Вона пішла, пішла у забуття,
Коли, куди, не знаю я напевно.
Вона пішла, забравши сон, життя,
Тепло і спокій...
Спогади приємні ласкають душу,
Стан її стрункий
На дотик руки мої добре пам’ятають,
М’які вуста, немов п’янкий нектар,
Мої думки в минуле манять, забирають.
І очі, мов...