Оффтопики.
- Автор теми Satori
- Дата створення
rfvgy
Ukrainian
Імператор Японії Акіхіто виголосив прощальну промову перед зреченням від трону
фото: REUTERS
23 ГРУДНЯ, 2018,
Імператор Японії Акіхіто виголосив прощальну промову перед народом перед зреченням від трону, запланованим на квітень 2019 року
Про це повідомляє
Понад 80 тисяч людей прийшли до імператорського палацу Токіо, аби привітати з днем народження імператора Акіхіто та послухати його останню промову перед зреченням з трону, запланованим на квітень.
85-річний імператор під час виступу зазначив, що відчуває "глибоке задоволення", оскільки за його правління Японія ні з ким не воювала.
Під час своєї короткої промови імператор Акіхіто також висловив співчуття японцям, які втратили членів родини або зазнали шкоди - через землетруси, тайфуни та спеку, які трапилися з країною цього року.
Він висловив жаль з приводу військових дій Японії як в Китаї, так і на Корейському півострові, а також відвідав декілька місць, де відбувалися криваві битви тієї війни, щоб вшанувати мертвих. Ці дії викликали критику з боку японських націоналістів.
Акіхіто - перший живий монарх, який відмовився від хризантемного трону майже за 200 років. Правління Акіхіто, що розпочалося у січні 1989 року, відоме як епоха "Хейсей", що означає "настання миру" японською мовою.
You must be registered for see images
фото: REUTERS
23 ГРУДНЯ, 2018,
Імператор Японії Акіхіто виголосив прощальну промову перед народом перед зреченням від трону, запланованим на квітень 2019 року
Про це повідомляє
You must be registered for see links
.Понад 80 тисяч людей прийшли до імператорського палацу Токіо, аби привітати з днем народження імператора Акіхіто та послухати його останню промову перед зреченням з трону, запланованим на квітень.
85-річний імператор під час виступу зазначив, що відчуває "глибоке задоволення", оскільки за його правління Японія ні з ким не воювала.
Під час своєї короткої промови імператор Акіхіто також висловив співчуття японцям, які втратили членів родини або зазнали шкоди - через землетруси, тайфуни та спеку, які трапилися з країною цього року.
Він висловив жаль з приводу військових дій Японії як в Китаї, так і на Корейському півострові, а також відвідав декілька місць, де відбувалися криваві битви тієї війни, щоб вшанувати мертвих. Ці дії викликали критику з боку японських націоналістів.
Акіхіто - перший живий монарх, який відмовився від хризантемного трону майже за 200 років. Правління Акіхіто, що розпочалося у січні 1989 року, відоме як епоха "Хейсей", що означає "настання миру" японською мовою.
You must be registered for see links
Билли Бонс
Well-Known Member
Утро. Конец декабря. Будильник. 6-00. Москва.
Холодно, сплю в свитере, жена отвернулась.
Встаю. Сортир. Зубы чистить, зачем? Побрился ещё вчера. Холодно.
Кухня. Замороженные сосиски в микроволновку, запил водой из-под крана.
Холодно. Темно. Послать бы это всё куда подальше.
Пока жую сосиски, новости в ящике: «Санкции, гороскоп, «ЧП», реклама, тандем, что там у хохлов».
Холодно. Натягиваю почти убитый Levi's на жопу. Майка, свитер, кроссовки, куртка.
Совковый дипломат, с которым уволился из армии, в руки.
Выхожу. Холодно. Темно.
Закуриваю. До метро 20 минут пешком. Но есть время подумать.
Холодно. Скользко. Грязно. Иду.
Думаю: «Как же это всё достало…».
Метро. Тепло. Очередь в кассу. Нет сдачи, сука. Газета «Метро»: «Санкции, гороскоп, «ЧП», реклама, тандем, что там у хохлов».
Тепло. Катаюсь на метро.
Кольцевая. Родная «Сокольническая». С боем беру поезд в «Текстильщиках».
Убитые взгляды. Серые тени. Как же всё достало...
Думать, думать. Выхожу. Светло. Холодно. Грязно.
За квартиру не заплатил.
Холодно. Палатки. Менты. Шаварма. Хожу по улицам.
Текстильщики. Улица Подбельского. Варшавское шоссе. Переведеновский переулок. Бакунинская улица. Гороховский переулок. Таганка.
Всё. Домой. Холодно. Беру пиво. Рабочий день прошел.
Жена на кухне. Слёзы в глазах. Ящик. «Спартак» опять просрал, «модернизация, гороскоп, «ЧП», реклама, тандем, что там у хохлов.» Блядь, никакого позитива.
Ложусь в постель.
- Ты такси на завтра вызвала?
- Да, рейс в 12-00, выезжаем в восемь.
- Квартиру оплатила?
- Оплатила, хозяйка предложила свои услуги и в дальнейшем.
- Свои дела все сделала?
- Да, меня ничего не держит. Скажи мне, – жена приподнялась и посмотрела мне в глаза, – ты мазохист?
- Не знаю, не знаю…
- Зачем тебе всё это?
- Что «это»?
- Мы прилетаем сюда каждый год на неделю, живём в снятой убитой хрущевке, жрём и пьём разную гадость, смотрим в долбанный ящик, ты в хлам напиваешься в субботу, вздрагиваешь и кричишь во сне, а утром у тебя в глазах такая тоска, что плакать хочется. Для чего мы это делаем?
Обнимаю её.
- Лекарство от ностальгии.
Выхожу на кухню. Закуриваю. Беру в руки билет: Израиль, Бен Гурион. Первый класс.
Холодно, сплю в свитере, жена отвернулась.
Встаю. Сортир. Зубы чистить, зачем? Побрился ещё вчера. Холодно.
Кухня. Замороженные сосиски в микроволновку, запил водой из-под крана.
Холодно. Темно. Послать бы это всё куда подальше.
Пока жую сосиски, новости в ящике: «Санкции, гороскоп, «ЧП», реклама, тандем, что там у хохлов».
Холодно. Натягиваю почти убитый Levi's на жопу. Майка, свитер, кроссовки, куртка.
Совковый дипломат, с которым уволился из армии, в руки.
Выхожу. Холодно. Темно.
Закуриваю. До метро 20 минут пешком. Но есть время подумать.
Холодно. Скользко. Грязно. Иду.
Думаю: «Как же это всё достало…».
Метро. Тепло. Очередь в кассу. Нет сдачи, сука. Газета «Метро»: «Санкции, гороскоп, «ЧП», реклама, тандем, что там у хохлов».
Тепло. Катаюсь на метро.
Кольцевая. Родная «Сокольническая». С боем беру поезд в «Текстильщиках».
Убитые взгляды. Серые тени. Как же всё достало...
Думать, думать. Выхожу. Светло. Холодно. Грязно.
За квартиру не заплатил.
Холодно. Палатки. Менты. Шаварма. Хожу по улицам.
Текстильщики. Улица Подбельского. Варшавское шоссе. Переведеновский переулок. Бакунинская улица. Гороховский переулок. Таганка.
Всё. Домой. Холодно. Беру пиво. Рабочий день прошел.
Жена на кухне. Слёзы в глазах. Ящик. «Спартак» опять просрал, «модернизация, гороскоп, «ЧП», реклама, тандем, что там у хохлов.» Блядь, никакого позитива.
Ложусь в постель.
- Ты такси на завтра вызвала?
- Да, рейс в 12-00, выезжаем в восемь.
- Квартиру оплатила?
- Оплатила, хозяйка предложила свои услуги и в дальнейшем.
- Свои дела все сделала?
- Да, меня ничего не держит. Скажи мне, – жена приподнялась и посмотрела мне в глаза, – ты мазохист?
- Не знаю, не знаю…
- Зачем тебе всё это?
- Что «это»?
- Мы прилетаем сюда каждый год на неделю, живём в снятой убитой хрущевке, жрём и пьём разную гадость, смотрим в долбанный ящик, ты в хлам напиваешься в субботу, вздрагиваешь и кричишь во сне, а утром у тебя в глазах такая тоска, что плакать хочется. Для чего мы это делаем?
Обнимаю её.
- Лекарство от ностальгии.
Выхожу на кухню. Закуриваю. Беру в руки билет: Израиль, Бен Гурион. Первый класс.
Билли Бонс
Well-Known Member
не помню - копипаста из ФБ