nazar_ukr!
Ви збурили надто делікатну тему. Мені от лише цікаво: якщо провести соціологічне опитування по питанню "Чи знаєте Ви що Курська корінна ікона в роки 2-ої Світової Війни перебувала у якості святині для допоміжного російськомовного "хіві"-персоналу вермахту" - то яка б кількість людей на це б питання відповіла ствердно? Впевнений, що кількість обізнаних про такий факт була би "в межах арифметичної похибки", навіть серед тих, хто цікавиться вітчизняною історією. Про звичайних обивателів, мабуть, й говорити годі. (Все це нагадує радянський анекдот. СРСР. 1980-ті роки. Лектор-пропагандист читає лекцію про Олександра Македонського у обшарпаному й вщент заповненому сільському клубі. Він достає зі свого саквояжа череп і промовляє: "Ось череп Олександра Македонського, коли йому було 20 років". Достає ще один череп і продовжує: "А ось череп Олександра Македонського, коли йому було 30 років". Тут не витримує один слухач і запитує доповідача: "Товарише лекторе, а як це може бути щоб одній людині належало б два черепи?" Лектор питає у відповідь: "Товариш, а ви самі звідки?" Слухач відповідає: "Та я з сусіднього санаторію". Лектор: "Ну то й ідіть до себе, у санаторій, ця лекція - тільки для "местного насєлєнія").
По правді сказати, особисто мені нічого не було відомо про "славетний бойовий шлях Курської корінної ікони". Та й взагалі я аніскільки не переймаюся з такого свого "нєвєжества". Мені якось байдуже до сумнівної історії чужих сумнівних святинь. І чому тут можна дивуватись? Особисто мене дивують куди більш глобальні речі. Ну наприклад те, що 95% з покоління нинішніх тінейджерів майже нічого вже не знають про 2-гу СВ. І хоча вони - покоління лише правнуків учасників 2-ої СВ, - їхнє сприйняття тих подій за "ступенем віддаленності" таке саме, як начебто мова йде про якесь там древнє "Лєдовоє побоїще". Мабуть, вже наступне покоління буде сприймати 2СВ взагалі як якийсь епізод з епохи "пунічних війн".
Тобто так вже сталося: спочатку була ПОВНІСТЮ зміфологізована радянська історія про "вєликую отєчєственную", бо як вважали замполіти-комуністи: "Патриотизм у молодого поколєнія на правдивой истории не воспитаєшь". А потім раптово Болонський процес разом з Інтернетом накрили взагалі все "мєдним тазом", в підсумку чого більшість з правнуків переможців сьогодні не можуть навіть пригадати з ким і проти кого 70 років тому воювали їх прадіди.
Та й хто їм тепер розкаже про те, як в 1941 р. 3 млн. радянських солдат здалися в німецький полон й ще приблизно стільки ж було вбито й поранено; про найбільший за всю історію світових війн "Київський котьол" 1941 року (800 тис. оточених радянських військових), який танки Гудеріана замкнули по лінії "Ромни-Лохвиця"; або про те, як німецький фельдмаршал Ерих фон Манштейн, не маючи в своєму розпорядженні жодного танку, командуючи вчетверо меншим військом, знищив глибокоешеленовану та насичену радянськими танками оборону РККА в районі Красноперекопського перешийка, після чого захопив весь Кримський півострів.
Цілком зрозуміло, що знати "як саме це було в дійсності" - то доля та вдача лише маленької купки професійних істориків. А всі інші люди всюди й завжди сприймають історію крізь призму створених до них історичних МІФІВ. Чому? Та саме тому, що, як виразився раніше той же ветеран: "Патриотизм у молодого поколєнія на правдивой истории не воспитаєшь".
nazar_ukr, Ви, здається, досить освічена людина (що витікає з викладених Вами думок). Але краще буде - не надто перейматися чиїмось обскурантизмом чи "темністю". Всі ми (в тому числі, й Ви, й я) живемо певними міфами. Важливо лише те, щоби кількість тих міфів в нашій свідомості не перевищувала гранично допустимі межі.
Наостанок ще про один міф, як ілюстрацію нашої колективної заангажованої свідомості.
Найменнування цієї теми теж є деяким історичним перекрученням. Я маю на увазі, що не було ніякого "німецького фашизму". В чистому вигляді ідеї фашизму, як прагнення створення "корпоративного суспільства" і як антитеза комуністичному суспільству, зародилися й процвітали в Італії на чолі з дуче Б.Мусоліні. А партія в Німеччині, очолювана А.Гітлером, як відомо, називалась "націонал-соціалістська робітнича партія". Нічого не нагадує?.. Саме так: РСДРП(б) - російська соціал-демократична робітнича партія більшовиків.
Колись, внаслідок того, що Колумб переплутав сторони горизонту, північноамериканські туземні племена помилково охрестили "індіанцями". Щось схоже спідкало й німецьких нацистів. Різниця лише в тім, що з американськими туземцями це трапилося внаслідок ненавмисної помилки. А от більшовики, свого часу, свідомо екстраполювали назву "фашизм" на гітлерівських націонал-соціалістів лише з тією метою, щоби в мізках середньостатистичного радянського пролетаря не виникало ніякої ідеологічної плутанини. Гітлерівці теж, як і більшовики, декларували "построєніє СОЦІАЛІЗМа в Німеччині". Але соціалізм у них був в межах "німецького національного простору", більш розумний й поміркований (ніж бачили його більшовики) - без винищення приватної власності і без тотального колгоспу. Не могли більшовицькі ідеологи допустити такої плутанини в політичній термінології - інакше, як пояснити радянському пролетарю, що гітлерівці теж будують соціалізм??? Тому з легкої руки радянських пропагандистів за німецькими нацистами ярлик "фашисти" остаточно "застолбілся". Коротше кажучи, саме по собі є термінологічно некоректним застосування цього терміну до членів партії NSDAP, а тим більше, - до всього населення Третього Рейху.
Тож, не переймайтеся вже так щодо їхнього "сволочизму". Вони просто "невігласи", бо "нє вєдают, што творят"...
