О ценностях: советских, демократических, христианских

d324co

Well-Known Member
"Я верил России". Кравчук назвал свою самую большую ошибку на посту президента Украины

Первый президент независимой Украины Леонид Кравчук в интервью LB.ua, опубликованном 5 августа, назвал свою самую большую ошибку на посту главы государства.
Журналист издания спросил у Кравчука, о чем он больше всего сожалеет, если говорить о президентской каденции.

"Моя самая большая ошибка – то, что я верил России. Я не имел права это делать… Я думал, что она также меняется. И изменится в конце концов. Что Россия будет применять к другим государствам, своим соседям не силовой компонент, а дипломатический – договариваться с ними. Она осталась такой, какой была, – ответил Кравчук. – А я знал много того, из чего должен был делать выводы. Не сделал. И уже позже, когда я стал президентом, когда для меня встал вопрос строить независимую Украину, я понял, кто мне больше всего мешает. Это была Россия".
Больше читайте тут:
Невже до Старого Лиса дійшло ?? на 88 році життя??
 

d324co

Well-Known Member
Священнику запретили службы после обращения к патриарху Кириллу с просьбой раскрыть доходы
Газета.Ru
Иерею Роману Степанову, который на своем YouTube-канале призвал патриарха Кирилла раскрыть информацию о своих доходах, митрополит Чебоксарский и Чувашский Савватий (Антонов) запретил вести богослужения, сообщает сайт Чувашской митрополии.

You must be registered for see images

Фото: РИА Новости
"Со скорбью констатирую, что многократные увещания и попытки оказать Вам духовную помощь, в которой Вы, вследствие допущенных Вами тяжелых нравственных падений, безусловно, нуждаетесь, были отвергнуты Вами. Спасительному пути покаяния Вы предпочли избрать стремление к публичной популярности, променяв бесценный дар священства на пересилившие все прочие немощи тщеславие и гордыню", - написано в указе.

Об этом сообщает "Рамблер". Далее:
 

Билли Бонс

Well-Known Member
You must be registered for see images attach

І чому наш народ століттями живе отако о?

Чому не живе, як поляки, австрійці, литовці, німці?!

У нас багатюща земля і працьовитий народ, чого нам не вистачає?
Крик душі однієї панянки.

Від-по-ві-даю.

Свого часу Іван Франко кілька разів намагався стати членом парламенту Австро-Угорщини. Але марно. Українські селяни тупо продавалися полякам. Правда, не за гречку, а за ковбасу.
Підраховано, що за час виборів 1895 року український "електорат" на окрузі, де кандидатом був Іван Франко, з’їли 70 кілометрів «Краківської», яку їм постачали суперники Франка, й запили її відповідною кількістю горілки.

Ні, українські селяни до безтями Франка любили. І поважали. І пишалися ним.

Але ковбасу любили все ж більше.

А от поляки за ковбасу не продавалися й голосували за своїх. І Литовці. І німці.

Німці навіть свого часу за Гітлера голосували не за ковбасу, а тому, що сподівалися на відродження Великої Німеччини. І готові були задля цього сидіти на хлібі з маргарином та супчику з брюкви. 17 січня 1936 року виступ рейхсміністра пропаганди Йозефа Геббельса "Ми можемо обійтися без масла, але без гармат - ніколи" німці зустріли бурхливими оваціями. Не тому, що хотіли війни - там інші моменти були, пов`язані з Версальською угодою.

Гітлер, Геббельс, Гіммлер, Герінг були паскудами. Це зрозуміло. Але народ пішов за ними не у прагненні ковбаси - от що я хочу сказати. Якщо хто не знав, Гітлер, це гидке жорстоке криваве чудовисько, яке в цьому поступається хіба що Сталіну, досі є єдиним з політиків, який виконав абсолютно всі свої передвиборчі обіцянки. Він не був популістом. Він "халяви" не обіцяв і брехливих "відосиків" про себе, любого, не знімав.

А в Британії народ пішов за Черчиллем, який у найважчий і найдраматичніший момент оголосив, що обіцяє нації лише одне: "Кров, важку працю, сльози і піт". Черчилль був жорстокою брутальною скотиною, але й великим державним діячем, який теж не грався у "доброго дядечку", який усе "дасть".

Так піднімалися великі держави. Можливо, потворні й страшні, але - великі.

А у нас народ, лежачи на дивані, втомився од війни. Нашому народу до вподоби ковбаса. Тому наш народ обирає до влади тих, від яких сподівається не відродження України, а халявного газу, дешевої "Краківської" та примітивних видовищ.

Народ, який замість "Мови. Віри, Армії" обирає "Жрач. Ржач. Срач" ніколи не матиме ані спокою, ані достатку, ані самоповаги, ані величі.

Народ, який продається за ковбасу або гречку та обіцянки молочних річок, приречений до ярма.

Отака ось буде відповідь.

Вибачайте, якщо жорстко й для когось образливо.

До речі. Цих, які продавалися за ковбасу, у Галичині називали «хрунями», тобто свинями. Тож не ображайтеся, панове хруні, що над вами володарюють такі само, як ви...
Маєте те, що маєте мати.

Павло Бондаренко
 
Зверху