонують Порошенку, шантажуючи його полоненими хлопцями і підспівуючи оди оркам, якраз і є тою самою зрадою інтересів країни.
 

Loner

Well-Known Member
Мочанов: Мы думаем, по Донецку ходят заросшие люди с пулеметами, сплошь чечены и зомби с криками "Путин, помоги!". Нет этого

Волонтер и общественный активист Алексей Мочанов, посетивший оккупированный Донецк, рассказал в комментарии изданию "ГОРДОН" о переговорах с боевиками, общении с местными жителями и зашкаливающем уровне пропаганды, которая исходит со всех сторон.
Вчера 09:00
You must be registered for see images


Мочанов: Я ни в коем случае не стал сепаратистом или сторонником "ДНР", но ложь льется со всех сторон, включая нашу
Фото: Alex Mochanov / Facebook
You must be registered for see images


О различиях между настроениями в Киеве и оккупированном сепаратистами Донецке, льющейся с обеих сторон пропаганде и процедуре обмена пленными рассказал в комментарии изданию "ГОРДОН" волонтер и общественный активист Алексей Мочанов.
Все здесь в диком перепуге от правосеков, добробатов, тербатов и Нацгвардии
Когда мы приехали в Донецк, автоматически стало тихо. Это отмечают многие: с нашим приездом прекратились обстрелы. Даже кто-то это связывает с тем, что мы с кем-то договорились. Но это совпадение. Мы – это переговорная группа, я и Рубан (руководитель Центра освобождения пленных общественной организации "Офицерский корпус" Владимир Рубан. – "ГОРДОН") со своей группой "Офицерский корпус". Я давно хотел увидеть своими глазами, что здесь происходит.
Уже давно не секрет ни для кого, кроме высших чинов, что в плен попал Андрей Гречанов. Это здесь знают абсолютно все и знали в первый же вечер, когда его поймали. Знали, что это Рахман – начальник бригады разведки. В прессе его часто называют киборгом номер один. Вышла программа ко Дню десантника, где Андрей был в главной роли, поэтому мы никому не выдаем никаких секретов. Мы с Андреем друзья, и я считаю себя обязанным помочь ему. Хотел параллельно поднять этот вопрос и увидеть весь процесс переговоров.
Многое я здесь увидел, многое понял, а в чем-то еще больше запутался, потому что процесс возвращения пленных – это тайна потайного тайника. Перед нашим приездом сюда все гремело достаточно сильно, а с нашим приездом все пропало. Может, они думали, что Руслана приехала, и не хотели расстраивать девушку.
Встречались и разговаривали по пленным с команданте Че Геварой Александром Захарченко, "министром обороны" Владимиром Кононовым, "уполномоченным по правам человека ДНР" Дарьей Морозовой, "главным фискалом и таможенником" Александром Тимофеевым. Общались, разговаривали, рисовали схемы. Постоянно поступали то из Киева, то от Медведчука (лидер "Украинского выбора" Виктор Медведчук."ГОРДОН") новые вводные. Честно говоря, уже даже сепаратисты перестали на них реагировать. Это первый такой шок.
Такое впечатление, что людей поделили на сорта, как вермишель, причем не понятно, где поделили – у нас или здесь. Начинаются решения: сколько там ВСУшников, добробатовцев, кого как поменяют – "давайте шесть на шесть", "12 на 12" или "14 на 14", "А мы этих не отдадим, потому что они в Украине находятся под судом".
Но проблема в том, что те люди, которых мы собираемся забрать отсюда, так или иначе тоже находятся здесь под местным судом, и ощущение такое, что то ли наша сторона, то ли Медведчук говорят, что заберут, кого считают нужным, а вернут назад "заблудившихся христиан", которые не принимали участия в боевых действиях.
Находясь в Донецке, я абсолютно не боюсь говорить, что я гражданин Украины
На время войны необходимы какие-то специальные акты Верховной Рады, которые позволяли бы следователям на любой стадии при наличии договоренностей менять равных на равных (что-то мы вменяем в вину, что-то донецкие вменяют нашим) и в итоге все-таки возвращать, если для нас это приоритет, либо говорить, что мы пленными не занимаемся (ты попался в плен и ты должен пожалеть, что не взорвал себя гранатой). Такого никто не озвучивал, но со стороны кажется, что так оно и есть.
"Министр доходов и сборов" предложил проехаться по районам города: по Путиловскому, Октябрьскому, Киевскому, в районе аэропорта мы даже проехали на позиции группы "Сомали", и я видел терминал донецкого аэропорта с другой стороны – там, где "Метро", знаменитые девятиэтажки, улица Стратонавтов, которая так же сильно разрушена, как Пески с нашей стороны.
После этого мы заехали, взяли кофе во "Львовской кофейне шоколада" (здесь действительно говорят по-украински, все доброжелательны). Вообще, во всем Донецке остались указатели после "Евро-2012" на английском и украинском языках, их повесили достаточно много и не снимают. Была вроде попытка их убрать (символики украинской, естественно, нет, ни флагов, ни трезубцев), но парочку сняли, а потом, видимо, решили, что вешать нового особо нечего, поэтому так оно и осталось.
Город очень чистый. Здесь еще со времен Лукьянченко (городской голова Донецка с марта 2002 года по июль 2014 года Александр Лукьянченко. "ГОРДОН") чистота, уборочная техника работает постоянно, даже во время комендантского часа.
Ходили на центральном бульваре Пушкина, улице Артема, общались с людьми. Я с удивлением обнаружил, что часть народа подходит ко мне, здоровается, узнает, просит сфотографироваться, оставить автограф, потому что видели мои автомобильные программы. Не особо, конечно, Донецк настроен относительно моей особы доброжелательно, потому что не автомобильное телевидение делает свое дело.
В гостинице каналов достаточно, чтоб за три дня задуматься: "А не пойти ли мне в ополчение?"
Мы заехали в гостиницу. Нет ни одного украинского канала, сплошные "Россия" и "Новороссия". Каналов достаточно, чтоб посмотреть их три дня и задуматься: "А не пойти ли мне в ополчение?". Очень грамотно налажена пропаганда: всем рассказывают про негров, американцев, американское оружие. В принципе, когда мы просим американские Jаvelin, даем дополнительный повод для этого. Все здесь в диком перепуге от правосеков, добробатов, тербатов и Нацгвардии.
Я даже считаю, что это самый удачный вариант бесплатной пиар-кампании "Правого сектора". Они пацаны серьезные, но их пока не так много и они не так серьезно влияют на то, что происходит в Украине и на фронте, как этим здесь пугают. Однако мы тоже сидим в Киеве и думаем, что по Донецку ходят люди с пулеметами, все заросшие, сплошь чечены, ходят какие-то зомби с непонятными выпученными глазами с криками "Путин, помоги!". Нет этого.
Я скажу, что лично мое мнение от этих трех дней пребывания: в тех районах, до которых долетает, обстановка очень напряженная. Кто туда стреляет и как туда попадает – это вопрос второй. Я не видел и не готов ничего оценивать. Донецкая сторона настаивает на том, что наша артиллерия просто лупит куда ни попадя, чтобы запугивать мирных. И показывают попадания в жилые дома, рынки, магазины.
В основном разрушения возле аэропорта и в районах, прилегающих к линии разграничения. А в центре города (довольно большой район) люди ходят, ездят машины, мамы гуляют по набережной Кальмиуса с колясками. Как это ни ужасно, но, видимо, люди привыкли к тому, что происходит. Они перестали обращать на это внимание в отличие от новеньких, которые приезжают сюда со стороны.

Поэтому я понимаю Руслану, которая сюда приезжала. Ей показывали то, что считали нужным, и то, что хотели. И она уехала отсюда, как сейчас модно говорить, со "стокгольмским синдромом" (когда под воздействием сильного шока заложники начинают сочувствовать своим захватчикам, оправдывать их действия."ГОРДОН").
У меня синдрома нет. Я четко понимаю, что, находясь в Донецке, абсолютно не боюсь говорить о том, что я гражданин Украины, и считаю, что это территория государства (каким образом и как она теперь должна будет управляться – вопрос переговорного процесса), что воевать должны армии, а не жилые кварталы.
Я ни в коем случае не стал сепаратистом или сторонником "ДНР"
При этом я говорил Захарченко: "Вы мне показываете здесь девятиэтажку, в которую попало, а я с таким же успехом достаю телефон и показываю девятиэтажку в той же Авдеевке, в которую не раз прилетало. Поэтому туда же летит от вас, вы же говорите, что летит от нас".
Все друг другу рассказывают, что стреляют по врагу, а не по своим позициям. В общем, не помню, кто из великих когда-то говорил: "Никогда так много не врут, как перед выборами, во время войны и после рыбалки". Но выборы и рыбалка меркнут по сравнению с объемом лжи, которая идет во время войны.
Я понимаю, что спрашивать о том, как в Донецке дальше жить, надо у людей, которые здесь живут постоянно (некоторые агрессивно настроены к нынешней киевской власти, вспоминают Майдан, "силовое свержение власти в Киеве" и задаются вопросом "почему вам можно, а нам нельзя?"), но я не знаю, какую нужно закончить дипломатическую школу, чтобы людям можно было все объяснить, чтоб они с чем-то смирились и поменяли точку зрения.
Я общался с разными людьми. Ощущения такие, что Донецк в большей степени за независимую "ДНР", рассчитывая на помощь России. Потому что им рассказывают, что Киев продался американцам, а я так же говорю, что "вы продались россиянам, у вас на гербе двуглавый орел, триколор и цветовые гаммы очень похожи". А они акцентируют внимание, что "вы же хотели без олигархов, все по справедливости. Вот мы всех олигархов выпихнули и национализируем все, например, шахту Засядько, все возвращается в собственность народа".
Очень тяжело! Надо вернуться домой и не одну ночь переспать и пережить с этим, чтобы понять. Я ни в коем случае не стал сепаратистом или сторонником "ДНР", или поменял свои взгляды на войну, на территориальную целостность страны. Идет большой объем лжи, которая льется отсюда с помощью россиян на нас и от нас на все, что происходит здесь.
 

Loner

Well-Known Member
Местные говорят, что и они, и мы боролись против тех, которые уехали в Киев
Первый взгляд на улицы Донецка – пропали куда-то дорогущие всякие "Геленвагены" и "Лендкрузеры" на донецких номерах. Потом я понимаю, что они не пропали, а переехали к нам. Местные говорят, что против тех, которые уехали, и они и мы боролись. Только теперь они их побороли, а "вы пробуйте это делать у себя в Киеве".
Внутри этого переговорного процесса мы стоим друг напротив друга с ножом в руке в попытке выиграть что-то. Это очень скользкая деятельность. Дипломат Горчаков когда-то говорил, что "Дипломат – это кристально честный человек, посланный за границу врать ради интересов родины". И я, конечно, понимаю, что я совсем не дипломатичный человек, но я хочу понять, чем живут и чем дышат люди здесь. Я понимаю достаточно плохо, чем живут и чем дышат люди там.
Я понимаю, что нам пытаются варварски поменять Конституцию, сделать все втихаря и кулуарно. Я против этого ходил на Майдан и пока мое мнение к власти не изменилось. Но это не дает никому право взять и отобрать кусок страны, как это уже случилось с Крымом, и превратить его не в Украину.
С другой стороны, я считаю, что континентальная Украина может привлечь к себе внимание всего населения только одним способом: если люди будут видеть, насколько у нас все стало честно, по справедливости, без олигархии. Пока наши политики поливают друг друга грязью, начиная от телеканалов и телепередач, заканчивая всеми доступными способами, в том числе купленными средствами массовой дезинформации, страдает простой народ.
Когда на войне погибают военные, которые пришли служить по контракту, или кадровые офицеры, которые понимали, куда они идут, и они понимали, что война станет частью их жизни, я хотя бы понимаю, что происходит. Когда гибнут мирные жители с одной и с другой стороны – это гибнут граждане Украины.

Неизвестно, как заставить людей посмотреть друг другу в глаза, начать разговаривать без крика
 

Loner

Well-Known Member
You must be registered for see images


Виктор Муженко: Росіяни в Іловайську розстріляли і своїх військових разом з нашими

У серпні 2014 року напередодні Дня Незалежності вся Україна дізналася про невеличке місто в Донецькій області Іловайськ. Минув рік. Військова прокуратура нещодавно попросила додатковий час на розслідування обставин Іловайської трагедії, яка . При цьому військовий прокурор Анатолій Матіос і заявив, що головною причиною "Іловайської трагедії" стало вторгнення на територію України понад 3,5 тисяч військовослужбовців регулярної армії РФ без оголошення війни. "Обов'язково буде надана процесуальна оцінка діям начальника Генштабу Віктора Муженка, начальника штабу АТО генерала Назарова, начальника сектора "Б" генерал-лейтенанта Хомчака, а також діям начальника сектору "Д" генерала Литвина, які дуже сильно критикувалися в суспільстві, але не знайшли підтвердження у матеріалах кримінального провадження і висновках експертизи", - зазначив він раніше на прес-конференції. За попередніми результатами розслідування, українських Збройних сил, Національної гвардії, МВС під Іловайськом склали 366 загиблих, 429 поранених, 128 потрапили в полон, 158 вважаються до цього часу зниклими безвісти. Матіос зазначив, що в ході боїв під Іловайськом 45 бійців добровольчих батальйонів відмовилися виконувати накази. Події в Іловайську розслідувала і ще восени минулого року. У кінцевому документі комісії вказується, що ані голова Генштабу і на той момент керівник АТО Віктор Муженко, ані його заступник Назаров "не були спроможні організувати оборону". Тиждень тому експерти Генерального штабу оприлюднили у. У ньому детально розписана ситуація, яка передувала подіям в Іловайську. Звіт готували експерти Генштабу і Центральний науково-дослідний Інститут збройних сил. Згідно з аналізом, рік тому сили АТО успішно відтискали бойовиків. На початок липня у кільці був Луганськ, в іншому кільці опинилися Макіївка, Донецьк, Горлівка. Через масовані обстріли з російської території бійців, було прийнято рішення залишити ділянку кордону Дмитрівка – Довжанське – Червонопартизанськ – Ізварине. 24-а, 51-а, 72-а, 79-а бригади і прикордонники відійшли. А потім, за день до вторгнення російських військ, сектор "Д" довелося взагалі ліквідувати, оскільки значна частина підпорядкованих сил і засобів самовільно відійшли, тримати позиції було неможливо, а сили, які були направлені для підкріплення, не змогли впоратися з поставленим завданням. Після вторгнення підрозділів російської армії сили АТО під Іловайськом потрапили в оточення. Далі були переговори з росіянами, в тому числі з Генеральним штабом РФ. Було погоджено два коридори для виходу наших військових. Генштаб наголошує, що це не був прорив. Через рік після подій "Українська правда" вирішила поговорити про Іловайськ з керівником Генштабу Віктором Муженком, на якого покладають вину депутати слідчої комісії ВР. Начальник Генштабу детально, з картою і олівцем, розповів про події минулого року. Під час розмови в його кабінет заглянув міністр оборони Степан Полторак, але зайти не наважився. Вже потім, помічникам Муженка, які вибігли за міністром, Полторак пояснив, що керівник Генштабу так рідко спілкується з журналістами, що не захотів йому заважати.

You must be registered for see images
You must be registered for see images

24-29 серпня
Початок операції по встановленню контролю над Іловайськом розглядалося як одне з тактичних завдань, що виконувалися підрозділами сектору Б. Проведення зазначеної операції було частиною плану штабу АТО по оточенню Донецька через Іловайськ і далі на Зугрес. Взяття Іловайська планувалось з південно-західного напрямку.
24 серпня
24 серпня у секторі Д, після артилерійського обстрілу з території РФ, залишив свої позиції 5-й батальйон територіальної оборони, який виконував завдання по посиленню ділянок державного кордону на рубежі Кутейникове – Мокроєланчик. "Такі дії сприяли утворенню прогалин на державному кордоні і, як наслідок", - заявляють в Міноборони, де вважають це одним з головних чинників, який призвів до утворення "Іловайського котла". Версія Тимчасової слідчої комісії ВР дещо інша. Початкове завдання угруповання сектора Д полягала в ізоляції району АТО, закритті ділянки державного кордону України з Російською Федерацією протяжністю близько 140 км на ділянці Ізварине - Кумачове. З моменту втрати нашими військами контролю на ділянці державного кордону в районі населеного пункту Ізварине, виконання завдання, поставленого перед сектором Д в його первісному вигляді, втратило сенс.
24 серпня
Приховане вторгнення збройних сил РФ розпочалося 24 серпня 2014 року. Практично не зустрічаючи опору, вони через Амросіївку та Кутейникове просунулися в напрямку Іловайська. Остаточно факт вторгнення регулярних підрозділів РФ було підтверджено 26 серпня після захоплення у полон військовослужбовців повітряно-десантних військ ЗС РФ.
25-26 серпня
Активна фаза бойовий дій между нашими військамі та підрозділами збройних сил Російської Федерации відбувалась 25-26 серпня.
друга половина 28 серпня
Рішення про вихід з Іловайського котла було прийнято керівником Сектора Б після консультацій з командирами батальйонів у другій половині дня 28 серпня.
You must be registered for see images

Фото з відкритих джерел

You must be registered for see images

06.00 29 серпня
Була досягнута домовленість про вихід двома колонами по двох маршрутах о 06.00 29 серпня зі зброєю й технікою в супровід БТРів з російськими десантниками, яким на виході з кільця повинні бути передані троє полонених військовослужбовців Російської Федерації.
05.45 29 серпня
У 05.45 29 серпня в район Многопілля на одному БТР-Д і санітарній машині прибули російські десантники, які заявили, що умови змінюються.
08.00 29 серпня
Приблизно о 08.00, з урахуванням обстановки, генерал Хомчак Р.Б. дав команду "Буран-555 з боєм" і колони рушили по двом спочатку наміченими маршрутами. Слідчої комісії належить уточнити, які заходи з підтримки колон, що виходили з оточення, були прийняті штабом АТО і наскільки вони були ефективні. У Міноборони заявляють, що багато батальйонів не виконали поставлених завдань з допомоги і деблокуванню нашого угруповання в при виході з Іловайська. У списку, який опублікувала ГПУ, значитися 366 загиблих.
 

Loner

Well-Known Member
– Минув рік після трагедії в Іловайську. Чи можна назвати прізвища винних у тому, що сталося?
– По-перше, ми не є та інстанція, нам було б некоректно визначати когось винним у тій чи іншій ситуації. Проводиться слідство Генпрокуратурою. Поки ми тільки знаємо висновок експертної комісії, яка працювала в загальних рамках цього слідства. Думаю, через деякий час, там пообіцяли десь на осінь матеріали повинні будуть передані до суду.
– Чи зустрічалися ви з військовим прокурором?
– З військовим прокурором я спілкувався. Наші покази є в матеріалах слідства. І перед конференцією, яка була присвячена розслідуванню ми були.
– Як ви оцінюєте
– Звіт підписали не всі члени комісії. Отже він на сьогодні не має форми документу. Тобто не всі були згодні з тими висновками. Це ж про щось говорить. Ми домовилися, що на засіданні ТСК, яке проводив її голова , буде плідна робота, будуть з’ясовуватися питання, які цікавлять слідчу комісію. Коли ми туди зайшли, в залі було близько 30 камер. Все було створено не для того, щоб розібратися в ситуації, а просто провести якусь піар-акцію, і так думаю, з якимось політичними наслідками. Це було перед виборами в нову Верховну Раду. Думаю, що хтось таким чином заробляв собі політичні дивіденди. Армія поза політикою, військові поза політикою і в ці процеси ми не втручаємось. Якщо потрібна була дійсно конструктивна робота, і якби вони хотіли з’ясувати, що там трапилося і задавали б ті питання, які їх цікавили, ми були готові працювати. А в такому режимі, вибачте...
– Давайте повернемося до подій минулого літа. Скільки було наших бійців там до початку російського вторгнення?
– Що стосується вже самого Іловайська, то виконання завдання по його зачищенню здійснювалося добровольчими підрозділами МВС – це "Донбас", "Миротворець", "Херсон "Дніпро-1", "Світязь", "Івано-Франківськ". При підтримці бронегрупи 51-ї окремої механізованої бригади. Загальна чисельність цього угруповання з урахуванням тих підрозділів, які відійшли від Савур-Могили і Амвросіївки, склала близько 1200-1300 осіб. В експертному висновку прокуратури називалася цифра 1050 осіб. За нашими попередніми підрахунками, 1250-1300 осіб. Чому такі різні цифри? Тому що ми не могли чітко порахувати, мабуть, на сьогодні ми не розуміємо, якою була чисельність добровольчих батальйонів. Бо саме поняття добровольчого батальйону, того ж самого "Донбасу", у нього, до речі, була найбільша кількість людей, близько 200 осіб. Той самий "Миротворець" – менше сотні, "Херсон" – там взагалі порядка 25-30 осіб. Вони називалися батальйонами, але реально, якщо брати за військовими нормативами, вони навіть не тягнули на роту. Деякі з них це був посилений взвод. А то й взагалі – 25-30 чоловік – це як раз і є лінійний механізований взвод механізованої бригади.
– Цієї кількості мало вистачити, щоб зачистити Іловайськ, як планувалося?
– Операція проведення цих заходів АТО, в тому числі по Іловайську, була розділена на два етапи. Перший розпочався 11 числа. На жаль, успіху там не мали. І повторний етап уже, можливо, з нарощуванням сил та засобів, за рахунок добровольчих батальйонів здійснювався після 20-го серпня. Іловайськ був спробою реваншу МВС після того, як вони не втримали Ясинувату. 19-го серпня підрозділ 95-ї окремої аеромобільної бригади у взаємодії з 93-ю бригадою взяв цей населений пункт під контроль. Потім підрозділи МВС, які зайшли для заміни 95-ої бригади, самовільно залишили Ясинувату. Тому було прийнято рішення повторно Ясинувату не штурмувати, а довести до кінця питання по зачищенню Іловайська. Залучення цих підрозділів – це було їхньою ініціативою, керівників МВС. Здавши Ясинувату, вони мали взяти Іловайськ.
– Хто саме у МВС виступав з такою ініціативою?
– Давайте не будемо говорити про особистості. Думаю, що в ході проведення слідства там доведуть, хто, коли, що і як ініціював, хто кому і які завдання ставив, як приймалися відповідні рішення. Це як раз, мабуть, і є предметом дослідження в ході проведення досудового слідства.
– Дуже багато і його участь. Що нібито це його була пропозиція, що він брав участь в плануванні операції?
– Я про це знаю тільки зі ЗМІ. На жодній нараді, на якій був присутній Корбан, мене не було. Які там завдання ставилися, я теж не в курсі.
– Але про факт таких нарад вам відомо?
– Я знаю зі ЗМІ, що такий факт був. Він висвітлюється, як такий, що мав місце.
– Як ви спілкувалися і з ким під час подій в Іловайську?
– У нас система зв’язку, радіозв’язку. В день ми кілька разів спілкувалися з керівником сектора, він доповідав. Там була проблема з добровольчими підрозділами: одні з них не прибували, інші прибували, а потім відходили, не в тій кількості, що була заявлена, набагато менша. Батальйон "Шахтарськ", який мав брати участь у виконанні завдання в Іловайську, відмовився. Навіть був такий факт: він зайшов на південну окраїну Іловайська. А коли вони відчули вогневий вплив або з інших причин, вийшли і більше не поверталися. Так само відмовився від участі в операції батальйон "Азов". Хоча вони входили в перелік тих частин, які повинні були брати участь у виконанні завдання.
– Коли вони відмовилися, можна було зупинити спробу взяти Іловайськ?
– Тоді ми фактично вже взяли під контроль західну частину Іловайська, бої йшли в самому місті. Ми надавали допомогу, в тому числі вогнем артилерії, як з півночі, так і з південної сторони. Бої йшли досить тривалий час. Десь 11-го серпня розпочалися, а вихід був 29-го. Тобто майже два тижні йшов цей процес таких млявих, з елементами загострення боїв вже в самому місті Іловайськ.
You must be registered for see images
 

Loner

Well-Known Member
ПРО РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКА
– Коли саме ви дізналися, що в Україну вдерлися російські регулярні війська?
– Перша доповідь про те, що з’явилися якісь підрозділи, але без знаків розпізнавання, з'явилася десь у другій половині дня 24 серпня. 25-го ми вже вели мову про те, що це російські підрозділи. А 26-го ми вже мали реальне підтвердження на південному фланзі АТО, що це дійсно російські підрозділи, тому що 10 військовослужбовців ЗС РФ були захоплені в полон. Потім було ще два військовослужбовці російський збройних сил, які були захоплені в полон.
– Але ж згідно , повідомлення про російську техніку надходило ще 23 серпня?
– Про те, що доповідала розвідка – 95% інформації, яка нам надавалася – це була спланована дезінформація. Росіяни її "вкидали" своїми каналами, бойовики своїми вели розраховані на перехвати телефонні переговори. Здійснювалася ціла операція по дезінформації наших сил. Тому і були сумніви, чи це російські війська. Упевнитися на 100% в тому, що вони вторглися на територію України, ми змогли, коли побачили полонених російських військових ( ). Хоча в той же період під Луганськом в районі аеропорту були захоплені дві російських БМД без екіпажу, але там була російська документація – так звана книга вечірньої перевірки. Крайня дата в ній була проставлена 17 чи 19 серпня. Тоді вони в районі Мілерово проводили вечірню перевірку, а потім їм дали команду здійснювати висування в напрямку України. Кілька днів вони стояли за кордоном, а потім увійшли на територію України.
– Розкажіть детальніше про переговори з російським генштабом.
– Було погоджено з російською стороною вихід наших колон завчасно узгодженими маршрутами, які були визначені як гуманітарний коридор. У перших умовах був вихід наших підрозділів на техніці зі зброєю з самого Іловайська. У селищах Агрономічне і Многопілля формувалися дві колони і по двох маршрутах – один північний, другий південний – виходили в район Старобешеве. Ці маршрути були оговорені з росіянами, як маршрути виходу наших підрозділів під їхні гарантії. 28-го серпня ввечері, близько 23-ї години на мене вийшов перший заступник начальника Генштабу ЗС РФ генерал Богдановський, і сказав, що умови змінюються, вихід можливий тільки за умови, що техніка і озброєння залишаються. Це було для нас неприйнятним, і було сплановано йти на прорив, який мав розпочатися о 3-й годині ночі 29-го серпня. Він не розпочався. Тому що на більш низькому рівні було прийнято рішення виходити під гарантії російської сторони. І вже зранку йшли перемовини з російськими парламентерами, які затягували час. Мабуть, для того, щоб дати можливість своїм підрозділам зайняти відповідні опорні пункти, щоб створити вогневий мішок для зустрічі наших підрозділів. Вихід підрозділів здійснювався по тих же маршрутах, які були до цього оговорені, як маршрути для виходу під відповідні гарантії. До речі, з цією ініціативою виступив у свій час президент Росії Путін, це було теж 28-го числа десь у другій половині дня, мабуть, навіть ближче до вечора.
– Генерал Богдановський, коли вам дзвонив, в якості кого виступав?
– Він представляв російську сторону, тому що вона була гарантом нашого виходу за завчасно узгодженим маршрутом.
– Якщо ви узгоджували з російською стороною, чи не є це прямим підтвердженням російської агресії?
– Пряме втручання – це порушення всіх міжнародних норм. На той момент це вже був відомий факт. І вже були полонені росіяни, ми називали їхні прізвища, вони були продемонстровані по різних каналах нашого ТБ, вони підтверджували, що вони є військовослужбовцями РФ.
– І що він на це відповідав? Богдановський визнавав їхню присутність в Україні?
– Вони не відмовлялися. .
– Коли ваші підлеглі спілкувалися з ними на нижчому рівні, вам доповідали про результати переговорів?
– Доповідали, тому що о 3-й годині ночі мав розпочатися прорив, але його не трапилося. І я вже мав розмову з керівником цього угруповання, керівником сектора "Б" генералом Хомчаком близько 6-ї години ранку, запитав у чому проблема, чому підрозділи не вийшли. "Ми тут згуртовуємо до кінця підрозділи, виводимо їх з-під Іловайська, формуємо колони. І от прибули російські парламентери, з якими ми ведемо перемовини", – була така розмова. Вже при виході підрозділів з-під Іловайська в районі Старобешеве, коли почався розстріл, була у мене розмова з генералом Богдановським. Розмова була доволі емоційна протягом 10-15 хвилин, з використанням ненормативної лексики. Але крайня фраза у відповідь на питання, що ми ставили в ході розмови, була, він каже: "Повірте, рішення приймаю не я".
You must be registered for see images
 
Зверху